Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/483/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/483/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 23 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради з наступними позовними вимогами: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради щодо не здійснення перерахунку та нарахування пільг на ОСОБА_2 - доньку ОСОБА_1 (учасника бойових дій) та в цілому на сім`ю з розрахунку три особи; - зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради здійснити перерахунок та виплату пільг, починаючи з січня 2020 року, на ОСОБА_2 - доньку ОСОБА_1 (учасника бойових дій) та в цілому на сім`ю з розрахунку три особи. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу. Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Окрім того, до апеляційного суду надійшло клопотання про заміну відповідача - Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради на Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Встановлено, що згідно з прийнятим рішенням 6 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 15.04.2021 №177 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради VIII скликання від 25.03.2021 №132 «Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради»» Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради з 01.07.2021 ліквідовано та з 15.06.2021 утворено Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради, яке оприлюднено на офіційному вебпорталі Чернівецької міської ради. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 44161525). Таким чином, оскільки функції та повноваження Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради з 15.06.2021 року здійснюються Департаментом соціальної політики Чернівецької міської ради, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання та заміну відповідача Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради на його правонаступника Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Відповідно до акту від 10.02.2020 р. про встановлення місця проживання, що міститься в матеріалах справи зазначено, що у квартирі по АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 та члени його сім`ї: дружина - ОСОБА_3 та донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , студентка денної форми навчання, веде спільне господарство і знаходиться на утриманні батька та фактично проживають за вказаною адресою без реєстрації. (а.с. 19). Згідно паспорту та свідоцтва про народження, датою народження ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також матеріали справи містять довідку Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича від 02.12.2020 р. де вказано, що ОСОБА_2 є студенткою 2-го курсу денної форми навчання на умовах державного замовлення. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.12.2020 р. щодо проведення перерахунку та нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг із з розрахунку три особи. 18.12.2020 р. відповідач у листі №Г-1048 вказав, що оскільки донька заявника - ОСОБА_2 набула повноліття з 22.01.2020 р. пільга нараховується на двох осіб (на заявника та дружину). Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на те, що донька позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка з 22.01.2020 року набула 18-річного віку, не відносяться до кола осіб, на яких поширюються пільги, встановлені ст. 12 Закону №3551-XII, а відтак відсутні підстави перерахунку та нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг на вказану особу. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. На підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 03.06.2015 р. та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. 22.05.2014 року набрав чинності Закон України від 06.05.2014 року №1233-VII «Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого ч. 1 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-XII (далі Закон №3551-XII) доповнена п. 19 наступного змісту: учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також брали участь в антитерористичній операції. Відповідно до п. 4 та п. 5 ч.1 статті 12 Закону №3551-XII учасникам бойових дій надаються пільги: 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому; приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Згідно з ч. 2 статті 12 Закону №3551-XII передбачено, що пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4 - 6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього. На підставі наданих суду матеріалів встановлено, що позивач проживає у квартирі по АДРЕСА_1 , разом із дружиною - ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ч. 5 ст.51 Бюджетного кодексу України при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім`ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом із ним. Судом встановлено, що донька позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка з 22.01.2020 року набула 18-річного віку, не відносяться до кола осіб, на яких поширюються пільги, встановлені ст. 12 Закону №3551-XII, а відтак відсутні підстави перерахунку та нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг на вказану особу. При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, відсутні підстави брати до уваги у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99, оскільки в цьому рішенні суд дав офіційне тлумачення терміну "член сім`ї" у контексті положень Законів України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про міліцію" та "Про пожежну безпеку", в той час як позивач оспорює право на пільги членів сім`ї згідно положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таким чином, на спірні правовідносини рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») не розповсюджується з огляду на те, що про тлумачення положень Закону №3551-ХІІ в зазначеному рішенні не йдеться. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 486/600/16-а, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом апеляційної інстанції. Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для здійснити перерахунку та виплати пільг, починаючи з січня 2020 року, на ОСОБА_2 - доньку ОСОБА_1 (учасника бойових дій) та в цілому на сім`ю з розрахунку три особи, судова колегія вважає правильною позицію суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.