Постанова 4857 № 158/161/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 158/161/22 пров. № А/857/3626/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. з участю секретаря судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 січня 2022 року, ухвалене суддею Польовою М.М. у м. Ківерці о 16 год. 32 хв. у справі № 158/161/22 за адміністративним позовом військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд продовжити строк затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця на шість місяців. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач є неідентифікованим, а тому є потреба продовжити строк затримання іноземця з метою ідентифікації. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 січня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Продовжено строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, на два місяці, тобто до 31 березня 2022 року. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки, відповідач неідентифікований, то є необхідність продовжити строк затримання, з метою ідентифікації, для забезпечення примусового видворення. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію відповідач обґрунтовує тим, що надав докази, які ідентифікують його особу, зокрема свідоцтво про народження, у якому заначено його справжнє ім`я та рік народження - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також афідевіт (стосовно довіреної особи), який засвідчує слова батьків відповідача про те, що відповідач є їх біологічним сином та яким батьки відповідача надали громадянину України ОСОБА_3 право опікуватися їх сином в Україні. Тому відповідач вважає, що підстав для звернення із цим позовом позивач немає. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 31.07.2021 року о 16 год. 00 хв. в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був прийнятий на територію України громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів), який незаконно перетнув державний кордон поза встановленими пунктами пропуску з України в Словацьку Республіку. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2021 року громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України строком на шість місяців, з поміщенням до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України. Позивач неодноразово надсилав на адресу Посольства Народної Республіки Бангладеш через Департамент консульської служби МЗС України листи: від 02.08.2021 року № 21/766 «Щодо затримання громадян Народної Республіки Бангладеш»; від 20.08.2021 року № 21/879 «Щодо ідентифікації громадян Народної Республіки Бангладеш»; від 30.09.2021 року № 21/1062 «Щодо ідентифікації громадян Народної Республіки Бангладеш»; від 10.12.2021 року № 21/1481 «Про направлення матеріалів». Станом на дату подання позову відповідей з Посольства Народної Республіки Бангладеш позивач не отримав, а тому звернувся із цим позовом в суд, у якому просить суд продовжити строк затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк 6 місяців. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 11 статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Неможливість ідентифікації відповідача є перешкодою для початку процедури його примусового повернення чи видворення, оскільки питання визначення країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства залишається не з`ясованим. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи є свідоцтво про народження, у якому заначено справжнє ім`я та рік народження відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також афідевіт (стосовно довіреної особи), який засвідчує слова батьків відповідача про те, що відповідач є їх біологічним сином та яким батьки відповідача надали громадянину України ОСОБА_3 право опікуватися їх сином в Україні. Вказані документи містять фото відповідача та інші персональні дані, які дозволяють його ідентифікувати, як громадянина республіки Бангладеш, ОСОБА_1 , 15.11.2004 року. Позивач не спростував надані відповідачем докази. Тому позивач неправомірно посилався на те, що відповідач є неідентифікованим, а отже безпідставно звернувся із цим позовом. Враховуючи ці обставини у задоволенні позову необхідно відмовити. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову з вищевикладених мотивів. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 січня 2022 року в справі № 158/161/22 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова в повному обсязі проголошена 13.07.2022 року