Постанова 4851 № 520/8849/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 р.Справа № 520/8849/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Мороза М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., м. Харків, повний текст складено 26.12.19 року по справі № 520/8849/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчий комітет Куп`янської міської ради Харківської області , Управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради Харківської області щодо припинення надання субсидій ОСОБА_1 ; скасувати рішення за протоколом 14 від 24.05.2019 року засідання комісії при виконавчому комітеті Куп`янської міської ради щодо призначення всіх видів соціальної допомоги та пільг громадянам, як виняток щодо припинення субсидії ОСОБА_1 та отримання комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради Харківської області щодо припинення надання субсидій ОСОБА_1 . Скасовано рішення у формі протоколу №14 від 24.05.2019 року засідання комісії при виконавчому комітеті Куп`янської міської ради щодо призначення всіх видів соціальної допомоги та пільг громадянам, як виняток щодо припинення субсидії ОСОБА_1 та отримання комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради Харківської області , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 р. ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Вважає , що суд не врахував інші вимоги Положення № 848, а саме наявність лише одного факту не проживання не є підставою для розрахунку субсидії без врахування доходів ОСОБА_2 . Всю необхідну інформацію про свого сина позивач повинен був вказати в заяві та декларації. Суд не надав належну оцінку тому, що позивачем не були дотримані вимоги Положення № 848 про порядок виключення ОСОБА_2 зі складу свого домогосподарства. При цьому , суд не з`ясував питання відповідності Постанові № 848 акта про не проживання ОСОБА_2 , який надав в якості доказу позивач. Звертаємо увагу суду на те, що Положенням № 848 взагалі не передбачено підтвердження факту не проживання особи шляхом складання акта за місцем його реєстрації. В порушення цих вимог позивач не надавав ніяких документів або актів до управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради з місця фактичного проживання свого сина ОСОБА_2 , про що свідчать матеріали справи. Також, вважає , що суд неналежним чином оцінив аргументацію управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради викладену в відповіді на позов. Враховуючи те, що суд неповно з`ясував усі обставини справи, апелянт вважає встановленими нічим не доведені обставини, через що висновки суду не зовсім відповідають обставинам справи та явно свідчать про порушення зазначених вище норм матеріального права, що призвело до не зовсім правильного вирішення справи керуючись ст. ст. 13, 23, 293, 295, 296 КАС України. Просить суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги дослідити нові докази, що стосуються апеляції особливо довідку надану Комунальним підприємством «ЕКО- СЕРВІС» від 09.01.2020р. № 02 та довідку надану Комунальним підприємством «Куп`янський Водоканал» від 10.01.2020р. № 17 про наявність за адресою АДРЕСА_1 двох домогосподарств у взаємозв`язку з іншими доказами, на які посилається відповідач. Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019р. , ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає , що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та обґрунтованого висновку, що рішення Комісії при виконавчому комітеті Куп`янської міської ради Харківської області №14 від 24.05.2019 року про відмову в призначенні, субсидії, є безпідставним, оскільки ґрунтується на підставах, не передбачених п. 6 Положення № 848, а також дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів відповідача про наявність у поданих позивачем документах недостовірних відомостей про членів сім`ї та кількість домогосподарств, що вплинуло або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру, а відтак відсутні підстави для повернення виплаченої субсидії. Просить суд апеляційної інстанції відмовити Управлінню праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради в прийнятті та дослідженні нових доказів, а саме: довідки Комунального підприємства «ЕКО СЕРВІС» від 09.01.2020 р. № 2 та довідки Комунального підприємства «Куп`янский Водоканал» від 10.01.2020 р. № 17, в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю. У зв`язку з карантинними заходами в Україні, спрямованими на попередження виникнення та розповсюдження коронавірусної хвороби , просить апеляційний розгляд адміністративної справи проводити без його участі. Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача , перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з листопада 2015 року позивачу нараховувалася житлова субсидія, та щосезону перепризначалася в автоматичному режимі без його звернення. З 2016 року позивач подавав відомості тільки про склад сім`ї. З метою здійснення контролю за цільовим використанням субсидій проведено перевірку правильності та повноти надання ОСОБА_2 інформації щодо зареєстрованих осіб та розмір опалювальної площі, за результатами якої встановлено надання позивачем недостовірних даних про склад сім`ї, а саме в декларації про доходи та витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії не вказано ОСОБА_2 , а також не вказано наявність двох домогосподарств за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим виконавчим комітетом Куп`янської міської ради прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні субсидії з 01.05.2019, позбавлення субсидії з 01.11.2015 та повернення переплати субсидії з 01.11.2015 по 30.04.2019 на суму 55520,26 грн. В червні 2019 року позивач отримав повідомлення про припинення отримання субсидії з 01.05.2019 року та надміру нараховані йому кошти житлової субсидії за період 01.11.2015 по 30.04.2019 включно в сумі 55520,26 грн. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того , що зважаючи на відсутність обставини свідомого подання ОСОБА_1 недостовірних даних для призначення субсидії, відповідачем порушений принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушений принцип "належного урядування" за практикою Європейського суду з прав людини, а втручання в право особи на мирне володіння своїм майном здійснене не на умовах, передбачених законом. Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову , виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу свого рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне. Умови призначення та порядок надання житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 21.10.1995 №848 (далі - Положення №848). Приписами пункту 7 частини першої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі. Отже, з аналізу наведених норм спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, слідує, що єдиним органом який може визначати на законодавчому рівні умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України. На час звернення позивача з заявою про призначення субсидії умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначало Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі - Положення № 848). Кабінетом Міністрів України 27.04.2018 прийнято постанову №329 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1022", якою Положення №848 викладено у новій редакції та пунктом 2 якої установлено, що з 01.05.2018 призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є, зокрема, особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства. Пунктом 5 вищевказаної постанови передбачено, що ця постанова набирає чинності з 01.05.2018. Відповідно до абзацу першого пункту 2 Положення №848 (на час виникнення спірних правовідносин) право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках). Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (абзац перший пункт 3 Положення №848). Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Приписами абзаців першого, третього та п`ятого пункту 9 Положення № 848 встановлено, що під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія. Для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім`ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пункті 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи (абзац перший пункт 10 Положення №848). Пунктом 22 Положення №848 передбачено, що за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг, серед іншого, у разі, коли громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення. У випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. Так, абзац перший пункту 16 Положення №848 (в редакції, чинній на 01.05.2018) передбачав, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб). Водночас, вищезазначений абзац пункту 16 Положення №848 з 01.10.2018 передбачає, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний строк для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім осіб, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, осіб, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства, орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб). Пунктом 24 та 25 Положення №848 (в редакції з 01.05.2018) житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення. За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). Відповідно до рішення комісії, прийнятого на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та/або документів, що підтверджують фактичне непроживання особи за адресою, управителі, об`єднання, виконавці комунальних послуг не нараховують плати за житлово-комунальні послуги, внески/платежі на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком на членів домогосподарства, які зареєстровані, але фактично не проживають у житловому приміщенні (будинку). Якщо в житловому приміщенні (будинку) є кілька розділених особових рахунків, за рішенням комісії житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг може бути призначена кожному із таких домогосподарств на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Склад кожного із домогосподарств визначається на підставі відомостей, внесених до декларації. При цьому до складу різних домогосподарств у межах одного житлового приміщення (будинку) не можуть входити члени однієї сім`ї. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що позивач при зверненні до відповідача за отриманням субсидії в 2015 році не зазначив в декларації відомостей щодо реєстрації за адресою сина. Однак, як свідчать матеріали справи та підтверджено відповідачем , що разом з декларацією позивачем до Управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради Харківської області надано акт про непроживання йог сина ОСОБА_2 за місцем реєстрації. Також , актом про фактичне проживання (не проживання) в АДРЕСА_2 , складениим виконавчим комітетом Куп`яської міської ради від 15.05.2019 встановлено, що за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_2 не проживає з 2010 року (а.с.31). Таким чином, суд першої інстанції правомірно вважає доведеним той факт, що син позивача ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає та спільного господарства разом з позивачем не веде. Посилання апелянта не те, що суд не з`ясував питання відповідності Постанові № 848 акта про не проживання ОСОБА_2 , є необґрунтованими , оскільки вказаною постановою № 848 не визначена відповідні форма та зміст такого акт , при цьому , колегія суддів звертає увагу на те , що наданий до матеріалів справи акт про фактичне проживання (не проживання) містить в собі інформацію , яка стосується саме спірного питання та свідчить про те , що за адресою АДРЕСА_1 1 ОСОБА_2 не проживає з 2010 року. Враховуючи, що відповідач лише обмежився констатацією факту реєстрації сина позивача за адресою його проживання, проігнорувавши можливість встановлення дійсних обставин такого проживання (перебування) сина позивача за адресою АДРЕСА_3 . Щодо розбіжностей у вказаній ОСОБА_1 в деклараціях про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії щодо площі житлового будинку, з пояснень позивача встановлено, що на момент звернення за призначенням субсидії, позивач разом з матір`ю та дружиною фактично проживали в 3/4 частинах житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з додаванням площі літньої кухні (20 кв.м.), в якій розташоване газове обладнання. В іншій частині домоволодіння проживає ОСОБА_3 (сестра позивача) разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_4 . При першому зверненні позивача до відповідача за наданням субсидії, ним вказано загальну площу житлового будинку разом з площею літньої кухні - 120 м.кв. Однак, при подальшому подані документів до управління, заявнику співробітниками відповідача пояснено про необхідність зазначення лише опалювальної площі житлового будинку, як становить 97,8 м. кв. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про помилкове зазначення позивачем площі 120 кв.м. при першому зверненні до УПСЗН Куп`янської міської ради та зазначає, що вказана позивачем площа, при розрахунку субсидії не призвела до наслідків у вигляді необґрунтованої суми вигоди для позивача. Крім того, припинення субсидії з підстав надання заявником недостовірних даних про наявність за адресою АДРЕСА_1 двох домогосподарств, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки, доказів існування двох особових рахунків, зареєстрованих за одною адресою, що свідчили про існування двох окремих домогосподарств суду відповідачем до суду першої інстанції не надано. Апелянтом до апеляційної скарги додано копію довідки Комунального підприємства «ЕКО СЕРВІС» від 09.01.2020 р. № 2 та копію довідки Комунального підприємства «Куп`янский Водоканал» від 10.01.2020 р. № 17 про те, що за адресою м. Куп`янськ, вул. Лєрмонтова, буд. 34 відкрито 2 особистих рахунка. При цьому, в обґрунтування не дослідження цих доказів судом першої інстанції відповідач вказує те, що ОСОБА_1 при зверненні за призначенням субсидії приховав цю інформацію, про що свідчать його заяви та декларації, а тому Управлінню праці та соціального захисту населення Куп янської міської ради на час розгляду в суді його позовної заяви не було відомо про це та тому, що вищевказані довідки, надані комунальними підприємствами, були отримані вже після розгляду справи по суті, по причинам незалежним від управління, внаслідок чого не було можливості надати їх своєчасно до суду першої інстанції. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів звертає увагу на те , що суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Як вбачається із наданих довідок, обидві датовані січнем 2020 року та надані на запит Управління праці та соціального захисту населення Куп`янської міської ради, датований від 09 січня 2020 року. Отже, відповідач звернувся до КП «ЕКО СЕРВІС» та КП «Куп`янский Водоканал» вже після прийняття рішення Харківським окружним адміністративним судом 26 грудня 2019 р. Відповідач зазначає, що йому було не відомо про нібито приховувану ОСОБА_1 інформацію, при цьому оскаржуване рішення у формі протоколу №14 від 24.05.2019 року засідання комісії при виконавчому комітеті Куп`янської міської ради ґрунтується саме на тому, що позивач нібито приховав інформацію при зверненні за призначенням житлової субсидії, в тому числі щодо кількості домогосподарств. Доказів в підтвердження наявності інформації щодо декількох домогосподарств на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не надано. Відповідно до ч. 4 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідач не надав доказів неможливості отримання та подання вищезазначених довідок під час розгляду справи судом першої інстанції, отже в даному випадку це не є винятковим випадком для прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів у справі. Щодо наявних двох особистих рахунків з індивідуальними приладами обліку води відповідно до Довідки КП «Куп`яиский Водоканал», колегія суддів зазначає , що наявність двох приладів обліку води не є ознакою наявності двох домогосподарств за адресою АДРЕСА_4 Куп`янськ, вул. Лєрмонтова, АДРЕСА_1 . Слід зазначити, що при зверненні за призначенням субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг позивачем були надані квитанції про сплату житлово-комунальних послуг, які підтверджували відсутність заборгованості по комунальним послугам, що є умовою призначення субсидії. Вищевказані квитанції містять інформацію про два особистих рахунки, відкритих в КП «Куп`янский Водоканал». Стосовно повернення ОСОБА_1 переплаченої суми субсидії, суд зазначає, що оскільки, суд дійшов висновків про безпідставність доводів відповідача про наявність у поданих позивачем документах недостовірних відомостей про членів сім`ї та кількість домогосподарств, що вплинуло або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру, а відтак відсутні підстави для повернення виплаченої субсидії. Враховуючи вище встановлене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що рішення Комісії про виконавчому комітеті Куп`янської міської ради Харківської області №14 від 24.05.2019 року про відмову в призначенні субсидії, є безпідставним, оскільки не ґрунтується на підставах, передбачених п.6 Положення №848 Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до пункту 71 рішення у справі "Рисовський проти України" (№29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" заява № 36548/97, п. 58). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40). Зважаючи на відсутність обставини свідомого подання ОСОБА_1 недостовірних даних для призначення субсидії, суд доходить висновку про те, що відповідачем порушений принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушений принцип "належного урядування" за практикою Європейського суду з прав людини, а втручання в право особи на мирне володіння своїм майном здійснене не на умовах, передбачених законом. За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі № 520/8849/19 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 22.06.2020 року