Постанова 4824 № 373/912/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 373/912/18 № апеляційного провадження: 22-ц/824/15653/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Рева О. І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І. секретар - Лащевська Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про визнання протиправним та скасування розпорядження голови райдержадміністрації, скасування права власності, скасування реєстрації земельної ділянки, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Поліщука Михайла Анатолійовича на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2021 року, встановив: у травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовомпро визнання протиправним та скасування розпорядження голови райдержадміністрації, скасування права власності, скасування реєстрації земельної ділянки. Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2021 рокупозов було залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач повторно не з`явився в судове засідання. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 25 червня 2018 року у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 24 липня 2018 року. Ухвалою Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 12 серпня 2021 року підготовче провадження у справі було закрито, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03 вересня 2021 року. 13 серпня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Поліщук М.А. в приміщенні суду отримав ухвалу про призначення справи до розгляду та під розписку був повідомлений про розгляд справи 03 вересня 2021 року (а.с. 216, 217, том ІІ). 03 вересня 2021 року учасники справи в судове засідання не з`явились, розгляд справи було відкладено на 01 жовтня 2021 року. Того ж дня представник позивача - Поліщук М.А. був повідомлений про відкладення розгляду справи під розписку (а.с. 225, том ІІ). 01 жовтня 2021 року сторони в судове засідання повторно не з`явились. У своїй апеляційній скарзі представник позивача посилався на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що його неявка не перешкоджала розгляду справи по суті. Однак, такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть біти підставою для скасування ухвали суду. Частиною 5 ст. 225 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави дійти висновку, що з`ясування наявності перешкод для розгляду справи у випадку повторної неявки позивача в судове засідання підлягає лише у випадку подання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Сам по собі факт наявності або відсутності перешкод для розгляду справи за відсутності позивача за умови не подання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не впливає на висновок суду про залишення позову без розгляду. Доводи апеляційної скарги про те, що 02 вересня 2021 року, тобто напередодні першого судового засідання з розгляду справи по суті, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, є безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Твердження адвоката Поліщука М.А. про те, що відповідна заява була подана ним через скриньку поштової кореспонденції, розміщеної в приміщенні суду, не підтверджені доказами, а тому є припущеннями. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 03 вересня 2021 року представник позивача Поліщук М.А. був присутній в приміщенні суду, про що свідчить його розписка про повідомлення дати наступного судового засідання. Адвокатом Поліщуком М.А. в апеляційній скарзі не наведено обставин, за яких він був позбавлений можливості з`ясувати, чи надійшла до суду його заява про розгляд справи за його відсутності, та чи зареєстрована вона в суді. Також апеляційна скарга не містить посилань і на те, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості подати відповідну заяву поштою, в тому числі електронною, у випадку відсутності можливості зареєструвати її в суді особисто. Згідно з частинами другою-четвертою статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»). У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 17 листопада 2021 року (справа № 640/17803/15-ц), від 07 серпня 2020 року (справа № 405/8125/15-ц). В даному випадку позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи через свого представника - адвоката Поліщука М.А., повторно не з`явився в судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, про поважність причин неявки суд не повідомляв, із заявами про розгляд справи за його відсутності не звертався. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення позову буз розгляду. Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Поліщука Михайла Анатолійовича залишити без задоволення, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2021 року. Головуючий Судді