Постанова Київський апеляційний суд № 760/34745/21

справа №760/34745/21 головуючий у суді І інстанції Калініченко О.Б. провадження № 22-ц/824/6419/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., з участю секретаря Жванко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року по справі за скаргою Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка С.П., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,- В С Т А Н О В И В: 14.01.2022 року до суду надійшла скарга ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Годованюка С.П., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій сторона заявника просить: - визнати протиправними дії головного державного виконавця Годованюка С.П. щодо закінчення 17.12.2021 року виконавчих проваджень № 67556140 та № 67556637; - визнати неправомірними та скасувати постанови від 17.12.2021 року головного державного виконавця Годованюка С.П. про закінчення виконавчих проваджень № 67556140 та № 67556637. В обґрунтування поданої скарги зазначає, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» є власником гуртожитку по АДРЕСА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021 року у справі № 760/9127/20 скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16.11.2020 року в частині відмови в усуненні перешкод у користуванні житлом та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, вирішено зобов`язати ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом поновлення електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення суду залишено без змін. Солом`янським районним судом міста Києва на виконання вказаного рішення видано стягувачам виконавчі листи. 23.11.2021 року на адресу скаржника засобами поштового зв`язку надійшли постанови від 17.11.2021 року про відкриття виконавчих проваджень № 67556637, № 67556140. Для добровільного виконання судового рішення боржнику було надано 10 робочих днів з дня отримання відповідних постанов, отже, з 23.11.2021 року. Заявник посилається на те, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не є суб`єктом господарювання, що надає комунальні послуги стягувачам, не наділений повноваженнями стосовно припинення чи поновлення постачання послуг електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до гуртожитку та не має технічної можливості вчиняти такі дії. Дані комунальні послуги надають треті особи, а саме: ПАТ «ДЕТЕК» Київські електричні мережі, АТ «Київгаз», КП «Київтеплоенерго», ПАТ «АК «Київводоканал», тому фактичне виконання судового рішення залежить від волевиявлення зазначених виробників та постачальників комунальних послуг. Враховуючи, що будівля гуртожитку перебуває в аварійному стані, вона з 20.08.2018 року виведена з експлуатації та відімкнута від комунікацій. 16.11.2021 року скаржником видано наказ № 62 про комплекс заходів щодо поновлення електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідновлення до будинку (гуртожитку), на підставі якого була створена Комісія для обстеження внутрішньо-будинкових мереж з метою оцінки їх відповідності вимогам Закону України «Про будівельні норми» для вжиття обґрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки під час їх підключення та подальшої експлуатації. Комісія керується Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року за № 257, та Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за № 76. 17.11.2021 року на адресу всіх вищезазначених постачальників комунальних послуг скаржник направив запити щодо обстеження фахівцями даних підприємств внутрішньо будинкових мереж для встановлення технічної можливості поновлення електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до будинку (гуртожитку), на які відповіді отримано не було, тому 17.12.2021 року ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» повторно звернувся щодо виконання постанови Київського апеляційного суду. 17.11.2021 року комісією, створеною скаржником, було проведено попередній огляд та обстеження внутрішньо-будинкових мереж і систем комунікацій в гуртожитку та складено Акт, згідно якого було встановлено, що їх стан незадовільний, не відповідає державним приписам щодо стану готовності до експлуатації, тому рекомендовано: - провести додаткові обстеження стану мереж; - залучити відповідних виконавців окремих видів, пов`язаних із створенням об`єктів архітектурних робіт (послуг), які пройшли атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат та мають право виконання робіт з обстеження у будівництві для визначення оцінки технічного стану інженерних мереж і систем гуртожитку по АДРЕСА_1 у відповідності до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 року за № 257; - вчинити організаційні та охоронні заходи щодо забезпечення контролю за доступом до систем обліку комунікаційних мереж; - вчинити організаційні заходи з метою недопущення виникнення аварійних ситуацій у зв`язку з несанкціонованим втручанням в комунікаційні мережі; - вчинити організаційні заходи контролю споживання ресурсів та унеможливлення здійснення подальшого несанкціонованого втручання в комунікаційні мережі; - відновити заходи безпеки в будівлі гуртожитку; - розглянути питання технічної можливості індивідуального (часткового) поновлення постачання комунальних послуг до будівлі гуртожитку із залученням відповідних фахівців постачальників таких комунальних послуг; - розглянути питання щодо укладення особами, в інтересах яких здійснюється відновлення постачання комунальних послуг до будівлі гуртожитку, індивідуальних договорів на постачання цих послуг з постачальниками комунальних послуг. Підключення комунікаційних мереж без дотримання вищезазначених рекомендацій порушує Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, Правила експлуатації теплових установок і мереж, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правила пожежної безпеки в України. 