Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2676/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2025 р. Справа № 520/2676/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 13.05.25 у справі № 520/2676/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також відповідач), в якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 20001-38273806-2024-5 від 17.10.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 01.10.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення житлової субсидії на ЖКП/ придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, на фактичну кількість членів сім`ї - 1 особу - ОСОБА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №20001-38273806-2024-5 від 17.10.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 01.10.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення житлової субсидії на ЖКП/ придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, на фактичну кількість членів сім`ї - 1 особу - ОСОБА_1 та вирішити питання про призначення субсидії за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням висновків суду. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що надання житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива регулюється Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 (із змінами та доповненнями) "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива" (далі - Положення). Згідно з даними ІКІС ПФУ ППВ ДСВ позивачеві призначено житлову субсидії на оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за зверненням від 07.06.2024 №24738, з 01.05.2024 у розмірі 431,84 грн, у тому числі 224,85 грн доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (зі змінами) з урахуванням внесених змін до пункту 3 зазначеної постанови Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.2024 №

521. Також відповідач зазначає, що відповідно до пункту 24 Порядку до членів домогосподарства включено дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключено із членів домогосподарства згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 24.06.2024 № 1420). Згідно абзацу 2 пункту 92 Порядку проведено перерахунок житлової субсидії з 01.06.2024 по 30.09.2024 - розмір склав 1271,85 грн., у тому числі 766,28 грн. доплата відповідно до Постанови №

521. Згідно з п. 78 Порядку проведено перерахунок житлової субсидії з 01.10.2024 по 31.10.2024 - розмір склав 0,00 грн., з 01.11.2024 по 31.03.2025 розмір склав 700,19 грн.,з 01.04.2025 по 30.04.2025 розмір склав 0,00 грн. (рішення від 17.10.2024 № 20001-38273806-2024-5). Також указує, що повноваження відповідача на призначення субсидії є дискреційними. За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 має інвалідність другої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28.09.2023, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою також зареєстровані: дружина - ОСОБА_2 , та донька - ОСОБА_3 . Позивач 01.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення житлової субсидії на ЖКП/ придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. До вказаної заяви позивачем було надано декларацію, акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та документи, що підтверджують непроживання дружини ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 за адресою домогосподарства позивача, оскільки вони перебувають на обліку ВПО. Відповідно до довідки від 24.01.2025 №40/137 ОСОБА_2 перебуває на обліку внутрішньо переміщеної особи в управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради згідно Єдиної інформаціїної бази про внутрішньо переміщених осіб з 02.11.2022 по даний час. Також, відповідно до довідки від 24.01.2025 №39/137 ОСОБА_3 перебуває на обліку внутрішньо переміщеної особи в управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради згідно Єдиної інформаціїної бази про внутрішньо переміщених осіб з 02.11.2022 по даний час. З наданої відповідачем до матеріалів справи довідки від 27.09.2023 №27/09/01 вбачається, що дружина позивача - ОСОБА_2 працює з 01.06.2023 на посаді комплектувальника в редакції газети «Підручники і посібники» у м. Тернопіль. Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Харківській області від 24.01.2025 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком у розмірі 4446,82 грн на місяць. Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 520/10383/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області - задоволено частково, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.10.2023 про призначення житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива відповідно до положень п. 25 Положенні про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 - на фактичну кількість членів сім`ї - 1 особу - ОСОБА_1 . Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 20001-38273806-2024-5 від 17.10.2024 «Про призначення/непризначення/відмову» позивачу призначено житлову субсидію у розмірі на опалювальний сезон з 01.11.2024 по 31.03.2025 - 700,19 грн, та житлову субсидію у розмірі 0 грн на неопалювальний сезон. В зазначеному рішенні вказано, що середньомісячний сукупний дохід - 12446,82 грн, середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї - 6223,41 грн. Частка середньомісячного сукупного доходу становить - 15,98 %. Обов`язковий платіж в межах норм споживання для домогосподарства позивача становить - 2689,19 грн. Оскільки субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги в межах норм споживання та розміром обов`язкового відсотка платежу, у результаті перерахунку субсидія на неопалювальний сезон призначена у розмірі 0,00 грн. Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом положень Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-ІІІ від 05.10.2000, з метою реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених Законом державних соціальних стандартів і нормативів, а також надає певній категорії громадян пільги і субсидії, зокрема у сфері житлово-комунального обслуговування. Механізм використання коштів, передбачених у Державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення житлової субсидії (далі - Положення № 848). Це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення. електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Відповідно до пункту 5 Положення, житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії. Пункт 72 Положення передбачає, що житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік за особистим зверненням громадян. Пунктом 73 Положення визначено, що житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива і на оплату житлово - комунальних послуг призначається на календарний рік. При цьому житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг розраховується з місяця звернення за її призначенням до кінця поточного календарного року. Відповідно до п. 35 Положення, для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення, враховується: за III і IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону; за I і II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону; за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону. У такому ж порядку розраховується середньомісячний сукупний дохід під час призначення житлової субсидії без звернення на наступний строк, а також під час розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон домогосподарствам, яким призначено її в минулому неопалювальному