Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2676/21
від 13.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2021 р.Справа № 520/2676/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представнник позивача Гаврилюк С.М. представник відповідача Красникова О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 20.04.21 року по справі № 520/2676/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вибір Профі ЛТД" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд: -визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/002303/2 від 23.10.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01207, у зв`язку з тим, що вони необґрунтовані, незаконні, безпідставні та такі, що порушили права, свободи та законні інтереси ТОВ «Компанія «Вибір Профі ЛТД»; -стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «Компанія «Вибір Профі ЛТД» судові витрати: судовий збір в розмірі 2270 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року позов задоволено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 52-64, 257, 266 Митного кодексу України, ст.ст. 2, 90, ч.3 ст. 242, ч. 4 ст. 246 КАС України. Зазначає про не врахування судом першої інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 02.04.2019 по справах № 826/14258/15, № 815/4150/14, від 15.08.2019 по справі № 826/19400/15 щодо обов`язку декларанта довести заявлену митну вартість товару. Також зазначив, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів; позивачем не включено до митної вартості товару експедиційну винагороду, не надано перекладу митної декларації країни відправлення, в декларації не зазначено про надання фотокопій митних декларацій на ідентичні товари. Наведені обставини, на думку апелянта, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вибір Профі ЛТД» зареєстроване в якості юридичної особи 08.11.2011. До основних видів діяльності позивача віднесено оптову торгівлю товарами господарського призначення (акумуляторними батареями). Між TOB «Компанія «Вибір Профі ЛТД» (в якості покупця) та FINKRAFT CAPITAL s.r.o. (Чеська Республіка) (в якості продавця) 17.04.2020 року укладено зовнішньоекономічний контракт №5. На виконання умов контракту, до порту Чорноморськ (Україна) 20.10.2020 надійшла партія акумуляторних батарей. Для митного оформлення зазначеної партії акумуляторних батарей, в режимі імпорт, ТОВ «Компанія «Вибір Профі ЛТД» через декларанта - митного брокера ТОВ «Юрспецком» 22.10.2020 до Слобожанської митниці Держмитслужби подано митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA807170/2020/055384. Митна декларація містить наступні відомості про товар та умови його постачання, а саме: Батереї акумуляторні, герметичні, свинцево-кислотні, Ємність від 2,3 до 18А/год. Виготовляються по AGM технології. Використовуються для джерел безперебійного електроживлення. Не призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі; Код товару згідно УКТ ЗЕД - 8507208090; Торгівельна марка: відсутня; Умови постачання - CFR Chornomorsk (Україна); Країна виробництва - VN (В`єтнам); Виробник: NPP POWER (Vietnam) CO., LTD; Вага нетто - 21058 кг.; Країна походження - VN (В`єтнам). Митна вартість (ціна товару) була визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту), за ціною яка фактично підлягає сплаті за товари, а саме 53511,80 дол. США, що враховуючи умови постачання - CFR Chornomorsk, вагу нетто 21058 кг., становить 2,541163 дол. США за 1 кг товару. До декларації надані наступні документи: контракт №5 від 17.04.2020 року, рахунок-фактура (Invoice) VN-EE020128R1 від 07.05.2020, пакувальний лист VN-EE020128R1 від 07.05.2020, коносамент VINHCMODS200823 від 24.08.2020, договір про надання послуг митного брокера №314. Слобожанською митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/002303/2 від 23.10.2020 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01207. Так, зокрема у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/002303/2 від 23.10.2020 р. зазначено: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55,57, 58, 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що надані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №UA 100020/2020/46724. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. ТОВ «Компанія «Вибір Профі ЛТД» подано до митниці нову митну декларацію ІМ 40 UA 807170/2020/055925 та здійснено сплату митних платежів, у вигляді фінансової гарантії за ст. 55 Митного кодексу України. За митною декларацією №UA 807170/2020/055925 митним органом здійснено випуск товарів у вільний обіг. На підтвердження заявленої митної вартості товарів у митній декларації №UA807170/2020/055384 від 22.10.2020 ТОВ «Компанія «Вибір Профі ЛТД», відповідно до вимог ч.8 ст.55 Митного кодексу України, листом вих. №21/12-5 від 21.12.2020, надано до Слобожанської митниці Держмитслужби додаткові документи. Листом від 11.01.2021 року повідомлено позивача про те, що подані додаткові документи не спростовують в певній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваного товару, в зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого рішення про коригування митної вартості товару. Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Правовідносини, що виникають з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України. Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. За приписами частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю. Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з положеннями частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Правилами частин другої та третьої зазначеної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, відповідно до частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. В силу положень частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Частиною першою статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку про те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5ст.242 КАС України колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин. Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості. Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Як вбачається з матеріалів справи, митна декларація містить наступні відомості про товар та умови його постачання, а саме: Батереї акумуляторні, герметичні, свинцево-кислотні, Ємність від 2,3 до 18А/год. Виготовляються по AGM технології. Використовуються для джерел безперебійного електроживлення. Не призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі; Код товару згідно УКТ ЗЕД - 8507208090; Торгівельна марка: відсутня; Умови постачання - CFR Chornomorsk (Україна); Країна виробництва - VN (В`єтнам); Виробник: NPP POWER (Vietnam) CO., LTD; Вага нетто - 21058 кг.; Країна походження - VN (В`єтнам). Митна вартість (ціна товару) була визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту), за ціною яка фактично підлягає сплаті за товари, а саме 53511,80 дол. США, що враховуючи умови постачання - CFR Chornomorsk, вагу нетто 21058 кг., становить 2,541163 дол. США за 1 кг товару. До декларації надані наступні документи: контракт №5 від 17.04.2020 року, рахунок-фактура (Invoice) VN-EE020128R1 від 07.05.2020, пакувальний лист VN-EE020128R1 від 07.05.2020, коносамент VINHCMODS200823 від 24.08.2020, договір про надання послуг митного брокера №314. Отже, позивач одночасно з митною декларацією подав до контролюючого органу усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Слобожанською митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/002303/2 від 23.10.2020 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01207. Джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №UA 100020/2020/46724. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. ТОВ «Компанія «Вибір Профі ЛТД» подано до митниці нову митну декларацію ІМ 40 UA 807170/2020/055925 та здійснено сплату митних платежів, у вигляді фінансової гарантії за ст. 55 Митного кодексу України. За митною декларацією №UA 807170/2020/055925 митним органом здійснено випуск товарів у вільний обіг. На підтвердження заявленої митної вартості товарів у митній декларації №UA807170/2020/055384 від 22.10.2020 ТОВ «Компанія «Вибір Профі ЛТД», відповідно до вимог ч.8 ст.55 Митного кодексу України, листом вих. №21/12-5 від 21.12.2020, надано до Слобожанської митниці Держмитслужби додаткові документи. Листом від 11.01.2021 року повідомлено позивача про те, що подані додаткові документи не спростовують в певній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваного товару, в зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого рішення про коригування митної вартості товару. З матеріалів справи слідує, що наявність сумнівів у правильності визначення митної вартості товару відповідач обгрунтовує тим, що декларантом під час митного оформлення товару надано документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару. Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.2 ч.4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана. При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, причини неможливості їх перевірки напідставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Проте електронне повідомлення відповідача не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом. Щодо посилання відповідача на відсутність даних щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, судом встановлено наступне. Витрати на транспортування товару CFR Чорноморськ, Україна, включені у вартість товару. На підтвердження вказаного митному органу надано копію коносаменту VINHCMODS200823 від 24.08.2020 та міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №15138 від 19.10.2020 щодо транспортування товарів територією України. Також декларантом повідомлено митний орган, що страхування оцінюваних товарів декларантом не здійснювалось. Щодо не надання декларантом (відсутності у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на подібні товари, суд зазначає наступне. Митному органу надано копію довідкової інформації від 01.12.2020 щодо вартості у країні походження (В`єтнам) товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, відповідно до якої отримано дані про наступні митні оформлення імпорту вказаних товарів: тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA00340, №ВМД - 521511, дата випуску 30.10.2020 код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 2,77048234, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA 807170, №ВМД - 55378, дата випуску 26.10.2020 код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 2,842874347, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган UA100070, №ВМД - 433632, дата випуску -26.10.2020 код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 2,834237924, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган UA100340, №ВМД - 520433, дата випуску 22.09.2020 код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 2,77116567, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA100340, №ВМД - 520435, дата випуску 22.09.2020 код товару - 8507208090 країна походження - VN, ціна $/кг - 2,77078016, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA100340, №ВМД - 519178, дата випуску 28.07.2020, код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 2,82728388, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA100340, №ВМД - 518696, дата випуску- 09.07.2020, код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 2,67878765, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган UA100340, №ВМД - 518705, дата випуску - 09.07.2020, код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 2,77446772, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA100070, №ВМД - 421725, дата випуску 05.06.2020 код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 2,85, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA100060, №ВМД - 320708, дата випуску 12.06.2020, код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 1,82, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA100060, №ВМД - 320708, дата випуску 25.06.2020, код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 1,90, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA807170, №ВМД - 31296, дата випуску -15.06.2020 код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг -1,31, тип ВМД - ІМ/40/ДЕ, митний орган - UA807170, №ВМД - 20688, дата випуску 21.04.2020 код товару - 8507208090, країна походження - VN, ціна $/кг - 1,31. Відповідно до довідкової інформації встановлено вартість у країні-експортері (В`єтнам) товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам - на рівні від 131 дол.США/кг. до 2,85 дол.США/кг., що підтверджує рівень митної вартості оцінюваних поварів - 2,5411625 дол.США/кг. В свою чергу, відповідач фактично в обґрунтування спірного рішення покладає той факт, що відповідно до бази ЄАІС рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим ніж заявлений. Джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №UA 100020/2020/46724. Однак судова колегія зазначає, що митна декларація №UA 100020/2020/46724 не стосується позивача. При цьому, судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що спрацювання ризиків АСАУР свідчить про наявність обгрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, що відповідає позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 15.08.2019 року по справі №826/19400/15, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 12 травня 2020 року по справі №1.380.2019.002109 митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Тобто, митниця зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. А тому лише спрацювання ризиків АСАУР не може свідчити про невідповідність або дефектність документів поданих позивачем для митного оформлення товару. Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьоюстатті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Проте, у вказаному рішенні не зазначено, які саме документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товарів також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачено, що у графі 33, зокрема, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У цій графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Для цього є обов`язковим наявність у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається лише при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 року у справі №260/718/19 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Також Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Враховуючи викладене, судова колегія зауважує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару. Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про не підтвердження відповідачем наявності обгрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом та неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнято з порушенням митного законодавства. За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом є незаконним. Посилання відповідача на те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування рішення про коригування митної вартості товару. Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову. Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення,рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 по справі № 520/2676/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 15.09.2021 року