Постанова Київський апеляційний суд № 362/6846/18

Єдиний унікальний номер справи 362/6846/18 Провадження №22-ц/824/4742/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2022 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Сас Ю.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року у справі за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року у даній справі відкрите провадження. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року позов було залишено без розгляду. В якості підстави для постановлення зазначеної ухвали суд першої інстанції зазначив, що в судові засідання, призначені на 21 жовтня 2021 року та 18 листопада 2021 року, прокурор, який подав позов, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали за результатами апеляційного розгляду відсутні. Підставою для постановлення ухвали про залишення позову прокурора без розгляду став факт неявки в судові засідання, призначені на 21.10.2021 року та на 18.11.2021 року, як представника прокуратури, так і того органу, від імені якого на захист інтересів держави прокурор звернувся до суду із позовом. Заперечуючи проти належності оскаржуваної ухвали, прокурор вказував на безпідставне з його точки зору не проведення заміни у справі одного підрозділу прокуратури іншим, направлення повідомлень на адресу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, в той час як повноваження у даній справі мають здійснюватись Обухівською окружною прокуратурою Київської області, а також факт явки представника Обухівської окружної прокуратури в судове засідання. З наведеним твердженням прокурора колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з огляду на наступне: Як вбачається із матеріалів справи, позов в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було представлено Києво-Святошинською місцевою прокуратурою. Саме вказаний орган і повідомлявся судом першої інстанціх про судові засідання під час усього розгляду справи. 13.10.2021 року на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області від Обухівської окружної прокуратури Київської області надійшла заява про залучення Обухівської окружної прокуратури до участі у справі в порядку процесуального правонаступництва (ст. 55 ЦПК України). Свою заяву прокурор обґрунтовував тим, що відповідно до додатку до Закону України «Про прокуратуру» юрисдикція Києво-Святошинської місцевою прокуратури поширювалася на місто Васильків та Васильківський район Київської області, однак на даний час вищевказаний додаток втратив чинність. Згідно Закону України №113/ІХ від 19.09.2019 року та наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 року №39 юрисдикція щодо міста Васильків та Васильківського району Київської області була віднесена до компетенції Обухівської окружної прокуратури. У відповідності до ч.1 ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. В той же час ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим. З наведених норм вбачається, що у разі заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі його правонаступника, однак виключно за умови доведення ним наявності правових підстав для такого процесуального правонаступництва. У відповідності до положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів і реформ органів прокуратури» від 19.09.2019 року (п. 23 Прикінцевих і перехідних положень), додаток (перелік і територіальна юрисдикція місцевих і військових прокуратур) до Закону України «Про прокуратуру» втрачає чинність з дня початку роботи окружних прокуратур. Прокурором до суду було надано копію наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 року №39, пунктом 1 якого було затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур. В той же час, відповідно до п.4 вказаного наказу, пункт 1 наказу набирає чинності з дня початку роботи окружних прокуратур. За таких умов, відповідно як до положень вищевказаного закону, так і зазначеного наказу Генерального прокурора, зміна територіальної юрисдикції органів прокуратури, пов`язана з фактом початку роботи окружних прокуратур. В той же час жодного доказу щодо того, чи почали працювати такі окружні прокуратури, до суду представлено не булу, відтак сам факт зміни юрисдикції також доведено не було. Окрім зазначеного наказу Генерального прокурора до суду було надано й витяг з переліку територіальної юрисдикції окружних прокуратур, де була зазначена Обухівського окружна прокуратура, юрисдикція якої розповсюджується на Обухівський район Київської області. Жодних відомостей з приводу того, що місто Васильків та Васильківський район Київської області було віднесено до компетенції Обухівської окружної прокуратури до суду також представлено не було. Аналогічних позицій щодо недоведеності зміни територіальною юрисдикції органів прокуратури дійшов суд першої інстанції і в оскаржуваній ухвалі. Більш того, на даний час в переліку окружних прокуратур Київської області існує Києво-Святошинська окружна прокуратура. В судовому засіданні 21.10.2021 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви керівника Обухівської окружної прокуратури про залучення їх до участі у справі в якості правонаступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури з підстав недоведеності, з чим належним чином погоджується і апеляційний суд. Стосовно повідомлення органів прокуратури. В судовому засіданні, призначеному як на 21.10.2021 року так і на 18.11.2021 року, було належним чином повідомлено прокурора, який подав позов, про що в справі містяться повідомленні про вручення відповідного рекомендованого поштового відправлення. Більше того, як зазначає сам прокурор в своїй апеляційній скарзі, ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом. В матеріалах справи наявні документи щодо направлення отриманих Києво-Святошинською місцевою прокуратурою повісток в судові засідання в даній справі до Обухівської окружної прокуратури. Таким чином, навіть не звертаючи увагу на те, що направлення повісток здійснювалось на адресу Києво-Святошинської місцевої прокуратури, про яку прокурор зазначає в своїй скарзі як ліквідовану (до речі, жодного доказу з цього приводу не було представлено і до суд апеляційної інстанції), враховуючи єдину систему прокуратур та принцип повідомлення про судові засідання саме учасників процесу, апеляційний суд вважає, що прокурора було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи в суді. Крім того, матеріали справи містять повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення щодо направлення судових повісток в зазначені засідання на адресу також і Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Не зважаючи на належне повідомлення як прокурора, так і спеціально уповноваженого державного органа, тобто усіх осіб, які виступають у справі у якості позивача, ні в судове засідання на 21.10.2021 року, ні на 18.11.2021 року ні представник прокуратури (будь-якого її органу), ні представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не з`явилися. У відповідності до положень ст.. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні з підстав першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо він повідомив про причини неявки, які суд визнав поважними, що і було зроблено судом першої інстанції у даній справі 21.10.2021 року. Відповідно до п. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки від прокурора чи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, які були належним чином повідомлені про призначене судове засідання на 18.11.2021 року, однак не з`явилися до суду і не повідомили про причини неявки, не надійшло заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд першої інстанції у повній відповідності до вимог процесуального закону постановив ухвалу про залишення позову без розгляду. При цьому твердження прокурора про перебування представника прокуратури в судовому засіданні 18.11.2021 року жодним чином не підтверджується будь-яким доказом, відтак залишається голослівним і не може бути прийняте судом. З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Апелянтом не було належним чином доведено свої апеляційній вимоги, відтак підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції суд не вбачає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області залишити без задоволення. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько