Постанова 4857 № 500/2324/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2324/21 пров. № А/857/12456/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М., за участю секретаря судового засідання Юник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року (головуючий суддя Баранюк А.З., м. Тернопіль, повний текст складено 10.06.2021) по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, в якому просила визнати протиправними дії Управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії; скасувати рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії; зобов`язати Управління соціальної політики Тернопільської міської призначити ОСОБА_1 житлову субсидію з 23 лютого 2021 року. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року визнано протиправною відмову Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 23 лютого 2021 року № 1644 в призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії. Зобов`язано Управління соціальної політики Тернопільської міської призначити ОСОБА_1 житлову субсидію з 23 лютого 2021 року. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку і просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що згідно п.43 Положення про порядок призначення житлових субсидій (чинного на момент звернення із заявою про призначення субсидій) (далі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (із змінами та доповненнями), для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання: заяву; декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); договір наймання (оренди) житла (у разі наявності). У поданій до Управління декларації, позивачка зазначила як члена сім`ї ОСОБА_2 та зазначила, що він у вказаній квартирі не проживає. Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 12.01.2021 позивачка зазначила про те, що місце проживання сина ОСОБА_2 їй невідоме. Відповідно до п.п. 3 п.14 Положення житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, які досягай 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); або такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев`ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60- денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами. Згідно з п. 25 Положення, у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення. За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). На підставі поданої заяви та доданих до неї документів на засіданні Комісії з питань надання громадянам житлової субсидії Управління соціальної політики ТМР від 12.02.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у виключені із складу домогосподарства осіб, які зареєстровані, але фактично за даною адресою не проживають по причині відсутності інформації про фактичне місце проживання, зокрема ОСОБА_2 . Оскільки, Позивачці було відмовлено у виключені ОСОБА_2 із складу домогосподарства, тому при подальшому розрахунку субсидії враховувалися його доходи. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії. До вказаної заяви позивачкою була також подана декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, у якій зазначила як члена сім`ї ОСОБА_2 та вказала, що він з нею у квартирі не проживає. При обстеженні соціальним інспектором матеріально-побутових умов сім`ї, позивачка вказала, що місце проживання її сина їй не відоме. Вказану інформацію було внесено в акт №33 від 12.01.2021. На підставі поданої заяви та доданих до неї документів на засіданні комісії з питань надання громадянам житлової субсидії Управління соціальної політики ТМР від 12.02.2021 позивачці було відмовлено у виключені із складу домогосподарства осіб, які зареєстровані, але фактично за даною адресою не проживають по причині відсутності інформації про фактичне місце проживання, зокрема ОСОБА_2 , тому при подальшому розрахунку субсидії враховувалися його доходи. Згідно рішення від 18.02.2021 ОСОБА_1 не призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 1 грудня 2020 року оскільки дохід менший від мінімальної заробітної плати, не сплачено ЄСВ. У подальшому, згідно повідомлення №1644 від 23.02.2021 року, на підставі поданих позивачкою документів та у відповідності до вимог п.14, 25 Положення, ОСОБА_1 було відмовлено в призначені житлової субсидії у зв`язку з тим, що у члена домогосподарства ОСОБА_2 відсутній дохід з 01.04.20 - 30.04.2020 та не сплачено єдиний соціальний внесок за 10 та 11 місяці 2020 року. Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі. Відповідно до статті 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» при наданні житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством. Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива Кабінетом Міністрів України постановою від 21 жовтня 1995 року № 848 затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - Положення № 848). Відповідно до п.1 Положення №848 (тут і надалі в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 807 чинній на момент звернення позивачки за призначенням субсидії) це Положення визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій: щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, а саме: - житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; - комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами; щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об`єднання), а саме: - витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів; - витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; - поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на комунальні послуги у будинку, в якому створено об`єднання; житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік. Приписами п.2 Положення №848 передбачено, що головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). Згідно із п.4 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках). Згідно п.п. 3 п. 14 Положення №848 однією із підстав для відмови у призначенні субсидії визначено наявність у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами другим - четвертим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду: навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості; отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю. Пунктом 24 Положення № 848 передбачено, що житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв`язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія. В той же час приписами п.25 Положення №848 встановлено, що у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення. За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). Згідно з п.29 Положення № 848, рішення комісії у випадках, передбачених пунктами 24-28 цього Положення, приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідач приймаючи рішення про відмову в призначенні житлової субсидії і посилаючись на п. 14 Положення обмежився лише формальною перевіркою сплати ЄСВ членом домогосподарства. Як вірно враховано судом першої інстанції, що відповідно до п.24 Положення № 848 до складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії. Як вірно вважав суд, що неотримання доходу та несплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування може прийматись відповідачем до уваги лише у випадку, коли це стосується особи, яка зареєстрована та фактично проживає в житловому приміщенні, оскільки саме такі особи включаються до складу домогосподарства за приписами п.24 Положення №848, а в даній спірній ситуації, син позивачки - ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою позивачки фактично за вказаною адресою не проживає, а мешкає у місті Києві. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 23 лютого 2021 року № 1644 в призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії та зобов`язання Управління соціальної політики Тернопільської міської призначити ОСОБА_1 житлову субсидію з 23 лютого 2021 року. Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року по справі № 500/2324/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.В. Ніколін О.М. Гінда повний текст складено 14.09.2021