Постанова 4857 № 500/1114/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/1114/20 пров. № А/857/8750/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Сеника Р. П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Баранюком А. З. у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ: 15.05.2020 Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 27185,35 грн. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ні контролюючий орган, ні суд першої інстанції не встановили його зареєстроване місце проживання, що призвело до нарахування податкових зобов`язань неуповноваженим органом та здійснення розгляду даної справи за відсутності доказів належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. Зазначає, що з 24.11.2006 зареєстрованим місцем його проживання є АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Квартального комітету №3 м. Нікополь від 21.01.2021 та зазначено у свідоцтві приватного нотаріуса Іванів Л. І. від 27.04.2009. Натомість, контролюючий орган, маючи реальну можливість встановити його місце проживання та реєстрації, з невідомих причин вважав адресою реєстрації його місця проживання АДРЕСА_2 . Звертає увагу на помилковість розрахованого контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 30.06.2021 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №500/2477/21, оскільки в такій оскаржується податкове повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг у даній справі, однак, таке задоволенню не підлягає, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. 10.08.2021 Головне управління ДПС у Тернопільській області подало письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що платник податків, всупереч положенням податкового законодавства, не надав жодної інформації контролюючому органу про зміну адреси проживання, а єдина адреса, яка відома контролюючому органу - АДРЕСА_2 . Зазначає, що податковий борг відповідача, нарахований податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2019 № 0010129-5006-1905, оскаржений не був, а тому є узгодженим та підлягає до стягнення. Крім цього, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано клопотання про заміну позивача у цій справі його правонаступником. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 територіальні органи Державної податкової служби як юридичні особи публічного права було ліквідовано, їх права та обов`язки перейшли до Державної податкової служби та її територіальних органів у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 утворено територіальні органи Державної податкової служби як її відокремлені підрозділи, у тому числі Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ ВП 44143637). Згідно з наказом Державної податкової служби від 24.12.2020 №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» визначено розпочати з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №

893. У зв`язку з утворенням територіальних органів ДПС як відокремлених підрозділів ДПС, апеляційний суд допускає процесуальну заміну позивача у цій справі на його правонаступника відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) на Головне управління ДПС у Тернопільській області на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44143637). Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковим повідомленням-рішення від 12.04.2019 № 0010129-5006-1905 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області нараховано ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 27185,35 грн, яке надіслано на адресу: АДРЕСА_2 . 18.11.2019 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області виставлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу № 282640-53 на суму податкового боргу в розмірі 27185,35 грн по коду класифікації доходів 18010300 та 1921,67 грн по коду класифікації доходів 18010700. Вказана вимога надіслана відповідачу на адресу АДРЕСА_2 , рекомендованим поштовим відправленням, однак, таке вручено адресату не було. У зв`язку з несплатою відповідачем податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно у сумі 27185,35 грн станом на 29.04.2020, Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулось в суд з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачено податковий борг в розмірі 27185,35 грн, який є узгодженим та підтвердженим належними та допустимими доказами. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Згідно з підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості та до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), надсилається платнику податків відповідне податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку. Згідно з пунктами 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно з підпунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Підпунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим. Як встановлено з матеріалів справи, приватний нотаріус Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л. І. посвідчила, що ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , належить право власності на майно, яке складається з нежитлової будівлі (кормоцеху-зерноскладу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (свідоцтво від 27.04.2009, зареєстроване в реєстрі за № 1133). За відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 27185,35 грн, нарахованого на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0010129-5006-1905. Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до довідки Квартального комітету № 3 м. Нікополь від 21.01.2021 ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_1 з 24.11.2006. Вказані відомості також внесені до паспорта громадянина України ОСОБА_1 (копії документів знаходяться в матеріалах справи). Відтак, в силу вимог статті 45 Податкового кодексу України вказана вище адреса є податковою адресою ОСОБА_1 . Крім цього, на запит Тернопільського окружного адміністративного суду щодо відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області повідомлено, що ОСОБА_1 не значиться за адресою АДРЕСА_2 . Натомість, податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0010129-5006-1905 винесено Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, тобто контролюючим органом, не за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) відповідача та, як і вимога про сплату податкового боргу, надіслана на невстановлену адресу, відтак, не вважаються врученими платнику податків належним чином. З огляду на невручення відповідачу належним чином податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0010129-5006-1905, в останнього не виникло обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого таким податковим повідомленням-рішенням, оскільки такий підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, що в свою чергу виключає підстави для надіслання податкової вимоги та звернення з даним позовом до суду. Більше того, відповідач скористався своїм правом на оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку. Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 500/2477/21 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Тернопільській області від 12.04.2019 №0010129-5006-1905. Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу на згадане рішення суду. Таким чином, сума податкового боргу, стягнення якої є предметом розгляду у даній справі, є неузгодженою, оскільки відповідач скористався правом на судове оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 27185,35 грн податкового боргу. За наведених обставин, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позову. Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, відповідач за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір в розмірі 3153 грн судового збору. Враховуючи викладене, а також те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області судових витрат в розмірі 3153 грн. Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі № 500/1114/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ ВП 44143637, місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати в розмірі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 29.10.2021