Постанова 4812 № 489/8259/14-ц

09.06.22 22-ц/812/539/22 Провадження №22-ц/812/539/22 ПОСТАНОВА Іменем України 09 червня 2022 року м. Миколаїв справа № 489/8259/14-ц Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого Коломієць В.В. суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О., із секретарем судового засідання Лівшенком О.С., переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп» на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва, постановлену 07 лютого 2022 року, під головуванням судді Коваленка І.В., повний текст судового рішення складений цього ж дня, У С Т А Н О В И В: У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп») звернулось до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Заявник вказував, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2014 року cтягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 08/06/2008/980 К-1126 від 11.06.2008 року у сумі 1 354 007 грн 87 коп. та судові витрати. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2021 року замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» . Як вказував заявник, з метою з`ясування стану виконавчого провадження та місця перебування виконавчого листа 06 жовтня 2021 року ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» звернулося з запитом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з відповіді якого від 05 листопада 2021 року встановлено, що на примусовому виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження за номером № 50921458 з виконання виконавчого листа № 2/489/1808/15, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 24 грудня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 1357661 грн 80 коп. та судових витрат, яке завершене 22 грудня 2017 року з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Надання більш детальної інформації неможливе так як матеріали виконавчого провадження та журнал обліку врученої кореспонденції знищені через закінчення строку зберігання. У кредитній справі, яка була передана від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» виконавчий лист відсутній. Вказані обставини, на думку ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» свідчать про втрату виконавчого листа та поважність причин пропуску строку його пред`явлення до виконання. Посилаючись на викладене та обов`язковість виконання судових рішень, ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» просило видати дублікат вищевказаного виконавчого листа та поновити строк для пред`явлення його до виконання. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2022 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп», посилаючись на незаконність і необгрунтованість ухвали суду, просило її скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву. Апелянт зазначає, що на їх думку, Товариство звернулось з заявою про видачу дублікату виконавчого листа в межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки дізналося про постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 22 грудня 2017 року лише 05 листопада 2021 року, а тому перебіг строку пред`явлення такого документу до виконання починається заново з цієї дати, і становить три роки - до 05 листопада 2024 року, При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби і відсутності доказів отримання виконавчого листа ПАТ КБ «Надра» після повернення його Центральним ВДВС стягувачу свідчить про те, що лист було втрачено і це унеможливлює виконання судового рішення без видачі дублікату виконавчого листа. Апелянт зазначає, що така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року №905/3245/16, від 19 листопада 2018 року у справі № 905/857/18, від 23 лютого 2021 року у справі № 910/5349/18, від 20 липня 2021 року у справі № 910/20594/15, що судом першої інстанції не враховано. Учасники справи в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Від представника стягувача ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» - Хоружій С.В. надійшла заява, у якій зазначено, що Товариство підтримує доводи і вимоги апеляційної скарги та розгляд справи просить провести без їх участі. Направлена на адресу боржника та заінтересованої особи судова кореспонденція була повернута до суду із відміткою пошти про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп», суд першої інстанції виходив із недоведеності заявником поважності причин пропуску строку звернення виконавчого листа до виконання, в зв`язку з чим є необґрунтованими вимоги про поновлення строку та видачу дублікату виконавчого листа. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2014 року cтягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 08/06/2008/980 К-1126 від 11.06.2008 року в розмірі 1 357 661грн80коп. та судові витрати. На виконання вказаного рішення Ленінським районним судом м. Миколаєва 15 грудня 2015 року видано виконавчий лист. 21 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги GL48N718070_I_4, відповідно до якого Товариство набуло право вимоги, у тому числі і до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №08/06/2008/980 К-1126. 11 травня 2021 року ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, а 22 вересня 2021 року - заявник подав клопотання про залишення без розгляду заяви Товариства в частині вимог про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2021 року замінено стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп», залишено без розгляду заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» в частині вимог про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, за наслідками розгляду якої було ухвалено оскаржуване рішення, ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» звернулося до суду 10 листопада 2021 року. За змістом пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 9 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 3 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. З наведеного слідує, що підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування. Окрім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обґрунтовуючи свою заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» посилалось на те, що про втрату виконавчого листа, що відбулася під час пересилання стягувачу, вони дізналися тільки 05 листопада 2021 року, отримавши відповідь заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області - на звернення Товариства від 06 жовтня 2021 року із запитом щодо стану виконавчого провадження та місця перебування виконавчих листів по боржникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З вказаної відповіді вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 50921458 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1808/15, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 15 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 08/06/2008/980 К-1126 від 11 червня 2008 року в розмірі 1 357 661 грн. 80 коп.; 22 грудня 2017 року виконавче провадження завершено з пістав, визначених п.2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Пунктом 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час звернення Товариства до суду з даною заявою) встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Статтею 12 зазначеного Закону передбачено, що за загальним правилом виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у звязку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк предявлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Враховуючи дату повернення виконавчого документу - 22 грудня 2017 року, судом першої інстанції вірно встановлено, що стягувач мав право пред`явити виконавчий лист до виконання протягом 3-х років з цієї дати, тобто до 22 грудня 2020 року. З даною заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» звернулося до суду 10 листопада 2021 року, тобто після закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання. Оцінюючи поважність причин пропуску такого строку суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обставини, на які посилається заявник, не є об`єктивно незалежними від його волевиявлення та не свідчать, що вони унеможливлювали своєчасне звернення до виконавчої служби з метою реалізації своїх прав стягувача, з огляду на те що право вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» придбало у ПАТ «КБ «Надра» ще 21 липня 2020 року та мало об`єктивну можливість з`ясувати обсяг переданих йому Банком документів та з`ясувати обставини виконання чи не виконання рішення і встановлення місцезнаходження виконавчого листа та протягом строків встановлених законом повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Отже, заявником не зазначено достатніх підстав та не надано належних доказів на підтвердження того, що строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений з об`єктивних поважних причин, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку. Таким чином, враховуючи недоведеність поважності причин пропуску ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції також правильно вважав, що відсутні і підстави для видачі дублікату виконавчого листа. Посилання ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» в апеляційній скарзі на те, що трирічний строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання ними не пропущений, оскільки, на думку апелянта, його перебіг починається з 05 листопада 2021 року - дати отримання відповіді відділу ДВС про стан виконавчого провадження та про повернення виконавчого листа стягувачу 22 грудня 2017 року, - є безпідставними, оскільки пов`язані з помилковим тлумаченням апелянтом норм Закону України «Про виконавче провадження». Не можуть бути прийняті до уваги і викладені в апеляційній скарзі доводи про передбачену Конституцією України та Конвенцією з прав людини та основоположних свобод обов`язковість судових рішень, оскільки зазначені заявником причини пропуску строку не свідчать про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням принципу правової визначеності. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду є достатньо вмотивована, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачає. Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп» залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий В.В. Коломієць Судді: О.О. Данилова Н.О. Шаманська Повний текст постанови складено 14 червня 2022 року