Постанова 4857 № 260/3577/20
від 04.11.2020 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 260/3577/20 пров. № А/857/13120/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., за участю секретаря Мельничук Б.Б., представника відповідача Дзюбака А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою представника - адвоката Коваленка Олександра Миколайовича, який діє від імені та в інтересах позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Микуляк П.П. о 15 год. 25 хв. у м. Ужгороді) у справі № 260/3577/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Тячівської міської територіальної виборчої комісії про визнання протиправними постанови та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивачі звернулися до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просили, з врахуванням уточнення позовної заяви: визнати протиправними та скасувати Постанови Тячівської міської територіальної виборчої комісії № 50 та № 52 від 28.10.2020 «Про розгляд скарги щодо порушення Виборчого кодексу України», якою було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю підстав для розгляду по суті вказаної скарги, відсутністю доказів по скарзі щодо співставлення попередніх підрахунків, які були здійснені спостерігачем на виборчій дільниці № 210524, відсутністю підтвердження порушення суб`єктом оскарження законодавства про вибори та недостатністю наявних в матеріалах скаргах доказів для встановлення Тячівською міською територіальною виборчою комісією; зобов`язати Тячівську міську територіальну виборчу комісію провести повторний перерахунок голосів на дільницях № 210524 та № 210534 у відповідності до п. 12 ст. 254 Виборчого кодексу України В обґрунтування позовних вимог вказували на те, що ОСОБА_1 27.10.2020 було подано дві скарги до Тячівської територіальної виборчої комісії про порушення Виборчого кодексу України, мотивуючи тим, що оскільки під час співставлення попередніх розрахунків, які були здійснені спостерігачем на виборчій дільниці під час підрахунку голосів та даних Протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях № 210524 та № 210534 виник сумнів у точності підрахунку голосів, оскільки суттєво відрізняються. Відтак позивачі зазначили, що наявні порушення вимог Виборчого кодексу України, у зв`язку з чим просили: визнати дії Дільничних виборчих комісій № 210524 та № 210534 такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язати Дільничні виборчі комісії № 210524 та № 210534 здійснити повторний перерахунок голосів виборів 25.10.2020. Після розгляду даних скарг Тячівською міською територіальною виборчою комісією Постановами № 50 та № 52 від 28.10.2020 було відмовлено у задоволенні скарг мотивуючи таку відмову відсутністю підстав для розгляду по суті по одній скарзі, відсутністю доказів по іншій скарзі щодо співставлення попередніх підрахунків, які були здійснені спостерігачем на виборчих дільницях, відсутністю оформлення та підтвердження порушення суб`єктом оскарження законодавства про вибори та недостатністю наявних в матеріалах скарги доказів для встановлення згаданих порушень. Позивачі зазначають, що в протоколах ДВК про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях № 210524 та № 210534 з виборів депутатів Тячівської міської ради Тячівського району та уточнених протоколів ДВК про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях № 210524 та № 210534 з виборів депутатів Тячівської міської ради Тячівського району, які надійшли до Тячівської міської територіальної виборчої комісії наявні суттєві розбіжності у підрахунках. Відтак, такі суттєві розбіжності можуть вплинути на остаточний список депутатів Тячівської міської ради, а тому на їхнє переконання, оскарженими рішеннями про відмову в задоволенні поданих скарг порушено право на чесні вибори. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840, 80 грн з кожного. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України передбачено, що за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці. Суд констатував, що факт неподання Актів про порушення згаданих в ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України разом із поданими скаргами сторонами не заперечувався. Також, судом першої інстанції встановлено, що такі Акти не були складені взагалі. А тому, оскільки позивачем не надано доказів подання чи навіть складення Актів порушення виборчого законодавства на розгляд ДВК чи ТВК в день проведення голосування чи в інший день, відтак судом, не враховано, як належний доказ лише посилання позивача на порушення виборчого законодавства. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Тячівської міської територіальної виборчої комісії провести повторний перерахунок голосів на дільницях № 210524 та № 210534 у відповідності до п. 12 ст. 254 Виборчого кодексу України суд першої інстанції зазначив, що під час судового розгляду справи судом не встановлено наявності скарг про порушення вимог Виборчого кодексу України під час проведення голосування чи під час підрахунку голосів. Суд констатував, що позивачем було подано скарги про порушення Виборчого кодексу України безпосередньо після оприлюднення даних протоколів дільничних виборчих комісій. Крім цього, суд зазначив, що прийняття рішення про повторний перерахунок голосів є правом відповідача, а не його обов`язком. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржили позивачі в особі представника - адвоката Коваленка О.