Постанова 4824 № 359/9015/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 359/9015/15-ц Головуючий у І-й інстанції - Чирка С.С. апеляційне провадження № 22-ц/824/9798/2021 Доповідач Заришняк Г.М ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М. при секретарі - Діденку А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2021 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Писька Юрія Вікторовича неправомірними та зобов`язання вчинення дій,- В С Т А Н О В И В : В червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд із скаргою про визнання дій головного державного виконавця Бориспільського МВДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Писька Ю.В. неправомірними та зобов`язання вчинення дій В обґрунтування поданої скарги зазначала, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2015 року було задоволено позовні вимоги ПАТ «Альфа Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 99 418,29 гривень. На підставі цього судового рішення 11.10.2016 року було видано виконавчий лист №359/9015/15. Головним держаним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області Письком Ю.В. 23.02.2017 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 27.11.2018 року стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про повернення виконавчого листа, постановою від 10.12.2018 року, винесеною Головним державним виконавцем Письком Ю.В., вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу та стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір. 17.01.2019 року постановою державного виконавця Писька Ю.В. на підставі постанови від 10.12.2018 року про стягнення виконавчого збору було відкрито інше виконавче провадження №58104746 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 300 гривень. 05.11.2019 року Київський апеляційний суд виніс постанову про скасування заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2015 року, на підставі якого був виданий виконавчий лист. Таким чином, державний виконавець Письок Ю.В. відкрив два виконавчих провадження на підставі виконавчого листа, виданого на виконання заочного рішення, яке скасоване. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати дій головного державного виконавця Бориспільського МВДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Писька Ю.В. неправомірними та зобов`язати вчинити дії. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2021 року у задоволенні скарги було відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірними та такими, що порушують права ОСОБА_1 , дії головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області Писька Ю.В., які полягають у незаконному відкритті виконавчого провадження № ВП 5343541 та стягненні з її заробітної плати 9 941,83 грн., а також у відкритті виконавчого провадження № 58104746 та стягнення з її заробітної плати витрат на проведення виконавчих дій в сумі 300 грн. Зобов`язати головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області Писька Ю.В. поновити порушені ним майнові права ОСОБА_1 шляхом повернення їй незаконно стягнутих ним коштів з її заробітної плати на рахунки КПТМ «Бориспільтепломережі», з яких ці кошти були стягнуті за виконавчим провадженням ВП 5343541- 9 941,83 грн. та за виконавчим провадженням № 58104746 - 300 грн. Просила також стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржниці підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Головний державний виконавець у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця, суд першої інстанції виходив з її недоведеності та необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2015 року (а.с.6) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість по кредитному договору №700014412 від 30.04.2013 року в розмірі 99 418,29 грн. На виконання вказаного рішення суду, позивачу видано виконавчий лист №2/359/2610/2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» кошти в сумі 99 418,29 гривень (а.с.7). Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Писька Ю.В. 23.02.2017 року відкрито виконавче провадження №53435410 щодо примусового виконання виконавчого листа Бориспільського міськрайонного суду Київської області №2/359/2610/2015, виданого 11.10.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» коштів в сумі 99 418,29 гривень та стягнуто виконавчий збір в розмірі 9 941,83 гривень (а.с.40). Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ч.ч. 1,2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України (Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1300/29430 (далі - Наказ №2830/5)). На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Писька Ю.В. від 10 грудня 2018 року стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 9941,83 грн. Постановою головного державного виконавця від 10.12.2018 року у зв`язку з надходженням заяви від стягувача про повернення виконавчого документу, було повернуто виконавчий лист ПАТ «Альфа-Банк», а постанову №53435410 від 10.12.2018 року про стягнення виконавчого збору виділено в окреме провадження (а.с.13). Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Письком Ю.В. 10.12.2018 року відкрито виконавче провадження №53435410 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області коштів в сумі 9 941,83 гривень виконавчого збору (а.с.14). Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Письком Ю.В. 17.01.2019 року відкрито виконавче провадження №58104746 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області коштів в сумі 300 гривень на проведення виконавчих дій (а.с.15). Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Письком Ю.В. 13.11.2019 року було закрито виконавче провадження №58104746 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області коштів в сумі 300 гривень на проведення виконавчих дій в зв`язку із стягненням вказаних коштів (а.с.17). Як видно із довідки Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» із заробітної плати ОСОБА_1 було утримано та перераховано виконавчий збір у сумі 9 941 грн. 83 коп.(а.с.16). Частинами 4,9 ст. ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Відповідно до п.7 ст.27 вказаного Закону, у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Згідно з п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. З матеріалів справи також слідує, що постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 05 листопада 2019 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2015 року - скасовано та постановлено нове рішення, яким позов ПАТ «Альфа - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа - Банк» заборгованість по кредитному договору №700014412 від 30 квітня 2013 року у розмірі 99 418,29 грн., з яких: за кредитом - 94 695,37 грн., відсотки - 807,49 грн., штраф - 3 915,43 грн. Вирішено питання судових витрат. Разом з тим, як видно зі справи, виконавчий лист Бориспільського міськрайонного суду Київської області №2/359/2610/2015, виданий 11.10.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» коштів в сумі 99 418,29 гривень, постановою державного виконавця від 10.12.2018 р. було повернуто стягувачу в зв`язку із надходженням заяви від стягувача ПАТ «Альфа-Банк» про повернення виконавчого документу, а не за закінченням виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням судового рішення, що підлягало виконанню. Вказані дії головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Писька Ю.В. є правомірними, вчинені ним у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», тому підстав для визнання дій неправомірними та такими, що порушують права заявниці, не вбачається. ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави у відповідності до вимог ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» для повернення останній стягнутого виконавчого збору, не здобуто таких доказів й під час розгляду справи у суді. Посилання в апеляційній скарзі про те, що постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року заочне рішення суду першої інстанції було скасовано і виданий виконавчий лист втратив свою чинність, не заслуговують на увагу, оскільки дана обставина не є підставою для стягнення на користь ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, оскільки виконавчий лист було повернуто стягувачу, а не за закінченням виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнанням судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Постановлена судом ухвала відповідає вимогам норм процесуального права й не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги про те, що стягувачем було пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, так як у виконавчому листі, виданому судом першої інстанції, було зазначено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання до 09 грудня 2016 року, в той час як даний виконавчий лист було подано стягувачем на виконання до органів виконавчої служби лише 10 лютого 2017 року, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду. Законом України «Про виконавче провадження» визначені строки пред`явлення виконавчих документів до виконання. Так, ч.1 ст. 22 вказаного Закону, в редакції чинній на час видачі виконавчого документа, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. За правилом ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 09 червня 2016 року, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. З матеріалів справи слідує, що виконавчий документ був виданий 11 жовтня 2016 року, а тому, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, відсутні підстави вважати, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без змін. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2021 року - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днівз дня виготовлення повної постанови суду. Повний текст постанови виготовлений 27 вересня 2021 року. Головуючий Судді: