Постанова 4857 № 306/2043/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 306/2043/21 пров. № А/857/7371/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Приступи Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2022 року, головуючий суддя Уліганинець П.І., ухвалене у м. Свалява, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: В листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ВК Ужгородської міської ради, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову №109 від 29.10.2021 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що дана постанова є незаконною, оскільки як передбачено чинним законодавством документація має бути оформлена за результатами виконаних будівельних робіт, роботи залишилися не завершеними, фактично було проведено лише аварійні роботи, через відсутність фінансування будівництво було зупинено, до відновлення фінансування, а тому висновки відповідача про неналежне оформлення документації (ведення не в повному обсязі) є передчасними, оскільки роботи не є закінченими. Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено; постанову №110 від 29.10.2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.11 ст.96-1 КУпАП та накладення штрафу у сумі 3 400,00 гривень винесену начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Зотовою Олександрою Сергіївною - визнано протиправною та скасовано; справу про адміністративне правопорушення за ч.11 ст.96-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ВК Ужгородської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що підрядником - ТзОВ «Свалява-Міськбуд» та субпідрядником ПП «Стальконвест» будівельні роботи виконано з суттєвим відхиленням від затвердженої проектно-кошторисної документації, а документація велася не в повному обсязі. На адресу суду надійшло клопотання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника апелянта в іншому судовому засіданні на цю ж дату. Враховуючи, що розгляд справ даної категорії проводиться у скорочені строки, суд дійшов висновку, що подане клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою №109 по справі про адміністративне правопорушення від 29.10.2021 року ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 11 ст. 96-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 3 400,00 гривень (а.с. 8-10). Як видно з постанови, суть правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 порушено п. 4.8, п. 8.4.3.3. додатки А, Б, та Н, ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» З матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_1 , наказом директора ТОВ «Свалява-Міськбуд» №02 від 16.01.2020 року був закріплений відповідальним виконавцем робіт на об`єкті «Реконструкція їдальні під стоматологічний факультет УжНУ по вул.Університетській, 6 в м.Ужгород» (а.с. 87-92). Згідно графіку проведення планових перевірок Управління державного архітектурного-будівельного контролю Ужгородської міської ради на 2021 рік, об`єкт будівництва «Реконструкція їдальні під стоматологічний факультет УжНУ по вул.Університетській, 6 в м.Ужгород» відноситься до об`єктів із середніми наслідками СС2 (а.с.94-96). У відповідності до пункту 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553 (надалі Порядок), перевірки на об`єкті будівництва здійснюються за такими напрямами з урахуванням класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд, а саме: для об`єктів із середніми наслідками СС2 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об`єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання. Позивач стверджував, що при винесенні оскаржених постанов відповідачем не було взято до уваги, що проводилися аварійні роботи та не враховано заперечення позивача відносно даного факту. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.11 ст.96-1 КУпАП. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Як встановлено частиною 11 статті 96-1 КУпАП ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підтвердження правомірності оскарженої постанови відповідачем надано жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, щодо порушення позивачем п. 4.8, п. 8.4.3.3 додатки А, Б, та Н, ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17. Таким чином, аналізуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суть адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 11 ст. 96-1 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, не ґрунтується на фактичних даних, що в сукупності є підставою для визнання оскарженої постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача за вчинення адміністративного правопорушення незаконною. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2022 року у справі №306/2043/21 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 29.06.2022 року.