М, у апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Зокрема в апеляційні скарзі зазначають, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог винесено з формальних причин, оскільки таке рішення про перерахунок голосів не порушує будь - які права інших учасників та суб`єктів виборчого процесу та лише їх зміцнить. Мотиви позивача про прийняття рішення про повторний підрахунок голосів спрямовані на захист виборчого права громадян та на максимальну достовірність проведеного голосування. Так зокрема вказують на те, що в ході судового засідання представником відповідача було констатовано факт, що Тячівською ТВК встановлювалися порушення виборчого процесу, про що в рішенні суду першої інстанції не зазначено. Також покликаються на те, що позивач та його представник у судовому засіданні обгрунтовували свою позицію тим, що саме підсумкові протоколи були належним чином оформлені та порушення не встановлювалися в ході самого підрахунку голосів, а такі встановлювалися вже при його кінцевому результаті, оскільки не відповідали дійсності. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Апелянти в судове засідання на виклик суду не з`явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що Постановою Верховної Ради України «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» № 795-ІХ від 15.07.2020 призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 25.10.2020. ЦВК постановою від 08.08.2020 № 160 призначила вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, а постановою від 14.08.2020 № 176 призначила вибори депутатів районних рад на 25.10.2020. Так 27.10.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із трьома скаргами «Про порушення Виборчого кодексу України» (а.с. 111-114): Перша скарга подана, оскільки під час співставлення попередніх розрахунків, які були здійснені спостерігачем на виборчій дільниці та згідно даних Протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 210524 викликає сумнів точність підрахунку голосів, оскільки кількість суттєво відрізняється від тієї, яка вказана у Протоколі ДВК. На підставі наведеного просив визнати дії Дільничної виборчої комісії №2 10524 такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язати Дільничну виборчу комісію № 210524 здійснити повторний перерахунок голосів виборів 25.10.2020. Друга скарга подана, оскільки відбулося виявлення у Протоколі дільничної комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 210534 з виборів депутатів Тячівської міської ради Тячівського району та уточненого Протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №210534, який надійшов від Тячівської міської ТВК розбіжностей у підрахунках: - у п. 2 «кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничною виборчою комісією» наявні розбіжності, а саме «1127» та «1110»; - у пп. 4 п. 13 «Закарпатська обласна організація Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина» наявні розбіжності, а саме «17» та «22»; - пп. 5 п. 13 «Закарпатська обласна організація ПП «Слуга Народу» наявні розбіжності, а саме «3» та «2»; - у пп. 6 п. 12 «Закарпатська обласна організація Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина» наявні розбіжності, а саме «237» та «235». На підставі наведеного просив визнати дії Дільничної виборчої комісії № 210534 такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язати Дільничну виборчу комісію №210534 здійснити повторний перерахунок голосів виборів 25.10.2020. Третя скарга подана, оскільки під час співставлення попередніх розрахунків, які були здійснені спостерігачем на виборчій дільниці та згідно даних Протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 210474 викликає сумнів точність підрахунку голосів, оскільки кількість суттєво відрізняється від тієї, яка вказана у Протоколі ДВК. На підставі наведеного також просив визнати дії Дільничної виборчої комісії № 210474 такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язати Дільничну виборчу комісію № 210474 здійснити повторний перерахунок голосів виборів 25.10.2020. За результатом розгляду цих скарг відповідачем винесені відповідні Постанови № 50, 51, 52. (а.с. 115-119) Так, Постановою Тячівської міської територіальної виборчої комісії № 50 від 28.10.2020 (виборча дільниця № 210524) було відмовлено у задоволенні скарг у зв`язку з тим, що скаржником не було подано жодних доказів на підтвердження зазначеного. Постановою Тячівської міської територіальної виборчої комісії № 52 від 28.10.2020 (виборча дільниця № 210534) було відмовлено у задоволенні скарг у зв`язку з тим, що скаржником було подано сумнівні докази щодо розбіжностей двох Протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 210534. Постановою Тячівської міської територіальної виборчої комісії № 51 від 28.10.2020 (виборча дільниця № 210474) було відмовлено у задоволенні скарг у зв`язку з тим, що скаржником не було подано жодних доказів на підтвердження зазначеного. Позивачі вважаючи прийняті постанови відповідача № 50 та № 52 протиправними, звернулися до суду з відповідними позовними вимогами. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне. Виборчий кодекс України відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів. Згідно з ч. 1 ст. 1 Виборчого кодексу України (далі - ВК України), вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму (ч. 1 ст. 273 КАС України). Ця стаття кореспондується з положеннями Виборчого кодексу України, а саме статтею 64 частиною першою, в якій зазначено, що суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до ст. 66 ВК України скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу. Статтею 67 ВК України встановлено, що скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі і повинна зокрема містити: суть порушеного питання; виклад обставин і зазначення доказів, якими суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги; чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб`єкта розгляду скарги; перелік документів і матеріалів, що додаються; підпис суб`єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб`єкта, із зазначенням дати підписання. До скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до скарги, у кількості, що дорівнює кількості суб`єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Відповідно до ст. ст. 70, 71 ВК України скарга, оформлена з додержанням вимог цього Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні. Доказами, на підставі яких виборча комісія під час розгляду скарги встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб`єкта звернення зі скаргою, суб`єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інших обставин, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути: 1) письмові документи і матеріали (у тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги; 2) письмові пояснення суб`єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб`єкта розгляду скарги, у тому числі і членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії; 3) речові докази; 4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб`єкта розгляду скарги, суб`єкта звернення зі скаргою або суб`єкта оскарження; 5) аудіо-, відеоматеріали. Докази виборчій комісії надають суб`єкт звернення зі скаргою, суб`єкт оскарження, заінтересовані особи. Виборча комісія - суб`єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою або на прохання суб`єкта звернення зі скаргою, суб`єкта оскарження, заінтересованих осіб. Якщо суб`єкт звернення зі скаргою, суб`єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів. Згідно ст. 72 ВК України рішення суб`єкта розгляду скарги повинно бути законним і обґрунтованим. У разі якщо скаргу подано належним суб`єктом звернення зі скаргою до належного суб`єкта розгляду такої скарги в установлені цим Кодексом строки, виборча комісія переходить до розгляду скарги по суті. Під час розгляду по суті скарги щодо дії (бездіяльності) суб`єкта оскарження виборча комісія вирішує: 1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб`єкта оскарження; 2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалася (вчинялася) суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи підтверджуються викладені у скарзі вимоги наданими доказами; 4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин; 5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб`єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні; 6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб`єкта звернення зі скаргою в інший спосіб; 7) які рішення слід зобов`язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити. При розгляді скарги по суті виборча комісія може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні. Відповідно до п. 2 ч. 13 ст. 72 ВК України виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що, зокрема, суб`єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб`єктом оскарження законодавства про вибори, а наявних у матеріалах скарги доказів недостатньо для встановлення цього факту виборчою комісією. Таким чином, з аналізу приписів Виборчого кодексу України слідує, що суб`єкт звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, в поданій скарзі повинен навести суть порушеного питання, викласти обставини, а також зазначити та надати до виборчої комісії докази, якими суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги. При цьому, виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, якими суб`єкт звернення обґрунтовує вимоги поданої скарги, встановлює докази про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги та під час розгляду скарги по суті вирішує, зокрема, чи мали місце оскаржувані дії (бездіяльність) суб`єкта оскарження, чи підтверджуються викладені у скарзі вимоги наданими доказами та чи належать до задоволення вимоги суб`єкта звернення зі скаргою. Відповідно до ч. 5 ст. 254 ВК України за результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що надійшли до територіальної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, територіальна виборча комісія приймає одне з таких рішень: 1) врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці; 2) зобов`язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки шляхом складання протоколу з позначкою "Уточнений"; 3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ч. 9 ст. 254 ВК України за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці. Відтак, рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці може бути винесено територіальною виборчою комісією лише за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивачі всупереч наведеним вище вимогам не надано належних доказів порушення виборчого законодавства відповідачем. Більше того позивачем не надано доказів подання чи навіть складення Актів порушення виборчого законодавства на розгляд ДВК чи ТВК в день проведення голосування чи в інший день. А тому, подані скарги ґрунтуються на сумнівах заявника щодо правдивості внесеної інформації до протоколів про підрахунок голосів на виборчих дільницях, оскільки будь-яких доказів до скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними уповноваженими особами, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на зазначених виборчих дільницях, суду не надано. Разом з цим в судовому засіданні в суді першої інстанції були оглянуті оригінали Протоколів