LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд686/16582/21

від 19.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/16582/21 Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л. Суддя-доповідач: Біла Л.М. 19 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : В липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серї ЕАН №4445677 від 05.07.2021 року, винесену інспектором патрульної поліції Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшим сержантом поліції Білоусом О.А. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Так, на переконання апелянта, суд першої інстанції, допустивши формальний підхід до розгляду справи, не з`ясував належний склад сторін у справі, зокрема, хто є належним відповідачем у даній справі. Серед іншого, апелянт в прохальній частині скарги відзначив про розгляд даної справи без участі представника Управління. Позивач в судове засідання не з`явився, явку уповноважених представників не забезпечив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи. Враховуючи вказані обставини, колегія суддів, з огляду на достатність в матеріалах справи доказової бази для вирішення даної справи, ухвалила проводити розгляд справи в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судом встановлено про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. З матеріалів справи слідує, що постановою серії ЕАН №4445677 від 05 липня 2021 року поліцейським Шепетівського районного управління поліції ГУНП у Хмельницькій області сержантом Білоусом О.А. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у виді штрафу в розмірі 510 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач 05.07.2021 року, керуючи транспортним засобом марки МАН TGX BX2031ХО з причепом марки TAD CLASSIC 24-2 н.з. НОМЕР_1 , в м. Шепетівка по вул. Судилівська, 147, здійснював перевезення великогабаритного вантажу, який перевищував ширину самого транспортного засобу на 2,6 м., чим допустив порушення вимог п.п. 22.5 ПДР України по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належної та достатньої доказової бази в підтвердження факту вчинення позивачем інкримінованого йому порушення правил дорожнього руху. Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, в призмі доводів апеляційної скарги, відзначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. За приписами ст. 46 КАС України сторонами у справі є позивач та відповідач. При цьому, п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлює, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України). Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Тобто, в даному випадку, системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення працівники органів та підрозділів Національної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу (в даному випадку Національної поліції), на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання, можуть накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів. Разом з тим, судова колегія враховує той факт, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного в рамках справи № 826/1460/16. В свою чергу, ч.3 та ч. 4 ст. 48 КАС України вказує, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. В той же, час якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом. Як встановлено зі змісту оскаржуваної в межах даної справи постанови про адміністративне правопорушення, суб`єктом її винесення є посадова особа Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, а саме поліцейський (інспектор) сектору реагування патрульної поліції Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Білоус О.А. Натомість, відповідачем у даній справі визначено Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, яке здійснює свої повноваження на території Хмельницької області. Структура та штатна чисельність територіального (відокремленого) підрозділу затверджується в установленому законодавством порядку. Відповідно електронного ресурсу офіційного сайту Національної поліції України сектори реагування патрульної поліції належать до структури Головних управлінь Національної поліції в областях (для відділів поліції, де відсутні підрозділи Департаменту патрульної поліції). Тобто, група реагування патрульної поліції Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області не є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а тому Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України є неналежним відповідачем у справі. Шепетівське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, будучи суб`єктом владних повноважень не є юридичною особою, а є лише структурним підрозділом юридичної особи - ГУ НПУ в Хмельницькій області. Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем - УПП в Хмельницькій області ДПП, до прийняття рішення у справі, заявлялось клопотання про заміну неналежного відповідача, яке судом першої інстанції залишено без відповідного розгляду, оскільки матеріали справи не містять жодних процесуальних документів, прийнятих судом першої інстанції за результатами розгляду вказаного питання. Зі змісту ж самого клопотання вбачається, що апелянт відзначав, що з огляду на неналежність надання йому статусу відповідача у даних правовідносинах, матеріали, які стосуються даної справи передані до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. При цьому, судова колегія не приймає до уваги наявні в матеріалах справи довідки, супровідні листи та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, де адресатом відзначено Шепетівське РУП ГУНП в Хмельницькій області, та які мали місце після подання апелянтом клопотання про заміну його як неналежного відповідача у даній справі, як належні докази допущення судом першої інстанції вказаної заміни, оскільки вказане вище клопотання відповідача мало б бути вирішено відповідною ухвалою суду. В розрізі встановлених обставин справи, судова колегія, керуючись правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі №803/1252/17, зауважує, що якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні. З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 122 КпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання, можуть і мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 17.09.2020 у справі №742/2298/17. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що органом Національної поліції, у даній справі є Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, від імені якого, зокрема, поліцейський, інспектор відділу реагування Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. Однак, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи, судом першої інстанції залучений не був. Відповідно до ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції, а суд апеляційної інстанції не наділений такими повноваженнями Виходячи із зазначених положень закону, а також предмету позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що у цій справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну та/або не залучив як другого відповідача, чим допустив порушення норм процесуального законодавства. За такого правового регулювання, предмету і підстави позову в даному адміністративному спорі, апеляційний суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, позбавлений можливості усунути недоліки, допущені судом першої інстанції, на стадії апеляційного розгляду справи, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню. При цьому, відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, за умови неможливості його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача. З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення скасувати. Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»