LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/677/20

від 02.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/677/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Семененко М.О.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя, в адміністративній справі №280/677/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - в с т а н о в и в : 30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0162885005 від 17.01.2020 року про застосування штрафної (фінансової) санкції до ОСОБА_1 , у розмірі 12 726.66 грн., за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Адміністративний позов обґрунтований посиланням на приписи ст. 266 Податкового кодексу України та зазначає, що визначення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки відбулось у жовтні 2018 року, при цьому, пп. 266.10.2 п. 266.10 вказаної статті Кодексу визначено наслідки порушення строків скерування податкового повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно і до таких наслідків відноситься звільнення фізичної особи від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Вважає, що оскільки вказане податкове зобов`язання визначається контролюючим органом, саме контролюючий орган несе відповідальність за своєчасність направлення податкових повідомлень-рішень, і ця відповідальність виражена у формі звільнення фізичних осіб від нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків скерування таких податкових повідомлень-рішень. На думку позивача, в даному випадку контролюючим органом був порушений принцип соціальної справедливості, що призвело до того, що фізична особа, громадянин України - ОСОБА_1 , повинна була не поступово, щорічно, як встановлює податкове законодавство, сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а одразу у 2018 році повинна була відшукати кошти для сплати податку за три роки (2015, 2016, 2017 роки), при цьому, маючи на утриманні неповнолітню дитину та з доходами у 43 000,00 грн. за період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року, що підтверджується довідкою про доходи. На підставі викладеного, просить суд скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0162885005 від 17.01.2020 як протиправне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з даними Реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наявних в ІТС "Податковий блок", ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 598,80 кв. метри, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Наявність зазначеного нерухомого майна підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів. 08 жовтня 2018 року Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області визначені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовані податкові повідомлення-рішення: №0000346-5007-0828 на суму 8 499,20 грн. за 2015 рік; №0000345-5007-0828 на суму 38 195,73 грн. за 2016 рік; №0029628-5007-0828 на суму 40 324,80грн. за 2017 рік. Податкові повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв`язку листом з рекомендованим повідомленням про вручення 10 жовтня 2018 року та повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 10 листопада 2018 року. За заявою ОСОБА_1 б/н від 06.12.2018 (вх. №20421/ФОП від 06.12.2018) Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області надано позивачу завірені копії податкових повідомлень-рішень (лист ГУ ДФС у Запорізькій області №11834/14/08- 01-50-07 від 11.12.2018). 20 грудня 2018 року позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою в порядку статті 56 Податкового кодексу України. За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 20.02.2019 за №1399-99-11-25-01-25 про результати розгляду скарги, зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення. Не погодившись з прийнятими 08 жовтня 2018 року податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з відповідним позовом. Вказані обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №280/1224/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Вознесенівського управління м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №280/1224/19 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000346-5007-0828 від 08.10.2018, винесене ГУ ДФС у Запорізькій області; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2018 №0000345-5007-0828 в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єкту, у розмірі 6 887,25 грн. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2018 №0029628-5007-0828 в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єкту, у розмірі 8 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Враховуючи той факт, що позивач, згідно з витягом, володіє різними типами об`єктів житлової нерухомості (квартира та будинок), то суд під час розгляду справи №280/1224/19 дійшов висновку, що контролюючим органом невірно проведено розрахунок податку, належна сума до сплати має становити: за 2016 рік: (598,90 кв. м. - 370 кв. м. (пільга)) х 27.56 грн. (ставка податку на 2016 рік) + 25000 грн. ( п.266.7.1 Податкового кодексу України)= 31 308,48 грн. за 2017 рік: (590,90 кв. м. - 370 кв. м. (пільга)) х 32,00 грн. (ставка податку на 2017 рік) + 25000 грн. (п. 266.7.1. Податкового кодексу України) = 32 324,80 грн. Таким чином, загальна сума донарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке підлягало сплаті, склала 63 643,28 грн., що саме визнано позивачем у позовній заяві. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №280/1224/19 набрало законної сили 29 липня 2019 року відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 про повернення апеляційної скарги ГУ ДФС у Запорізькій області (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/83323024). За приписами частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Зі змісту інтегрованої картки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки платника ОСОБА_1 встановлено, що сплата суми податків і зборів у сумі 63 633,28 грн. зарахована 15 листопада 2019 року згідно з платіжним дорученням №@2HL979872 від 15.11.2019. В подальшому, ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за результатами якої складено акт від 03.12.2019 №000243/08-01-50-05/ НОМЕР_1 , в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 266.10.1 "а" пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України. Такі висновки мотивовані тим, що платником податків порушено строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2016, 2017 роки у сумі 63 633,28 грн. на 45 календарних днів. Вказаний акт 04 грудня 2019 року направлено на адресу позивача, однак, як вбачається з копії поштового конверту, наданого відповідачем до матеріалів справи, кореспонденція повернулась без вручення адресату із відповідною відміткою відділення поштового зв`язку. На підставі висновків акта камеральної перевірки та встановленого порушення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0162885005 від 17.01.2020, яким за затримку на 45 календарних днів сплати позивачем грошового зобов`язання податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 63 633,28 грн нараховано штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 12 726,66 грн. Вказане рішення 17 січня 2020 року направлено на адресу позивача та вручено поштою йому особисто 23 січня 2020 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач повинен був сплатити грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 10 днів з моменту закінчення процедури судового оскарження, як це передбачено п. 57.3 ст. 57 ПК України. Також, суд зазначив, що санкції за порушення строків сплати грошового зобов`язання визначені ст. 126 ПК України безвідносно до підстав її виникнення, відтак за порушення позивачем строку сплати грошового зобов`язання відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції. Крім того, суд вказав, що порушення строків направлення ППР про нарахування суми грошового зобов`язання має вплив лише на початок перебігу строку на сплату грошового зобов`язання, та не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату податку. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відовідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України) У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. ( п. 57.2 ст. 57 ПК України) У відповідності до пп. 266.10.1, п. 266.10 ст. 266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Згідно з пп. 266.10.2, п. 266.10 ст. 266 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Отже, як видно з зазначених норм податкового законодавства, фізичні особи - платники податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки отримують від податкових органів податкові повідомлення - рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, вказані податкові повідомлення - рішення повинні бути надіслані на адресу платників не пізніше 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). В свою чергу, в разі якщо податковим органом порушено строки направлення податкового повідомлення - рішення платникові, останній звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. При цьому, з аналізу приписів п. 57.2 ст. 57 ПК України, п. 266.10 ст. 266 ПК України, суд приходить до висновку, що вказані норми є спеціальними, такими що безумовно визначають строк сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та такий строк встановить 60 днів з моменту отримання податкового повідомлення - рішення. Встановлені обставини справи свідчать, що податкові повідомлення - рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015, 2016, 2017 роки були оскаржені позивачем в адміністративному та судовому порядку. Тобто, з моменту отримання позивачем означених ППР, останні не набули статусу узгоджених податкових зобов`язань. Так, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019, яке набрало законної сили 29 липня 2019 року, підтверджено правомірність нарахування суми податкового зобов`язання у розмірі 63 643,28 грн. Отже, податкові повідомлення - рішення про нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 63 643.28 грн. стало узгодженим 29.09.2019 року. Відтак, саме з 29.07.2019 року у позивача виник обов`язок зі сплати суми податку протягом 60 днів, як це визначено приписами ст. п. 266.10 ст. 266 ПК України. Відтак, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, щодо обґрунтованості доводів податкового органу з приводу того, що позивач повинен був сплатити суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року. Більш того, з акту камеральної перевірки судом встановлено, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем, визначеного п.266.10 ст. 266 ПК України, строку сплати узгоджених податкових зобов`язань з моменту закінчення процедури судового оскарження, а саме: з 29.07.2019 року, оскільки податкові зобов`язання сплачені позивачем 15.11.2019 року, тобто через 45 днів з дня спливу 60-ти денного строку з моменту закінчення процедури оскарження. Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. В свою чергу, як вже зазначалось, приписами п. 266.10.2, п. 266.10 ст. 266 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Отже, приписи п. 266.10.2, п. 266.10 ст. 266 ПК України безумовно звільняють особу від відповідальності встановленої ПК України за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання в разі порушення податковим органом строків надіслання (вручення) ППР платнику податків. Суд звертає увагу, що відповідно до п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, такі ППР мають направлені платнику не пізніше 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Як видно з матеріалів справи, що не спростовується відповідачем, податкові повідомлення - рішення за 2015 - 2017 рік контролюючий орган не надіслав (не вручив) у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 ст. 266 ПК України, зазначені ППР прийняті та направлені на адресу позивача лише в жовтні 2018 року. Відтак, в силу приписів п. 266.10.2, п. 266.10 ст. 266 ПК України до позивача не може бути застосована відповідальність, визначена ст. 126 ПК України, за порушення ОСОБА_1 строку сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 -2017 роки. Посилання суду першої інстанції на те, що порушення строку скерування ППР про нарахування грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має вплив лише на початок обліку строку з якого у платника виникає обов`язок зі сплати податку із зазначенням постанови Верховного Суду від 13.02.2018 року в адміністративній справі №820/1975/17, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне. Право платника податку на звільнення від відповідальності, встановленої ПК України, за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання визначене безпосередньо приписами пп. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПК України, таке звільнення має безумовний характер та не залежить від дати відліку строку на сплату зобов`язання. В свою чергу, постанова Верховного Суду в адміністративній справі №820/1975/17 не може бути врахована судом при розгляді даної справи в порядку ст. 242 КАС України, оскільки висновок щодо застосування норм матеріального права в справі №820/1975/17 Верховним Судом зроблено відносно строків прийняття податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, акта перевірки, а не порушення строків сплати узгодженого зобов`язання, визначених п. 266.10 ст. 266 ПК України. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а під час розгляду справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. (840.80 грн. + 1261.20 грн.), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в адміністративній справі №280/677/20 - скасувати та прийняти нову постанову. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0162885005 від 17.01.2020 року про застосування штрафної (фінансової) санкції до ОСОБА_1 , у розмірі 12 726.66 грн., за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (одна тисяча двісті дві) гривні. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарження в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова в повному обсязі складена 04.12.2020 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»