Постанова 4824 № 756/7066/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/6210/2022 справа № 756/7066/14-ц П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2022 року Київський апеляційний суд в складі: Суддя - доповідач: Андрієнко А.М. Суддів: Соколової В.В. Поліщук Н.В. При секретарі Моторіній В.А. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, постановлене суддею Шролик І.С. у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» про примусове проникнення до житла боржника, У С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Д.А. звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою здійснення опису та арешту майна боржника, мотивуючи тим, що 29.07.2021 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Оболонським районним судом міста Києва 23.12.2015 року на підставі рішення у справі № 2/756/157/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 2 740 790, 61 грн. боргу та 3654, 00 грн. судового збору. Вказував, що 30.07.2021 року поштовий лист з копіями документів виконавчого провадження відправлено боржнику ОСОБА_1 та отримано нею особисто 12.08.2021 року. Приватним виконавцем 07.09.2021 року скеровано вимогу на адресу божника про забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності для проведення виконавчих дій 15.09.2021 року з 9:00 до 22:00 год. 21.09.2021 року від боржника отримано лист, в якому повідомляє про те, що у неї відсутня можливість надати доступ до спільної сумісної власності в установлений строк, без згоди іншого власника. Повторно 28.10.2021 року надіслано вимогу на адресу божника про забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності для проведення виконавчих дій 09.11.2021 року з 9:00 до 22:00 год. 08.11.2021 року отримано лист від боржника щодо неможливості забезпечення безперешкодного доступу до об`єкту нерухомого майна. Виїздами приватного виконавця з метою перевірки майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 з`ясовано: двері у квартиру зачинено, на неодноразові дзвінки у дзвінок вхідних дверей ніхто не відчинив, про що було складено відповідні акти від 03.08.2021 року, 17.08.2021 року, 31.08.2021 року, 15.09.2021 року та 09.11.2021 року. У приватного виконавця відсутня можливість провести опис майна, що належить боржнику на праві власності через неможливість отримання доступ до житла боржника. Посилаючись на те, що боржник будучи достеменно обізнаним про відкриття виконавчого провадження ухиляється від виконання судового рішення на вимоги, що були направлені на її адресу приватним виконавцем щодо допуску до житла доступ не надає, вимоги не виконує, потрапити до житлового приміщення для здійснення його опису та арешту майна не виявляється можливим, оскільки вільний доступ до квартири АДРЕСА_1 відсутній, рішення суду щодо погашення заборгованості не виконується, а тому приватний виконавець просив суд надати дозвіл на примусове проникнення до житла боржника. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - кредо» про примусове проникнення до житла боржника. Надано приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Дмитру Анатолійовичу дозвіл на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_2 , яка належить боржнику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності без виділення часток, з метою здійснення опису та арешту майна боржника, та огляду майна боржника суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Не погоджуючись з ухвалою суду, 04.02.2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні подання мотивуючи тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, невідповідністю обставин справи та без належного та об`єктивного дослідження доказів. На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що подання приватного виконавця є передчасним, упередженим внаслідок вибіркового подання приватним виконавцем документів для дослідження судом першої інстанції, а тому зроблені висновки суду щодо умисного ухилення від виконання рішення є хибними. Вказує, що законодавством не передбачена солідарна відповідальність боржника за кредитним договором та іпотекодавцем, боржник за основним зобов`язанням та майновий поручитель-іпотекодавець не є соліданими боржниками, оскільки солідарна відповідальність настає лише у випадках передбачених ст. 514 ЦК України, а в даному випадку кредитор не заявляв вимогу щодо солідарної відповідальності боржника та іпотекодавця. Вважає, що ухвала постановлена з порушенням засад змагальності сторін та позбавлення можливості врегулювання спору шляхом досягнення угоди між сторонами. У суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, що викладені в ній. Приватний виконавець Київського міського виконавчого округу Гненний Д.А. та представник стягувача ТОВ «Фінансова компанія Інвест - Кредо» просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця не суперечать вимогам закону та звертаючись з поданням до суду, державний виконавець навів переконливі доводи своїх вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Судом установлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. знаходиться виконавче провадження № 66320647 з примусового виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року у справі № 2/756/157/15, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" суму боргу 2 740 790, 61 грн. та 3654, 00 грн. судового збору (а.с. 196-197 том 1). На підставі заяви стягувача ТОВ «ФК Інвест-Кредо» приватним виконавцем 29 липня 2021 року відкрито виконавче провадження з приводу виконання виконавчого листа № 2/756/157/15. Також, 29 липня 2021 року винесено постанови про арешт майна та коштів боржника, із внесенням записів до відповідних реєстрів обтяжень: Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 74098032 та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 268707783. Згідно списку згрупованих відправлень № 138 30.07.2021 року поштовий лист з копіями документів виконавчого провадження відправлено боржнику ОСОБА_1 та отримано нею 12.08.2021 року, що підтверджується витягом відстеження треку відправки. З метою виявлення майна, що зареєстровано за боржником на праві приватної власності та встановлення його місця знаходження, до державних установ та органів України надіслано відповідні запити про наявність грошових коштів боржника. З електронної відповіді від Державної фіскальної служби України від 29.07.2021 року отримано відповідь про відсутність інформації щодо боржника за вказаним податковим номером та серією паспорта, на обліку в органах ДФС не перебуває. Згідно повторних запитів та отриманих відповідей від ДФС України, нові рахунки боржник не відкривав. Згідно електронної відповіді Пенсійного фонду України від 29.07.2021 року за вих. № 1073966698 відсутня інформація про особу боржника - ОСОБА_1 , що працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи. Також згідно відповіді Пенсійного Фонду боржник не є отримувачем пенсії. З відповіді Головного сервісного центру МВС за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 25.09.2021 року за божником ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровано. Судом досліджений Договір іпотеки від 06 червня 2008 року згідно якого, іпотекодавці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали в іпотеку в забезпечення виконання грошових зобов`язань укладеного кредитного договору № 11356501000 від 06 червня 2008 року предмет іпотеки : квартиру АДРЕСА_2 . Предмет іпотеки є власністю іпотекодавців на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КП «Управління житлового господарства» Оболонського району м. Києва від 04.03.2004 року. (а.с. 19 том 1). Згідно дослідженої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності без виділу часток. Приватним виконавцем 07.09.2021 року на адресу божника скеровано вимогу про забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності для проведення виконавчих дій 15.09.2021 року з 9:00 до 22:00 год. 21.09.2021 року від боржника отримано лист, в якому повідомляє про те, що у неї відсутня можливість надати доступ до спільної сумісної власності в установлений строк, без згоди іншого власника. Повторно 28.10.2021 року надіслано вимогу на адресу божника про забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності для проведення виконавчих дій 09.11.2021 року з 9:00 до 22:00 год. 08.11.2021 року отримано лист від боржника про неможливості забезпечення безперешкодного доступу до об`єкту нерухомого майна. В обґрунтування посилається на те, що між співвласниками склалися напружені відносини та інша співвласниця за зареєстрованим місцем проживання не перебуває. Виїздами приватного виконавця з метою перевірки майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 з`ясовано, що двері у квартиру зачинено, на неодноразові дзвінки у дзвінок вхідних дверей ніхто не відчинив, про що було складено відповідні акти від 03.08.2021 року, 17.08.2021 року, 31.08.2021 року, 15.09.2021 року та 09.11.2021 року. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій. Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду. Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага. Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб). Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення. Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Судом за наявними в матеріалах доказами встановлено, що боржник була належним чином повідомлена про необхідність бути присутньою та надати доступ до приміщення з метою перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій, які відбудуться 07.09.2021 року та 28.10.2021 року. Боржник отримувала зазначені повідомлення, надавала відповіді на них, однак, від надання доступу до житла ухилялася. Доводи боржника про те, що квартира є спільною власністю двох співвласників і в разі, якщо приватний виконавець проникне до її житла, будуть порушені права іншого співвласника, який не є боржником , не можуть бути прийняті судом, оскільки судом встановлено, що співвласником квартири є дочка боржника, яка виступила як іпотекодавець за кредитним договором, заборгованість за яким стягнута з ОСОБА_1 і рішення суду підлягає до виконання. Виступаючи майновим поручителем/іпотекодавцем співвласник боржника усвідомлювала, що вона повинна нести певні ризики у разі неповернення кредиту боржником. Крім того, приватний виконавець в судовому засіданні пояснив, що він не має наміру у разі проникнення до житла оглядати та описувати речі, які не належать боржнику, а які належать її співвласниці. Згідно статті 1 «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Колегія суду вважає, що суд першої інстанції належним чином перевірив питання необхідності проникати до квартири боржника для виконання судового рішення , встановив неможливість його виконання без вказаного заходу з огляду на те, що іншого майна у боржника не встановлено. Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно - правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага. З огляду на викладене, дозвіл на примусове проникнення до житла боржника було надано судом першої інстанції правомірно, , тому оскаржувана ухвала про задоволення подання відповідає матеріалам справи та вимогам ст.ст. 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, й відповідно до вимог статті 375 ЦПК не підлягає скасуванню . Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 8 серпня 2022 року. Суддя - доповідач: Судді :