сезоні. Житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається виходячи з розміру доходу осіб, зазначених у пунктах 24, 25 і 28 цього Положення, за попередній календарний рік. Відповідно до п. 24 Положення житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані та/або задекларовані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають), крім осіб, які перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян. На осіб із складу домогосподарства розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване/задеклароване або фактичне місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які перебувають у полоні, що підтверджується відомостями та/або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб`єктами державної реєстрації, установами та організаціями в порядку та випадках, визначених законодавством, або вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду, або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, або перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв`язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія. Водночас, відповідно до п. 25 Положення, в разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих та/або задекларованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих за цією адресою членів домогосподарства. Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, або перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян). Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим/ задекларованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту. Відповідно до пп. 3 п. 14 Положення, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: - за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або - нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або - ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); або - такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев`ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відповідними документами, а також дні перебування за кордоном - протягом періоду воєнного стану в Україні та двох місяців після його припинення або скасування. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб в період перебування їх за кордоном не розраховуються. Як убачається з матеріалів справи, відповідач при вирішенні питання про призначення позивачеві субсидії виходив з того, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_1 , (позивач), ОСОБА_2 (дружина). Доньку ОСОБА_3 виключено із членів домогосподарства згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 24.06.2024 № 1420. Разом із тим, матеріалами справи документально підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи з 02.11.2022 у м. Тернопіль. Окрім того, вказані обставини встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №520/10383/24, яке набрало законної сили 12.07.2024, згідно якого встановлено, що у складі домогосподарства позивача кількість фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих членів домогосподарства станом на день звернення є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих та/або задекларованих у житловому приміщенні (будинку). Доказів зворотнього відповідач до суду не надав. Відтак соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування повинні розраховуватися на фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих за цією адресою членів домогосподарства. Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту. Як убачається з копії спірного рішення, відповідачем було здійснено розгляд заяви позивача за умовами: «на фактичну кількість проживаючих». Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що вказані підстави стосувалися дружини позивача - ОСОБА_2 , яка станом на день подання заяви фактично не проживала разом з позивачем, а відтак її дохід не має враховуватися у сукупний дохід домогосподарства позивача, а наявність у неї умов, зазначених, зокрема у пп. 3 пункту 14 Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого п. 25 Положення щодо розрахунку нормативів житлово-комунального обслуговування на фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих за цією адресою членів домогосподарства. Водночас відповідачем, всупереч вимогам п. 25 Положення, розглянуто заяву позивача із включенням до складу фактично проживаючих осіб у житловому приміщенні дружини та доньки позивача, які фактично за вказаною адресою не проживають та згідно наданих до матеріалів справи доказів перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи з 02.11.2022 та мають фактичне місце проживання/перебування, зареєстроване Тернопільською міською радою. Окрім того, відповідачем протиправно, всупереч вимогам абз. 3 п. 25 Положення застосовано наслідки, передбачені пп. 3 п. 14 Положення, та відмовлено в призначенні субсидії, з підстав, які до позивача не застосовуються, чим порушено права позивача. За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення ГУПФУ в Харківській області № 20001-38273806-2024-5 від 17.10.2024 про відмову в призначенні позивачу субсидії прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо висновків суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 01.10.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення житлової субсидії на ЖКП/ придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, на фактичну кількість членів сім`ї - 1 особу - ОСОБА_1 та вирішити питання про призначення субсидії за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням висновків суду, колегія суддів зазначає таке. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі №804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18, від 22 листопада 2019року у справі №815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі №1340/4044/18, від 23червня 2020 року у справі №820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі №805/3147/16-а). Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18). У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. З огляду на зазначене, враховуючи необхідність поновлення прав позивача з метою запобігання порушення його прав на отримання субсидії, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 01.10.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення житлової субсидії на ЖКП/ придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, на фактичну кількість членів сім`ї - 1 особу - ОСОБА_1 та вирішити питання про призначення субсидії за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням висновків суду. Колегія суддів поторно звертає увагу відповідача, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №520/10383/24, яке набрало законної сили 12.07.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області - задоволено частково, зокрема, було зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.10.2023 про призначення житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива відповідно до положень п. 25 Положенні про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 - на фактичну кількість членів сім`ї - 1 особу - ОСОБА_1 . Отже, в даному випадку, призначення субсидії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а є лише заходом, спрямованим на остаточне вирішення спору між сторонами та повне відновлення порушених прав та законних інтересів позивача. Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів. Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 520/2676/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк