Постанова 4876 № 904/76/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.09.2021 року м.Дніпро Справа № 904/76/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є. секретар судового засідання Крицька Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 (дата підписання ухвали 29.03.2021, суддя Соловйова А.Є.) у справі за заявою приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас", м.Рівне до дочірнього підприємства "Рітейл Центр", м. Дніпро про визнання грошових вимог у розмірі 1 089 642,74 грн ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 визнано грошові вимоги приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" в сумі 4 540,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 085 102,74 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на наявність у боржника перед приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" заборгованості за поставлений товар. ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати в частині, якою визнано грошові вимоги приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" до боржника на суму 28 822,43 грн та прийняти нове рішення про відмову у визнанні грошових вимог у цій частині. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що на підтвердження своїх грошових вимог до боржника в частині 28 822,43 грн кредитор не надав ані копій договорів №1І037541 від 01.01.2018, №Л 1І037541 про надання логістичних послуг від 01.01.2018, № В3 11037541 про надання послуг від 01.01.2018, ані жодного первинного документу про поставку товару. Долучена до заяви кредитора копія акту перевірки розрахунків між ТОВ "АСТЕРС ГРУП" та ПП "Фабрика кондитерських прикрас" від 16.06.2020 не підтверджує заборгованості в розмірі 28 822,43 грн, оскільки такий акт не є первинним документом. Матеріалами справи не доведено існування боргу перед кредитором в частині боргу на суму 28 822,43 грн. 2.2 Доводи інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін. Приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" зазначає, що у 2019 році підприємство поставляло товари товариству з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" відповідно до укладених договорів від 01.01.2018 №№ 1І037541, № Л 1І037541 про надання логістичних послуг, ВЗ1І037541 про надання послуг. За даними договорами були поставлені товари на загальну суму 753 637,80 грн, що підтверджується видатковими накладними №№ПН-15114, ПН-15184 від 15.03.2019. Частина товару була повернута товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" на суму 150 813,00 грн, що підтверджується накладними на повернення. Згідно банківських виписок товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" було оплачено за поставлений товар 512 000,00 грн. Крім того, приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" зобов`язано сплатити товариству з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" вартість наданих послуг за актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) відповідно до договору № Л 1І037541 про надання логістичних послуг у загальному розмірі 60 002,37 грн. За твердженням кредитора, сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" перед приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" розраховується так: 753 637,80 грн - 150 813,00 грн - 512 00000 грн - 60 002,37 грн = 28 822,43 грн. Отже, сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" перед приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" становить 28822,43 грн. Відповідно до договору від 01.05.2020 товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" перевело на дочірнє підприємство "Рітейл Центр" усі свої обов`язки як боржника перед приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас". Станом на 01.05.2020 була проведена документальна перевірка розрахунків між приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" та товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП". Дана перевірка проводилася за документами, які проведені в бухгалтерському обліку, тобто за первинними документами. Перевірка оформлена зведеним документом під назвою "Акт перевірки розрахунків між 35995595 ТОВ "АСТЕРС ГРУП" та контрагентом 33214039 ПП "Фабрика кондитерських прикрас" за період з 01.05.2020 по 31.05.2020". Цей акт з урахуванням приписів ст.9 Закону України "Про фінансовий облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом бухгалтерського обліку. В обґрунтування наданого відзиву, кредитором надані апеляційному господарському суду документи первинного бухгалтерського обліку. ІІІ. Апеляційне провадження 3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.04.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом доказів сплати судового збору в розмірі 6 810,00 грн, направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи про банкрутство листом з описом вкладення, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення цього строку, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. На виконання вимог ухвали суду від 29.04.2021 скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина"; призначено справу до розгляду на 13.07.2021 на 10 годин 45 хвилин. Ухвалою апеляційного господарського суду від 13.07.2021 розгляд справи відкладено до 07.09.2021 на 12:00 годин. Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 06.09.2021 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Коваль Л.А. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є. 07.09.2021 учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників. Колегія суддів вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи. 07.09.