Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/1803/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1803/19 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,- В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2019р. ОСОБА_1 діючи в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася в суд із адміністративним позовом до УПСЗН Новокаховської міської ради, в якому просила: - визнати протиправними дії по висуненню вимоги до позивачів - "надати захищені персональні дані третіх осіб"; - визнати протиправною бездіяльність по залишенню без розгляду заяв позивачів та їх родини від 30.07.2018р., 30.10.2018р., 21.03.2019р., 8.05.2019р. про призначення субсидії у період з 1.07.2018р. до кінця опалювального сезону 2019р. - 2020р.; - зобов`язати вчинити дії по поновленню порушеного права позивачів та їх родини на отримання безповоротної адресної державної соціальної допомоги громадянам по сплаті за житлово-комунальні послуги за період: з липня 2018р. до кінця опалювального сезону 2019-2020р.р. у формі та обсязі, встановленому КМУ. - стягнути з відповідача солідарно моральну шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю обсягом 75 114грн.. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона з донькою та батьками проживають в одному домогосподарстві смт.Дніпряни та відповідно 30.07.2018р., 30.10.2018р., 21.03.2019р. та 8.05.2019р. вона зверталася до УПСЗН із заявами про призначення державної допомоги по сплаті житлово-комунальних послуг. Проте, на її звернення щодо призначення субсидії відповідачем було надано лише дві офіційні відповіді про результати їх розгляду. Додаткові запити і клопотання УПСЗН не були ним розглянуті належним чином та у визначений термін, вичерпну інформацію про причини відмови не надано, правові підстави відмови не обґрунтовані, документальні підтвердження процесу та результатів їх розгляду відсутні, про що свідчить відсутність обов`язкових до складення Актів обстеження житлово-побутових умов, як підстав для винесення рішень про призначення субсидії та інших розпорядчих актів. В усному порядку посадові особи відповідача вимагали надати персональні дані осіб-заявників на субсидію усіх без виключення зареєстрованих за адресою домогосподарства осіб, які не проживають фактично в помешканні, не є членами родин заявників на субсидію, не можуть вести спільне господарство, не мають спільних доходів та не надавали особистої згоди на обробку їх захищених персональних даних. Позивачка вважає, що внесення в декларацію податкової інформацію про осіб, доходи яких не враховуються, не передбачено Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995р. №848, у зв`язку із чим звернулася в суд із даним позовом. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019р. у задоволені адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду з ухваленням по справі нової постанови про частково задоволення позовних вимог, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а дії відповідачів є правомірними та законними. Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вони не відповідають обставинам справи. За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , 2003р.н., які зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна кількість осіб, зареєстрованих в будинку складає 11 осіб з яких, за фактом проживають дві родини: ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_2 та батьки ОСОБА_1 ОСОБА_3 (власник домогосподарства) і його дружина ОСОБА_4 З 2016р. ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_2 та батьки ОСОБА_1 ОСОБА_3 (власник домогосподарства) і його дружина ОСОБА_4 перебували на обліку в Новокаховському підрозділі УПСЗН Новокаховської міської ради, як отримувачі субсидії. У зв`язку із не проведенням автоматичного розрахунку житлової субсидії, 30.07.2018р. ОСОБА_1 на електронну пошту УПСЗН було направлено заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. В Декларації були зазначені ОСОБА_3 , 1933р.н., ОСОБА_5 , 1936р.н., ОСОБА_2 , 2003р.н. ОСОБА_1 1967р.н., як особи, які входять до складу домогосподарства. Листом УПСЗН від 14.08.2018р. за №01-20/3215 запропонувало ОСОБА_1 з`явитися до управління з приводу надання субсидії, а саме підписати заяву та внести дані доньки (серію і номер паспорта та реєстраційні номери облікової картки платника податків (далі - РНОКПП)). 16.08.2018р. ВК Дніпрянської НОМЕР_1 надано УПСЗН довідку про склад зареєстрованих осіб у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якої у будинку зареєстровано 11 осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 . У зв`язку із чим ОСОБА_1 було надіслано повідомлення, про розбіжності щодо складу зареєстрованих осіб, які вказано в декларації з даними довідки, виданої виконавчим комітетом Дніпрянської селищної ради. 31.08.2018р. ОСОБА_1 подала нову Декларацію, в якій зазначено всіх осіб, але не вказала РНОКПП осіб, які зареєстровані але не проживають за адресою з відміткою про їх не проживання. Також, 31.08.2018р. ОСОБА_1 подала до УПСЗН заяву, в якій повідомила, що вона не може надати РНОКПП осіб, які не проживають за адресою, оскільки вказані дії з її боку будуть суперечити вимогам ст.5 ЗУ "Про захист персональних даних". Однак, своїм листом УПСЗН від 12.10.2018р. повідомлено позивачку про відмову у призначенні житлової субсидії з 1.08.2018р. з підстав неповного надання пакету документів (а.с.75,76). 31.10.2018р. ОСОБА_1 знову звернулась із заявою про призначення житлової субсидії та надала декларацію про доходи (а.с.78,79). Повідомленням за №5470 від 6.12.2018р. позивачці відмовлено у наданні соціальної допомоги з тих підстав, що у порушення вимог п.13 Постанови КМУ від 21.10.1995р. (у редакції від 17.10.2018р. №841) заявником не внесено у повному обсязі відомостей про членів сім`ї, які зареєстровані у даному домогосподарстві, доходи яких підлягають врахуванню під час призначення субсидії (а.с.81). Не звертаючи увагу на вказані зауваження, 21.03.2019р. ОСОБА_1 знову подала заяву до УПСЗН про призначення житлової субсидії та декларацію (а.с.83-87). Листом за №01-20/1550 від 27.03.2019р. УПСЗН повідомило ОСОБА_13 О.І. про те, що склад зареєстрованих осіб у відповідності до довідки про склад сім`ї ВК Дніпрянської селищної ради не співпадає із вказаними даними в декларації. В подальшому, 8.05.2019р. позивачка знову звернулась до УПСЗН із заявою про призначення житлової субсидії та надала декларацію про доходи (а.с.94-96). Вказана декларація містила відомості про паспортні дані та дані свідоцтв про народження, однак реєстраційні номери облікової картки платників податків зазначені лише 4 осіб, які фактично проживають за вказаною адресою. За результатами розгляду вказаної заяви, 9.07.2019р. УПСЗН прийнято рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні житлової субсидії з підстав неповного набору документів (п.13 Постанови КМУ від 21.10.1995р.). Підставою для відмови у призначені ОСОБА_1 житлової субсидії є неповнота даних членів домогосподарства, а саме не зазначення нею в декларації РНОКПП осіб, які зареєстровані, але не проживають за адресою цього домогосподарства. Перевіряючи законність та правомірність дій УПСЗН щодо розгляду заяв ОСОБА_1 , з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх незаконність та протиправність, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч.2 ст.2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Порядок та умови надання субсидій визначено Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою КМУ №848 від 21.10.1995р. (надалі - Положення №848). Відповідно до п.9 цього Положення (у редакції постанови КМУ від 27.04.2018р.), житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв`язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія. У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому п.7 цього Положення. За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому п.7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту. Згідно абз.10 п.7 Положення №848 житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім`ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, зазначеного в абзаці четвертому п.7 цього Положення). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами. Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства виключно за рішенням комісії. Крім того, за рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Отже, оскільки доходи зареєстрованих, але фактично за даною адресою не проживаючих членів сім`ї особи із складу домогосподарства, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються, доводи УПСЗН про неможливість призначити позивачу житлову субсидію у зв`язку із не вказівкою РНОКПП членів домогосподарства, які фактично за даною адресою не проживають є безпідставними. У відповідності до приписів абз.10 п.16 Положення №848 (у редакції постанови КМУ від 27.04.2018р.) структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може відмовити в призначенні житлової субсидії на наступний сезон, якщо житлову субсидію неможливо призначити без такої інформації. Як вбачається із матеріалів справи, що УПСЗН не надано жодного доказу на підтвердження фактів, які б свідчили про неможливість призначити позивачці житлову субсидію на її заяву від 30.07.2018р. з урахуванням виправленої декларації від 31.08.2018р. без зазначення РНОКПП членів домогосподарства, які фактично за даною адресою не проживають. Крім того, прийняте 14.09.2018р. УПСЗН рішення про відмову у призначені житлової субсидії на фактично проживаючих осіб без врахування обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, є порушенням абз.12 п.9 Положення №848 (у редакції постанови КМУ від 27.04.2018р. №329), у відповідності до якого, рішення комісії у випадках, передбачених цим пунктом, приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Судова колегія зазначає, що Комісія може приймати рішення на підставі складеного соціальним інспектором акту обстеження матеріально-побутових умов проживання домогосподарства, у якому зафіксовано факт не проживання окремих осіб із числа зареєстрованих. В подальшому, Положення №848 набуло змін, але правове регулювання спірного питання залишилося аналогічним, тому, судова колегія приходить до висновку, що при розгляді заяв ОСОБА_1 про призначення субсидії від 30.07.2018р., 21.03.2019р., 8.05.2019р., УПСЗН, з метою вирішення питання про призначення житлової субсидії, не вчинило всіх дій, передбачених Положенням №848, а рішення про відмову в призначенні житлової субсидії за цими заявами прийнято із формальних підстав, є протиправними та підлягають скасуванню. У відповідності до абз.26 п.14 Положення у разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення надсилає повідомлення заявнику в паперовому вигляді рекомендованим листом із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення. Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про належне сповіщення ОСОБА_1 про прийняття рішення за її заявою від 30.07.2018р. із зазначенням причин відмови і порядку його оскарження. Надана УПСЗН копія із журналу реєстрації вихідних документів (а.с.77) не є належним доказом повідомлення заявника. Отже, вказані обставини свідчать про неналежне сповіщення ОСОБА_1 про прийняте на засіданні комісії рішення про відмову у призначені житлової субсидії. У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Положеннями ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003р. № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "HasanandChaush v. Bulgaria", заява №. 30985/96). Отже, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, або ж прийняти рішення, і це прямо вбачається з п.4 ч.2 ст.245 КАС України. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що з метою ефективного та належного захисту порушеного права позивачки за встановлених обставин є зобов`язання УПСЗН повторно розглянути заяви ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. Вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено наявність передбачених ст.23, 1167 ЦК України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди. Зокрема, не надано суду жодних доказів з приводу того, в чому полягає моральна шкода, яка нанесена їй діями/бездіяльністю відповідача, а також не надано доказів в обґрунтування розміру заявленої до відшкодування моральної шкоди. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції, при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постановлене судове рішення підлягає скасуванню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 317, 322 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019р. скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення про відмову в призначенні житлових субсидій прийняті комісією за заявами ОСОБА_1 від 30.07.2018р., від 21.03.2019р. та від 8.05.2019р. - скасувати. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 30.07.2018р., від 21.03.2019р. та від 8.05.2019р. з урахуванням висновків суду у даній справі. В задоволені іншої частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв