Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/4219/21

11.11.21 33/812/364/21 Єдиний унікальний номер судової справи 490/4219/21 Номер провадження 33/812/364/21 Головуючий у місцевому суді Тішко Д.А. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 року місто Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д., за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Красилюка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду клопотання захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 Красилюка Вадима Андрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 серпня 2021 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, ВСТАНОВИВ: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №109693, який надійшов на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва і був складений 01 червня 2021 року, встановлено, що водій ОСОБА_1 , 01 червня 2021 року близько 04 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом марки та моделі Volvo FМ 12, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом General Trailers, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по проспекту Героїв України, біля буд №1 в місті Миколаєві з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 серпня2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Не погодившись із судовим рішенням, 07 жовтня 2021 року захисник Красилюк В.А. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 серпня 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі. Також, в апеляційній скарзі заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови суду. В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не був присутній, а копію постанови отримав лише 27 вересня 2021 року. В судовому засіданні апеляційного суду від 11 листопада 2021 року захисник Красилюк В.А., та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в межах розгляду питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до наступного. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Так, при розгляді питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) щодо поновлення пропущеного строку. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Так у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У справі «Мушта проти України» зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. У справі «Станьо проти Бельгії» ЄСПЛ зазначив, що суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту. Крім того, ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»). Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» суд зазначив, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. До того ж, право на доступ до суду має бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним або ілюзорним». Це зауваження особливо стосується гарантій, закріплених у ст.6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке займає у демократичному суспільстві право на справедливий суд (рішення у справі «Зубац проти Хорватії» [ВП] (Zubac v. Croatia) [GC], заява № 40160/12, пункт 77, від 05 квітня 2018 року та зазначені у ньому справи). ЄСПЛ роз`яснив, що положення ст.6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів. За положеннями ст.289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Так, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Так, за матеріалами провадження встановлено, що 02 червня 2021 року на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи, призначений на 13 серпня 2021 року, засобами поштового зв`язку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.6, 7). Цього ж дня, 13 серпня 2021 року Центральним районним судом міста Миколаєва винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Апеляційну скаргу захисник Красилюк В.А. подав до районного суду 07 жовтня 2021 року, тобто через півтора місяця після винесення оскаржуваної постанови суду. За правилами ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Разом з тим, матеріали справи не містять даних про вручення ОСОБА_1 копії постанови судді під розписку. Наявна на останньому аркуші даної справи відмітка про отримання останнім копії судового рішення не містить дати отримання судового документу. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначає, що повний текст судового рішення отримано ним лише 27 вересня 2021 року. Дані посилання ОСОБА_1 матеріалами справи не спростовуються. Будь-яких інших відомостей про направлення або отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови судді матеріали даної справи також не містять. Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 серпня 2021 року надіслана до реєстру 17 вересня 2021 року та оприлюднена 20 вересня 2021 року. За такого, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 ознайомився з прийнятим стосовно нього судовим рішенням тільки 27 вересня 2021 року, заслуговують на увагу, а обставини, на які посилається захисник Красилюк В.А., суд апеляційної інстанції визнає поважними. Згідно ст.129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Враховуючи відсутність даних про своєчасне отримання ОСОБА_1 копії постанови судді, конкретні обставини справи та з метою забезпечення права на доступ до суду, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду ним був пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню. З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 Красилюка Вадима Андрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 серпня 2021 року задовольнити. Поновити захиснику особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 Красилюку Вадиму Андрійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Призначити судовий розгляд справи за апеляційною скаргою захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 Красилюка Вадима Андрійовичу на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, на 16 листопада 2021 року на 10 год. 00 хв. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Серебрякова