LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4872916/473/22

від 20.09.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Медіка» задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 про повернення заяви про забезпечення доказів (вх.№2-550/22 від 1…

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/473/22 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богацької Н.С. суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Медіка» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2022, постановлену суддею Смелянець Г.Є., м. Одеса, про повернення заяви про забезпечення доказів (вх.№2-550/22 від 12.07.2022) у справі № 916/473/22 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Тім» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Медіка» про: стягнення 629430,68 грн, ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Тім» (далі ТОВ «Клевер Тім») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Медіка» (далі ТОВ «Захід-Медіка»), в якому просило суд стягнути з останнього 629430,68 грн, з яких: 451415,29 грн основного боргу, 9260,45 грн інфляційних втрат, 26557,27 грн пені за прострочення оплати, 17667,83 грн пені за прострочення прийняття робіт/послуг, підписання відповідних актів виконаних робіт/послуг по договору, 56264,92 грн штрафу за прострочення оплати платежу та 68264,92 грн штрафу за необґрунтовану відмову від підписання акту наданих послуг по договору. Позов мотивований неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором транспортного експедирування від 13.11.2019 за № 1311/19/02. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/473/22. 12.07.2022 від відповідача надійшла заява (вх. № 2-550/22), в якій він просив суд забезпечити докази, а саме: належним чином завірені копії інвойсів, які відправниками вантажу передано перевізнику разом з вантажем, який перевозився у контейнері ООCU8350140 за маршрутом Шанхай, Китай Одеса, Україна, шляхом їх витребування у позивача. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 у справі №916/473/22 заяву відповідача про забезпечення доказів (вх. №2-550/22 від 12.07.2022) у справі № 916/473/22 повернуто йому без розгляду на підставі ч. 4 ст. 111 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 111 ГПК України (до заяви не було додано доказів сплати судового збору). Повертаючи заяву, суд зазначив, що у ГПК України закріплена норма, що при поданні заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом, проте спеціальним Законом України «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, не передбачено сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів. Суд першої інстанції застосував аналогію закону та зазначив, що розмір судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів становить 1240,50 грн, тобто 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про забезпечення позову, яка за своєю суттю є аналогічною заяві про забезпечення доказів. Не погодившись з постановлено ухвалою суду, відповідач на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву та забезпечити докази - належним чином завірені копії інвойсів, які відправниками вантажу передано перевізнику разом з вантажем, який перевозився у контейнері ООCU8350140 за маршрутом Шанхай, Китай Одеса, Україна, шляхом їх витребування у позивача. В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач зазначає наступне: - пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів. - застосування судом у даному випадку аналогії закону суперечить принципу «правової визначеності». - застосування розміру ставки судового збору за подання заяви про забезпечення доказів на рівні ставки судового збору за подання заяви про забезпечення позову є неможливим з тих підстав, що такі заяви мають різне призначення та різні наслідки, адже забезпечення доказів застосовуються у випадку загрози втрати доказів або збирання чи подання доказів стане згодом неможливим або утрудненням, а забезпечення позову застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення. - оскільки положеннями п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів, то необхідно тлумачити норми права на користь особи, яка звернулась із заявою, адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватись за свої прорахунки. Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/473/22, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів справи з Господарського суду Одеської області. 05.08.2022 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 за апеляційною скаргою ТОВ «Захід-Медіка» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 про повернення заяви про забезпечення доказів у справі № 916/473/22 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено ТОВ «Клевер Тім» строк до 31.08.2022 для подання відзиву, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, а також рекомендовано учасникам справи: утриматися від відвідування суду; подання скарг, заяв, клопотань здійснювати дистанційними засобами зв`язку при реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків через особистий кабінет в пiдсистемi «Електронний суд», через офіційну електронну адресу суду, з дотриманням вимог щодо підписання документу електронним цифровим підписом, а також засобами поштового зв`язку, у тому числі АТ «Укрпошта». Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Клевер Тім» не надходив. Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне. Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про повернення заяви про забезпечення доказів на підставі ч. 4 ст. 111 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 111 ГПК України (до заяви не було додано доказів сплати судового збору). Частиною 3 ст. 111 ГПК України передбачено, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору. Так, зазначеним Законом визначено ставки судового збору за подання заяви про забезпечення доказів відповідно при зверненні до суду загальної юрисдикції та до адміністративного суду. Водночас, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачена сплата судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів. Отже, в даному випадку має місце юридична колізія, з якої випливає протиріччя правовим актам. Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права. Зокрема, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, рішення від 18.12.2008) Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні п. 1 ст.5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля. Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням. Таким чином, встановивши, що в даному випадку виникла юридична колізія, оскільки ГПК України встановлює порядок, за яким при поданні заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом, а Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів, місцевий господарський суд, враховуючи принцип правової визначеності (певності), мав тлумачити норму на користь особи, що звернулася з заявою про забезпечення доказів, адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Саме такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18 та від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність повернення заяви відповідача про забезпечення доказів на підставі ч. 4 ст. 111 ГПК України. Щодо вимоги апеляційної скарги про задоволення заяви про забезпечення доказів по суті, колегія суддів зазначає, що на даній стадії розгляду справи (апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду про повернення заяви про забезпечення доказів на підставі ч. 4 ст. 111 ГПК України), суд апеляційної інстанції не встановлює наявність/відсутність підстав задоволення самої заяви. Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга ТОВ «Захід-Медіка» підлягає частковому задоволенню, ухвала Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 про повернення заяви про забезпечення доказів - скасуванню, а справа № 916/473/22 направленню до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду. Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 280-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Медіка» задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 про повернення заяви про забезпечення доказів (вх.№2-550/22 від 12.07.2022) у справі № 916/473/22 скасувати. Справу № 916/473/22 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст. 288 ГПК України. Головуючий суддя Н.С. Богацька судді Г.І. Діброва Н.М. Принцевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»