Постанова 4854 № 420/3808/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3808/21 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В., при секретарі -Яценюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області визнання протиправною та скасування податкової вимоги, та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: В березні 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.10.2020 року №10329-13, та скасувати податковий борг у розмірі 17513,36 грн., визначений у податковій вимозі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він був власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами загальною площею 575,50 кв.м. з 31.12.2008 року, 23.12.2020 року він отримав поштою податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.10.2020 року №10329-13, якою визначено станом на 19.10.2020 року суму податкового боргу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 17513,36 грн.. Не погоджуючись з такою вимогою, він звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України від 05.01.2021 року про скасування податкової вимоги ГУ ДПС в Одеській області від 20.10.2020 року №10329-13, до якої додав копії документів, що підтверджують сплату ним вказаного податку за 2017- 2019 роки. 12.02.2021 року він отримав рішення Державної податкової служби України від 05.02.2021 року №568/5/99-00-13-05-09, яким скаргу було залишено без задоволення. Посилаючись на наведені в рішенні Державної податкової служби України від 05.02.2021 року №568/5/99-00-13-05-09 обставини виникнення спірного податкового боргу в розмірі 17513,36 грн., позивач вказує на помилковість визначення такого боргу на підставі податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 року №0029935-5005-1551 та від 08.10.2020 року №0017820419 з тих підстав, що податок, визначений податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2020 року №0029935-5005-1551, яке вручене позивачу 18.05.2020 року, в розмірі 26900,80 грн., позивач сплатив 27.05.2020 року в сумі 26900,80 грн., а податкове повідомлення-рішення від 08.10.2020 року №0017820419 скасовано рішенням ДПС України від 03.03.2021 року №Б/9900060010409. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Задовольняючи позов, суд першої інстанції поклав в основу свого рішення викладені в позовній заяві обставини сплати позивачем податку на нерухоме майно, нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2020 року №0029935-5005-1551 у розмірі 26900,80 грн., а також результати адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 08.10.2020 року №0017820419, яким був нарахований штраф на суму 2385,16 грн. за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, яке було скасовано рішенням ДПС України від 03.03.2021 року №Б/9900060010409. Апелянт зазначає, що визначена спірною податковою вимогою сума податкового боргу з податку на нерухоме майно в розмірі 17513,36 грн. виникла внаслідок несплати позивачем зовсім інших податкових повідомлень-рішень, ніж зазначив суд першої інстанції, а саме - податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019 року №0079915307 на суму 6475,84 грн. та від 31.03.2020 року №0049265306 на суму 11925,85 грн.. Слід зазначити, що про обставини виникнення спірної суми податкового боргу на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019 року №0079915307 та від 31.03.2020 року №0049265306 ГУ ДПС повідомило суд першої інстанції ще у відзиві на позов, який надійшов до суду першої інстанції 16.04.2021 року (а.с.28-29). При цьому, позивач у своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду першої інстанції 19.04.2021 року (а.с.54), врахував наведені ГУ ДПС обставини виникнення спірної суми податкового боргу, та зазначив, що по-перше - податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019р. №0079915307 та від 31.03.2020 року №0049265306 він не отримував; по-друге - докази відправлення податкового повідомлення-рішення від 06.11.2019 року №0079915307 відсутні; по-третє - податковим повідомленням-рішенням штрафна нарахована санкція в сумі 11925,85 грн. в порушення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Отже, у відповіді на відзив позивач фактично виклав інші підстави для задоволення його позову. Однак суд першої інстанції на це уваги не звернув, дійсних обставин виникнення спірного податкового боргу не встановив та не дав їм належної правої оцінки, а в основну свого рішення поклав обставини та висновки, які не мають відношення до суті даного спору. Надаючи оцінку правомірності спірної податкової вимоги від 20.10.2020 року №10329-13 на суму податкового боргу з податку на нерухоме майно в розмірі 17513,36 грн., колегія суддів виходить з наступного. Обґрунтовуючи правомірність спірної податкової вимоги, ГУ ДПС зазначило, що за актами камеральної перевірки строків сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було встановлено несвоєчасну сплату позивачем цього податку за 2017, 2018 та 2019 роки, в зв`язку із чим були винесені податкові повідомлення-рішення від 06.11.2019 року №0079915307 та від 31.03.2020 року №0049265306, якими за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно нараховані штрафні санкції в розмірі 6475,84 грн. та 11925,85 грн., відповідно. Оскільки за даними ІТС «Податковий блок» станом на 19.10.2020 року у позивача обліковувався податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 17513,36 грн., то була сформована та направлена позивачу спірна податкова вимога від 20.10.2020 року №10329-13 на суму 17513,36 грн.. Позивач долучив до відзиву на позов як копії податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019 року №0079915307, від 31.03.2020 року №0049265306, так і копії актів камеральних перевірок строків сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якими встановлено несвоєчасну сплату позивачем цього податку за 2017, 2018 та 2019 роки. Враховуючи такі обґрунтування спірної податкової вимоги, то для правильного вирішення даного спору суду необхідно перевірити, чи набули статусу податкового боргу суми грошових зобов`язань, які нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 06.11.2019 року №0079915307 та від 31.03.2020 року №0049265306. Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, якою врегульований порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). А відповідно пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з цього податку сплачується фізичними особами-протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Пунктом 42.2 ст.42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням,податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно ч.45.1 ст.45 ПК України платник податків-фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків-фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом,можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби-з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Підпунктом 56.15 ст.56 ПК України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається не узгодженою. Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З наведеного слідує висновок, що податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, якщо воно не оскаржено в адміністративному та/або судовому порядку, набуває статус узгодженого податкового зобов`язання через 10 робочих днів з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів зазначає, що в ході розгляду даного спору як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, відповідач не надав суду доказів, на підставі яких суд міг би встановити факт отримання позивачем вищевказаних податкових повідомлень рішень, в тому числі і з урахуванням положень пункту 42.5 ст.45 ПК України, яким передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. В матеріалах справи відсутні докази як факту відправлення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019 року №0079915307 та від 31.03.2020 року №0049265306 за податковою адресою позивача, так і факту отримання їх позивачем особисто або їх вручення позивачу через пошту. Долучена відповідачем ксерокопія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штрих кодом 6504410980878 (а.с.37) не містить в собі будь-яких відомостей про те, що саме та коли направлялось відповідачем в адрес позивача, не містить підписів про отримання такого відправлення, і за цим номером поштового відправлення відсутні будь-які відомості на сайті Укрпошти. Таким чином, відповідач не довів суду факту узгодженості грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, які нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 06.11.2019 року №0079915307 та від 31.03.2020 року №0049265306. А оскільки відповідач обґрунтовував правомірність спірної податкової вимоги від 20.10.2020 року №10329-13 виключно фактом несплати позивачем грошових зобов`язань, які нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 06.11.2019 року №0079915307 та від 31.03.2020 року №0049265306, узгодженість яких є недоведеною, то недоведеною залишається і факт виникнення податкового боргу, визначеного спірною податковою вимогою. За таких обставин спірна податкова вимога від 20.10.2020 року №10329-13 не може вважатися правомірною, а тому позов в частині визнання протиправною та скасування такої вимоги підлягає задоволенню. Що стосується позову в частині скасування судом податкового боргу у розмірі 17513,36 грн., визначений у податковій вимозі, то така позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки є зайвою з огляду на скасування податкової вимоги, якою ця сума податкового боргу визначена. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Однак оскаржуване рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає, оскільки суд першої не встановив всіх обставини, що мають значення для справи, та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позову. За правилами ст.139 КАС України на користь позивача підлягають стягненою з відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору за подачу позову в розмірі 908,00 грн. (а.с.5), за подачу апеляційної скарги в розмірі 681,00 грн. (а.с.110), а всього 1135,00 грн.. Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021року- скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області від 20 жовтня 2020 року №10329-13. В іншій частині позову відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ІК відокремленого підрозділу 44069166) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Повне судове рішення складено та підписано 21 жовтня 2021 року Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.