Постанова Київський апеляційний суд № 186/1039/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 186/1039/22 Головуючий у І інстанції Таран Н.Г. Провадження №22-ц/824/7613/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 19 липня 2023 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О., за участі секретаря Спис Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представникаОСОБА_1 - адвоката Лебедєва Володимира Володимировича на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, - ВСТАНОВИВ: 21.12.2022 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини за підсудністю, відповідно до ухвали Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 року. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2022 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду у загальному позовному провадженні. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини - залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представникОСОБА_1 - адвокат Лебедєв В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В доводах апеляційної скарги зазначає, що в порушення норм процесуального законодавства, суд першої інстанції вирішив питання про залишення позову без розгляду в підготовчому судовому засіданні. Крім того, звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що 01 березня 2023 року представник позивача направляв на електронну адресу Деснянського районного суду м. Києва клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості позивача прибути у судове засідання через перебування у відрядженні, та у зв`язку із зайнятістю представника позивача у судовому засіданні в адміністративній справі. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України до суду апеляційної інстанції не надійшло. У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача - адвоката Лебедєва В.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить задовольнити апеляційну скаргу. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції, керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, виходив з того, що позивач та його представник не з`явились у судові засідання, призначені на 30.01.2023 року, 02.03.2023 року, при цьому позивач та його представник були повідомлені про розгляд справи належним чином, з клопотаннями до суду про розгляд справи по суті у їх відсутність не звертались. Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, з огляду на наступне. Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 частини 2 цієї статі, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якій з`ясовується предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другоюстатті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні. За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом. Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III "Позовне провадження") та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача у підготовче засідання. У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі N 759/15271/17 (провадження N 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Аналогічний правовий висновок викладено впостановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі N 761/8849/19 (провадження N 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі N 760/22245/18 (провадження N 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі N 569/5089/17 (провадження N 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі N 598/2250/19 (провадження N 61-19688св20). З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в загальному позовному провадженні, підготовче засідання призначено на 30 січня 2023 року о 09:00 год. Згідно довідки секретаря судових засідань Довгань Г.А. (а.с. 41) від 30.01.2023 року, у зв`язку із неявкою учасників процесу по справі та з урахуванням положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксація судового засідання не проводилась. Аналогічна довідка складена секретарем судового засідання 02.03.2023 року . (а.с. 47) Таким чином, з урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду й, відповідно, застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Ураховуючи наведене, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лебедєва Володимира Володимировича задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 21 липня 2023 року. Суддя-доповідач Таргоній Д.О. Судді: Голуб С.А. Писана Т.О.