Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/3494/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/3494/20 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Єщенка О.В., Федусика А.Г. при секретарі Жигайлової О.Е., за участі апелянта ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні о 15:20 год у м.Херсоні у справі за позовом ОСОБА_1 до Лазурненської селищної територіальної виборчої комісії Скадовського району Херсонської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення виборчої комісії ВСТАНОВИЛА: 07.11.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Лазурненської селищної територіальної виборчої комісії Скадовського району Херсонської області, протокол Лазурненської селищної ТВК №64395 про результати голосування з виборів Лазурненського селищного голови в єдиному одномандатному окрузі, який підписано 02 листопада 2020 року; зобов`язати Лазурненську селищну територіальну виборчу комісію Скадовського району Херсонської області провести повторні вибори селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області в порядку встановленому Виборчим кодексом України. В обґрунтування позову зазначалось, що позивач є кандидатом на посаду селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району. 19, 22, 23 жовтня виявивши факт вчинення злочину з боку іншого кандидата на посаду селищного голови ОСОБА_2 , а саме підкуп виборців, 24 жовтня звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою. За рішенням Скадовського районного суду від 30.10.2020р. зареєстровано кримінальне провадження по факту підкупу виборців. У відповідності до Виборчого кодексу України акти про порушення законодавства про незаконну агітацію та підкуп виборців не складались. По цим фактам скарг та заяв до виборчої комісії не подавав. Вважає звернення до правоохоронних органів та відкриття кримінального провадження достатнім доказом для визнання виборів недійсними та призначення повторних виборів. Позивач вважає, що на виборах селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області було порушено принципи вільних виборів та рівного виборчого права, що гарантовані законами та Конституцією України. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Також, позивач просив вирішити питання щодо заборони Лазурненській селищній територіальній виборчій комісії Скадовського району Херсонської області реєструвати селищного голову та інформувати раду про підсумки виборів селищного голови до закінчення розгляду справи. Разом з тим, ОСОБА_1 надав до суду апеляційної інстанції доповнену позовну заяву. Доводами апеляційної скарги зазначено, що під час передвиборчої агітації кандидат на посаду селищного гогови ОСОБА_2 та інші невстановлені особи, які діяли на користь кандидата на посаду селищного голови ОСОБА_2 , застосували заборонені законом методи, що мають ознаки злочину за частиною 4 ст. 160 КК України, що істотно вплинуло на результати голосування. Чим спотворили вільне волевиявлення виборців. Апелянт зазначає, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020230230001072. Апелянт вважає, що на виборах селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області було порушено принципи вільних виборів та рівного виборчого права, що гарантовані законами та Конституцією України. Також апелянт зазначає, що повідомлення про злочин за фактом підкупу виборців є заявою про порушення виборчого законодавства та саме спеціальним законом КПК України передбачений порядок звернення саме до правоохоронних органів з повідомленням про злочин в порядку статті 214 КПК України. Виборчим кодексом України не врегульовано порядок взаємодії територіальних виборчих комісій з правоохоронними органами. Тому, на думку апелянта, територіальна виборча комісія Скадовського району Херсонської області могла дізнатися від Скадовського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області відомості про факти порушення ОСОБА_2 виборчого законодавства в порядку перевірки таких відомостей після отримання правоохоронним органом повідомлення про злочин від 24.10.2020р. від ОСОБА_1 . Апелянт зазначає, що оскільки перелік повноважень територіальної виборчої комісії, передбачений Виборчим кодексом України не є вичерпним, а порушене у позовній заяві спірне питання не врегульоване даним Кодексом, то посилання суду першої інстанції на правову невизначеність даного питання є самоусуненням суду від вирішення спору. Крім того, апелянт вказує, що відповідачем відзиву на позов не подавався, а тому відповідач фактичного погоджується з позовною заявою. Апелянт зазначає, що йому відомо про те, що на 11.00 годину 11 листопада 2020р. Лазурненською селищною територіальною виборчою комісією Скадовського району Херсонської області скликано установчу сесію Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, дана обставина може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення по справі у разі задоволення позовних вимог. Разом з тим, до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від 3-ї особи ОСОБА_2 . В запереченнях зазначається, що підсумки голосування виборча комісія встановляє на підставі протоколів дільничних виборчих комісій. Позивачем не стверджується, що зазначені протоколи є недостовірними, або що відповідач не належним чином підрахував результати виборів. Підстави для проведення повторних виборів визначені статтею 280 Виборчого кодексу. Серед цих підстав немає такої, як заява одного із кандидатів. ОСОБА_2 вважає, що відмова у задоволенні позову не позбавила позивача правового захисту, оскільки позивач має можливість доводити факт підкупи виборців в межах кримінального провадження та якщо такий факт буде доведений - винна особа буде засуджена та, відповідно, втратить будь-який представницький мандат. Таким чином суд першої інстанції правильно встановив, що позивач не навів будь-яких доводів на підтвердження фактів, на які він посилаються, а також не навів будь-якого правового обґрунтування для задоволення позову. Що стосується вимоги про забезпечення позову, в запереченні зазначається, вони не підлягають задоволенню, оскільки перша сесія Лазурненської селищної ради вже відбулася, а тому заборони її проведення не можливо. Крім того, позивач не зазначив, чому проведення першої сесії унеможливлює судову перевірку законності рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій. Твердження позивача про те, що позов мав би бути задоволений, оскільки відповідач проти його задоволення не заперечував не ґрунтуються на нормах права, оскільки відсутність у судовому засіданні відповідача має наслідком лише розгляд справи за наявними матеріалами, а не винесення рішення проти відповідача. Відповідач Лазурненська селищна територіальна виборча комісія Скадовського району Херсонської області відзив на апеляційну скаргу не надали. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Разом з тим, в апеляційній скарзі та в доповненнях до позовної заяви ОСОБА_1 , крім іншого просить суд, під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання щодо заборони Лазурненській селищній територіальній виборчій комісії Скадовського району Херсонської області реєструвати селищного голову Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області та інформувати раду про підсумки виборів селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області до закінчення розгляду справи. Згідно п.3 ч.1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. Колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню вимога апелянта щодо заборони Лазурненській селищній територіальній виборчій комісії Скадовського району Херсонської області реєструвати селищного голову Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області та інформувати раду про підсумки виборів селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області до закінчення розгляду справи, оскільки апелянтом не надано таких обґрунтувань необхідності забезпечення позову, у відповідності до ст.. 152 КАС України. Крім цього, апелянт просить витребувати від Лазурненської селищної територіальної виборчої комісії Скадовського району Херсонської області та від Скадовського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській областіь інформацію, а саме 1). чи інформувало Скадовське відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області Лазурненську селищну територіальну виборчу комісію Скадовського району Херсонської області про проведення перевірки за фактами, викладеними ОСОБА_1 в повідомленні про злочин від 24.10.2020р. 2). чи надавалися пояснення членами Лазурненської селищної територіальної виборчої комісії Скадовського району Херсонської області стосовно проведення перевірки Скадовським відділенням поліції фактів, викладених ОСОБА_1 в повідомленні про злочин від 24.10.2020р. 3). чи зверталась Лазурненська селищна територіальна виборча комісія Скадовського району Херсонської області до Скадовського відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, що перевірки будь-яких фактів порушення виборчого законодавства в період 15.10.2020 - 02.11.2020р. 4). чи проводилась перевірка Скадовським відділенням поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області протягом 15.10.2020 - 02.11.2020р. будь-яких інших фактів порушень виборчого законодавства щодо виборів селищного голови Лазурненської селищної ради, які було прийнято рішення (висновки), чи повідомлено про такі випадки Лазурненську селищну територіальну виборчу комісію Скадовського району Херсонської області. Колегія суддів вважає, що такі вимоги апелянта про витребування інформації, а саме, чи мала місце переписка між правоохоронними органами та виборчою комісією, а також чи надавалися членами комісії будь-які пояснення правоохоронним органам не підлягають задоволенню, оскільки не стосуються предмету доказування та правомірності підведення відповідачем підсумків виборів селищного голови. Судом першої інстанції встановлено, що Лазурненською селищною територіальною виборчою комісією Скадовського району Херсонської області ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом на посаду Лазурненського селищного голови. Відповідно до протоколу Лазурненнської СТВК № 64395 від 02 листопада 2020 року про результати голосування з виборів Лазурненського селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі найбільшу кількість голосів набрав ОСОБА_2 . ОСОБА_1 набрав 14 голосів. Також, суд розглядаючи справу встановив, що не заперечувалось позивачем, що по фактам виявлених порушень виборчого законодавства ОСОБА_2 , а саме незаконної агітації та підкупу виборців, що відбулись 19, 22, 23 жовтня 2020 року, акти про порушення у відповідності до Виборчого кодексу України не складались, скарги до виборчої комісії не подавались. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судом відхилені клопотання позивача про витребовування матеріалів кримінального провадження зареєстрованого за його заявою, які знаходяться в провадженні Скадовського відділення поліції, Новокаховського відділу поліції, оскільки у суду відсутні повноваження витребовувати та досліджувати в рамках адміністративного судочинства матеріали незакінченого кримінального провадження. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визнання виборів недійсними можливе лише на окремій виборчій дільниці, а не у територіальному окрузі в цілому. Визнання їх недійсними судом, можливе лише за умови попереднього звернення з відповідною скаргою суб`єкта виборчого процесу до виборчої комісії у порядку та строки визначені ВК України. Неприйняття рішення відповідною виборчою комісією, або відхилення скарги є підставою для оскарження такого рішення, дії чи бездіяльності до суду, проте позивач фактично оскаржує рішення про підсумки голосування викладені у протоколі про підрахунок голосів, зазначаючи про порушення які він не доводив до відома виборчих комісій та які не були предметом їх розгляду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Виборчий кодекс України від 19.12.2019 № 396-IX відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів. Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Згідно з частиною першою статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом. Частиною четвертою статті 22 Виборчого кодексу України передбачено, що дільничні виборчі комісії одночасно є суб`єктами усіх виборчих процесів, в організації і проведенні яких вони беруть участь. Відповідно до частин першої-четвертої статті 32 Виборчого кодексу України, в Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів. До виборчих комісій належать: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) територіальні виборчі комісії; 4) дільничні виборчі комісії. Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України. Ніхто не має права втручатися в діяльність виборчих комісій, зокрема у вирішення питань, віднесених до їхніх повноважень, крім випадків, передбачених законом. Згідно з частиною першою статті 33 Виборчого кодексу України, виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства. Частиною четвертою статті 33 Виборчого кодексу України визначено, що територіальні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів. Територіальні виборчі комісії є комісіями вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій з відповідних місцевих виборів. Частиною першою статті 63 Виборчого кодексу України встановлюється можливість оскарження рішення, дії чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду або до виборчої комісії. Згідно частини третьої цієї ж норми Виборчого кодексу України, оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 65 Виборчого кодексу України до територіальної комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів. Частиною першою статті 66 Виборчого кодексу України встановлюється, що скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Частиною восьмою статті 67 Виборчого кодексу України передбачено, що суб`єкт звернення може у скарзі заявляти вимоги про: 1) визнання рішення суб`єкта оскарження таким, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправними), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та його скасування; 2) визнання дій суб`єкта оскарження такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 3) визнання бездіяльності суб`єкта оскарження такою, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправною), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання вчинити певні дії; 4) поновлення в інший спосіб, що не суперечить Кодексу, порушених виборчих прав громадян, прав та законних інтересів суб`єкта виборчого процесу. Згідно з частиною першою статті 196 Виборчого кодексу України виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів. Статтею 254 Виборчого кодексу України визначено порядок прийняття та розгляду виборчих документів дільничних виборчих комісій територіальною виборчою комісією. Так, відповідно до ч. 15 ст. 254 ВК України територіальна виборча комісія може прийняти рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним лише у разі виявлення при повторному підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці обставин, зазначених у частині першій статті 252 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ВК України дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Кодексу, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, лише за таких обставин: 1) випадків незаконного голосування (опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 248 цього Кодексу; голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування особою більше ніж один раз) у кількості, що перевищує 5 відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці; 2) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 5 відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці; 3) виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більше ніж на 10 відсотків кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці. Частина 2 ст. 252 ВК України передбачає, що у разі виявлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у кожному випадку дільнична виборча комісія складає відповідний акт. Такий акт (акти) є підставою для розгляду дільничною виборчою комісією питання про визнання голосування на виборчій дільниці у відповідному багатомандатному окрузі недійсним. Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 37 ВК України документування діяльності виборчих комісій здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та порядком ведення діловодства виборчих комісій, що затверджується Центральною виборчою комісією. Рішення виборчої комісії з розглянутого питання письмово оформляється у формі постанови. Жодних інших законодавчих вимог саме до процедури (підстав) встановлення та занесення до протоколу про підсумки голосування по кожному виборчому округу з відповідних місцевих виборів певних відомостей - не передбачено. З наведеного вбачається, що протоколом Лазурненської селищної ТВК №64395 відповідачем встановлені підсумки голосування в єдиному одномандатному виборчому окрузі, тобто, вчинено певні дії, а не прийнято рішення, як помилково вважає позивач в позовній заяві, зокрема, про скасування рішення Лазурненської селищної ТВК. Крім того, визнання виборів недійсними можливе лише на окремій виборчій дільниці, а не у територіальному окрузі в цілому, про що вірно зазначено судом першої інстанції.. Колегія суддів зазначає, що визнання виборів недійсними судом, можливе лише за умови попереднього звернення з відповідною скаргою суб`єкта виборчого процесу до виборчої комісії у порядку та строки визначені ВК України. В свою чергу, неприйняття рішення відповідною виборчою комісією, або відхилення скарги є підставою для оскарження такого рішення, дії чи бездіяльності до суду. Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що позивач фактично оскаржує рішення про підсумки голосування викладені у протоколі про підрахунок голосів, зазначаючи про порушення, які він не доводив до відома виборчих комісій та які не були предметом їх розгляду. Колегія суддів, з урахуванням вищенаведених положень Виборчого кодексу України зазначає, що будь-який кандидат має право оскаржити дії іншого кандидата до виборчої комісії або до суду. Такі скарги подаються не пізніше 22 години 24.10.2020 року. Проте, з матеріалів справи встановлено, що позивач не скористався зазначеною можливістю, зі скаргою до територіальної виборчої комісії не звертався, тому зазначене не було предметом розгляду у відповідача та відповідно жоних рішення щодо цього питання відповідачем прийнято не було. Доводи апелянта про те, що третя особа здійснювала підкуп виборців не підтверджені будь-якими належними доказами. Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020230230001072, оскільки позивач не вірно ототожнює поняття внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань із встановленням певних фактів в наслідок проведення такого розслідування, яке відбувається з метою перевірки відомостей, які позивач повідомив правоохоронним органам, про те сам факт звернення позивача із заявою не є ознакою того, що повідомлення заявника є правдивим. В свою чергу, з матеріалів справи встановлено, що позивач зазначає про підкуп виборців 3-ю особою, про які саме обставини позивач вважає підкупом виборців апелянт суду не зазначив та відповідних доказів не надав. Також, колегія суддів не приймає доводи апелянта, що суд першої інстанції відмовляючи в позові позбавив позивача правового захисту, оскільки за заявою позивача триває досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо підкупу виборців. Також суд, не приймає твердження апелянта про те, що позов мав бути задоволений, оскільки відповідач проти його задоволення не заперечував, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах права. Колегія суддів встановила, що відповідно до копії протоколу виборчої комісії про встановлення результатів виборів, зазначений протокол підписаний всіма членами виборчої комісії без зауважень та «окремих думок». Таким чином суд першої інстанції правильно встановив, що позивач не навів будь-яких доводів на підтвердження фактів, на які він посилається, а також не навів будь-якого правового обґрунтування для задоволення позову, а посилання ОСОБА_1 на реєстрацію кримінального провадження по факту підкупу виборців до дня голосування не є достатнім доказом порушення виборчого законодавства, оскільки тільки після вступу в законну силу обвинувального вироку відносно особи обраної під час виборів на посаду селищного голови, це може бути підставою для призначення інших виборів. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом. При поданні апеляційної скарги в цій справі апелянтом не сплачено судовий збір, тому з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС України питання про його стягнення суд вирішує цією постановою. Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а тому сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги становила 1261,20 грн. Враховуючи, що при поданні апеляційної скарги апелянт не сплатив судовий збір, колегія суддів, відповідно до приписів статті 139 КАС України, дійшла висновку про необхідність стягнення його в судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 240, 271, 272, 273, 274, 275, 277, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1261,20 гривень (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня двадцять копійок) шляхом перерахування або внесення на рахунок - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: О.В. Єщенко Суддя: А.Г. Федусик