23.11.2021 року скаржник, як власник будівлі, уклав договір підряду № 21/11/23-50, предметом якого є роботи з обстеження стану внутрішніх інженерних мереж: водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання жилого будинку (гуртожитку), строк виконання яких становить 30 днів. Також 24.11.2021 року звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про відстрочку виконання судового рішення із наведенням підстав неможливості його виконання в строки, визначені Солом`янською ВДВС. У скарзі також зазначено про те, що перевірки виконання судового рішення здійснювалися виконавцем 03.12.2021 року та 17.12.2021 року формально, оскільки не було враховано, що скаржник вчиняє всі залежні від нього дії для виконання судового рішення, однак самостійно не може його виконати з зазначених вище підстав, про що повідомляв державного виконавця. Формальний підхід виконавця до питання перевірки виконання судового рішення підтверджується тим, що він навіть не зазначив, що в будівлі є водопостачання та водовідведення, а, отже, в даній частині судове рішення вважається виконаним. Постанови про накладення штрафу у зв`язку з невиконанням судового рішення у встановлений виконавчими провадженнями строк оскаржуються в судовому порядку. Враховуючи викладене, у зв`язку з протиправністю прийнятих головним державним виконавцем рішень про закінчення виконавчих проваджень, постанови про що були отримані представником наручне 21.12.2021 року, просить задовольнити вимоги скарги. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Годованюка С.П. заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка С.П. щодо закінчення виконавчого провадження за № 67556140 від17.12.2021 року та виконавчого провадження № 67556637 від 17.12.2021 року. Скасовано постанови головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка С.П. про закінчення виконавчого провадження № 67556140 від 17.12.2021 року та про закінчення виконавчого провадження № 67556637 від 17.12.2021 року. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка С.П., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що скаржник не надав суду належних доказів того, що він взагалі звертався до постачальників (виробників) комунальних послуг з пропозиціями укласти договори про поновлення їх надання до будівлі гуртожитку і йому було відмовлено в цьому. Апелянти вважають, що листи, на які суд першої інстанції послався як на докази того, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» звертався до постачальників (виробників) житлово-комунальних послуг не заслуговують на увагу, оскільки порядок надання житлово-комунальних послуг чітко визначений законодавством. Наголошують, що будівля гуртожитку не визнана аварійною у встановленому законом порядку, натомість ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», продовжуючи свої неправомірні дії, знову звертається до постачальників житлово-комунальних послуг і вказує на те, що будівля гуртожитку є аварійною і ставить питання про можливість підключення її. Апелянти звертають увагу апеляційного суду на те, що порядок надання окремих житлово-комунальних послуг врегульовано відповідними нормативно-правовими актами, які передбачають укладення договорів з постачальниками цих послуг. А відтак, вважають, що державний виконавець правильно не врахував ні акт обстеження боржника, ні листи боржника до постачальників послуг. Апелянти переконані, що вказані дії ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» є способом затягування виконавчого провадження та уникнення кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. 28 липня 2022 року на адресу суду надійшов відзив ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» на апеляційну скаргу. У вказаному відзиві ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» просило ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без задоволення. При цьому зазначає, що постановою про відкриття виконавчого провадження ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» було зобов`язано поновити електропостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення до будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 . При цьому ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не є постачальником або виробником відповідних послуг, тому виконання даного рішення суду не залежить від волі боржника у виконавчому провадженні. Наголошує, що а ні рішення суду, яке виконувалося, а ні постанова про відкриття виконавчого провадження не містять в собі зобов`язань ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» укласти договори з постачальником комунальних послуг. Наголошує, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» були вжиті всі залежні від нього дії для добровільного виконання рішення суду. На думку сторони ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», державний виконавець під час проведення виконавчих дій не вжив передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду, не вчинив дії ефективно, неупереджено та своєчасно. Зазначає, що боржник неодноразово повідомляв державного виконавця, що внутрішні інженерні мережі будівлі гуртожитку не відповідають нормативній базі експлуатації будівель і споруд та перебувають в непридатному для їх експлуатації стані. Тому доводи апеляційної скарги, що наявність встановленого законодавством порядку укладання договорів про надання комунальних послуг та відсутність у боржника перешкод щодо укладення відповідних договорів, на думку боржника, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Також звертає увагу суду на те, що мешканці гуртожитку, які є членами Міжвідомчої комісії, постійно чинять перешкоди в роботі комісії. Зазначає, що 22 липня 2022 року Київським апеляційним судом було відкрито провадження за заявою ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» про перегляд постанови Київського апеляційного суду за нововиявленими обставинами (справа № 760/9127/20). 29 серпня 2022 року на адресу суду надійшли пояснення Головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ГодованюкаС.П. У вказаних поясненнях державний виконавець просив задовольнити апеляційну скаргу повністю, ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 19 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»-відмовити. При цьому державний виконавець зазначав, що з вказаних боржником листів перш за все вбачається, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не вчинив жодних дій, про які вказують постачальники цих послуг, що дає підстави стверджувати про невиконання рішення суду без поважних причин. Наголошує, що постачальники комунальних послуг у своїх відповідях вказують, що постачання послуг здійснюється на підставі договору, який укладається у визначеному законом порядку і на підставі наданих ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» документів. Тобто, для того, щоб поновити надання комунальних послуг перш за все необхідно укласти договір, про що вказують виробники таких послуг. Зазначає, що з 23 листопада 2021 року по 17 грудня 2021 року у ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не було жодних перешкод укласти договори із постачальниками (виробниками) житлово-комунальних послуг. 30 серпня 2022 року на адресу суду надійшли пояснення по апеляційній скарзі, подані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У вказаних поясненнях апелянти, підтримуючи апеляційну скаргу, наполягали на необхідності судом апеляційної інстанції взяти до уваги постанову Верховного Суду від 28 квітня 2022 року в справі №760/9127/20, постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року в справі № 760/8981/20 та постанову Верховного Суду від 11 травня 2022 року в справі № 760/8981/20. 18 листопада 2022 року на адресу суду надійшло клопотання апелянтів про приєднання доказів, а саме: постанови Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року в справі № 760/1735/22, ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, лист АТ «Київгаз» із додатками від 01 липня 2022 року за № 147/69-3; лист ДТЕК «Київські електромережі» від 11 липня 2022 року за № 3/06/2332 з додатками. У судовому засіданні апелянти просили апеляційну скаргу задовольнити. Представник скаржника просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Представник Солом`янського відділу ДВС у м.Києві просив апеляційну скаргу задовольнити. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» є власником гуртожитку по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 (а.с. 14) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 15). Постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021 року у справі № 760/9127/20 (а.с. 16-23) скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16.11.2020 року в частині відмови в усуненні перешкод у користуванні житлом та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, вирішено зобов`язати ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом поновлення електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення суду залишено без змін. Солом`янським районним судом міста Києва на виконання вказаного рішення видано стягувачам виконавчі листи, на підставі яких, зокрема, 17.11.2021 року були відкриті виконавчі провадження № 67556637, № 67556140 (а.с. 27, 28). Відповідні постанови надійшли на адресу боржника 23.11.2021 року, що не оспорювалося іншими учасниками справи. Для добровільного виконання судового рішення боржнику було надано 10 робочих днів з дня отримання відповідних постанов, тобто з 23.11.2021 року. Постановами головного державного виконавця Годованюка С.П. від 03.12.2021 року в рамках вказаних вище виконавчих проваджень було накладено штрафи на ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» у розмірі 5100 грн. у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду на основі акту державного виконавця від 03.12.2021 року (а.с. 99, 100). Після чого постановами головного державного виконавця Годованюка С.П. від 17.12.2021 року в рамках вказаних вище виконавчих проваджень повторно було накладено штрафи на ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» у розмірі 10 200 грн. у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду на основі акту державного виконавця від 17.12.2021 року (а.с. 101, 102). 17.12.2021 року головним державним виконавцем Годованюком С.П. було прийнято постанови про закінчення виконавчих проваджень № 67556140 та № 67556637 з підстав повторного невиконання ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» постанови Київського апеляційного суду від 24.02.2021 року у справі № 760/9127/20 у встановлений строк (а.с. 119, 120). Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що скаржник до складання виконавцем Акту перевірки виконання судового рішення, приступив до виконання судового рішення. Надані у судовому засіданні державним виконавцем Годованюком С.П. документи на підтвердження ухилення ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» від виконання рішення суду, а саме копії листів КП виконавчого органу Київради (КМДА), АТ «Київгаз», ПрАТ ДЕТЕК «Київські електромережі» суд першої інстанції оцінив критично з огляду на їх фактичний зміст та на більш ранню дату, ніж звернення заявника до постачальників послуг, їх надання і на звернення сторонніх осіб, і подання їх виконавцю стягувачами, а не на запит самого виконавця для перевірки таких обставин, які також спростовуються наданими з цього приводу документами стороною заявника. Суд першої інстанції також прийняв до уваги доводи представника заявника про те, що мешканці будинку (стягувачі по виконавчим провадженням) чинять перешкоди в доступі до будинку (гуртожитку), що підтверджується відповідними актами про недопуск до проведення обстеження будівлі (65, 79, 80), а також повідомленням про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 760/7467/19 (а.с. 61-64), а фото, наявні в матеріалах скарги, були долучені з матеріалів попередніх обстежень. Належними доводами та доказами вказаних обставин в судовому засіданні іншими учасниками не спростовано. Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке. Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою. ЄСПЛ вказує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвекції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40). Європейський суд з прав людини вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (ZHOVNER v. UKRAINE, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи. Частиною 1 ст. 18 Закону визначено обов`язки і права виконавців, згідно яких, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Порядок виконання рішень немайнового характеру в частині зобов`язання боржників до вчинення певних дій встановлено ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» Так, згідно ст. 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Так, згідно з ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право серед іншого: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», мотивуючи поважність причин невиконання судового рішення, посилалося, зокрема, на те, що ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не є суб`єктом господарювання, що надає комунальні послуги стягувачам, не наділений повноваженнями стосовно припинення чи поновлення постачання послуг електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до гуртожитку та не має технічної можливості вчиняти такі дії., оскільки дані комунальні послуги надають треті особи, тому фактичне виконання судового рішення залежить від волевиявлення зазначених виробників та постачальників комунальних послуг. Однак апеляційний суд критично оцінює вказану причину невиконання судового рішення, зважаючи на таке. Так, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки встановлено Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон). Статтею 19 Закону встановлено, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються тільки на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їхнім виконавцем. Виробник - це суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання. Згідно з частиною третьою статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, виконавець, в свою чергу, зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Виконавцем відповідно до Закону є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору. Виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Законом передбачено істотні (обов`язкові) умови договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачем. Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір узагалі не вважається укладеним. Так, істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їхні складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їхнього ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їхньої якості; права та обов`язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передавання послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їхньої експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу до квартири, будинку, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок проведення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк чинності договору; умови зміни, пролонгації, припинення чинності договору; дата і місце укладення договору. Крім істотних, договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення. Якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, що укладається відповідно до вимог цієї статті. Процедура погодження договору відбувається впродовж одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. Слід зазначити, що Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, а Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території - постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №

560. Під час укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг сторони не можуть відступати від змісту Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, але мають право конкретизувати його умови. Зміст договору про надання житлово-комунальних послуг не може суттєво відрізнятись від змісту Типового договору. Під час укладення договорів слід звертати увагу на те, що договір, який має бути підписано із споживачем, не може передбачати менший обсяг прав, обов`язків сторін та якості житлово-комунальних послуг, ніж передбачено Типовим договором. У договорі слід обов`язково визначати права, обов`язки та відповідальність сторін. Отже, укладаючи договори на надання житлово-комунальних послуг, застосовують норми чинного законодавства. Крім того, слід зазначити, що Закон покладає на виконавців обов`язок укладати із споживачами договори на надання житлово-комунальних послуг. Проте нині на практиці здебільшого договори між споживачами та виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг не укладаються. Вирішуючи зазначене питання, слід зважати, що споживач отримує від виконавця житлово-комунальні послуги та відповідно сплачує кошти за їхнє використання, тобто споживач перебуває фактично в договірних відносинах з виконавцем. Отже, обидві сторони в цих відносинах мають певні права та обов`язки, а саме: виконавець зобов`язаний надавати споживачеві якісні житлово-комунальні послуги, а споживач зобов`язаний сплачувати за отримані послуги. Отже, єдиним передбаченим законом способом поновлення постачання послуг електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення до гуртожитку є укладення договору про надання таких послуг. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» зверталося до виконавців житлово-комунальних послуг не з вимогою укладення чи поновлення дії раніше укладених договорів про надання житлово-комунальних послуг (наявність відповідних договорів з виконавцями до моменту відключення будівлі гуртожитку проведеного за заявою ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» представником скаржника не заперечувалося), а вказувало на необхідність проведення обстеження фахівцями виконавця для встановлення технічної можливості поновлення таких послуг. При цьому у вказаних листах ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» наголошувало на аварійному стані несучих конструкцій будівлі гуртожитку а відповідно, неможливості такого підключення. Апеляційний суд вважає, що вказані дії ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не можуть свідчити про добровільне виконання судового рішення, зважаючи на таке. За правилом статті 20 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради. Тобто, єдиною належною та допустимою підставою віднесення будинку до такого, що перебуває в аварійному стані, може бути рішення виконавчого органу відповідної місцевої ради, прийнятого на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини), з наступним затвердженням сесією цієї ради. ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» не зазначено та не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено існування відповідного рішення компетентного органу про визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей. Окрім того, питання аварійності будинку та неможливості його підключення до мереж, за допомогою яких мають надаватись послуги мешканцям гуртожитку, були предметом дослідження в справі, рішення в якій було ухвалено і передано на виконання. Отже, враховуючи викладене, ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» як власник будівлі не уповноважений самостійно приймати рішення щодо придатності будівлі гуртожитку для проживання та його аварійності. Отже, апеляційним судом встановлено, що фактично боржником не вчинялись будь-які реальні дії направлені на виконання рішення суду з метою відновлення подачі комунальних послуг мешканцям гуртожитку, які проживають в будинку та без надання яких не можуть забезпечувати мінімально необхідні умови для свого проживання. Боржником, як власником, не вчинялись жодні дії для ремонту та приведення в придатний для експлуатації стан всіх комунальних мереж, через які мешканці гуртожитку мають право отримувати комунальні послуги. Посилання ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» на створення Комісія для обстеження внутрішньо-будинкових мереж з метою оцінки їх відповідності вимогам Закону України «Про будівельні норми» також не може бути підставою для невиконання судового рішення в частині поновлення житлово-комунальних послуг. При цьому, відповідно до пункту 10 Примірного положення про користування гуртожитками, ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» зобов`язане забезпечити мешканців гуртожитку житлово-комунальними послугами належної якості згідно із законодавством. У справі "Глоба проти України" ЄСПЛ зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Суд враховує, що обов`язковим елементом примусового виконання судового рішення є стадія, коли боржник вправі виконати таке судове рішення, що набрало законної сили, у добровільному порядку у спосіб, що відповідає змісту рішення, але за волею та за участі боржника. Боржником суду не було надано достатніх доказів, які б доводили, що рішення суду не виконується не з вини боржника. Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії виконавця були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Отже, апеляційний суд дійшов висновку про те, що виконавець, дії та бездіяльність якого були оскаржені, діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень та не порушував прав боржника. Державний виконавець, діючи в межах Закону, вчинив всі залежні від нього дії для доведення до відома боржника постанови про відкриття виконавчого провадження та необхідності у визначений законом строк виконати рішення суду. Рішення суду не виконується як в добровільному порядку так і в примусовому з вини боржника. Окрім того, згідно ст. 32 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Поряд з цим, боржником не надано жодних належних та допустимих доказів наявності таких обставин. Також боржником не доведено, що невиконання судового рішення пов`язане з поведінкою третіх осіб, а не через бездіяльність самого боржника, оскільки зі змісту наданої переписки боржника з комунальними підприємствами вбачається, що жодне звернення боржника не містить чіткої вимоги щодо підключення відповідної послуги з метою виконання рішення суду. Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129). Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції про задоволення скарги Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка С.П., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги, як необґрунтованої та недоведеної. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на дії та рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Годованюка С.П., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова