Постанова 4824 № 758/9359/16-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 2 лютого 2021 року місто Київ справа № 758/9359/16-ц апеляційне провадження № 22-ц/824/444/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Головачова Я.В., суддів: Вербової І.М., Шахової О.В., за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Подільського районного суду міста Києва у складі судді Гребенюка В.В. від 17 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі", департамент земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, в с т а н о в и в : У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі", департамент земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України. У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що суд неправомірно залишив позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, оскільки судове засідання, яке було призначене на 5 грудня 2019 року, не відбулося і справа знята з розгляду, а про неможливість явки представника позивача у судове засідання 17 серпня 2020 року суд був повідомлений. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 заперечує проти її доводів та вказує, що позивач повторно не з`явився в судове засідання і був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому суд правомірно залишив позов без розгляду. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав. ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 частини 2 цієї статі, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 8 квітня 2010 року). Під правом на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. Установлено, що підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду стали його, а також представника, неявки в судові засідання призначені на 5 грудня 2019 року та на 17 серпня 2020 року. З матеріалів справи убачається, що в судове засіданні призначене на 5 грудня 2019 року, будучи належним чином повідомлений, позивач не з`явився (том 2 а.с. 105, 115). Разом з тим представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було повідомлено суд про неможливість з`явитись в судове засідання, яке було призначене на 17 серпня 2020 року (том 2 а.с.140). За таких обставин, суд першої інстанції мав вирішити питання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою позивача. Крім того, колегія суддів звертає увагу і на тривалий розгляд справи (більше 4 років), кількість проведених процесуальних дій, що у сукупності зі встановленими обставинами, зумовлює необхідність дотримання принципу справедливості судових процедур. Ураховуючи наведене, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 9 лютого 2021 року. Головуючий Судді: