Постанова 4813 № 2-12146/10

Номер провадження: 22-ц/813/2788/23 Справа № 2-12146/10 Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.11.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Сегеди С.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Триколіч І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката. Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення по справі №2-12146/10 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заява вмотивована тим, що протягом перебування на виконанні виконавчого документу стягувач отримав лише постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження вiд 06.10.2015, у якій був відсутній ідентифікатор доступу, тому не міг відстежувати стан виконавчого провадження. Враховуючи зазначене, 15 березня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до Приморського ВДВС ГТУЮ Одеської області з заявою про хід виконавчого провадження, у відповідь на яку вдалось отримати інформацію стосовно того, що до жовтня 2016 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції, яка діяла до жовтня 2016 (направлено виконавчий документ за належністю до Овідіопольського ВДВС ГТУЮ Одеської області у зв`язку з тим, що у боржника було виявлено майно на території, підвідомчій Овідіопольському ВДВС ГТУЮ Одеської області). На заяву стягувача №32 вiд 12.02.2018 Овідіопольський ВДВС ГТУЮ Одеської обл. повідомив, що за даними АСВП виконавче провадження №49064732 з виконання виконавчого листа No2-12146/10, виданого Приморським районним судом м. Одеса 16 жовтня 2014 року, яким встановлено стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмiрi 449 227,93 гривень з Приморського ВДВС ГТУЮ Одеської обл. не надходило). Оскільки нi постанова про закінчення виконавчого провадження, ні сам виконавчий лист на адресу Овідіопольського ВДВС ГТУЮ Одеської області не надходили, слід вважати їх втраченими під час пересилки. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2019 року заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення по справі №2-12146/10 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Видано дублікат виконавчого листа у справі №2-12146/10, яким встановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 447407,93 гривень та судові витрати у розмірі 1820,00 гривень. Поновлено строк ТОВ «ОТП Факторинг Україна» для пред`явлення виконавчого листа №2-12146/10, яким встановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 447407,93 гривень та судові витрати у розмірі 1820,00 гривень. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Сповіщення сторін. Про судове засідання, призначене на 29 листопада 2023 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з`явились, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Повний текст судового рішення виготовлено 11 грудня 2023 року. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвала суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що пропуск строку на пред`явлення виконавчого листа по цивільній справі №2-12146/10 унеможливлює виконати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2010, а тому визнав поважними причини пропуску. Однак повністю погодитись із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на таке. Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла станом на час набрання рішенням Приморського районного суду від 12 грудня 2010 року законної сили, строк пред`явлення рішення суду до виконання складав один рік. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Отже, відповідно до положень статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла під час розгляду заяви в судах першої та апеляційної інстанцій, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України дає підстави для висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. У постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Також Верховний Суд вказав у постанові від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. З огляду на викладене, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, та звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року в справі № 2-3552/10 (провадження № 61-13845св21) зазначено, що: «встановивши, що строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання сплив та відсутні підстави для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у видачі дубліката виконавчого документа, оскільки чинним законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документу лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання». На підставі матеріалів справи встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2010 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи №2-12146/10, які перебували на виконанні в Приморському відділі ДВС Одеського міського управління юстиції, що підтверджується постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 58). Інших документів, які б видавались Приморським ВДВС Одеського міського управління чи іншими органами виконавчої служби, матеріали справи не містять. У своїй заяві заявник посилається на відповідь Приморського ВДВС ГТУЮ Одеської області, надану на заяву від 15 березня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до Приморського ВДВС ГТУЮ Одеської області, відповідно до якої до жовтня 2016 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції, яка діяла до жовтня 2016 (направлено виконавчий документ за належністю до Овідіопольського ВДВС ГТУЮ Одеської області у зв`язку з тим, що у боржника було виявлено майно на території, підвідомчій Овідіопольському ВДВС ГТУЮ Одеської області). До заяви заявник надає заяву про надання інформації до Начальника Приморського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області. При цьому саму таку відповідь органу виконавчої служби ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не надало. Враховуючи вищевикладене, апеляційним судом не встановлено обставин, на які посилається ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у заяві, так як не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження. Дійсно, заявник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стверджує, що виконавчі листи втрачені при пересилці і посилається на відповідь Овідіопольського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області віл 06.04.2018 №40-8802, в якій зазначено, що виконавчий лист №2-12146/10 не надходив. Однак колегія суддів зауважує, що саме не надходження виконавчого листа до відділу є просто констатацією факту відсутності такого виконавчого провадження в Овідіопольському районному відділі виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, оскільки недоведений факт процесуального скерування таких документів до органу виконавчої служби (відповідна постанова органу виконавчої служби). Крім того, клопотання заявника про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа жодним чином не обґрунтовано, не зазначено підстав такого поновлення (крім втрати виконавчих листів, факт яких належним чином не доведений, що встановлено колегією суддів вище). Також суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити терміни перебування на виконанні виконавчих листів та відповідно переривання строку подання таких виконавчих листів, оскільки заявником не надано доказів необхідності направлення виконавчих листів на виконання до Овідіопольського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (відповідна постанова Приморського ВДВС), а самі матеріали виконавчого провадження знищені за закінчення терміну зберігання (а.с. 83). За пошуковими параметрами в Автоматизованій системі виконавчих проваджень за номером виконавчого провадження «49064732» записів не знайдено. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2018 року по справі №826/12483/16, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Додатково апеляційний суд зазначає, що, загалом, строки вчинення дій стягувачем є тривалими у часі, тому наведені заявником причини пропуску строку не є поважними та не є безумовною та достатньою підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки невчинення дій щодо примусового виконання рішення суду попереднім кредитором не є поважною причиною для поновлення строку. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2019 року скасувати. Постановити у справі нове судове рішення. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення у справі №2-12146/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судове рішення виготовлено 11 грудня 2023 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: А.І. Дришлюк С.М. Сегеда