Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/22555/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2021 р.Справа № 520/22555/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю. третьої особи - ОСОБА_1 , представника третьої особи - Романюка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, по справі № 520/22555/21 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ ОСОБА_2 (далі по тексту позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області (далі по тексту Харківська міська ТВК, відповідач), третя особа ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , третя особа), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 04.11.2021 №197 про розгляд скарг офіційного спостерігача за позачерговими виборами Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року від Всеукраїнської громадської організації «Громадська мережа «ОПОРА» та зобов`язати прийняти нову з урахуванням висновків суду. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова Харківської міської ТВК від 04.11.2021 №197, якою розглянуто по суті скарги третьої особи є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, прийнята за результатами розгляду скарг, поданих з порушенням, встановленого ч.3 ст. 66 Виборчого кодексу України строку, а саме після прийняття відповідачем виборчої документації від Новобаварської ТВК та Основ`янської ТВК, що в силу приписів ч.3 ст 72 Виборчого кодексу України є підставою для залишення без розгляду таких скарг. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року по справі № 520/22555/21 позов залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_2 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень). Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року по справі № 520/22555/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги з твердженнями про порушення відповідачем вимог виборчого законодавства є тотожними з викладеними у позовній заяві. Додатково апелянтом зазначено про незгоду з висновками суду першої інстанції зробленими в результаті аналізу часових проміжків складання Основ`янською районною ТВК протоколу про підсумки голосування, прибуттям представників Основ`янської районної ТВК до Харківської міської ТВК та прийняттям Харківською міською ТВК протоколу Основ`янської районною ТВК про підсумки голосування, відповідно до якого суд вважав, що проміжок часу для подання скаржником скарги до виборчої комісії вищого рівня не може дорівнювати проміжку часу фізичного транспортування протоколу про підсумки від районної ТВК до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області, оскільки цей проміжок часу у даному конкретному випадку є нерозумно та невиправдано замалим для складання письмового документу. Наполягає, що такі висновки суду сформовані при неправильному застосуванні норм матеріального права та не відповідають ч.3 ст. 66 Виборчого кодексу України за якою присічний строк звернення зі скаргами до виборчих комісій не підлягає продовженню або поновленню, не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього кодексу. За таких обставин, з урахуванням прийняття 01.11.2021 Харківською міською ТВК протоколів Новобаварської та Основянської районних ТВК, стверджує, що подані 02.11.2021 скаржником до Харківської міської ТВК скарги за вх. №№1572, 1573, з урахуванням приписів ч.ч. 3, 6 ст. 66, ч.ч. 1-3 ст. 72 Виборчого кодексу України мали бути залишені без розгляду по суті. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. ОСОБА_1 , в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважаючи обґрунтованими та правомірними висновки суду першої інстанції щодо правомірності розгляду відповідачем скарг третьої особи, який в даному випадку був виправданий, як публічним інтересом суспільства до встановлення достовірних результатів голосування, так і характером, суттю і природою рішення районних ТВК, які були предметом оскарження, ОСОБА_1 наполягав, що звернувся зі скаргами на дії районних ТВК до міської ТВК відразу після виявлення розбіжностей у відомостях копій протоколів підрахунку голосів виборців, отриманих на підсумкових засіданнях дільничних виборчих комісій, та протоколами про підсумки голосування у межах Новобаварського та Основ`янського територіального районів. Разом з цим, рішення відповідача щодо задоволення його скарги лише в частині взяття до відома фактів розбіжності в копіях протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців та протоколів про підсумки голосування Основ`янської та Новобаварської районної ТВК вважає неефективним способом захисту виборчих прав громадян, який не сприяє поновленню їх права на точну фіксацію результатів. На переконання третьої особи, посилання апелянта на неможливість застосування судом при розгляді даної справи доктрини "неприпустимості надмірного формалізму" є необґрунтованим та таким, що суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові 1 липня 2019 року у справі №855/213/19 та в рішенні по справі № 855/159/19, в яких судом касаційної інстанції неодноразово використовувалася вказана доктрина при вирішення виборчих справ. Представники позивача та відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Третя особа та його представник підтримали правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, та просили скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення третьої особи та його представника, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Верховної Ради України від 30 березня 2021 року №1373-ІХ призначено позачергові вибори Харківського міського голови Харківського району Харківської області на неділю 31 жовтня 2021 року. Згідно протоколу безперервного засідання Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 31 жовтня 2021 року протоколи Новобаварської районної у м.Харкові ТВК Харківської області та Основ`янської районної у м.Харкові ТВК Харківської області від 01.11.2021 року були прийняті Харківською міською ТВК - 01.11.2021. 02 листопада 2021 року згідно витягу з журналу реєстрації документів, заяв і скарг у виборчій комісії до Харківської міської ТВК надійшли дві скарги від ОСОБА_1 , офіційного спостерігача за позачерговими виборами Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року від Всеукраїнської громадської організації "Громадська мережа "Опора". 04 листопада 2021 року на засіданні Харківської міської ТВК були розглянуті подані скарги, за результатом чого винесена постанова про розгляд скарг офіційного спостерігача за позачерговими виборами Харківського міського голови Харківського району Харківської області від 31 жовтня 2021 року від Всеукраїнської громадської організації «Громадська мережа «Опора» від 04.11.2021р. №197. Стверджуючи про порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 72 Виборчого кодексу України, шляхом розгляду скарг третьої особи по суті, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо розгляду по суті скарг третьої особи та відсутності підстав для залишення їх без розгляду, оскільки проміжок часу для подання Всеукраїнською громадською організацією «Громадська мережа «Опора» скарги до виборчої комісії вищого рівня не може дорівнювати проміжку часу фізичного транспортування протоколу про підсумки від районної ТВК до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області, і є у даному випадку нерозумно та невиправдано замалим для складання письмового документу. У зв`язку з чим вважав, що розгляд Харківською міською ТВК скарги Всеукраїнської громадської організації «Громадська мережа «Опора» по суті, яка подана наступного дня після прийняття рішення, цілком виправдано як публічним інтересом суспільства до встановлення істинних, достовірних, справжніх, правдивих результатів голосування, так і характером, суттю і природою того управлінського діяння районної ТВК, з яким Всеукраїнською громадською організацією «Громадська мережа «Опора» було висловлено незгоду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Конституція України гарантує громадянам України право вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування (стаття 38); народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69). Гарантії права громадян на участь у виборах, регулювання підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів визначено Виборчим кодексом України № 396-ІХ від 19.12.2019 (далі по тексту ВК України). Статтею 2 ВК України регламентовано, що підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії. Згідно з частиною 1 статті 19 ВК України виборчі права громадян України захищаються законом. Громадяни мають право на захист своїх виборчих прав та інших прав на участь у виборчому процесі шляхом оскарження порушень до відповідних виборчих комісій або у судовому порядку. За порушення виборчих прав громадян винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. Частинами 1-3 статті 32 ВК України встановлено, що в Україні утворюються і діють передбачені Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів. До виборчих комісій належать: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) територіальні виборчі комісії; 4) дільничні виборчі комісії. За приписами частин першої, четвертої, п`ятої статті 33 ВК України виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства. Територіальні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів. Згідно з ч.1 ст. 58 ВК України у виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу, від громадських організацій, яким у порядку, встановленому цим Кодексом, надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на відповідних виборах. За приписами ч.1 ст. 63 ВК України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Відповідно до ч.4 ст. 65 ВК України до територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на: 1) рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів; 2) рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів (у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються). До територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів. Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 4 ст. 66 ВК України скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу. Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються. У процесі виборчої діяльності увагу, здебільшого, зосереджено на виявленні порушень та наданні їм оцінки в рамках національних стандартів, такими національними стандартами є Конституція та виборче законодавство. Принцип вільних виборів передбачає зокрема професійні та нейтральні дії виборчої адміністрації на всіх рівнях (без шахрайства і маніпуляцій); можливість кандидатів, партій і виборців подавати скарги за фактами порушень; неупередженість судової системи під час розгляду справ. Право на вільні вибори гарантує Конституція України, а виборчі закони і навіть підзаконні акти деталізують їх застосування. Будь-який закон, яким би досконалим він не був, є просто оболонкою, поки він не наповнений належним чином як змістом права та процедур, так і його виконанням. І виборчий закон не є винятком. Для забезпечення ефективного застосування норм, що стосуються вільного волевиявлення, їхнє порушення має тягнути відповідні юридичні наслідки (див. пункт 26 Пояснювальної доповіді, затвердженої Венеційською комісією на 52-й сесії (Венеція, 18-19 жовтня 2002 року), стосовно підпункту «с» пункту 3.1 розділу І «Загальноєвропейські принципи у сфері виборів» Керівних принципів щодо виборів). Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 21 грудня 2017 року № З-р/2017 також зазначив, що принцип вільних виборів реалізовується через такі основні складові, як свобода формування та вираження виборцем своїх поглядів; об`єктивне й точне офіційне встановлення результатів виборів, позбавлене фальсифікацій; визнання результатів виборів та повага до демократичного вибору громадян України. Увесь виборчий процес має бути організований та проведений таким чином, щоб забезпечити не лише можливість безперешкодного волевиявлення виборців, але й повагу до результатів виборів та впевненість у їх дійсності. Дуже важливо, щоб реалізація права громадян будь-якої держави на обрання своїх представників до органів управління державою була не тільки гарантованою Конституцією України, але й забезпечена дотриманням усіх процедур виборчого процесу його учасниками, врахуванням кожного голосу, розглядом кожного зауваження тощо. Недотримання зазначених вимог може спричинити сумніви та послабити публічну довіру до результатів виборів. Підрахунок голосів має бути прозорим. Спостерігачам, представникам кандидатів і представникам засобів масової інформації має бути дозволено бути присутніми під час підрахунку голосів. Ці особи повинні також мати доступ до всіх записів (підпункт хv пункту 3.2 розділу І «Загальноєвропейські принципи у сфері виборів» Керівних принципів щодо виборів). Європейський суд з прав людини наголошує на важливості стадії встановлення результатів виборів (див. mutatismutandis рішення від 30 травня 2017 року у справі «Давидов та інші проти Росії» (Davydovand Others v. Russia) заява № 75947/11). Цей суд зазначив, що стаття 3 Протоколу №1 охоплює період після проведення виборів, включаючи підрахунок голосів, а також запис та передачу результатів. У зв`язку з цим держава має позитивне зобов`язання забезпечувати ретельне регулювання процесу, під час якого встановлюються, обробляються та фіксуються результати голосування. Посилаючись на рекомендації Венеціанської комісії, суд встановив, що ці післявиборчі фази повинні бути забезпечені чіткими процесуальними гарантіями, процес має бути прозорим та відкритим, і участь спостерігачів від усіх кандидатів (партій), включаючи представників опозиції, повинна бути дозволеною. Орган з розгляду заяв про оскарження має бути уповноваженим розглядати, зокрема, такі питання, як належне дотримання правил, що регулюють проведення виборчих кампаній, і результати виборів (підпункт «d» пункту 3.3 розділу ІІ «Умови реалізації принципів» Керівних принципів щодо виборів). Європейський суд з прав людини вважає, що для того, щоби забезпечити виконання державою її позитивних обов`язків за статтею 3 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо проведення вільних виборів, національні суди, які розглядають справу, покликані вирішити спір стосовно порушень виборів і відреагувати, вживши розумних заходів для встановлення порушень виборчого законодавства, не накладаючи необґрунтованих і надмірно жорстких процесуальних бар`єрів для окремого скаржника (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Намат Алієв проти Азербайджану» (Namat Aliyev v. Azerbaijan) від 8 квітня 2010 року, заява № 18705/06, § 88). Наявність національної системи ефективного розгляду окремих скарг та звернень з питань, пов`язаних із виборчими правами, є однією з основних гарантій вільних і справедливих виборів. Така система забезпечує ефективне здійснення особистих прав на голосування і висування кандидатури на виборах, підтримує загальну довіру до управління виборчим процесом державою і є важливим механізмом у розпорядженні держави для виконання її позитивного зобов`язання за статтею 3 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про проведення демократичних виборів (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Uspaskich проти Литви», § 93). Колегія суддів зазначає, що спірним в межах розгляду даної справи є вирішення питання про наявність у Харківської міської ТВК законних підстав для розгляду по суті скарг офіційного спостерігача за позачерговими виборами Харківського міського голови Зінченка М.В., з огляду на їх подання до відповідача наступного дня після складання Новобаварською ТВК та Основ`янською ТВК протоколів про підсумки голосування, які і були безпосереднім предметом вказаних скарг. Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для складання та подання скарг 02.11.2021 третьою особою слугувало твердження про те, що Новобаварською районною у місті Харкові територіальною виборчою комісією Харківської області (далі за текстом - Новобаварською ТВК) не були усунуті порушення виборчого закону, допущені під час підрахунку голосів дільничними виборчими комісіями на виборчих дільницях №631180, № 631193, № 631197, № 631201, № 631205, № 631211, № 631177, № 631189, № 631200 (Новобаварський район міста Харкова), а Основ`янською районною у місті Харкові територіальною виборчою комісією Харківської області (далі за текстом - Основ`янською ТВК) не були усунуті порушення виборчого закону, допущені під час підрахунку голосів дільничною виборчою комісією на виборчій дільниці № 631675 (Основ`янський район міста Харкова), які полягали у включенні до протоколу про підсумки голосування на позачергових виборах Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Новобаварського територіального виборчого округу від 01.11.2021 та до протоколу про підсумки голосування в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Основ`янського територіального виборчого округу від 01.11.2021 інших арифметичних значень результатів волевиявлення виборців, ніж тих, що відображені у протоколах дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів на виборчих дільницях № 631180, № 631193, № 631197, № 631201, № 631205, № 631211, №631177, № 631189, № 631200 (Новобаварський район міста Харкова), № 631675 (Основ`янський район міста Харкова) і цей факт об`єктивно не міг бути виявлений раніше настання події прийняття протоколів про підсумки голосування. З пояснень представника третьої особи, наданих в суді першої інстанції, судом встановлено, що Новобаварською ТВК було складено протокол про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Новобаварського територіального виборчого округу від 01 листопада 2021 року з виборів Харківського міського голови Харківського району Харківської області 31 жовтня 2021 року о 07 год. 50 хв. Зі змісту наявної в матеріалах справи копії протоколу безперервного засідання Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області від 31 жовтня 2021 року вбачається, що представники Новобаварської ТВК прибули до Харківської міської ТВК о 10 год. 27 хв, і цього ж дня о 10 год. 36 хв. було прийнято протокол Новобаварської ТВК про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Новобаварського територіального виборчого округу. Як встановлено в судовому засіданні судом першої інстанції з пояснень третьої особи та його представника, протокол про підсумки голосування Основ`янською районною у місті Харкові територіальною виборчою комісією Харківської області було складено у другій половині дня 01.11.2021 приблизно з 15 год. до 20 год. Згідно протоколу безперервного засідання Харківської міської ТВК від 31 жовтня 2021 року представники Основ`янської ТВК прибули до Харківської міської ТВК о 20 год. 01 хв, і цього ж дня о 20 год. 10 хв. було прийнято протокол Основ`янської ТВК про підсумки голосування з виборів Харківського міського голови в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі у межах Основ`янського територіального виборчого округу. Отже, з наведеного слідує, що Харківською міською ТВК було прийнято протоколи про підсумки голосування від Новобаварської ТВК та Основ`янської ТВК в середньому через 10 хвилин після прибуття до відповідача представників вказаних ТВК, тобто через невеликий проміжок часу після складення вказаними ТВК протоколів підсумків голосування. Основним та єдиним аргументом відсутності у відповідача підстав для розгляду по суті скарг ОСОБА_1 позивач вказує подання останнім таких скарг на наступний день після прийняття Харківською міською ТВК протоколів про підсумки голосування від Новобаварської ТВК та Основ`янської ТВК, тобто з порушенням приписів ч.3 ст. 66 ВК України. Разом з цим, слід зазначити, що дослідивши зміст поданих ОСОБА_1 скарг, які, як вказано вище, стосувалися неусунення Новобаварською ТВК та Основ`янською ТВК порушень виборчого закону, допущених під час підрахунку голосів дільничними виборчими комісіями, а також зміст доданих до скарг документів, зокрема, таблиці розбіжностей між протоколами підрахунків голосів на підсумковому засіданні дільничних виборчих комісій та протоколами ТВК про підсумки голосування, можна дійти висновку, що складання таких скарг та додатків до них потребувало від їх автора певних зусиль та відповідного часу. При цьому, слід зауважити, що враховуючи предмет вказаних скарг, ОСОБА_1 вочевидь був позбавлений об`єктивної можливості скласти їх заздалегідь та подати до Харківської міської ТВК у строк до прийняття нею протоколів про підсумки голосування від Новобаварської ТВК та Основ`янської ТВК, враховуючи, що такі дії було вчинено Харківською міською ТВК в день складання вказаних протоколів. Колегія суддів вважає, що формальні порушення виборчого законодавства процедурного характеру під час розгляду скарги у виборчому процесі, які не впливають на результати голосування та є неістотними, не повинні стати перешкодою для реалізації скаржником, який не допустив невиправданих зволікань при її подачі, права на розгляд його скарги по суті. Саме лише невчинення суб`єктом владних повноважень (Харківською міською ТВК) обов`язкової дії у передбачений Законом строк не може бути єдиною і безумовною підставою для констатації факту допущення таким суб`єктом протиправної поведінки. З метою належного встановлення цих обставин підлягають з`ясуванню конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Враховуючи, що частиною третьою статті 66 ВК України передбачено можливість подання таких скарг не пізніше наступного дня після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються, що в свою чергу свідчить про те, що скаржник мав правомірні очікування з приводу того, що, подаючи скарги 02.11.2021 (наступного дня після складання районними ТВК протоколів про підсумки голосування), останні будуть прийняті та розглянуті по суті, не можна вважати такі скарги, що подані з порушенням встановленого законом строку. Інакше тлумачення спірної ситуації призведе до послаблення довіри до результатів виборів та забезпечення чесного та прозорого регулювання процесу обробки та фіксування результатів голосування. Не розгляд скарги відповідачем з формальних причин у спірних відносинах з огляду на невиправдано обмежений строк для складення скарг, що фактично складав дві та п`ять годин відповідно, позбавив би заявників процесуальних гарантій у виборчому процесі, а тому неприйнятним є твердження апелянта про обов`язок відповідача залишити вищенаведені скарги без розгляду. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що отримавши 02.11.2021 від третьої особи скарги, які подані наступного дня після прийняття рішення, вчинення дій, що узгоджується з ч.3 ст. 66 ВК України, у відповідача були відсутні підстави для застосування, передбачених ч.3 ст. 72 ВК України наслідків у вигляді залишення без розгляду таких скарг. Також колегія суддів наголошує, що виходячи з принципу розподілу влад судова влада має здійснювати обмежене втручання у рішення виконавчої влади. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб`єкта владних повноважень. Дискреція передбачає свободу вибору з-поміж декількох законних альтернатив. Коли ж передбачений тільки один законний варіант, тоді дискреція відсутня. Адже дискреція передбачає відсутність обов`язку застосовувати лише одну визначену можливість і наявність декількох варіантів. З наведеного слідує, що Харківська міська ТВК, враховуючи обставини, що склалися, мала обрати варіант поведінки з урахуванням її реальних можливостей, та реалізувати свої повноваження у спосіб, що дозволяв забезпечити використання всіма учасниками виборчого процесу, зокрема, офіційними спостерігачами, передбачених виборчим законодавством прав. У ситуації, що виникла, Харківська міська ТВК, як орган до повноважень якого належить встановлення результатів голосування на виборах Харківського міського голови, повинна обрати такий варіант, який би у ситуації, що склалася врахував багато факторів, серед яких, зокрема, потреба забезпечення прав учасників виборчого процесу на подання скарги та забезпечення виконання, кореспондуючого такому праву обов`язку відповідної ТВК розглянути таку скаргу по суті, можливість фактично, а не тільки теоретично, здійснити відповідні дії. Основним завданням для Харківської міської ТВК було віднайти баланс між зазначеними вище різноспрямованими факторами за відсутності відповідного регулювання у виборчому законодавстві. Разом із цим звертає на себе увагу те, що основною проблемою, з якою зіткнулися всі учасники виборчого процесу у цій справі, в тому числі Харківська міська ТВК, є недосконалість виборчого законодавства, яка зумовила виникнення обставин, які можуть позбавити учасників виборчого процесу права на розгляд, поданих ними скарг. У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що Харківська міська ТВК може обрати різні рішення в межах наданих їй повноважень, що і було зроблено у цьому випадку шляхом розгляду по суті скарг ОСОБА_1 . Тобто, Харківська міська ТВК діяла в межах своїх дискреційних повноважень. При цьому, колегія суддів зауважує, що розглянувши скарги третьої особи по суті та прийнявши за результатами їх розгляду постанову про їх часткове задоволення, шляхом взяття до уваги фактів, викладених у таких скаргах, Харківська міська ТВК жодним чином не погіршила становище позивача, як кандидата, обраного на посаду Харківського міського голови на позачергових виборах 31.10.2021, оскільки врахування, викладених у скаргах фактів не вплинула на загальні результати голосування. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при поданні апеляційної скарги не сплачено судовий збір. Відповідно до ч.9 ст.273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання фізичною особою позову немайнового характеру, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду першої інстанції було заявлено одну вимогу немайнового характеру, у зв`язку з чим, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 908,00 грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає стягненню з апелянта в дохід Державного бюджету України за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 по справі № 520/22555/21, становить 1362,00 грн. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 по справі № 520/22555/21 залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (на реквізити: Отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова