Постанова КГС ВС № 905/2852/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2022 року м. Київ cправа № 905/2852/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М., за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В. розглянувши касаційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 (про перегляд постанови Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 про визнання боржника банкрутом) та касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 (про перегляд ухвали Господарського суду Донецької області від 23.06.2021 за скаргою на дії розпорядника майна) у справі № 905/2852/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Русток" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "АВК" Учасники справи: від АТ "Райффайзен Банк" - Гіндрюк Т. С.; від АТ "МР Банк" - Киричук І. П.; від ТОВ "ФК "Холастис"- Іваненко Є. В.; від ТОВ "Русток" - Васильєв Є. О.; від ПрАТ "АВК" - Дубовський П. В.;

1. Рух справи 1.1. 29.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Русток" (далі - ТОВ "Русток") звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "АВК" (далі - ПрАТ "АВК") внаслідок його фінансової неспроможності. 1.2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.10.2016 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі №905/2852/16 про банкрутство ПрАТ "АВК", визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Русток" у сумі 1467043,01 грн, введено процедуру розпорядження майном. 1.3. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.12.2019 (з урахування ухвали суду від 09.01.2020 про виправлення описок) за результатами попереднього засідання визнано вимоги кредиторів, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "АВК". 1.4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.12.2019 (з урахуванням ухвали Господарського суду Донецької області 09.01.2020 про виправлення описки) у справі №905/2852/16 залишено без змін. 1.5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 в частині розгляду кредиторських вимог АТ "Сбербанк", ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" у справі №905/2852/16 змінено, відмовлено у визнанні кредиторських вимог АТ "Сбербанк" на суму 8 255 103,28 доларів США (що еквівалентно 214 729 781, 80 грн по курсу НБУ на момент заявлення грошових вимог 16.11.2016) процентів за кредитом, відмовлено у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на суму 1 661 340,09 доларів США (що еквівалентно 43 020 845,21 грн по курсу НБУ на момент заявлення грошових вимог 21.11.2016) процентів за кредитом та відмовлено у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" на суму 5 843 117,05 доларів США (що еквівалентно 150 467 474,44 грн по курсу НБУ на момент заявлення грошових вимог 15.11.2016) процентів за кредитними договорами. У решті спірних вимог постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 залишено без змін. Викладено абзаци перший, другий, третій резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 24.12.2019 щодо розгляду вимог кредиторів у редакції даної постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020. 1.6. 01.03.2021 АТ "Сбербанк" (в подальшому змінено найменування на АТ "Міжнародний резервний банк" ("МР БАНК")) звернулося до Господарського суду Донецької області зі скаргою на дії розпорядника майна - арбітражного керуючого Пічахчі С. В., в якій заявник просив суд: 1) визнати неправомірною бездіяльність розпорядника майна арбітражного керуючого Пічахчі С.В. щодо ненадання на розгляд кредиторів та до суду протягом 2019-2020 років звіту про фінансово-майновий стан боржника з наданням правового аналізу, зокрема здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника, виявленню (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, укладання правочинів на зменшення активів боржника; 2) визнати неправомірними дії розпорядника майна арбітражного керуючого Пічахчі С.В. щодо організації та проведення зборів кредиторів від 10.01.2020 та від 26.11.2020 за відсутності належної перевірки повноважень представників кредиторів; 3) визнати неправомірними дії розпорядника майна арбітражного керуючого Пічахчі С.В. щодо не допуску для участі у зборах кредиторів 10.02.2021 представника АТ «Сбербанк»; 4) визнати неправомірними дії розпорядника майна арбітражного керуючого Пічахчі С.В. щодо скликання, організації та проведення зборів кредиторів 10.02.2021 та засідання комітету кредиторів 24.02.2021 дистанційно в режимі відеоконференції без забезпечення належної ідентифікації та перевірки повноважень представників кредиторів на зборах та засіданні комітету кредиторів; 5) зобов`язати розпорядника майна організувати та провести збори кредиторів і комітету кредиторів у відповідності з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства, на яких вирішити питання щодо подальшої процедури банкрутства; 6) постановити окрему ухвалу щодо виявлених порушень в діяльності арбітражного керуючого Пічахчі С.В. з надісланням її до Міністерства юстиції України для проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого Пічахчі С.В.; 7) до початку розгляду скарги витребувати у арбітражного керуючого Пічахчі С.В. для огляду та дослідження в судовому засіданні носії відеозапису відеоконференції зборів кредиторів, проведених 10.02.2021 та засідання комітету кредиторів, проведених 24.01.2021 та протоколів зборів та комітету кредиторів, проведених 10.02.2021 та 24.02.2021 відповідно. 1.7. 01.03.2021 до місцевого господарського суду ПАТ "Промінвестбанк" (кредитора) надійшли клопотання: про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; про призначення ліквідатором ПрАТ "АВК" арбітражного керуючого Бандуру І.В. 1.8. У підсумковому засіданні 08.07.2021 представник ПАТ "Промінвестбанк" висловився за доцільність задоволення поданих ним клопотань. Представник ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитора) підтримав вказані клопотання. Представник АТ "Сбербанк" (кредитор) також зазначив про наявність передбачених КУзПБ підстав переходу до ліквідаційної процедури у даній справі. 1.9. Розпорядник майна з огляду на прийняті кредиторами рішення у вирішенні питання щодо подальшої процедури банкрутства поклався на розсуд суду. 1.10. Представник боржника проти задоволення клопотання про введення ліквідаційної процедури у справі не заперечував, проте зазначив, що запропонована кандидатура арбітражного керуючого Бандури І.В. не відповідає вимогам КУзПБ, оскільки Бандура І.В. є заінтересованою особою щодо кредитора ПАТ "Промінвестбанк". Заперечення проти запропонованої кандидатури арбітражного керуючого також підтримав представник ТОВ "Фінансова компанія "Холастис" (кредитор).

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Щодо скарги на дії розпорядника майна 2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.06.2021, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського від 16.11.2021, відмовлено у задоволенні скарги АТ "Сбербанк" на дії розпорядника майна - арбітражного керуючого Пічахчі С.В. 2.2. Судові рішення мотивовані недоведеністю обставин щодо наявності порушень, про які АТ "Сбербанк" зазначало в своїй скарзі, та недотримання розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Пічахчі С. В. вимог чинного законодавства, зокрема статей 12, 42, 44 КУзПБ. Щодо переходу до ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом 2.3. Постановою Господарського Донецької області від 08.07.2021 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Пічахчі С. В.; за клопотанням голови комітету кредиторів визнано ПрАТ "АВК" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Бандуру І. В. 2.3.1. Постанова місцевого господарського суду мотивована наступним: - щодо відкриття ліквідаційної процедури: згідно з поданого розпорядником майна звіту про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "АВК" станом на 31.12.2015, фінансовий стан підприємства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності; має місце факт перевищення розміру пасиву боржника над його активами, недостатність наявного у боржника майна для задоволення вимог кредиторів; частка власного капіталу в структурі майна поступово зменшується за рахунок зростання непокритого збитку; показники рентабельності на кінець аналізованого періоду вказують на незадовільну ефективність діяльності підприємства; структурний аналіз активів та пасивів, дослідження динаміки поточної і довгострокової дебіторської і кредиторської заборгованості свідчить про незадовільну структуру балансу, неефективність використання ресурсів, вкладених в активи; ознаки дій з доведення до банкрутства, приховування банкрутства та фіктивного банкрутства на підприємстві відсутні; згідно з висновком по результатам проведення аналізу фінансово-господарського стану ПрАТ "АВК" станом на 2020 рік, розпорядником майна при проведенні аналізу фінансово-господарського стану боржника у розрізі порівняння фінансового стану підприємства за останні три роки вбачається наявність ознак втрати останнім платоспроможності, рівень втрати якої виключає можливість застосування до боржника процедури санації, будь-яких заяв з приводу санації не надходило; фінансово-господарський стан боржника характеризується надкритичною неплатоспроможністю, задоволення вимог кредиторів можливо лише шляхом застосування ліквідаційної процедури; - щодо призначення ліквідатором арбітражного керуючого Бандури І.В.: кандидатура арбітражного керуючого Бандури І.В. відповідає вимогам, визначеним частиною 3 статті 28 КУзПБ, арбітражний керуючий включений до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, має належний досвід, кваліфікацію та можливості виконувати повноваження ліквідатора, відсутність підстав, які б перешкоджали його призначенню ліквідатором боржника у даній справі. 2.4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 скасовано постанову Господарського суду Донецької області від 08.07.2021, справу №905/2852/16 направлено до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном. 2.4.1. Скасовуючи постанову місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, зокрема зазначив про передчасність висновку щодо визнання боржника банкрутом та переходу до процедури ліквідації (зокрема, не встановлено розмір пасиву та вартість активів боржника; не з`ясовано дані щодо фінансового стану боржника у 2020 та 2021 роках; відсутнє послання на звіт розпорядника майна, згідно з яким судом встановлено загальну вартість активів в обґрунтування висновку про її недостатність для задоволення вимог кредиторів), а також вказано про те, що ТОВ "Русток" (ініціюючого кредитора) не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання 08.07.2021, в якому місцевим господарським судом ухвалено оскаржувану постанову, що є безумовною процесуальною підставою для скасування такої постанови.

3. Короткий зміст касаційних скарг 3.1. АТ "Райффайзен Банк", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "Міжнародний резервний банк" (МР БАНК) звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою переглянуто постанову Господарського суду Донецької області від 08.07.2021, та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, обґрунтовуючи наступним: - судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми статті 205 ГК України, статей 2, 6, 44, 49, 58 КУзПБ та не враховано висновків Верховного Суду, щодо застосування цих норм, викладених у постановах від 12.10.2021 у справі №916/3619/19, від 22.04.2021 у справі № 918/420/16 та від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16, від 12.12.2019 у справі № 904/10293/17, від 26.09.2019 у справі № 910/9165/18; - продовження п`ятирічної процедури розпорядження майном ПрАТ "АВК" з формальних підстав, за відсутності будь-яких інших можливих процедур, аніж ліквідаційна, порушує права скаржників на отримання задоволення своїх вимог до боржника, яке можливе виключно у процедурі ліквідації. 3.2. Крім того, АТ "МР БАНК" в поданій до Верховного Суду касаційній скарзі просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.06.2021, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії розпорядника майна у справі №905/2852/16, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на грубе порушення розпорядником майна норм КУзПБ та прав кредиторів, що в свою чергу вплинуло на затягування процедури розпорядження майном.

4. Позиція інших учасників щодо касаційних скарг 4.1. ТОВ "Фінансова компанія "Холастис" у відзиві заперечувало проти поданих касаційних скарг, просило Суд відмовити в їх задоволенні та залишити без змін оскаржувані судові рішення, наголошуючи на наступному: - суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про передчасність постанови місцевого господарського суду від 08.07.2021 щодо визнання ПрАТ "АВК" банкрутом та переходу у ліквідаційну процедуру; - за відсутності конкретних відомостей про активи та пасиви ПрАТ "АВК", господарський суд був позбавлений можливості прийняти рішення про визнання боржника банкрутом, оскільки це суперечить, як нормам статті 49 КУзПБ, так і усталеній практиці Верховного Суду; - судом першої інстанції не було повідомлено іншого кредитора ТОВ "Русток" про проведення підсумкового засідання суду, що само по собі є обґрунтованою підставою для скасування судового рішення; - відносно оскарження судових рішень, ухвалених за результатами розгляду скарги на дії розпорядника майна, то суди встановили, що: розпорядник майна виконав вимоги ухвал суду щодо подання аналізу фінансово-господарського стану ПрАТ "АВК"; розпорядником проводилися дії щодо розшуку та виявлення майна банкрута; збори кредиторів 10.02.2021 та засідання комітету кредиторів 24.02.2021 проведено відповідно до норм КУзПБ дистанційно в режимі відеоконференції. По суті, доводи AT "МРБ" дублюють доводи апеляційної скарги AT "Сбербанк" та зводяться до незгоди із обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій. 4.2. ТОВ "Русток" у відзиві заперечувало проти касаційних скарг, просило суд відмовити в їх задоволенні, зазначаючи наступне: - місцевий господарський суд не повідомив представника ТОВ "Русток" про дату, час та місце підсумкового судового засідання, що є грубим процесуальним порушенням та обґрунтованою підставою для скасування ухваленого судового рішення; - судом першої інстанції не було встановлено кількість та вартість активів ПрАТ "АВК", не з`ясовано пасиви ПрАТ "АВК" та не наведено співставлення сум активів та пасивів боржника; - інвентаризація майна ПрАТ "АВК" не була проведена в повному обсязі через те, що більша частина активів боржника знаходиться на території м. Луганська та м. Донецька, а відтак не було визначено кількість, індивідуальні ознаки та вартість всього належного боржнику майна, оскільки не було проведено, у тому числі його оцінку; - на дату проведення підсумкового засідання не встановлено, яка кількість активів ПрАТ "АВК" знаходяться на тимчасово окупованій території та яка вартість таких активів, що безпосередньо впливає на загальну вартість активів ПрАТ "АВК", яка мала бути встановлена судом першої інстанції при вирішенні питання щодо переходу у ліквідаційну процедуру; - щодо оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.06.2021 про розгляд скарги на дії розпорядника майна, то касаційна скарга АТ "МР БАНК" в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки суди попередніх інстанцій встановили відсутність підстав для задоволення скарги на дії розпорядника майна ПрАТ "АВК".

5. Касаційне провадження 5.1. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2021 визнано неповажними наведені АТ "Райффайзен Банк" підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі №905/2852/16, якою переглянуто постанову Господарського суду Донецької області від 08.07.2021, у зв`язку з чим вказану касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом подання мотивованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та надання відповідних доказів на підтвердження цих підстав. 5.2. З аналогічних підстав (визнано неповажними наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження) ухвалами Верховного Суду від 10.01.2022 залишено без руху касаційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі №905/2852/16, та касаційну скаргу АТ "МР БАНК" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою переглянуто постанову Господарського суду Донецької області від 08.07.2021, та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.06.2021 у справі №905/2852/16. 5.2.1. Скаржникам надано строк для усунення недоліків касаційних скарг, а саме: - ПАТ "Промінвестбанк" шляхом подання мотивованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та надання відповідних доказів на підтвердження цих підстав; - АТ "МР БАНК" шляхом надання уточнення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження, та виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, зазначивши підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), а також подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення. 5.3. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2022: - поновлено АТ "Райффайзен Банк", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "МР БАНК" строк на касаційне оскарження постанов Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021; - відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами АТ "Райффайзен Банк", ПАТ "Промінвестбанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою переглянуто постанову Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 та касаційною скаргою АТ "МР БАНК" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою переглянуто постанову Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.06.2021; - об`єднано касаційні скарги АТ "Райффайзен Банк", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "МР БАНК" у справі №905/2852/16 в одне касаційне провадження та призначено їх до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2022 о 15:30. 5.4. 07.02.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ "Фінансова компанія "Холастис" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon". 5.5. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2022 в задоволенні поданого клопотання було відмовлено, оскільки в порушення вимог частини другої статті 197 ГПК України до клопотання не було додано доказів його надсилання іншим учасникам справи. 5.6. У судовому 15.02.2022 засіданні оголошено перерву до 01.03.2022 о 15:45. 5.7. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. 5.8. В подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, дію воєнного стану продовжено, а саме: Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 - з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, від 18.04.2022 № 259/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, від 17.05.2022 № 341/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. 5.9. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. 5.10. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2022 розгляд за касаційними скаргами на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою переглянуто постанову Господарського суду Донецької області від 08.07.2021, та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.06.2021 у справі № 905/2852/16, призначено на 31.05.2022 о 16:00. 5.11. 10.05.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання представника АТ "Райффайзен Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon", яке було задоволено Судом, про що постановлено ухвалу від 12.05.2022. 5.12. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 31.05.2022. 5.13. В судовому засіданні 31.05.2022 представники учасників надали пояснення по суті касаційних скарг.

6. Позиція Верховного Суду Щодо переходу до ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом 6.1. Надаючи оцінку доводам скаржників щодо правомірності припинення судом першої інстанції процедури розпорядження майном, визнання ПрАТ "АВК" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, враховуючи заперечення, викладені у відзивах на касаційні скарги, Верховний Суд, з огляду на приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне. 6.2. КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. 6.3. Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута. 6.4. За змістом частини першої статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. 6.5. Відповідно до положень частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом. 6.6. Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство. 6.7. Відтак, завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. 6.8. Як встановлено судами, 10.02.2021 відбулися збори кредиторів ПрАТ "АВК" (перші повторні), на яких: обрано головою зборів ПАТ "Промінвестбанк", комітет кредиторів у складі кредиторів - ТОВ "Русток", АТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Промінвестбанк", ТОВ "Фінансова компанія "Холастис", АТ "Сбербанк", АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Дніпровське обласне управління; прийнято до уваги звіт розпорядника майна та аналіз фінансово-господарського стану ПрАТ "АВК"; погоджено перехід до ліквідаційної процедури ПрАТ "АВК"; уповноважено голову зборів кредиторів на подання до суду клопотання про визнання ПрАТ "АВК" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Прийняті рішення оформлені протоколом №2 повторних перших зборів кредиторів. 6.9. 24.02.2021 проведені збори комітету кредиторів, на яких обрано голову комітету кредиторів - ПАТ "Промінвестбанк", вирішено призначити ліквідатором арбітражного керуючого Бандуру І. В. та уповноважено голову комітету кредиторів на звернення до суду з клопотанням про призначення ліквідатором ПрАТ "АВК" арбітражного керуючого Бандуру І. В. 6.10. Голова комітету кредиторів звернувся до місцевого господарського суду з клопотаннями про визнання ПрАТ АВК банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а також про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бандуру І. В. 6.10. Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. 6.11. Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Донецької області постановою від 08.07.2021 у цій справі припинив процедуру розпорядження майном боржника ПрАТ "АВК"; припинив повноваження розпорядника майна ПрАТ "АВК" арбітражного керуючого Пічахчі С.В.; задовольнив клопотання голови комітету кредиторів про визнання ПрАТ "АВК" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; визнав ПрАТ "АВК" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру; призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бандуру І. В. Верховний Суд вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним та зробленим без урахування всіх наявних доказів у справі, з огляду на наступне. 6.12. За своєю правовою природою постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 6.13. Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20). 6.14. Натомість, ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції наведеного вище не врахував, про що вірно зазначено апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові у цій справі. 6.15. Так, з встановлених судом апеляційної інстанції в ході апеляційного перегляду справи обставин вбачається, що: - місцевий господарський суд, не наводячи конкретних сум та не аналізуючи документальних підстав їх визначення, вказав, що має місце факт перевищення розміру пасиву боржника над його активами, недостатність наявного у боржника майна для задоволення вимог кредиторів із посиланням на: звіт про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "АВК" станом на 31.12.2015, наданого незалежною аудиторською фірмою ТОВ Українська національна аудиторська компанія; звіти розпорядника майна про проведену роботу та висновок по результатам проведення аналізу фінансово-господарського стану ПрАТ "АВК" станом на 2020 рік, складений та наданий до суду розпорядником майна. Суд першої інстанції, зазначивши про те, що ним досліджено й інші наявні документи, не конкретизував, які саме, і яким чином вони підтверджують факт неплатоспроможності боржника; - місцевий господарський суд не встановив розміру пасиву, обмежившись посиланням на те, що Верховним Судом було змінено абзаци перший, другий, третій резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 24.12.2019 щодо розгляду вимог кредиторів, як і не визначив розмір вартості активів боржника (зокрема у вигляді знаків для товарів і послуг) станом на момент ухвалення оскаржуваної постанови; - у звіті про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "АВК" станом на 31.12.2015, на який посилається місцевий господарський суд, серед іншого вказано, що без проведення заходів щодо відновлення платоспроможності подальша діяльність підприємства, погашення заборгованості перед кредиторами неможливі. Тобто у звіті міститься посилання на ймовірну можливість відновлення платоспроможності боржника; - судом першої інстанції достеменно не з`ясовано дані щодо фінансового стану боржника у 2020 та 2021 роках для порівняння із розміром кредиторських вимог, визначених ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.12.2019 в редакції постанови Верховного Суду від 24.09.2020 в даній справі; - місцевим господарським судом не досліджено та не надано оцінку наявним у матеріалах справи відомостям щодо встановлення розпорядником майна вартості активів, зокрема, шляхом інвентаризації; - в матеріалах справи наявні надані АТ "Сбербанк" копії звітів про оцінку рухомого та нерухомого майна боржника у м. Донецьку, складених у 2019 році, відповідно до яких загальна вартість такого майна становить 322 407 617,85 грн, яким не було надано оцінки місцевим господарським судом, як і не було з`ясовано, чи все майно боржника, що знаходиться у м. Донецьку, включено до цих звітів, а також можливості отримання аналогічних звітів щодо майна, яке знаходиться у м. Луганську, тоді як у разі виявлення такого майна та встановлення його вартості, воно може бути враховано як активи боржника; - в постанові суду першої інстанції не встановлено обставин щодо відображення майна боржника, яке знаходиться в інших містах України (Дніпро, Мукачево, Донецьк, Краматорськ), у складі активів підприємства у балансі боржника, попри наявні у справі матеріали (зокрема, акти огляду майна, звіти розпорядника майна, додаток №1 до договору застави від 27.09.2011, результати інвентаризації), а також те, що останній наявний у матеріалах справи баланс складено станом на 31.12.2018, а наведені відомості про виявлене майно надано до суду у 2019 році; - місцевим господарським судом не було досліджено питання щодо наявності або відсутності у власності боржника цінних паперів, не надано оцінки довідці з сайту НКЦПФР щодо цінних паперів, емітентом яких виступає ПрАТ "АВК", станом на 29.05.2019, а також не враховано відсутність відповіді на запит розпорядника майна до НКЦПФР від 29.05.2019 відносно того, чи є ПрАТ "АВК" власником, що володіє значними пакетами акцій (5 відсотків і більше статутного капіталу емітентів), із зазначенням таких емітентів та частки володіння ПрАТ "АВК" чи будь-якої іншої інформації про цінні папери, що знаходяться у власності боржника. 6.16. З наведеного вище вбачається, що вирішуючи питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, місцевий господарський суд належним чином не перевірив майновий стан боржника, дані про його активи та розмір пасиву, у зв`язку з чим висновок про те, що у даному випадку має місце факт перевищення розміру пасиву боржника над його активами, недостатність наявного у боржника майна для задоволення вимог кредиторів колегія суддів вважає передчасним. 6.17. Верховний Суд зазначає, що підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. 6.18. За таких умов, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо неналежного та недостатнього дослідження обставин справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для її правильного вирішення, відтак передчасного рішення суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури. 6.19. Дійшовши вказаних висновків, колегія суддів відхиляє доводи касаційних скарги щодо невірного застосування судом апеляційної інстанції положень статті 205 Господарського кодексу України, статей 2, 6, 44, 49, 58 КУзПБ, а також не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних правових норм. 6.20. Доводи скаржників щодо підтвердження стійкої неплатоспроможності боржника, наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі не узгоджуються із встановленими обставинами справи та спростовуються наведеними вище у цій постанові висновками суду касаційної інстанції, які свідчать про передчасність таких тверджень. До того ж такі аргументи скаржників за своєю суттю зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, що знаходиться поза межею повноважень суду касаційної інстанції. 6.21. Разом з тим суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. 6.22. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19). 6.23. За наведеного, судом касаційної інстанції не надається оцінка доводам скаржників щодо наданої судом апеляційної інстанції оцінки доказів у справі. Решта аргументів скаржників, наведених в касаційних скаргах, не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо передчасності визнання місцевим господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 6.24. Відносно доводів скаржників про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про неналежне повідомлення ТОВ "Русток" про час та місце підсумкового засідання 08.07.2021, в якому ухвалено оскаржувану постанову, колегія суддів зазначає наступне. 6.25. За змістом статтей 2, 7, 9, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. 6.26. Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. 6.27. Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. 6.28. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. 6.29. Зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції слідує, що у підсумкове засідання 08.07.2021 з`явилися розпорядник майна, представники боржника та кредиторів (окрім ТОВ "Русток" та ПАТ "Ощадбанк"); про місце час, та дату проведення підсумкового засідання сторони були повідомлені належним чином, в тому числі шляхом направлення копії ухвали на їх електронні адреси. 6.30. З`ясовуючи питання щодо дотримання судом першої інстанції вимог ГПК України відносно належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце засідання суду, апеляційним господарським судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів здійснення такого повідомлення, зокрема, відміток на процесуальних документах про їх надіслання сторонам засобами електронного зв`язку, що не спростовано скаржниками. 6.31. Відповідно до частини сьомої статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Крім того, положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. 6.32. Отже, на учасника судового процесу прямо покладено обов`язок не лише зазначати місцезнаходження та інші контактні данні (електронну пошту, телефони, інші засоби зв`язку) під час подання процесуальних документів, але й своєчасно повідомляти суд про зміну таких даних. 6.33. Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами: - у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ "Русток" вказано: Донецька обл., місто Донецьк, Бульвар Шевченка, будинок 4; - звертаючись у 2016 році з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Русток" (ініціюючий кредитор) повідомив місцевому господарському суду наступну адресу для листування: 49051, м. Дніпро, вул. П. Калнишевського, 18, за якою у період з 2016 по 2020 роки судом першої інстанції надсилалася кореспонденція для ТОВ "Русток", яка отримувалася останнім, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення відділення поштового зв`язку про вручення поштових відправлень; - 24.12.2020 ТОВ "Русток" надало господарському суду письмові пояснення, в яких повідомило суду іншу адресу для листування, а саме: 61046, Харківська область, м. Харків, вул. Трубна, 5, і зазначало названу адресу в ході подальшого провадження у справі в документах, адресованих суду. На вказану адресу для ТОВ "Русток" у 2021 році надсилалася кореспонденція арбітражним керуючим - розпорядником майна боржника Пічахчі С.В. (зокрема, повідомлення про призначення зборів кредиторів на 10.02.2021 та комітету кредиторів на 24.02.2021), а також процесуальні документи Верховного Суду під час здійснення провадження з розгляду касаційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Холастис" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.12.2019 у даній справі у квітні та травні 2021 року; - у 2021 році місцевий господарський суд продовжував надсилати копії процесуальних документів для ТОВ "Русток" на попередню адресу: 49051, м. Дніпро, вул. П. Калнишевського, 18, які поверталися відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання"; - докази надіслання копії ухвали від 23.06.2021, а також ухвали від 24.06.2021 (про виправлення описки в ухвалі від 23.06.2021), відповідно до яких у судовому засіданні було оголошено перерву до 08.07.2021, на повідомлену суду ТОВ "Русток" адресу (61046, Харківська область, м. Харків, вул. Трубна, 5) матеріали справи не містять. 6.34. Згідно з частиною шостою статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. 6.35. Аналіз вказаної норми ГПК України дозволяє дійти висновку, що повернення поштового повідомлення з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить, зокрема, про відмову сторони (учасника) від одержання судового рішення чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду та не може бути належним доказом інформування сторони (учасника) про час і місце розгляду справи, що в свою чергу підтверджує висновок суду апеляційної інстанції про порушення місцевим господарським судом процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 120, частини шостої статті 242 ГПК України. 6.36. Посилання скаржників на те, що повідомлена суду ТОВ "Русток" адреса не є місцезнаходженням даного товариства, а є адресою представника товариства - адвоката Васильєва Є.О., а відтак місцевий господарський суд не був зобов`язаний надсилати копії процесуальних документів на цю адресу, правильно відхилено судом апеляційної інстанції з тих підстав, що вищезгаданий адвокат є повноважним представником ТОВ "Русток" з 2020 року і оскільки ТОВ "Русток" повідомило суду адресу адвоката Васильєва Є.О. як адресу для листування, тому кореспонденція мала надсилатися саме на вказану ТОВ "Русток" адресу. 6.37. Решта доводів скаржників з приводу повідомлення ТОВ "Русток" про дату і час судового засідання по суті зводяться до незгоди з наданою судом апеляційною інстанцією оцінкою наявним у матеріалах справи доказам, а відтак до необхідності додаткової перевірки доказів, що виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, встановлені в статті 300 ГПК України. 6.38. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Русток" (ініціюючий кредитор) не було належним чином повідомлене про час та місце судового засідання 08.07.2021, в якому місцевим господарським судом було ухвалено оскаржувану постанову. Допущене порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування ухваленого судового рішення відповідно до пункту 3 частини третьої статті 277 ГПК України. Щодо скарги на дії розпорядника майна 6.39. Як вбачається з матеріалів справи, АТ Сбербанк" звернулося до місцевого господарського суду з скаргою на дії розпорядника майна - арбітражного керуючого Пічахчі С.В. (пункт 1.6 цієї постанови), обґрунтовуючи свої вимоги порушення розпорядником майна: - вимог частини третьої статті 44 КУзПБ, в тому числі, щодо ненадання на розгляд кредиторів та суду протягом 2019-2020 звіту про фінансово-майновий стан боржника з наданням правового аналізу, зокрема здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника, виявленню (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, укладання правочинів на зменшення активів боржника; не належного здійснення повноважень щодо організації проведення зборів кредиторів 10.01.2020, 26.11.2020; - вимог частини другої статті 12 КУзПБ, що полягає у не вчиненні жодних дій для захисту майна боржника. Зокрема, скаржник стверджує, що розпорядником майна в жодному звіті не наведено дій щодо встановлення переліку правочинів, вчинених в підозрілий період як це передбачено частиною першою статті 42 названого Кодексу та їх аналізу з метою встановлення підстав для оскарження; не здійснено будь-яких дій щодо аналізу динаміки дебіторської заборгованості боржника в підозрілий період та під час процедур банкрутства. Така бездіяльність, на думку скаржника, порушує права кредиторів та нанесла збитків боржнику і його кредиторам; - порушення норм КУзПБ допущенні розпорядником майна Пічахчі С.В. при скликанні та проведенні зборів кредиторів і комітету кредиторів 10.02.2021, оскільки розпорядником майна не забезпечено належної ідентифікації та перевірки повноважень представників кредиторів на зборах та засіданні комітету кредиторів; не допущено до участі у зборах кредиторів та засіданні комітету кредиторів повноваженого представника АТ "Сбербанк"; - розпорядником майна безпідставно обмежено можливість кредиторів, зокрема АТ "Сбербанк" прийняти участь у зборах кредиторів, оскільки розпорядником майна у листах вих.№5/1-21 від 29.01.2020 та вих.№6/1-21 від 29.01.2020 висунуто як умови участі у зборах кредиторів (10.02.2021 об 11:50 год.) та засіданні комітету кредиторів (10.02.2021 о 12:50 год.) вимоги надіслати не пізніше 17:00 год. 09.02.2021 на електронну адресу, підписані електронним цифровим підписом, належним чином засвідчені копії відповідних документів для підтвердження повноважень на представництво інтересів кредиторів. З урахуванням періоду часу, починаючи від надіслання документів кредиторами до дати проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів, такі документи на представництво повноважень могли втратити актуальність (відкликання довіреності, припинення представництва з інших підстав, тощо). Такий порядок перевірки повноважень представників кредиторів, окрім покладання на кредиторів додаткового обов`язку, не дозволяє належним чином перевірити повноваження представників кредиторів, які беруть участь у зборах кредиторів чи засіданні кредиторів. Цей порядок може бути лише підтвердженням наявності таких повноважень станом на дату надіслання таких документів. Крім того, надіслання документів на підтвердження повноважень на електронні адреси не дозволяє мінімізувати можливі ризики використання цих документів з недобросовісною метою. Такі вимоги також не узгоджуються з приписами Закону України "Про захист персональних даних" та частини другої статті 32 Конституції України. Враховуючи відсутність у представника АТ "Сбербанк" електронного цифрового підпису, така вимога про підписання документів електронним цифровим підписом не могла бути виконана. Недопущення до участі у зборах кредиторів та засіданні комітету кредиторів повноважного представника АТ "Сбербанк", яким було продемонстровано на відеокамеру та зачитано реквізити і зміст документу на підтвердження повноважень на участь у зборах кредиторів та засіданні комітету кредиторів, вплинуло на можливість скаржника реалізувати своє право на участь у зборах кредиторів та засіданні комітету кредиторів. 6.40. Місцевий господарський суд ухвалою від 23.06.2021 відмовив у задоволенні скарги, відхиливши доводи заявника скарги щодо неправомірності дій розпорядника майна та порушення норм КУзПБ. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду. 6.41. За змістом касаційної скарги доводи скаржника щодо наведених судових рішень зводяться до посилання на неналежне виконання арбітражним керуючим Пічахчі С.В. повноважень розпорядника майна, допущені ним порушення вимог частини другої статті 12, частини першої статті 42, частини третьої статті 44 КУзПБ та прав кредиторів, що в свою чергу вплинуло на затягування процедури розпорядження майном. Про вказані порушення зазначалося у поданій місцевому господарському суду скарзі на дії розпорядника майна - арбітражного керуючого Пічахчі С.В. 6.42. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, зазначає наступне. Згідно з статтею 1 КУзПБ розпорядником майна є арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном. 6.43. В статті 12 КУзПБ наведено перелік прав та обов`язків арбітражного керуючого. Положення частини третьої названої статті передбачають, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). 6.44. Стаття 44 КУзПБ визначає порядок введення процедури розпорядження майном боржника та передбачає, що розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону (частина четверта названої статті). 6.45. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій за результатами розгляду скарги АТ "Сбербанк" на дії розпорядника майна - арбітражного керуючого Пічахчі С.В. обставинами: - розпорядником майна вчинялися передбачені КУзПБ дії для виявлення та захисту майна боржника (проведено часткову інвентаризацію майна ПрАТ "АВК", за результатом якої складено зведений інвентаризаційний опис, що був направлений до суду першої інстанції; виявлено частину рухомого майна боржника в м. Мукачево Закарпатської області, яким забезпечується виконання зобов`язання ПрАТ "АВК" перед АТ "Сбербанк"; розпорядник майна повідомляв кредиторів про необхідність вжиття певних заходів для повної інвентаризації всього майна боржника (зокрема, того, яке знаходиться на тимчасово окупованій території), які можливо здійснити лише за погодженням з комітетом кредиторів); - до травня 2017 року тривала процедура оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 20.10.2016 про порушення провадження у цій справі (скарги подавалися від імені ПрАТ "АВК" керівником підприємства), що унеможливило проведення інвентаризації у вказаний період. Розпорядник майна надав суду наказ на проведення інвентаризації та копію зведеного інвентаризаційного опису майна ПрАТ "АВК", що знаходиться у м. Дніпро (ПрАТ "Кондитерська фабрика "АВК" м. Дніпро) станом на 21.06.2019, а також звіт про фактичні результати аналізу фінансового-господарської діяльності ПрАТ "АВК" станом на 31.12.2015 від 29.03.2018. Розпорядник майна неодноразово звертався до керівника боржника із запитами про створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна боржника, а також вживав заходи, спрямовані на захист інтересів кредиторів; - відсутність доступу до первинної документації та активів боржника, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, унеможливили проведення розпорядником майна аналізу правочинів, укладених боржником після відкриття провадження у справі та за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; - зазначаючи про не вчинення розпорядником майна дій для захисту майна боржника в період з 2019 по 2020 рік, АТ "Сбербанк" не послався на обставини та не надав докази вибуття майна зі складу активів підприємства-боржника у зазначений період, зокрема, шляхом його відчуження або в інший спосіб поза межами процедури банкрутства; не вказав на існування активів боржника, що не були враховані та включені до відомостей за результатами інвентаризації майна боржника та могли вплинути на подальшу процедуру банкрутства боржника; не зазначив органів та установ, до яких мав звернутися, однак не звернувся розпорядник майна із запитами стосовно інформації про активи боржника тощо; - робота розпорядника майна незадовільною не визнавалась та відповідне рішення кредиторів з цього приводу відсутнє; - в ухвалі Господарського суду Донецької області від 28.12.2020, на яку посилався в обґрунтування вимог своєї скарги АТ "Сбербанк", відсутні будь-які висновки стосовно неправомірності дій розпорядника майна; - звіт арбітражного керуючого Пічахчі С.