Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/7398/21

09.12.21 33/812/400/21 Єдиний унікальний номер судової справи 490/7398/21 Номер провадження 33/812/400/21 Головуючий у місцевому суді: Скрипченко С.М. Категорія: ст.124 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 року місто Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д., за участю: захисника потерпілого ОСОБА_1 Гречаної Є.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду клопотання захисника ОСОБА_2 Тимошина Юрія Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2021 року, якою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №103640, який надійшов на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва і був складений 04 липня 2021 року, встановлено, що ОСОБА_2 04 липня 2021 року о 06 год. 54 хв., керуючи транспортним засобом автомобілем марки і моделі ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в Миколаївській області, на автомобільній дорозі М-14.125 км по другорядній дорозі Т 15.16, здійснюючи виїзд на автомобільну дорогу М-14, не врахував дорожньої обстановки та не зайнявши відповідне положення на проїзній частині, що має дві смуги в одному напрямку, здійснив поворот ліворуч, порушивши вимоги дорожньої розмітки та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки і моделі Nissan Primera, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по головній дорозі в напрямку міста Одеси під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки. Такими діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.«б» 2.3, 10.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. Постановою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 Тимошин Ю.В. просить скасувати постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2021 року, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Також заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, оскільки ОСОБА_2 участі в розгляді справи в суді першої інстанції не приймав, так як не був повідомлений про розгляд справи, копію постанови судді не отримував, а з її текстом ознайомився лише 24 листопада 2021 року в Єдиному державного реєстрі судових рішень. В судовому засіданні від 09 грудня 2021 року захисник потерпілого ОСОБА_1 - Гречана Є.Й. просила відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на відсутність поважних причин для його поновлення та обов`язок сторони самостійно цікавитись про стан справи. В судове засідання інші учасники справи не з`явились, судом повідомлялись належним чином. Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 Тимошина Ю.В. надійшла заява про відкладення розгляду даної справи у зв`язку із його участю у іншій справі, розгляд якої відбудеться в приміщенні Херсонського апеляційного суду 09 грудня 2021 року о 10 годині. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року). Так у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні. Отже, з урахуванням диспозиції вищевказаної норми та відсутності у законі застережень щодо обов`язків заслуховування думки учасників справи за цими обставинами, та враховуючи, що ОСОБА_2 та його захисник Тимошин Ю.В., судом повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження без їх участі. Дослідивши матеріли справи в межах даного питання, апеляційний суд прийшов до наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Так, при розгляді питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) щодо поновлення пропущеного строку. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Так у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У справі «Мушта проти України» зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. У справі «Станьо проти Бельгії» ЄСПЛ зазначив, що суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту. Крім того, ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»). Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» суд зазначив, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. До того ж, право на доступ до суду має бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним або ілюзорним». Це зауваження особливо стосується гарантій, закріплених у ст.6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке займає у демократичному суспільстві право на справедливий суд (рішення у справі «Зубац проти Хорватії» [ВП] (Zubac v. Croatia) [GC], заява № 40160/12, пункт 77, від 05 квітня 2018 року та зазначені у ньому справи). ЄСПЛ роз`яснив, що положення ст.6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів. Як убачається з матеріалів справи, постанова судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2021 року винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Доказів отримання ОСОБА_2 судової повістки про розгляд справи в суді першої інстанції та копії оскаржуваної постанови судді матеріали справи не містять. Так, судом надсилалась копія судового рішення на адресу ОСОБА_2 , але відомості про отримання його адресатом в матеріалах справи відсутні. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що про факт розгляду справи та ухвалення оскаржуваної постанови ОСОБА_2 дізнався 24 листопада 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 24 листопада 2021 року. Згідно ст.129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. За правилами ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. За наведених обставин, враховуючи, що справа розглянута у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та матеріали справи не містять даних про вручення їй під розписку чи отримання нею копії постанови судді, то апеляційний суд вважає, що обставини, на які посилається захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є поважними, а тому вказаний строк підлягає поновленню. З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника ОСОБА_2 Тимошина Юрія Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2021 року задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_2 Тимошину Юрію Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Серебрякова