Ухвала КЦС ВС № 758/9359/16-ц

У х в а л а 17 березня 2021 року м. Київ справа № 758/9359/16 провадження № 61-3052 ск 21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Кивської міської державної адміністрації), Київська міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, В с т а н о в и в: У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Кивської міської державної адміністрації), Київська міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України. Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року. Постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу заявника задоволено: ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року та залишити в силі ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року. Дослідивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з огляду на наступне. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Тобто, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено право для сторони у справі або іншої відповідної особи на оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, а тому ця постанова не підлягає касаційному оскарженню. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). У відповідності до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України постанова Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року не підлягає касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, У х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Кивської міської державної адміністрації), Київська міська рада, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук