Постанова 4876 № 904/2104/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.05.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2104/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чередка А.Є., Вечірка І.О. секретар судового засідання Крицька Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 (ухвала підписана 18.03.2021, суддя Владимиренко І.В.) у справі за заявою VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кам`янське про визнання грошових вимог у загальному розмірі 31 960 222,59 грн ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у даній справі клопотання керуючого санацією від 04.12.2020р. №01/988 про закриття провадження у справі - залишено без задоволення. Грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 31 960 222,59 грн та судового збору у розмірі 4 204,00 грн - відхилено. Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на недоведеність кредитором наявності грошових вимог у розмірі 1 073 763,37 доларів США. ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу VITСOVICE STEEL,а.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.), не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким визнати грошові вимоги у сумі 31 960 222,59 грн до боржника. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції, що всупереч п.9.7 договору, кредитором не було надано доказів письмового повідомлення боржника та не надано підписаного акта звірки. Скаржник вважає, що оскільки п.9.7 контракту DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 не передбачені вимоги до повідомлення боржника/обов`язкові реквізити повідомлення боржника, таким можна вважати: отримання боржником 26.01.2018 копій позовних матеріалів направлених кредитором до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.04.2018 по справі АС №323у/2017; отримання боржником рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.04.2018 по справі АС №323у/2017; отримання боржником заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника по даній справі. За твердженням заявника апеляційної скарги сам боржник у жодному із своїх документів не зазначав про те, що про претензії кредитора йому невідомо. Суть самого повідомлення, про яке йдеться у п.9.7 контракту, саме в тому, щоб повідомити боржника (продавця) про необхідність повернути кредитору (покупцю) певну суму грошових коштів, яка була сплачена кредитором, однак товар на яку не був поставлений. Щодо акту звірки, скаржник зазначає, що п.9.7 контракту не передбачені вимоги до акту звірки/обов`язкові реквізити акту звірки. Зважаючи на специфіку правовідносин та обставини, передбачені п.9.7 контракту, у акті звірки фіксуються : сума оплачених коштів покупцем продавцю; вартість поставленого товару; різниця між цими двома показниками, яка підлягає поверненню покупцю. Незважаючи на відсутність у матеріалах справи документі із назвою "Акт звірки", відповідна інформація міститься у наступних документах: сума оплачених коштів покупцем продавцю - у банківських виписках; вартість поставленого товару - у специфікації №2 (в новій редакції); різниця між цими двома показниками, яка підлягає поверненню покупцю - у рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.04.2018 по справі АС №323у/2017 та/або заяві кредитора з грошовими вимогами до боржника по даній справі. Скаржник вказує, що у комерційних інвойсах, наданих покупцеві продавцем, були вказані банківські реквізити останнього. Банківські виписки, надані кредитором, підтверджують той факт, що кошти були перераховані ним на банківський рахунок, вказаний боржником (продавцем). Відповідні платежі не були розцінені боржником як помилкові та не повернуті ним кредитору, а були прийняті боржником, незважаючи на те, що перерахунок було здійснено на банківський рахунок, вказаний у інвойсах, а не зазначений у контракті. 2.2 Доводи інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу керуючий санацією боржника арбітражний керуючий Сокол О.Ю. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін. Керуючий санацією зазначає, що заявлені скаржником вимоги за контрактом від 28.01.2016 та рішенням МКСА вже були предметом розгляду господарських судів у даній справі. Єдиною відмінністю між розміром грошових вимог за заявою скаржника від 27.06.2019 та від 16.10.2020 є виключно курсова різниця. Вимоги скаржника за контрактом, які обґрунтовувались серед іншого, й рішенням МКАС, були відхилені в повному обсязі з підстав наведених в ухвалі суду першої інстанції від 14.11.2019, залишеної в цій частині без змін постановами суду апеляційної інстанції від 05.02.2020 та суду касаційної інстанції від 28.07.2020. Обставини, що слугували підставами для відхилення грошових вимог скаржника не перестали існувати та в силу преюдиційності не підлягають додатковому доказуванню. Судами вже були досліджені та надані відповідні висновки щодо: змісту контракту від 28.01.2016 з додатковими угодами; змісту інвойсів; змісту копії банківських виписок. Таким чином, на думку арбітражного керуючого, є повністю безпідставним повторне посилання скаржника на зазначені документи в контексту неналежного їх дослідження судом першої інстанції. Керуючий санацією вважає, що судом першої інстанції здійснено правомірні та обґрунтовані висновки щодо відсутності доказів виконання сторонами пункту 9.2, 9.7 контракту від 28.01.2018, що скаржником вже вдруге не спростовано. ІІІ. Апеляційне провадження 3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Вечірко І.О., Чередко А.Є. Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 12.04.2021, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Вечірка І.О., за результатами якого для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 поновлено VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 25.05.2021. Розпорядженням керівника апарату суду від 25.05.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді Вечірка І.О. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чередка А.Є., Вечірка І.О. 25.05.2021 у судове засідання з`явилися представники скаржника, боржника, арбітражного керуючого, які надали відповідні пояснення. Інші учасник справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників. Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. 25.05.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМОНТАЖ ГРУП» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» . Ухвалою господарського суду від 22.05.2019 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 31.05.2019. Ухвалою господарського суду від 31.05.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича, призначено попереднє засідання суду. 31.05.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет господарським судом здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ». 14.11.2019 господарським судом прийнято ухвалу за результатами попереднього засідання. VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) подано до господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника публічного акціонерного товариства ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ у загальному розмірі 31 960 222,59 грн. Як вбачається із змісту заяви VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) про визнання грошових вимог до боржника, Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2019, залишеної без змін Постановою Верховного суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2019р. у справі №824/131/19, визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговій палаті України у справі АС № 323у/2017 від 25.04.2018, яким з боржника на користь кредитора стягнуто 1 073 763,37 доларів США основного боргу, 4 147,96 доларів США трьох відсотків річних, а також витрати зі сплати арбітражного збору у розмірі 13 705,41 доларів США. Представник боржника та керуючий санацією заперечували проти визнання грошових вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) з підстав зазначених у повідомленні та письмових поясненнях, зокрема, у зв`язку із тим, що грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) за Контрактом №DMDK/Vitkovice від 28.01.2016 в тотожному розмірі (у доларах США) вже були предметом розгляду господарського суду та були відхилені в повному обсязі про що було винесено ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019, залишеної в цій частині без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 та постановою Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 28.07.2020, а також у зв`язку із встановленим судами фактів: 1) всупереч пункту 9.7 договору, кредитором не було надано доказів письмового повідомлення боржника та не надано підписаного акта звірки; 2) всупереч умов пункту 9.2 договору, надані кредитором виписки містять інформацію про перерахування грошових коштів на рахунок, який у контракті не зазначено; 3) виписки надані кредитором у формі звичайних роздруківок: без підписів/печаток відповідальних осіб банківської установи, посилань на наявність електронних підписів та/або будь яких інших реквізитів, які даються змогу впевнитись в належності відповідного документа, не можуть вважатись належним доказами перерахування грошових коштів на рахунок боржника без посилання на норми матеріального права Республіки Чехії, які обґрунтовують подібну форму банківських виписок. З огляду на що, керуючий санацією та боржник просили закрити провадження за заявою VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника про визнання грошових вимог у загальному розмірі 31 960 222,59 грн. 3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення у судовому засіданні присутніх учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке. Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду в частині відхилення грошових вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника у загальному розмірі 31 960 222,59 грн. Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Частиною 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі. Частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч.3 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Приписами ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.(ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства). Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять присічного строку для заявлення конкурсними кредиторами своїх вимог до боржника, їх розгляд проводиться судом в порядку черговості їх надходження до суду. При цьому кредитори, вимоги яких заявлені після завершення 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, не втрачають статус конкурсного кредитора, але позбавляються права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Колегія суддів враховує, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги повинні підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі №910/20378/16). У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 924/628/17). Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України), допустимості (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), достовірності (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України) та вірогідності (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. За своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні. З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) у заявленому розмірі виникли на підставі контракту №DMDK/Vitkovice від 28.01.2016 укладеного між боржником та кредитором. При цьому, заявлені грошові вимоги, які виникли на підставі контракту №DMDK/Vitkovice від 28.01.2016 вже були предметом розгляду господарського суду та були відхилені в повному обсязі, про що було винесено відповідну ухвалу від 14.11.2019, яка в частині розгляду вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 та постановою Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 28.07.2020. Наведені судові рішення свідчать про те, що господарським судом, зокрема, досліджувались контракт №DMDK/Vitkovice від 28.01.2016 з додатковими угодами, проформа інвойси (№2016-2 від 20.05.2016, №2016-2/1 від 26.05.2016, №2016-2/2 від 26.05.2016), копії банківських виписок, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України (ТПП України) від 25.05.2018 №1205/14- 6, дозвіл на примусове виконання якого надано ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19. Судами у вказаних судових рішеннях встановлено, що кредитор у своїй заяві зазначив, що ним на користь боржника було перераховано грошові кошти в розмірі 3 100 000,00 доларів США, а боржником поставлено товар на суму 2 026 236,63 долари США. Відтак, боржник, за твердженням гредитора має повернути переплату за поставлений товар у розмірі 1 073 763,37 доларів США (3100000,00 - 2 026 236,63). На підтвердження своїх доводів, кредитором до заяви було додано копії наступних документів: контракт №DMDK/Vitkovice від 28.01.2016 з додатковими угодами, проформа інвойси (№2016-2 від 20.05.2016, №2016-2/1 від 26.05.2016, №2016-2/2 від 26.05.2016), копії банківських виписок, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України (ТПП України) від 25.05.2018 №1205/14- 6, ухвалу Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19, якою надано дозвіл на примусове виконання вказаного рішення МКАС при ТПП України від 25.08.2018, вимогу кредитора до боржника від 23.06.2017 про повернення переплачених грошових коштів за Контрактом №DMDK/Vitkovice від 28.01.2016. Посилаючись на наявність рішення МКАС при ТПП України у справі АС №323у/2017 від 25.04.2018, яким з боржника на користь кредитора стягнуто 1 073 763,37 доларів США - основного боргу, 4 147,96 - трьох відсотків річних за період 26.01.2018 по 06.04.2018, а також витрати зі сплати арбітражного збору у розмірі 13 705,41 доларів США, кредитор звернувся із заявою про визнання грошових вимог у розмірі визначеному рішенням МКАС. Крім того, кредитором нараховані три відсотки річних у розмірі 37 066,89 доларів США за період з 07.04.2018 по 31.05.2019. Судами також встановлено, що в підтвердження переплати у розмірі 1 073 763,37 доларів США за контрактом, кредитором надано виписки ING Bank N.V. та Чеського ощадного банку. Надавши оцінку вказаним документам, судами було зроблено висновок, що надані кредитором виписки не можуть вважатись належними та допустимими доказами підтвердження наявності зобов`язання боржника з повернення грошових коштів, з огляду на наступні встановлені судами обставини: 1) всупереч пункту 9.7 договору, кредитором не було надано доказів письмового повідомлення боржника та не надано підписаного акта звірки; 2) всупереч умов пункту 9.2 договору, надані кредитором виписки містять інформацію про перерахування грошових коштів на рахунок, який у контракті не зазначено; 3) виписки надані кредитором у формі звичайних роздруківок: без підписів / печаток відповідальних осіб банківської установи, посилань на наявність електронних підписів та/або будь яких інших реквізитів, які даються змогу впевнитись в належності відповідного документа, не можуть вважатись належним доказами перерахування грошових коштів на рахунок боржника без посилання на норми матеріального права Республіки Чехії, які обґрунтовують подібну форму банківських виписок. З огляду на зазначені обставини, суди дійшли висновку про не доведеність кредитором наявності грошових вимог у розмірі 1 073 763,37 доларів США. При цьому, судами зазначено, що недоведеність факту наявності основної заборгованості виключає можливість заявлення вимог по 3% річних та інфляційних, нарахованих на таку заборгованість. Вказані обставини, встановлені наведеними судовими рішеннями мають преюдиційне значення для справи, що розглядається, а тому ці обставини не підлягають повторному доказуванню відповідно до приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України. При повторному розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) не виконані повністю зауваження судів трьох інстанцій (висловленні при розгляді первісної заяви) в частині надання необхідного обсягу обов`язкових документів, що підтверджують грошові вимоги кредитора до боржника. При цьому, з боку VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) також не було виконано в повному обсязі вимог ухвал господарського суду щодо надання документів підтверджуючих заявлені вимоги. Так, відповідно до п. 1.1. контракту продавець зобов`язується поставити покупцю металопродукцію в кількості визначеній у специфікаціях до цього контракту, які є його невід`ємними частинами. Відповідно до п.9.2 контракту, покупець повинен оплатити вартість товару банківським переказом у доларах США на банківський рахунок продавця, вказаний у даному контракті. Валюта платежу не повинна відрізнятись від валюти ціни та від валюти, вказаної у відвантажувальних документах. Платежі, здійсненні в доларах США, використовуються для оплати Товару, поставленого в доларах США. Пунктом 9.7. контракту визначено, що при здійснені поставки товару у кількості меншій, ніж оплату якої здійснено покупцем, продавець здійснює повернення грошових коштів на рахунок покупця протягом 15 банківських днів з дня письмового повідомлення покупця при наявності акту звірки. Разом з цим, судом першої інстанції правомірно враховані загальні принципи тлумачення правочинів Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Так, особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін (under the diminant sinfluence of the party). Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). У даному випадку умовами контракту №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 сторони погодили, зокрема, порядок здійснення оплат за поставлений товар, а саме покупець повинен оплатити вартість товару банківським переказом у доларах США на банківський рахунок продавця, вказаний у даному контракті (п. 9.2. контракту). Також, сторони погодили, що при здійснені поставки товару у кількості меншій, ніж оплату якої здійснено покупцем, продавець здійснює повернення грошових коштів на рахунок покупця протягом 15 банківських днів з дня письмового повідомлення покупця при наявності акту звірки (п. 9.7. контракту). Ухвалою господарського суду від 11.01.2021 зобов`язано VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) надати суду акт звірки відповідно до умов п.9.7. контракту №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016, докази перерахування грошових коштів на рахунок боржника, зазначені в контракту №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 та інші документи в підтвердження заявлених грошових вимог. Зазначена ухвала суду з боку VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) повністю виконана не була, зокрема не надано повідомлення про повернення грошових коштів та акту звірки. Судом першої інстанції мотивовано прийнято до уваги, що кредитором заявлені вимоги у розмірі 1 167 032,11 грн 3% річних, разом з тим до суду не надано розрахунку нарахування відсотків та не зазначено періоду за який кредитор нарахував 3% річних. VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) не надано належних та допустимих доказів понесення ним арбітражних витрат та їх розміру, що в свою чергу унеможливлює встановлення судом факту понесення витрат VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.), природу виникнення таких витрат та їх розмір. Щодо посилань VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) на ухвалу Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19 господарський суд обґрунтовано зазначив, що аналіз статті 475 Цивільного процесуального кодексу України дає змоги дійти висновку, що вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року в справі № 761/41709/17). . Отже, вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, такий суд не здійснює оцінку законності прийнятого рішення. Таким чином, ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19 лише констатовано розмір боргу, однак в силу обмежено процесуального закону не досліджувались та не встановлювались підстави виникнення боргових зобов`язань, його розміру, документів, що підтверджують такі зобов`язання, тощо. Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19 не встановлювались та не досліджувались обставини, які підлягають дослідженню та встановленню господарським судом при розгляді грошових вимог кредиторів. Посилаючись на ухвалу Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19 VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) не спростовані висновки, які були здійснені судами при первісному розгляді заяви кредитора в частині аналізу пунктів 9.2. та 9.7. контракту. Стосовно рішення МКАС при ТПП України, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини встановлені рішенням міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді господарської справи. При цьому, будь-яких виключень, в тому числі щодо визнання та надання дозволу на його виконання, положення частини 8 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не містить. Отже, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.04.2018 по справі АС №323у/2017, не може обґрунтовувати обставини наявності заборгованості ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» перед VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.), обставини які встановлені таким рішенням підлягають обов`язковому доказуванню в ході розгляду справи про банкрутство у господарському суді в загальному порядку (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 904/8537/17, від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17). Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відхилення грошових вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) у загальному розмірі 31 960 222,59 грн. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. 3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги Аргументи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні апеляційної скарги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) відмовити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі 904/2104/19 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 02.06.2021. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді А.Є.Чередко І.О.Вечірко