Постанова Київський апеляційний суд № 759/20969/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 вересня 2021 року м. Київ Справа № 22-10501 Головуючий у 1-й інстанції: Коваль О. А. Унікальний № 759/20969/19 Доповідач - Пікуль А. А. Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуль А. А. суддів Невідомої Т. О. Ратнікової В. М. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- у с т а н о в и в : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 пред`явила в суд позов до ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просила стягнути з відповідачів 52 494 грн на відшкодування збитків, спричинених майну в результаті ДТП, 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 5 000 грн - витрат за проведення технічної експертизи (а. с. 1-6). Позовні вимоги були обґрунтовані таким. Унаслідок винних дій ОСОБА_2 в ДТП, яка сталася 01 квітня 2017 року за участю транспортного засобу марки «Hyndai» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача та транспортного засобу марки «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого на момент ДТП перебував відповідач ОСОБА_2 , що застрахував свою цивільну-правову відповідальність у відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Перша», позивачу заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 52 494 грн, яка є вартістю ремонту її пошкодженого в ДТП авто. Таку шкоду зобов`язані відшкодувати відповідачі, зокрема, ОСОБА_2 , як винна в ДТП особа та «Страхова компанія «Перша», яка страхувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 . Вимога про відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінювала у розмірі 50 000 грн, обґрунтовувала тим, що саме з вини відповідачів позивач витратила більше двох років на судову тяганину щоб встановити вину ОСОБА_2 у ДТП, відвідини страхової компанії, переписку з нею, тим, що така ситуація порушила тривалий час звичного способу її життя. Крім того, позивачка була змушена позичити гроші на ремонт пошкодженого в ДТП авто та їх повертати, що позбавило її можливості на гідний відпочинок, тощо. Зазначила і про стрес її мами, яка в момент ДТП також була в її машині. Вимогу про стягнення 5 000 грн було обґрунтовано тим, що такі кошти позивач витратила за проведення технічної експертизи в доведені вини ОСОБА_2 у ДТП, а тому такі також необхідно стягнути з відповідачів. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у порядку відшкодування матеріально шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 510 грн, у порядку відшкодування моральної шкоди - відшкодування у розмірі 5 000 грн. В задоволені іншої частини позовних вимог до ОСОБА_2 , відмовлено. В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Перша» відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1 536 грн 80 коп. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити та судові витрати покласти на відповідачів (а. с. 122-129). Відзивів на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надходило. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом із копією апеляційної скарги учасники справи отримали 20 липня 2021 року (а.с.145-148). За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. При розгляді справи районним судом були встановлені наступні обставини. Згідно з постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2018 року 01 квітня 2017 року, о 16 годині 40 хвилин на вул. Кільцева дорога поблизу вул. Зодчих у м. Києві водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault RNI 440 номерний знак НОМЕР_2 , не стежив за дорожньою обстановкою, не витримав безпечний інтервал та допустив зіткнення з автомобілем «Hyunday», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка здійснювала рух в попутному напрямку з правої сторони, чим порушив вимоги п. п. 2.3-б, 11.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками, у зв`язку з чим ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Автомобіль марки «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП, відповідно до умов Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії та № АІ/9819283 було застраховано в ПрАТ «СК «Перша» із франшизою у розмірі 510 грн. За встановлених обставин, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, районний суд виходив із такого. Відповідальною особою за заподіяний збиток внаслідок експлуатації транспортного засобу є, зокрема, страховик у межах, визначених чинним законодавством та договором страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, а не винна в ДТП особа. Оскільки заподіяна позивачу шкода в межах ліміту страхування цивільно-правової відповідальності відповідача ОСОБА_2 , такі вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 52 494 грн збитків, спричинених майну в результаті ДТП, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають, за виключенням суми франшизи у розмірі 510 грн, яка має відшкодовуватися саме заподіювачем такої шкоди. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «Страхова компанія «Перша», районний суд вказав наступне. Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Перша» із заявою про виплату страхового відшкодування лише 18 січня 2019 року, за фактом ДТП від 01 квітня 2017 року. Отже, оскільки заява на виплату страхового відшкодування була подана позивачем поза межами річного строку з моменту ДТП, що визначено Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і такий строк поновленню не підлягає, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, пред`явлені до ПрАТ «СК «Перша» є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди районний суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості та вважав необхідним стягнути моральну шкоду з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 5 000 грн. Підстав для покладення на ПрАТ «СК «Перша» обов`язку по відшкодуванню моральної шкоди районним судом не встановлено. При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги позивача апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Перевіривши матеріали справи та наявні в них письмові докази апеляційним судом встановлено наступне. 01 квітня 2017 року, о 16 годині 40 хвилин на вул. Кільцева дорога поблизу вул. Зодчих в м. Києві водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault RNI 440 номерний знак НОМЕР_2 , не стежив за дорожньою обстановкою, не витримав безпечний інтервал та допустив зіткнення з автомобілем «Hyunday», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Однак, спочатку протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 115140 був складений на ОСОБА_1 (а. с. 71). 20 листопада 2017 року була проведена транспортно-трасологічна та авто-технічна експертиза за висновком якої встановлено, що небезпечна та аварійна дорожня ситуація була створена одноособовими діями водія вантажного автомобіля Renault-Magnum ОСОБА_2 , які суперечили вимогам п. п. 1.5, 2.3б, 11.1 та 13.1 ПДР (а. с. 36-44). 20 квітня 2018 року старшим інспектором ВРОМ ДТП УПП в Дніпропетровській області Тарасовим В. М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 128127 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 01 квітня 2017 року, о 16 годині 40 хвилин на вул. Кільцева дорога поблизу вул. Зодчих в м. Києві водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault RNI 440 номерний-знак НОМЕР_2 не стежив за дорожньою обстановкою, не витримав безпечний інтервал та допустив зіткнення з автомобілем «Hyunday», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка здійснювала рух в попутному напрямку з правої сторони, чим порушив вимоги п. п. 2.3-6, 11.1,13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками (а. с. 9). Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2018 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України (а. с. 9). Копію вищевказаної постанови ОСОБА_1 отримала 16 грудня 2018 року. Матеріали справи свідчать, що заява ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ДТП, що сталася 01 квітня 2017 року надійшла, до ПрАТ «СК «Перша» 18 січня 2019 року (а. с. 54). Натомість із повідомленням про настання страхового випадку за договором страхування цивільної відповідальності до ПрАТ «СК «Перша» ОСОБА_1 звернулась ще 03 квітня 2017 року (а. с. 69-70). За таких обставин районний суд дійшов помилкового висновку щодо пропуску ОСОБА_1 строку для звернення із заявою про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, оскільки, ураховуючи викладені обставини справи, право на таке звернення у ОСОБА_1 з`явилось лише після складання 20 квітня 2018 року відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення. Як вже зазначено вище, відповідна заява подана ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Перша» 18 січня 2019 року (а. с. 54), тобто у межах річного строку з моменту встановлення факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди особою, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у СК "Перша". Ураховуючи вказані обставини, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на ПрАТ «СК «Перша» обов`язку по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди у розмірі 51 984 грн (52 494 - 510 (сума франшизи)). Доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення в частині покладення на ОСОБА_2 обов`язку по відшкодуванню матеріальної шкоди у розмірі 510 грн (сума франшизи) та моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. апеляційна скарга не містить. Рішення в цій частині відповідачами не оскаржене. Доводів щодо неправильності висновків районного суду про відсутність правових підстав для покладення на ПрАТ «СК «Перша» обов`язку по відшкодуванню позивачу моральної шкоди апеляційна скарга не містить. Доводів щодо неправильності вирішення позовних вимог про відшкодування витрат на проведення експертного дослідження в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення (КУпАП) у розмірі 5000 грн. апеляційна скарга також не містить. За правилами ч. 1 ст. 376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Ураховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Перша» про стягнення матеріальної шкоди і ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову на суму 51 984 грн. За правилом ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У даній справі позивач понесла судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 1 536 грн (а.с. 23) та за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 454 грн 80 коп. (а. с. 143), а всього: 2 990 грн 80 коп. Позов ОСОБА_1 був заявлений на суму 102 494 грн (а. с. 1), який після розгляду справи апеляційним судом задоволений на суму 57 494 грн, з яких: 51 984 грн стягнуто з ПрАТ «СК «Перша», а 510 грн - із ОСОБА_2 . Отже пропорційно до розміру задоволених вимог, на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Перша» - 1 516 грн 91 коп., а із ОСОБА_2 - 160 грн 78 коп. Керуючись ст. ст. 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року в частині вирішення позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (ЄДРПОУ 03150, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 30) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на відшкодування матеріальної шкоди 51 984 (п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. У зв`язку з чим, рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат змінити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (ЄДРПОУ 03150, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 30) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 1 516 (одну тисячу п`ятсот шістнадцять) грн 91 коп. на відшкодування судових витрат. Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 160 (сто шістдесят) грн 78 коп. на відшкодування судових витрат. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий А. А. Пікуль Судді Т. О. Невідома В. М. Ратнікова