Постанова 4855 № 320/8333/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8333/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Беспалова О.О. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року, суддя Панова Г.В., у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,- У С Т А Н О В И В: Приватне акціонерне товариство "Березанський комбікормовий завод" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з рахуванням уточненої позовної заяви, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору у провадженні № 34330011 про стягнення з ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Київській області, реорганізований в Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), не було заявлено конкурсних кредиторських вимог, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутсво, то відповідно до ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" в редакції станом на 5.11.2015 року, вимоги про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 22.04.2012 року у справі №33/660-65/50-2012, вважаються погашеними. Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження №34330011 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 33/660-65/50-2012 від 22.08.2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 1215/089, посвідченим 28 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. за реєстровим №6266, а саме: на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, загальною площею 8669,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Березань, вул.Маяковського, 12, та належить Відкритому акціонерному товариству Березанський комбікормовий завод" на підставі свідоцтва про власність № 23-ВП-ЗД, виданого 28.12.2001 року Регіональним відділенням Фонду державного майна Україні по Київській області на підставі Наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по київській області № 5-25-11/16 від 28.12.2001 року, з метою його реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" (07540, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, ідентифікаційний код 04529944) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8а, ідентифікаційний код 19364250) за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.2006 р. в загальній сумі 6 960 138,76 грн., яка складається із заборгованостей: за кредитним договором № 089/1 від 28.12.2006 р. -2 457 456,02 грн., з яких: - строкова заборгованість по кредиту -1 476 324,96 грн.; - прострочена заборгованість по кредиту урахуванням індексу інфляції - 444 288,62 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 32 637,88 грн.; - прострочена заборгованість по відсотках за кредит - 469 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредит - 24 248,31 грн.; за кредитним договором № 089/2 від 28.12.2006 р. - 4 502 682,74 грн., з яких: - строкова заборгованість по кредиту - 2 713 500,00 грн.; прострочена заборгованість по кредиту з рахуванням індексу інфляції - 822 631,82 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення кредиту-60 613,01 грн.; - прострочена заборгованість по відсотках за кредит - 845 (00,00 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредит -60 937,91 грн. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки № 1215/089 від 28.12.2006 р. шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу 3 317 080 (три мільйони триста сімнадцять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцієм Р.О. від 19.09.2012 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34330011 по примусовому виконанню Наказу № 33/660-65/50-2012 виданого 22.08.2012 Господарським судом Київської області, яку направлено сторонам виконавчого провадження. 19.09.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби управління юстиції у Київській області Гопцієм Р.О. керуючись статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 01.11.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцієм Р.О. керуючись статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських установ до виконання та сторонам до відома. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2013 № 911/142/13-г порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод". Також судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Також встановлено строк для заявлення вимог до ВАТ "Березанський комбікормовий завод" - 30 днів, в порядку встановленому законом розміщено оголошення про відкриття справи про банкрутство та строк для подання вимог. Ухвалою від 16.03.2015 Господарського суду Київської області у справі №911/142/13-г затверджено реєстр кредиторів ВАТ "Березанський комбікормовий завод" із затвердженими судом вимогами. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2015 року у справі № 911/142/13-г затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ВАТ "Березанський комбікормовий завод", укладену між ВАТ "Березанський комбікормовий завод" в особі голови правління Рудківського Т.М. та кредиторами ВАТ "Березанський комбікормовий завод" в особі голови комітету кредиторів ТОВ "Техновіт Агро". 27.05.2020 ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на п.2 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. До вказаної заяви було додано ухвалу Господарського суду Київської області у справі №911/142/13-г від 05.02.2015 року, якою затверджено мирову угоду, учасниками якої є стягувач ТОВ "БКЗ ГРЕЙН" (правонаступник ПАТ КБ "Хрещатик" за виконавчим провадження №34330011) та боржником ПРАТ "Березанський комбікормовий завод", тому 09.06.2020 державним виконавцем керуючись вимогами п.2 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. 09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн, яку направлено сторонам виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі за вх. №6853/1. 09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження. 17.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 662370026 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 34330011 від 09.06.2020 виданої відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення з ПАТ "Березанський комбікормовий завод" на користь держави виконавчий збір в розмірі 696 013,87 грн. Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 ВП 34330011, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначав Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закон № 606-ХІV) (у редакції, чинній на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 34330011). У відповідності до ст.1 Закон № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 2 статті 25 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Згідно частини 1 статті 27 Закону № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Приписами частини 1 статті 28 Закону № 606-ХІV визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом Частиною третьою статті 28 Закону № 606-ХІV обумовлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, державним виконавцем всупереч норм статті 28 Закону № 606-ХІV не було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Разом з тим, 02.06.2016 року прийнято Закон України № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження", що набрав чинності 05.10.2016 року (надалі - Закон України № 1404-VІІІ). Згідно з частиною сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Частиною 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.18 Закону №1404). Пункт 2 ч.1 ст. 39 Закону № 1404 передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. Частиною другою вказаної статті обумовлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Згідно з ч.1 ст.40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Частиною 3 статті 40 Закону №1404 передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.42 Закону № 1404 кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Частиною 4 ст.42 Закону № 1404 передбачено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. При вирішенні правомірності винесення відповідачем оскаржуваної постанови, судом враховано наступне. Відповідно до частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи, що виконавче провадження № 34330011 було розпочате до набрання чинності Законом № 1404, тому у відповідності до частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404, мало бути завершене за правилами Закону від 21.04.1999 року № 606-ХІV в редакції яка була чинна на момент його відкриття. Пунктом 2 частини першої статті 49 Закону № 606-ХІV обумовлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання. Статтею 30 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. 09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн. Таким чином, виконавчі дії по завершенню виконавчого провадження № 34330011 у разі закінчення виконавчого провадження мали бути проведені за правилами Закону від 21.04.1999 року № 606-ХІV в редакції яка була чинна на момент його відкриття, як того вимагає частина 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404. Разом з тим, питання стягнення виконавчого збору в даному випадку повинне вирішуватись уже за правилами, встановленими Законом № 1404, що був чинним на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 року ВП № 34330011. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 1340/6009/18 (адміністративне провадження: К/9901/19708/19). Разом з тим, як зазначалося вище частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ (у редакції, що діяла до 28 серпня 2018 року), слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Між тим, Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, внесено зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ. З урахуванням наведених змін, за змістом статті 27 Закону № 1404 - VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Тобто, з урахуванням редакцій Закону № 1404-VIII, які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме: в період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28 серпня 2018 року - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Отже, положення статті 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, зменшували відповідальність позивача, як боржника, у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції, яка була чинна після 28 серпня 2018 року, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню. Як убачається із матеріалів справи, 27.05.2020 ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на п.2 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. До вказаної заяви було додано ухвалу Господарського суду Київської області у справі №911/142/13-г від 05.02.2015 року, якою затверджено мирову угоду, учасниками якої є стягувач ТОВ "БКЗ ГРЕЙН" (правонаступник ПАТ КБ "Хрещатик" за виконавчим провадження №34330011) та боржником ПРАТ "Березанський комбікормовий завод", тому 09.06.2020 державним виконавцем керуючись вимогами п.2 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. 09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн, яку направлено сторонам виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі за вх. №6853/1. 09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження. 17.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 662370026 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 34330011 від 09.06.2020 виданої відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення з ПАТ "Березанський комбікормовий завод" на користь держави виконавчий збір в розмірі 696 013,87 грн. Таким чином, з урахуванням того, що внесені Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ погіршили становище боржника, а також, що виконачою службою фактично не стягнуто коштів за виконавчим документом вх. №6853/1, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 696013,87 гривень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року в справі № 1340/5053/18. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору у провадженні № 34330011 про стягнення з ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону (ч.2 ст.317 КАСУ). Отже, оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, вважати законним таке судове рішення не має правових підстав, а тому рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 1 цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як убачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "Березанський комбікормовий завод" було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 10440,21 грн, що підтверджується платіжним дорученням №22 від 13 жовтня 2020 року та судовий збір при поданні апеляційної скарги у розмір 15 660,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням №340 від 14 липня 2021 року. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" судові витрати за сплату судового збору у сумі 26 100,53 грн. Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст. ст. 139, 229, 241, 242, 243, 271, 272, 287, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення наступного змісту. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору у провадженні № 34330011 про стягнення з ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Сверстюка, 15, м. Київ, 02000; код ЄДРПОУ 34481907) на користь Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" (вул. Маяковського, 12, м. Березань, Київська область, 07541; код ЄДРПОУ 04529944) судові витрати за сплату судового збору у сумі 26 100,53 грн (двадцять шість тисяч сто гривень п`ятдесят три копійки). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Беспалов О.О. Постанову виготовлено: 03 серпня 2021 року.