В. про його діяльність як розпорядника майна боржника з дати призначення по 27.01.2020 був підготований на дату підсумкового засідання суду, при цьому арбітражним керуючим вживалися заходи щодо виконання вимог ухвали місцевого господарського суду від 24.12.2019, забезпечення розгляду звіту, аналізу фінансово-господарської діяльності боржника зборами та комітетом кредиторів у встановлені судом строки; - звіт розпорядника майна про проведену роботу та аналіз фінансово-господарського стану ПрАТ "АВК" розглядалися на зборах кредиторів товариства, які були проведені 10.02.2021, за результатами розгляду яких звіт розпорядника майна та аналіз фінансово-господарського стану ПрАТ "АВК" прийняті кредиторами до уваги; - обставини правомірності проведення зборів кредиторів 10.01.2020 вже були предметом судового розгляду, за результатами якого постановлено ухвалу від 28.12.2020, а збори від 26.11.2020 були скликані і проведені кредитором (ПАТ "Промінвестбанк"), а не розпорядником майна; - розпорядником майна визначено певний порядок ідентифікації представників кредиторів на участь у зборах кредиторів 10.02.2021 та комітету кредиторів 24.02.2021, доведено його до відома всіх кредиторів. Вказаний порядок узгоджується з вимогами чинного законодавства, тоді як твердження АТ "Сбербанк" про те, що згаданий порядок не дозволяє належним чином перевірити повноваження представників кредиторів саме на момент проведення зборів ґрунтуються на припущеннях заявника; - заявник скарги не довів суду, що вимога про засвідчення документів електронним цифровим підписом є протиправною і будь-яким чином обмежила права АТ "Сбербанк" на участь представника у зборах кредиторів 10.02.2021 і що відмова представника АТ "Сбербанк" Гея В.Г. виконувати вказану вимогу (про що зазначає апелянт) є дійсно обґрунтованою; - щодо відсутності електронного цифрового підпису у представника АТ "Сбербанк" Гея В.Г., який заявив про намір взяти участь у зборах кредиторів 10.02.2021, скаржником не наведено обґрунтування щодо обставин, які перешкодили вказаному представникові отримати такий підпис, враховуючи, що про дату проведення зборів та про вимоги до представників учасників АТ "Сбербанк" було повідомлено завчасно, а також, що процедура отримання електронного цифрового підпису будь-якою особою не є складною. Окрім того, заявником скарги не доведено неможливості направлення для участі у зборах іншого представника, який має електронний цифровий підпис. Так, в ході апеляційного провадження адвокат Киричук Р.П., який представляє інтереси АТ "Сбербанк", неодноразово надсилав до суду електронні листи, засвідчені електронним цифровим підписом вказаної особи; - рішення про недопущення представника АТ "Сбербанк" Гея В.Г. до участі у зборах кредиторів 10.02.2021 було прийнято не розпорядником майна, який на зборах кредиторів має лише дорадчий голос, а учасниками зборів представниками кредиторів; - рішення суду з висновком про неповноважність зборів кредиторів та комітету кредиторів, проведених 10.02.2021 та 24.02.2021, а також неприйняття прийнятих на цих зборах рішень як належних відсутнє, тому відсутні правові підстави для зобов`язання розпорядника майна організувати та провести збори кредиторів і комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо подальшої процедури банкрутства; - згідно з матеріалами справи процедуру розпорядження майном було розпочато ще у 2016 році. Разом з тим, розгляд справи неодноразово відкладався та зупинявся, у тому числі у зв`язку з призначенням судової експертизи, ухвали господарського суду тривалий час переглядалися в апеляційному та касаційному порядку за скаргами учасників справи (в тому числі і АТ "Сбербанк"); реєстр кредиторів було остаточно сформовано лише у вересні 2020 року. При цьому із матеріалів справи не вбачається, що до тривалого розгляду даної справи призвели саме дії (або бездіяльність) розпорядника майна. 6.46. Відтак, перевіривши аргументи скарги на дії розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Пічахчі С.В., судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів не було встановлено обставин щодо не виконання або виконання неналежним чином арбітражним керуючим Пічахчі С.В. обов`язків розпорядника майна боржника та порушення вимог КУзПБ. Скаржником зворотного не доведено, як і не вказано в касаційній скарзі, які конкретно норми матеріального та/або процесуального права були порушені судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду скарги на дії розпорядника майна боржника. 6.47. До того ж, заперечуючи висновок суду першої інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги на дії розпорядника майна боржника за наведених скаржником обставин, підтриманий судом апеляційної інстанції, АТ "МР БАНК" в касаційній скарзі наводить доводи, які дублюють доводи апеляційної скарги і по своїй суті зводяться до незгоди з наданою оцінкою судами попередніх інстанцій наявним у матеріалах справи доказам та до необхідності вирішення питання про перевагу одних доказів над іншими та додаткової перевірки доказів, що виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. 6.48. В частині другій статті 300 ГПК України встановлені обмеження, згідно з якими суд касаційної інстанції позбавлений права самостійно встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 6.49. Незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим процесуальним наслідком. 6.50. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). 6.51. Зазначені у касаційній скарзі АТ "МР БАНК" доводи не є підставою для зміни чи скасування ухвалених у цій справі судових рішень в частині розгляду скарги на дії розпорядника майна боржника, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права.

7. Висновки за результатами касаційного розгляду 7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 7.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 7.3. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень немає, отже у задоволенні касаційних скарг слід відмовити.

8. Щодо судових витрат 8.1. Зважаючи на висновок Верховного Суду про залишення касаційних скарг без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржників. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 про перегляд постанови Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 у справі №905/2852/16 залишити без змін.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.06.2021 у справі № 905/2852/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді В. В. Білоус К. М. Огороднік