Постанова 4855 № 580/6133/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/6133/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Тимошенко В.П., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі Хмарській К.І. за участю: представника позивача: Гричаненко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лип`янського сільського голови Звенигородського району Черкаської області Іщенка Сергія Юрійовича на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лип`янського сільського голови Звенигородського району Черкаської області Іщенка Сергія Юрійовича про визнання протиправним та скасування розпорядження, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Лип`янського сільського голови Звенигородського району Черкаської області Іщенка Сергія Юрійовича (далі по тексту - відповідач, Лип`янський сільський голова Іщенко С.Ю.) в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача №174/К від 23.12.2020 «Про призначення старости села Нечаєве». Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року значений позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який з`явився у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.11.2020 року відбулася перша сесія Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на першому пленарному засіданні якої, після визнання повноважень депутатів, сільського голови та складення присяги сільським головою, було затверджено порядок денний, затверджено регламент та обрано секретаря Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області - Кравець О.П . У зв`язку з необхідністю обговорення окремих питань порядку денного, за пропозицією Лип`янського сільського голови Іщенка С.Ю. , одноголосним рішенням ради вирішено (протокольно) зробити перерву у пленарному засіданні першої сесії IX скликання та продовжити її на другому пленарному засіданні, яке відбудеться 24.11.2020 року о 10-00 в приміщенні сільського будинку культури. Для забезпечення продуктивної роботи на пленарному засіданні після перерви, в ув`язку з виникненням конфліктної ситуації між сільським головою та групою депутатів, протокольно (п. 1.1 протоколу від 20.11.2020) учасники сесії вирішили 23.11.2020 провести зустріч сільського голови та ініціативної групи депутатів сільської ради. На офіційному сайті Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області розміщено два оголошення: 1) 23.11.2020 року оголошення про те, що друге пленарне засідання установчої сесії Лип`янської сільської ради, яке заплановане на 24.11.2020 року відміняється; 2) 24.11.2020 року оголошення про виправлення помилки замість слова «відміняється» читати слово «переноситься» та те, що перерва у другому пленарному засіданні І сесії II скликання від 20.11.2020 року продовжується, у зв`язку з відсутністю проведення консультацій та перемовин з ініціативною групою депутатів Лип`янської сільської ОТГ. Також вказано, що про дату і час проведення II пленарного засідання установчої сесії Лип`янської ОТГ депутатів буде повідомлено додатково секретарем Лип`янської сільської ради. 24.11.2020 року відбулося ІІ пленарне засідання першої сесії Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на яке прибули 19 обраних депутатів з

22. У зазначеному засіданні Лип`янський сільський голова Іщенка С.Ю. не взяв участь в наслідок його неявки. У зв`язку з відсутністю сільського голови на вказаному пленарному засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» радою прийнято протокольне рішення, яким повноваження щодо ведення ІІ пленарного засідання першої сесії Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, призначеного на 24.11.2020 року о 10 год. 00 хв. покладено на секретаря Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Кравець О.П . Рішенням Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 24.11.2020 року №19-1/20 «Про затвердження кандидатури на посаду старости села Нечаєве Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» вирішено затвердити на посаді старости села Нечаєве Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_1 . Між тим, 23.12.2020 року розпорядженням Лип`янського сільського голови Іщенка С.Ю. №174/К «Про призначення старости с. Нечаєве» призначено Мороза Віталія Миколайовича старостою с. Нечаєве (далі по тексту - оскаржуване розпорядження). Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване розпорядження, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване розпорядження Лип`янського сільського голови Іщенка С.Ю. №174/К від 23.12.2020 «Про призначення старости с. Нечаєве» прийняте всупереч вимогам чинного законодавства та з порушенням передбаченої процедури призначення старост. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон №280/97-ВР) сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п`яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради. Положеннями ст.4 Закону №280/97-ВР передбачено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування. Відповідно до частини 15 статті 46 Закону №280/97-ВР порядок проведення першої сесії, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні. Рішенням Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 20.11.2020 року №3-1/20 затверджено Регламент. Згідно пп. 1, 2 п. 2.19 Регламенту, сільська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Як вірно встановлено судом першої інстанції, що у зв`язку з необхідністю обговорення окремих питань порядку денного за пропозицією сільського голови Іщенка С.Ю. , рішенням ради вирішено зробити перерву у пленарному засіданні та продовжити на ІІ пленарному засіданні, яке призначено на 24.11.2020 року о 10:00 год. в приміщенні Лип`янського сільського будинку культури. Оцінюючи твердження апелянта щодо правомірності його дій в межах спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції акцентує увагу на імперативні положення ч. 1 ст. 54-1 Закону №280/97-ВР, за якими староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Аналогічні положення містяться в п. 2.9 Регламенту, староста затверджується радою на строк її повноважень за пропозицією сільського голови. Згідно з ч. 6 ст. 54-1 Закону №280/97-ВР повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради. Таким чином, законодавцем встановлена процедура призначення старост, за якої сільський голова вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури старости села і лише рада затверджує конкретно визначеного старосту. З огляду на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване розпорядження Лип`янського сільського голови Іщенка С.Ю. №176/К від 23.12.2020 «Про призначення старости с.Нечаєве» прийняте всупереч вимогам чинного законодавства та з порушенням передбаченої процедури. Не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції посилання апелянта на п. 4.2 Положення про старосту, яким встановлено, що сільський голова призначає розпорядженням про призначення старости села з послідуючим затвердженням сільською радою, а у випадку не затвердження сільською радою пропозиції сільського голови кандидатури старости села, сільський голова своїм розпорядженням, з урахуванням громадської думки жителів населеного пункту, призначає тимчасово виконувачем обов`язки старосту села, оскільки згідно з ч. 3 ст. 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання: 1) утворення старостинських округів; 2) затвердження Положення про старосту і т.д. За наведених обставин, посилання відповідача на Положення про старосту, яке погоджено сільським головою Іщенком С.Ю. 22.12.2020 року та не затверджено радою є безпідставне та не узгоджується з вимогами Закону №280/97-ВР. Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність оскаржуваного розпорядження в межах спірних правовідносин. Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року). Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року). Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції. В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Лип`янського сільського голови Звенигородського району Черкаської області Іщенка Сергія Юрійовича - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 21.09.2021 року