Постанова 4824 № 753/17969/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №753/17969/21 Головуючий у 1 інстанції: Каліушко Ф.А. провадження №22-ц/824/1612/2022 Головуючий суддя: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 02 лютого 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Головуючого судді: Олійника В.І., суддів: Сушко Л.П., Суханової Є.М., при секретарі: Панчошній К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юрченка Володимира Ярославовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження №63365453, - в с т а н о в и в : У вересні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юрченко В.Я. в рамках виконавчого провадження №63365453 з примусового виконання виконавчого листа №753/18882/16, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 11 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 209 961 долар США 31 цент, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 3 151 078 грн. 34 коп. за кредитним договором №066-2008-1255 від 21 квітня 2008 року, звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення виконавчих дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», що будуть полягати у проведені опису та арешту квартири АДРЕСА_2 . Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно відповіді КМ КМР «Київське міське БТІ» від 17.11.2020 року квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за боржником ОСОБА_3 . Вказував, що виходами приватного виконавця 27 липня 2021 року, 30 липня 2021 року та 16 серпня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 потрапити до квартири та описати її, що належить боржникові на праві власності не виявилось можливим, оскільки доступу до квартири не надано, а направлені вимоги повернуто «за закінченням терміну зберігання». Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року подання задоволено. Надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Юрченку В.Я. примусово проникнути до квартири АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №63365453. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити у вимогах приватного виконавця. Скаргу обґрунтовував тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, надані державним виконавцем, які підтверджують зазначені ним в поданні обставини, та доводять правдивість твердження приватного виконавця. Звертає увагу, що в актах, наданих приватним виконавцем та складених власноруч, немає понятих, які могли засвідчити даний факт, а відтак дані акти не можуть використовуватися як доказ. Також приватним виконавцем жодного разу не було повідомлено апелянта та відповідача про можливий візит. Вважає, що дії приватного виконавця були вчинені лише з власних корисних інтересів. Зазначає, що зазначені приватним виконавцем обставини не мали місця, а відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують зазначені обставини, доводять необґрунтованість подання приватного виконавця та відсутність обставин, які перешкоджають приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії. Крім того, вказує, що подання приватного виконавця взагалі є необґрунтованим та незаконним, оскільки приватним виконавцем відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №753/18882/16, виданого 11.01.2017 року Дарницьким районним судом міста Києва, в свою чергу виконавчі листи були видані на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва. Вказує, що зазначене рішення Дарницького районного суду м. Києва не було оскаржено відповідно до передбачених ЦПК України прав відповідача. Зважаючи на вищевикладене, звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що приватним виконавцем не надано жодного доказу про викладене в поданні, а судом першої інстанції не описано на підставі чого саме суд дійшов висновку про задоволення даного подання. У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юрченко В.Я. просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою та відмовити у її задоволенні. Вказує, що оскільки боржник не допускав виконавця до вчинення виконавчих дій, ухилявся від виконання законних вимог виконавця, не відповідав на запити виконавця, то у виконавця вичерпані всі можливості виконати рішення суду без порушення права на недоторканість житла, у зв`язку з чим виконавець звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, яке було задоволено ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що є наявними обґрунтовані підстави для задоволення подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, що є адекватним ступенем втручання до його права та права інших осіб, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов`язковості виконання судового рішення. Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Юрченка В.Я. перебуває виконавче провадження №63365453 з примусового виконання виконавчого листа №753/18882/16, виданого Дарницьким районним судом м.Києва 11 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» 209 961 долар США 31 цент, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 3 151 078 гривень 34 коп. за кредитним договором №066-2008-1255 від 21 квітня 2008 року. Встановлено, що 20 жовтня 2020 року на підставі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження відкрито виконавче провадження. Постанову про відкриття виконавчого провадження №63365453 від 20 жовтня 2020 року направлено за адресою боржника рекомендованим листом (трек №0113333179627). Відповідно до положень абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Згідно з відповіді КМ КМР «Київське міське БТІ» від 17.11.2020 р. квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за боржником ОСОБА_3 . Приватним виконавцем 27 липня 2021 року, 30 липня 2021 року та 16 серпня 2021 року здійснено виїзди за місцезнаходженням майна боржника, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , проте потрапити до квартири та здійснити опис майна боржника не вдалося, оскільки виконавцю не було надано доступ до житла. Вказана обставина підтверджується складеними актами від 27 липня 2021 року, 30 липня 2021 року та 16 серпня 2021 року. Повідомлення про вчинення виконавчих дій, а саме, опису майна боржника, були направлені ОСОБА_3 , за адресою реєстрації боржника: АДРЕСА_3 та адресою нерухомого майна : АДРЕСА_2 , рекомендованими відправленнями (трек №№0113300808734, 0113300808777), але повернуті «за закінченням терміну зберігання». Частина 5 ст. 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (п.9 ч.3 ст.129 Конституції України). Статтею 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. За приписами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З метою ефективної реалізації покладених на виконавця завдань щодо здійснення заходів примусового виконання рішень закон наділяє його широкими повноваженнями (правами), зокрема, правом примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника. Так, відповідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону №1404-VII I під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду. Стаття 30 Конституції України гарантує недоторканість житла, що полягає у забороні проникати до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, що є адекватним ступенем втручання до його права та права інших осіб, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов`язковості виконання судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 та залишення без змін ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 08 лютого 2022 року. Головуючий: Судді: