Постанова 4854 № 420/4621/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4621/21 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В. судді Вербицької Н.В., при секретарі Яценюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: В березні 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області (надалі ГУ ДПС) звернулось до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач), в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 211 274,06 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 18.03.2021 року, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 211274,06 грн.. В зв`язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №239146-51 від 22.07.2020 року, яку було направлено рекомендованим листом на адресу ФОП ОСОБА_1 , однак сума податкового боргу відповідачем самостійно не сплачена, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Як слідує з матеріалів справи, станом на 18.03.2021 року податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, становила 211274,06 грн., що слідує з долученої до справи довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП). В позовній заяві та в довідці-розрахунку ГУ ДПС вказує на те, що зазначена сума податкового боргу виникла на підставі наступних податкових повідомлень-рішень від 27.02.2020 року: - №0028821-5005-1551 за 2017 рік на суму 78 115,20 грн., - №0028820-5005-1551 за 2018 рік на суму 90 882,15 грн., - №0028817-5005-1551 за 2016 рік на суму 67 276,71 грн., а з урахуванням часткової оплати відповідачем цього податку за 2017 рік на суму 25 000,00 грн. несплаченою залишається сума 211 274,06 грн. (78 115,20 грн. - 25 000,00 грн. + 90 882,15 грн. + 67 276,71 грн. = 211 274,06 грн.). В зв`язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №239146-51 від 22.07.2020 року. Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач сплатив 101 867,10 грн. податку на нерухоме майно за 2019 рік, що підтверджується дублікатами квитанцій від 06.08.2020 року на суму 49 500,00 грн., 05.09.2020 року на суму 20 000,00 грн. і 06.10.2020 року 32 367,10 грн.. Також відповідач сплатив 40 000,00 грн., що підтверджується дублікатами квитанцій від 02.02.2021 року на суму 5000,00 грн., 06.02.2021 року на суму 5000,00 грн., 08.02.2021 року на суму 5000,00 грн., 03.03.2021 року на суму 10 000,00 грн., 09.04.2021 року на суму 15 000,00 грн.. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до податкових повідомлень-рішень за №0028821-5005-1551 від 27.02.2020 року №0028820-5005-1551 від 27.02.2020 року зазначено адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що є податковою адресою відповідача. Однак, у податковому повідомленні-рішенні за №0028817-5005-1551 від 27.02.2020 року міститься інша адреса відповідача: АДРЕСА_2 , яка не є податковою адресою відповідача. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було надано до суду підтвердження того, що податкові повідомлення-рішення були належним чином вручені ОСОБА_1 , оскільки з наданих копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення не вбачається, що саме було направлено на адресу ОСОБА_1 . З цих підстав суд першої інстанції визнав, що податкові зобов`язання у розмірі 211 274,06 грн. є неузгодженими, що, в свою чергу, не утворює податкового боргу відповідача в розумінні приписів Податкового кодексу України, і формування податкової вимоги «Ф» №239146-51 від 22.07.2020 року є передчасним, а неузгоджені зобов`язання не можуть складати податкового боргу платника податків, тому не підлягає стягненню. В апеляційній скарзі апелянт заперечує проти висновку суду першої інстанції щодо недоведеності факту направлення та вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 27.02.2020 року №0028821-5005-1551, №0028820-5005-1551 та №0028817-5005-1551, зазначаючи, що ці повідомлення-рішення були направлені відповідачу по пошті в одному конверті, та були вручені останньому 13.03.2020 року, про що свідчить відмітка поштового зв`язку у рекомендованому повідомленні про вручення. Ці рішення не були оскаржені відповідачем в судовому порядку, а тому визначені в них суми є узгодженим податковим боргом. Апелянт також зазначає, що перераховані відповідачем оплати були враховані при розрахунку податкового боргу, окрім оплати за 09.04.2021 року на суму 15 000,00 грн. внаслідок подачі даного позову 25.03.2021 року. Колегія суддів вважає частково помилковим висновок суду першої інстанції стосовно неузгодженості податкових зобов`язань, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 27.02.2020 року №0028821-5005-1551, №0028820-5005-1551 та №0028817-5005-1551. Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. У відзиві на позовну заяву відповідач самостійно визначив, що ним визнаються позовні вимоги про стягнення заборгованості з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік на суму 38 115,20 грн. та за 2018 рік на суму 90 882,15 грн., а також визнав наступні обставини: - 02.07.2020 року за адресою: вул. Довга, 120, м. Одеса, 65000 він отримав лист Південного управління у м. Одесі ГУ ДПС в Одесткій області, в якому знаходились наступні податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки: від 27.02.2020 року №0028815-5005-1551 за 2019 рік, від 27.02.2020 року №0028820-5005-1551 за 2018 рік та від 27.02.2020 року №0028821-5005-1551 за 2017 рік; - сторонами були узгоджені податкові зобов`язання з вказаного податку за 2017 рік в розмірі 78 115,20 грн., за 2018 рік в розмірі 90 882,15 грн. та за 2019 рік в розмірі 101 867,10 грн.. На підтвердження цих обставин відповідач долучив до справи в копіях податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки від 27.02.2020 року №0028815-5005-1551 за 2019 рік на суму 101 867,10 грн., від 27.02.2020 року №0028820-5005-1551 за 2018 рік на суму 90 882,15 грн. та від 27.02.2020 року №0028821-5005-1551 за 2017 рік на суму 78 115,20 грн.. Отже, відповідач визнав узгодженими податкові зобов`язання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями за 2017-2019 роки, але не визнає узгодженість таких зобов`язань за 2016 рік, нарахованих йому податковим повідомленням-рішенням №0028817-5005-1551 за 2016 рік на суму 67 276,71 грн.. З огляду на приписи ч.1 ст.78 КАС України колегія суддів вважає, що податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, які нараховані позивачу податковими повідомленнями-рішеннями від 27.02.2020 року №0028820-5005-1551 за 2018 рік на суму 90 882,15 грн. та від 27.02.2020 року №0028821-5005-1551 за 2017 рік на суму 78 115,20 грн. є узгодженими. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не заперечує факт отримання ним податкової вимоги форми «Ф» №239146-51 від 22.07.2020 року, яка була сформована на суму 101 867,10 грн., тобто на суму, яка нарахована позивачу податковим повідомленням-рішенням з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки №0028815-5005-1551 від 27.02.2020 року за 2019 рік, і згідно даних з інтегрованої картки платника (а.с.7-8) ця сума почала відображатися в цій картці з 12.05.2020 року. Що стосується визнання позивачем податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно за 2019 рік на суму 101 867,10 грн., нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2020 року №0028815-5005-1551, то як слідує з інтегрованої картки платника (а.с.7-8) на момент звернення ГУ ДПС до суду з даним позовом ці податкові зобов`язання були повністю сплачені відповідачем 07.08.2020 року, 07.09.2020 року та 06.10.2020 року, що також підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень за ці дні (а.с.56-76) з призначенням платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік. Також даними цієї інтегрованої картки платника підтверджується і часткова сплата відповідачем 02.02.2021 року та 03.03.2021 року 25 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по податку на нерухоме майно, нарахованої за 2017 рік податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2020 року №0028821-5005-1551, яка була відображена в цій картці з 13.10.2020 року. Виходячи з поданих відповідачем заперечень, визнаних відповідачем обставин та фактів, колегія суддів вважає, що для правильного вирішення даного спору суду необхідно дослідити узгодженість податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, які нараховані позивачу за 2016 рік податковим повідомленням-рішеннями від 27.02.2020 року №0028817-5005-1551 на суму 67 276,71 грн., а також встановити загальну сума податкового боргу з урахуванням здійснених позивачем оплат. Колегія суддів звертає увагу, що вказана сума податку на нерухоме майно за 2016 рік почала відображатися в інтегрованій картці платника з 26.11.2020 року. Вирішуючи питання про узгодженість податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, які нараховані позивачу за 2016 рік податковим повідомленням-рішеннями від 27.02.2020 року №0028817-5005-1551 на суму 67 276,71 грн. колегія виходить з наступного. Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, якою врегульований порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). А відповідно пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з цього податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Пунктом 42.2 ст.42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно ч.45.1 ст.45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Підпунктом 56.15 ст.56 ПК України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З наведеного слідує висновок, що податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, якщо воно не оскаржено в адміністративному та/або судовому порядку, набуває статус узгодженого податкового зобов`язання через 10 робочих днів з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції вірно зазначив, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні №0028817-5005-1551 від 27.02.2020 року адреса відповідача: АДРЕСА_2 , не є податковою адресою відповідача, а з наданих ГУ ДПС копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення не вбачається, що саме було направлено на адресу відповідача. Колегія суддів вважає, що в рамках даного спору ГУ ДПС не довела суду ні факту направлення відповідачу податкового повідомлення-рішенням з податку на нерухоме майно за 2016 рік №0028817-5005-1551 від 27.02.2020 року на суму 67 276,71 грн., ні факту отримання відповідачем такого рішення. Таким чином, колегія суддів вважає, що визначена податковим повідомленням-рішенням з податку на нерухоме майно за 2016 рік №0028817-5005-1551 від 27.02.2020 року сума 67 276,71 грн. не може вважатися узгодженим податковим зобов`язання, а відповідно і узгодженим податковим боргом, а тому позовні вимоги на цю суму задоволенню не підлягають. Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішення з податку на нерухоме майно за 2017-2018 роки №0028821-5005-1551 та №0028820-5005-1551, колегія суддів зазначає наступне. Як вже було викладено вище, ці податкові зобов`язання є узгодженими, що визнає сам відповідач. Так, загальна сума податку за цими рішеннями складає 168 997,35 грн. (78 115,20 + 90 882,15). В позовній заяві ГУ ДПС вказала на часткову сплату відповідачем зобов`язань, які нараховані відповідачу податковим повідомленням-рішенням за 2017 рік №0028821-5005-1551 на суму 25 000,00 грн., а також погодилась в апеляційній скарзі з фактом сплати відповідачем цих зобов`язань ще на 15 000,00 грн.. 09.04.2021 року, тобто вже після звернення до суду, що також підтверджено відповідачем копіями наданих платіжних дорученню від 09.04.2021 року (а.с.82-84). Вже під час апеляційного провадження ГУ ДПС надало актуалізовані дані з інтегрованої картки платника станом на 31.07.2021 року, з яких вбачається, що сума заборгованості відповідача складає 117 275,71 грн. з урахуванням також зобов`язань за 2016 рік, нарахованих податковим повідомленням-рішенням №0028817-5005-1551 від 27.02.2020 року на суму 67 276,71 грн., що підтверджує і ГУ ДПС в своїх запереченнях від 04.08.2021 року на поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу (а.с.155-163). Оскільки, як вже зазначено вище, зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2016 рік на суму 67 276,71 грн., нараховані податковим повідомленням-рішенням №0028817-5005-1551 від 27.02.2020 року, не можуть вважатися узгодженими та, відповідно, не можуть вважатися узгодженим податковим боргом, то без урахування цієї суми за 2016 рік, залишок несплачених відповідачем податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішення з податку на нерухоме майно за 2017-2018 роки №0028821-5005-1551 та №0028820-5005-1551 складає 49 999,00 грн.. Дану суму заборгованості фактично підтверджує і сам відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу (а.с.133). Додаткових доказів погашення вказаних податкових зобов`язань відповідач апеляційному суду не надав. Таким чином, за результатами апеляційного перегляду даної справи колегія суддів підтвердила обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС на суму 49 999,00 грн., а відтак позов ГУ ДПС підлягає задоволенню частково на цю суму. Посилання представника відповідача в судовому засіданні на відсутність факту отримання позивачем податкової вимоги на суму на суму 211 274,06 грн., і, як наслідок, на відсутність підстав для стягнення такої суми в судовому порядку, колегія суддів відхиляє з наступних підстав. Як вже було зазначено вище, відповідач не заперечує факт отримання ним податкової вимоги форми «Ф» №239146-51 від 22.07.2020 року на суму податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в розмірі 101 867,10 грн.. Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Таким чином, оскільки загальна сума податкового боргу також збільшувалась за рахунок податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно за 2017 рік на суму 78 115,20 грн. та за 2018 рік на суму 90 882,15 грн., то згідно положень п.59.5 ст.59 ПК України у податкового органу не виникло необхідності в направленні позивачу нової податкової вимоги на суму податкового боргу з вказаного податку за 2017-2018 роки. Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи та дійшов помилкового висновку стосовно неузгодженості податкових зобов`язань відповідача з податку на нерухоме майно за 2017-2018 роки, що вплинуло на правильність оспорюваного рішення, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 49 999,00 грн. на бюджетний рахунок UA298999980314070512000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607525. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Повне судове рішення складено та підписано 28 вересня 2021 року Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.