Постанова 4805 № 295/4063/21
від 23.09.2021 ·УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/4063/21 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М. Категорія 53 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 295/4063/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Полонця С.М. в м. Житомирі, в с т а н о в и в: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь кошти на відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу внаслідок ДТП у розмірі 318 506,00 грн. та 2745,60 грн. додаткових витрат, фактично понесених позивачем для відновлення свого порушеного права, через спричинення шкоди транспортному засобу. В обґрунтування позову зазначав, що 08.02.2021 року з вини відповідача ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль позивача, отримав механічні ушкодження. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу становить 448506,00 грн., з яких 130000 грн. повинно бути відшкодовано позивачу страховиком. Крім того, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач поніс додаткові витрати для відновлення свого порушеного права в розмірі 2745,60 грн. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 291 799 грн. 60 коп. Зобов`язано ОСОБА_1 після відшкодування ОСОБА_2 збитків передати останньому залишки автомобіля «Ford Fusion», 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був фізично знищений в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В решті вимог відмовлено. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині вимог щодо передачі залишків транспортного засобу відповідачу скасувати та у цій частині закрити провадження. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в ході розгляду справи судом першої інстанції, відповідач із зустрічним позовом та будь-якими заявами про передачу залишків його транспортного засобу не звертався, а тому, у відповідності до принципу диспозитивності, у суду були відсутні правові підстави для вирішення питання щодо передачі залишків автомобіля «Ford Fusion», 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 . Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 08.02.2021 року о 22 год. 00 хв. в м. Києві, вул. Межигірська вул. Юрківська, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «BMW X5» (Н773077) н.з. НОМЕР_3 ) не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 (Дати дорогу), для автомобіля марки «Ford Fusion» н.з. НОМЕР_2 , який рухався праворуч по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження. Винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 12.03.2021 року по справі №758/2307/21, визнано ОСОБА_2 . Вирішуючи спір, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 1166, 1194 ЦК України, та взявши за основу висновок №82 судової автотоварознавчої експертизи від 23.07.2021 року, вважаючи його належним доказом завданої позивачу шкоди, дійшов висновку про часткове задоволення позову та на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди стягнув на користь ОСОБА_1 291799 грн. 60 коп. Рішення суду у цій частині ніким не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається. Вирішуючи спір щодо передачі залишків пошкодженого автомобіля «Ford Fusion», 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що залишки пошкодженого автомобіля становлять цінність, а тому з метою дотримання справедливості, суд вважав за необхідне зобов`язати ОСОБА_1 після отримання повного відшкодування матеріальної шкоди, повернути зазначений автомобіль ОСОБА_2 . Апеляційний суд не може погодитись із такими висновками місцевого суду з огляду на таке. Так, згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Відповідно до п. 14 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які заяви, клопотання відповідача, як заподіювача шкоди, про передачу позивачем пошкодженого майна, а саме залишків автомобіля. Виходячи з принципу диспозитивності, згідно положень ст. 13 ЦПК України, у суду першої інстанції були відсутні підстави за власною ініціативою вирішувати питання про передачу пошкодженого майна після відшкодування збитків відповідачем. Заява представника відповідача адвоката Кравчука А.В. в суді апеляційної інстанції про передачу позивачем відповідачу пошкодженого майна не може бути задоволена, оскільки в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.6 ст. 367 ЦПК України). Крім цього, зобов`язуючи ОСОБА_1 після отримання відшкодування майнової шкоди передати відповідачу ОСОБА_2 залишки пошкодженого автомобіля, що не можуть використовуватись за призначенням, але мають певну цінність, районний суд не врахував, що відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що він (позивач) реалізував належний йому автомобіль «Ford Fusion», 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , тобто фактично ухвалив рішення, яке неможливо буде виконати. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з його мотивувальної та резолютивної частини вирішення питання щодо зобов`язання ОСОБА_1 після відшкодування ОСОБА_2 збитків передати останньому залишки автомобіля «Ford Fusion», 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був фізично знищений в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2021 року змінити, виключити із його мотивувальної та резолютивної частини вирішення питання щодо зобов`язання ОСОБА_1 після відшкодування ОСОБА_2 збитків передати останньому залишки автомобіля «Ford Fusion», 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був фізично знищений в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 24.09.2021. Головуючий Судді