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Рітейл Центр". Ухвалою господарського суду від 11.01.2021 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" про відкриття провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Рітейл Центр" до розгляду в підготовчому засіданні, яке призначено на 18.01.2021 о 10:30 годин. Ухвалою суду господарського суду від 18.01.2021 відкрито провадження за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Рітейл Центр". Визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" в сумі 21 020,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 7 845 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 05.07.2021. Призначено попереднє засідання суду. 18.01.2021 на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №65759 опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Рітейл Центр". Приватне підприємство "Фабрика кондитерських прикрас" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" в загальній сумі 1 089 642,74 грн, з яких: 1 085 102,74,74 грн - сума основного боргу, 4 540,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами. Вказані грошові вимоги визнані боржником та розпорядником майна. Заявлені грошові вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 02.03.2020 між приватним підприємством «Фабрика кондитерських прикрас» (постачальник) та дочірнім підприємством «Рітейл Центр» (покупець) укладено договори № РЦ041176 та № РЦ041183, за умовами п.1.1 яких постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором та у відповідності з замовленням покупця поставити товар покупцю, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в специфікації/акційній специфікації чинній на момент замовлення товару. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово-роздрібної реалізації покупцем через "Мережу магазинів "Фуршет-магазин сімейної покупки" (п.1.2 договору). Згідно із п.7.9 договорів № РЦ041176 та № РЦ04П83 від 02.03.2020 дочірнє підприємство «Рітейл Центр» зобов`язане оплатити вартість товару через 14 (чотирнадцять) днів після реалізації товару. На виконання умов зазначених договору постачальником у 2020 році було поставлено товар на загальну суму 1 612 318,20 грн, що підтверджується видатковими накладними №ПН-0001524 від 11.03.2020 та №ПН-001310 від 11.03.2020. Боржником вказаний товар прийнятий без заперечень щодо якості та комплектності. Під час поставки недоставлена частина товарів на суму 49 086,00 грн (з ПДВ), про що складено акт про недовезення від 12.03.2020. В даному акті вказано два найменування товару на суму: 15 180,00 грн + 25 725,00 грн = 40 905,00 грн (без ПДВ); ПДВ становить 8 181,00 грн. Отже, вартість недовезеного товару з ПДВ дорівнює 49 086,00 грн. Товар на суму 428 790,30 грн було повернуто покупцем постачальнику, про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні на повернення. 02.03.2020 між дочірнім підприємством "Рітейл Центр" (виконавець) та приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" (замовник) укладено договори №Л РЦ041176 та № Л РЦ041183 про надання логістичних послуг, за умовами п.1.1 яких в порядку та на умовах визначених цим договором замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов`язується надати замовнику за плату логістичні послуги, вказані в пп. 1.2 даного договору, стосовно товарів, поставлених замовником згідно з договором поставки №РЦ041176 від 02.03.2020 (№ РЦ041183 від 02.03.2020) до розподільчого центру виконавця. Відповідно до п.3.1 договору вартість послуг, з урахуванням ПДВ, наданих виконавцем відповідно до цього договору, визначається із розрахунку 2% від загальної вартості поставленого замовником на РЦ виконавця товару, з урахуванням ПДВ, за поточний місяць згідно п.п.3.3.1 та п.п.3.3.2 договору постачання, укладеного між замовником та виконавцем. Відповідно до п.3.2 договору оплата за надані послуги згідно з цим договором здійснюється шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто зарахування належних виконавцю за ці послуги сум із грошових коштів, які виконавець зобов`язаний перерахувати замовнику за поставлений товар відповідно до договору постачання. Підставою для таких розрахунків є акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами. Залік зустрічних вимог проводиться замовником без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за письмовою заявою виконавця. 02.03.2020 між дочірнім підприємством "Рітейл Центр" (виконавець) та приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" (замовник) укладено договори №ВЗ РЦ041183 та ВЗ РЦ041176 про надання послуг, відповідно до п.1.1 яких в порядку та на умовах визначених цим договором замовник доручає виконавцеві, а виконавцеь зобов`язується надати замовнику за плату маргетингові послуги, вказані в п.п1.2 даного договору, стосовно товарів, поставлених замовником згідно з договором № РЦ041176 від 02.03.2020 (№ РЦ041183 від 02.03.2020) в мережу магазинів виконавця "Фуршет" - магазин сімейної покупки", вказаних в додатку №1 до цього договору. Вартість послуг, з урахуванням ПДВ, наданих виконавцем відповідно до цього договору, визначається із розрахунку 3% від загальної вартості поставленого замовником виконавцю товару, з урахуванням ПДВ, за поточний місяць згідно з договором постачання, укладеного між замовником та виконавцем (п.3.1 договору). Відповідно до п.3.2 договору оплата за надані послуги згідно з цим договором здійснюється шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто зарахування належних виконавцю за ці послуги сум із грошових коштів, які виконавець зобов`язаний перерахувати замовнику за поставлений товар відповідно до договору постачання. Підставою для таких розрахунків є акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами. Залік зустрічних вимог проводиться замовником без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за письмовою заявою виконавця. На виконання умов вказаних договорів дочірнє підприємством "Рітейл Центр" надало приватному підприємству "Фабрика кондитерських прикрас" послуги на загальну суму 78161,59 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі робіт (наданих послуг). Оплату за вказані у актах послуги приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" не здійснено. 01.05.2020 між приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" (сторона 1), товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" (сторона 2) та дочірнім підприємством "Рітейл Центр" (сторона 3) укладено договори про заміну сторони за договорами № 11037541 від 01.01.2018, № Л 11037541 про надання логістичних послуг від 01.01.2018, №ВЗ 11037541 про надання послуг від 01.01.2018. За умовами договорів про заміну сторони, відповідно до статей 510-520 Цивільного кодексу України сторони прийшли до згоди замінити сторону у зазначених договорах, укладених між стороною1 та стороною-2. Згідно акту перевірки розрахунків між ТОВ "АСТЕРС ГРУП" та ПП "Фабрика кондитерських прикрас" сума боргу станом на 01.05.2020 становить 28 822,43 грн. Відповідно до наданого кредитором розрахунку сума заборгованості дочірнього підприємства "Рітейл Центр" перед приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" розраховується так: 1 612 318,20 грн - 49 086,00 грн - 428 790,30 грн - 78 161,59 грн +28 822,43 грн = 1 085 102,74 грн. Отже, сума заборгованості дочірнього підприємства "Рітейл Центр" перед приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" становить 1 085 102,74 грн. 3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке. Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду в частині визнання грошових вимог приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" до боржника у розмірі 28 822,43 грн. Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Частиною 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі. Частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч.3 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Приписами ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.(ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства). Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять присічного строку для заявлення конкурсними кредиторами своїх вимог до боржника, їх розгляд проводиться судом в порядку черговості їх надходження до суду. При цьому кредитори, вимоги яких заявлені після завершення 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, не втрачають статус конкурсного кредитора, але позбавляються права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Колегія суддів враховує, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги повинні підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі №910/20378/16). У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 924/628/17). Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України), допустимості (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), достовірності (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України) та вірогідності (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. За своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні. З матеріалів справи вбачається, що спірні грошові вимоги у розмірі 28 822,43 грн виникли за договорами № 11037541 від 01.01.2018, № Л 11037541 про надання логістичних послуг від 01.01.2018, №ВЗ 11037541 про надання послуг від 01.01.2018. За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Договори № 11037541 від 01.01.2018, № Л 11037541 про надання логістичних послуг від 01.01.2018, №ВЗ 11037541 про надання послуг від 01.01.2018 недійсними у встановленому порядку не визнавалися та є чинними. Колегія суддів приймає до уваги надані приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" в обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу додаткові докази, зокрема, копії видаткових накладних на підтвердження поставки товару; копії виписок банку на підтвердження оплати за товар; копії актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та долучає ці докази до матеріалів справи. Так, відповідно до наданих видаткових накладних приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" поставлено у 2019 році поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" на виконання умов договору № 11037541 від 01.01.2018 товар на загальну суму 753 637,80 грн. За накладними накладних про повернення товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" було повернуто приватному підприємству "Фабрика кондитерських прикрас" товар на загальну суму 150 813,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" було оплачено товар на загальну суму 512 000,00 грн. За договорами № Л 11037541 про надання логістичних послуг від 01.01.2018, №ВЗ 11037541 про надання послуг від 01.01.2018 товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" надані приватному підприємству "Фабрика кондитерських прикрас" послуги на загальну суму 60 002,37 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг). Зазначені послуги приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" не оплачені. Надані кредитором видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) містять усі необхідні реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, у даному випадку є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують реальність здійснених господарських операцій. Апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до вимог чинного законодавства акт перевірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Зазначена у акті перевірки розрахунків за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" перед приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" у розмірі 28 822,43 грн підтверджена наданими кредитором первинними бухгалтерськими документами, зокрема, видатковими накладними та актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг). Таким чином, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" перед приватним підприємством "Фабрика кондитерських прикрас" у розмірі 28 822,43 грн доведена належним чином. З урахуванням наведеного грошові вимоги приватного підприємства "Фабрика кондитерських прикрас" до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" в сумі 28 822,43 грн підтверджені кредитором належними доказами, зазначені вимоги є конкурсними та правомірно визнані судом першої інстанції. В решті ухвала господарського суду не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не переглядається. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. 3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги Аргументи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" відмовити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/76/21 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 16.09.2021 Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді В.Ф.Мороз А.Є.Чередко