ДВК (копії долучені до матеріалів справи), що подані до ТВК для встановлення результатів та незавірену копію Протоколу ДВК, який подав позивач та де відповідно наявні математичні розбіжності. Так судом було встановлено, що незавірену копію Протоколу, який подав позивач самою ТВК отримано не було, при проведенні підрахунків до уваги такий Протокол не брався та вказаний Протокол не містить ідентифікуючої позначки «Примірник 1,2,3,4 і тд.» Крім цього судом встановлено, що позивачі в разі сумнівів в математичних підрахунках мали можливість звернутися до ТВК з метою завірення Протоколу ДВК, з метою усунення протиріч в подальшому, однак таке звернення не відбулося. Більше того, як зазначив суд першої інстанції, що один з примірників Протоколу ДВК міститься у вільному доступі на дільниці, інший в сейфі ДВК та один в ТВК, копія Протоколу, яку надано позивачами, не відповідає оригіналу оглянутому в суду, однак з огляду на наведене цей факт відповідно до вимог ВК України жодним чином не може слугувати підставою для повторного перерахунку голосів. Також колегія суддів вважає, що вимога, яка міститься в скаргах про зобов`язання здійснити перерахунок голосів ДВК є такою, що суперечить нормам законодавства, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 254 ВК України, повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів здійснюється територіальною виборчою комісією після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних виборчих комісій. У повторному підрахунку територіальною виборчою комісією голосів виборців на виборчій дільниці мають право брати участь усі члени цієї дільничної виборчої комісії і можуть бути присутніми кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи, уповноважені особи організацій партій, офіційні спостерігачі на відповідних місцевих виборах. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Тячівської міської територіальної виборчої комісії провести повторний перерахунок голосів на дільниці № 210524 та № 210534 у відповідності до п. 12 ст.254 ВК України колегія суддів зазначає наступне. Так, з аналізу ст. ст. 253, 254 ВК України слідує, що територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, а саме: - за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці; - у разі наявності акта або письмової заяви осіб, зазначених у частині першій статті 253 цього Кодексу, про порушення вимог цього Кодексу під час транспортування протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інших документів до територіальної виборчої комісії. Водночас, територіальна виборча комісія зобов`язана прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, зокрема: - в разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами; - у разі неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії. Суд зауважує, що на відповідача покладено обов`язок прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, лише з підстав: коли наявні ознаки розпечатування пакетів із запакованими документами або у разі неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної виборчої комісії. В свою чергу, як встановлено колегією суддів, позивачами не надано до суду жодних доказів на підтвердження наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами або неточностей у протоколах дільничних виборчих комісій по підрахунках голосів на виборчих дільницях, які неможливо усунути без перерахунку бюлетенів. Позивачем також не надано до суду актів або письмових заяв осіб, зазначених у ч. 1 ст. 253 ВК України, про порушення вимог цього Кодексу під час транспортування протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інших документів до територіальної виборчої комісії. Більше того, суд наголошує, що відповідач може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці з підстав наведених у положеннях п. 9 ст. 254 ВК України, тобто, це право відповідача, а не обов`язок. Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ст. 74 та ст. 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені норми права, суд приходить до переконання, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги. З огляду на встановлені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачам у повторному підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття вказаного рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Також з матеріалів справи встановлено, що апелянтами не сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Відповідно ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн. Враховуючи те, що апелянти не сплатили судовий збір при зверненні до апеляційного суду з них на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1261 грн 20 коп. з кожного (2102 х 0,4 х 1,5 = 1261, 20). Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника - адвоката Коваленка Олександра Миколайовича, який діє від імені та в інтересах позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року у справі № 260/3577/20 - без змін. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача 38007573; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача № UA218999980313161206081013004, код класифікації доходів бюджету 22030101) суму несплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) гривню 20 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача 38007573; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача № UA218999980313161206081013004, код класифікації доходів бюджету 22030101) суму несплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) гривню 20 копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель