Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/7618/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5631/24 Справа № 216/7618/21 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М., суддівАгєєва О.В., Корчистої О.І., сторони: позивач ОСОБА_1 відповідачі - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року, яке ухвалено суддею Кузнецовим Р.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (дата складання повного тексту судового рішення не зазначена),- В С Т А Н О В И В В листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення моральної шкоди. Свій позов обґрунтовував тим, що 17.08.2018 сталася ДТП за участю транспортного засобу «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_2 та транспортного засобу «FORD», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.09.2018 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «FORD», державний номерний знак НОМЕР_2 , була забезпечена полісом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант». На відшкодування шкоди, завданої ДТП, ТДВ «СК «Альфа Гарант», здійснило виплату позивачу у розмірі 13758,23 грн. Разом з цим, після ознайомлення з матеріалами справи щодо ДТП, позивачем було встановлено, що згідно з аварійним сертифікатом, вартість матеріального збитку без ПДВ становить 15758,23 грн, а згідно з Звітом спеціаліста-автотоваровода ФОП ОСОБА_3 про оцінку матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП транспортному засобу «FORD», який виконаний на замовлення позивача, сума матеріального збитку з ПДВ становить 101165,91 грн. Згідно з полісом обов`язкового страхування, відповідно до укладеного договору між ОСОБА_2 та ТДВ «СК «Альфа Гарант» ліміт для відшкодування збитків на час ДТП становив 100000,00 грн. Таким чином, невідшкодована сума матеріальних збитків за підрахунками позивача складає 86241,77 грн. Крім цього, у зв`язку з тривалою невиплатою страхового відшкодування позивач нарахував ТДВ «СК «Альфа Гарант» пеню у розмірі 7953,15 грн. Також, в результаті ДТП позивач зазнав моральних страждань, які він оцінює у 10000,00 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 10000,00 грн за надання правової допомоги, 1485,00 грн - вартість звіту з оцінки майна, 1165,91 грн матеріальний збиток та 1646,00 грн судові витрати, 10000,00 грн моральної шкоди; з ТДВ «СК «Альфа Гарант» слід стягнути 86241,77 грн за відшкодування відновлювального ремонту та 7953,15 грн пеня. Під час розгляду справи позивач відмовився від частини позовних вимог, а саме в частині вимог до ОСОБА_2 та витрат на правову допомогу, одночасно з цим пояснив, що має претензії до страхової компанії, з якої просив стягнути 86241,77 грн за відшкодування відновлювального ремонту. Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 53249,77 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 740,16 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, застосувавши строки позовної давності. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Згідно з приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України (в редакції чинні на час розгляду апеляційної скарги) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» № 3831-IX від 19.06.2024 позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно з приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України (в редакції чинній на момент подачі апеляційної скарги ) апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки апеляційна скарга подана 16.04. 2024 та ціна позову (118491,83 грн.) в даній справі на момент подачі апеляційної скарги менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц дійшла висновку про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , 17.08.2018, о 14-05 год, керуючи автомобілем «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Кривому Розі, в Центрально - Міському районі, по вул. Кобилянського, біля буд. 221, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль «FORD», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який зупинився по переду руху авто. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Відносно ОСОБА_2 працівниками патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії БД №233409 від 17.08.2018 та постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.09.2018 у справі №216/4631/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Зазначена постанова набрала законної сили 17.09.2018. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким був ОСОБА_2 , була застрахована в ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», страхова сума (ліміт відповідальності) страховика за шкоду, заподіяну майну 100000 грн., франшиза -2000,00 грн. Згідно з аварійним сертифікатом 78-D/43/3 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого транспортного засобу «FORD Escape», державний номерний знак НОМЕР_2 , та додатку до нього, розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ становить 18909,88 грн з ПДВ та 15758,23 грн без ПДВ. Виплачено страховиком на користь позивача із врахуванням франшизи 13758,23 грн. (страховий акт №ЦВ/18/21/31 від 29.10.2018). Як вбачається зі Звіту №01-25 від 09.02.2019, складеного ФОП ОСОБА_3 про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля «FORD Escape», державний номерний знак НОМЕР_2 , сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «FORD Escape», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 101165,91 грн з ПДВ. ( Відповідно до рахунку-фактури №МГ-00000139 від 30.01.2019 вартість запчастин на відновлення автомобіля «FORD Escape», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 115534,32 грн без ПДВ, 138641,18 грн з ПДВ. Згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-23/52974-АВ від 05.12.2023, проведеної судовим експертом Київського НДЕКЦ МВС України Ізмайловим Д.В. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП, яка відбулася 17.08.2018, станом на дату цієї пригоди складала 65738,82 грн. без ПДВ та 78276,97 грн з ПДВ; вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП, яка відбулася 17.08.2018, станом на дату цієї пригоди складала 56348,01 грн. без ПДВ та 67008,00 грн з ПДВ. Тому суд прийшов до вірного висновку, що сумою відшкодування заподіяного матеріального збитку позивачу за рахунок страховика в межах страхового ліміту буде відповідати сума 53249,77 грн. (з розрахунку 67008,00 грн. -13758,23 грн.). Відповідач не погодився із даним висновком суду, вважаючи, що правильною сумою в такому випадку була б сума 40589,78 грн. з вирахуванням франшизи 2000,00 грн. З таким доводом апеляційної скарги погодитися не можна, оскільки відповідно до страхового акту, франшиза вже була утримана страховиком під час сплати 13578,23 грн. страхового відшкодування у позасудовому порядку. Крім того представник відповідача наполягав на застосуванні в даній справі наслідків пропуску позивачем строків позовної давності, адже до суду позивач звернувся в листопаді 2021 року, а про недоплачене страхове відшкодування, на його думку, дізнався в жовтні 2018 року, коли отримав страхову виплату 13657,23 грн. Суд першої інстанції, відмовляючи у застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності виходив з того, що трирічний строк позовної давності позивачем не пропущено, адже він дізнався про своє порушене право після отримання звіту оцінювача 09.02.2019. Із даним мотивуванням висновку суду колегія суддів погодитися не може, адже даний строк позовної давності відраховується з часу, коли особа дізналася про своє порушене право, зокрема в цій справі з часу недоотримання страхового відшкодування (жовтень 2018), а до суду позивач звернувся 30 листопада 2021. Разом із тим, колегія суддів погоджується, що в даній справі строки позовної давності пропущено не було з огляду на таке. За змістом ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Разом із тим, згідноп. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому строк дії карантину неодноразово продовжувався та діяв до 12 липня 2023 року. Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Тому пропуску строку позовної давності в даній справі допущено не було. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування. Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» залишити без задоволення. Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий суддя Судді