Постанова 4855 № 640/7485/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7485/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу від 13.03.2020 №111/05 про накладення дисциплінарного стягнення. В обґрунтування вимог зазначено, що позивачем здійснювалося виконавче провадження №49669904, у якому надійшла заява від стягувача про повернення виконавчого документа. Виконавчий документ повернуто за заявою 20.12.2019, при цьому постанова про стягнення виконавчого збору зареєстрована в Реєстрі з порушенням строку - 24.01.2020, у зв`язку з чим ініційовано дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 , строк перевірки визначено з 17.02.по 16.03.2020 року. Надалі 13.03.2020 року видано оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням порядку, оскільки обов`язки щодо внесення постанов державного виконавця до Автоматизованої системи виконавчих проваджень покладено на відповідальну особу органу державної виконавчої служби, а не безпосередньо на неї. Окрім того, позивач стверджує, що відповідачем не досліджено ступеня вини, характеру та тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, порушено строк дисциплінарного провадження, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів, а також дисциплінарне стягнення накладено у період перебування у відрядженні, що суперечить положенням частини четвертої статті 74 Закону України «Про державну службу». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) з рішенням суду першої інстанції не погоджується, у зв`язку з чим подано апеляційну скаргу, у якій зазначається, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема не враховано, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, які не врегульовані Законом України «Про державну службу». У даному випадку дисциплінарне стягнення накладалося на державного виконавця, у зв`язку з чим його дії перевірялися на предмет дотримання положень спеціального Закону України «Про виконавче провадження». При цьому висновки щодо перевищення 15-денного терміну, визначеного для дисциплінарного провадження, не відповідають законодавству, оскільки відсутня норма, яка передбачає необхідність обґрунтування тривалості виконавчого провадження та зазначення такого обґрунтування у наказі. У даному випадку одразу визначено строк перевірки 30 днів, що відповідає положенням законодавства. В оскаржуваному наказі, за твердженнями відповідача, міститься конкретне посилання на пункт 5 статті 65 Закону України «Про державну службу» із зазначенням конкретного пункту статті та виду дисциплінарного проступку. Також у наказі зазначено суть вчиненого порушення, та у чому саме виявилося неналежне виконання посадових обов`язків позивачем, оскільки проведеним дисциплінарним провадженням доведено, що державним виконавцем пропущено строк відкриття виконавчого провадження більше ніж на місяць. Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 13 серпня 2021 року. Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розглядові апеляційної скарги на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як встановлено судом першої інстанції, у зв`язку із надходженням доручення Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції Міністерства юстиції України від 23.01.2020 № 48/28.1/32-20 про проведення перевірки законності матеріалів виконавчого провадження №49669904 з примусового виконання виконавчого листа Васильківського міськрайонного суду Київської області №2/362/91 від 17.06.2015 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу у розмірі 867 545, 42 грн., встановлено, що 16.12.2015 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява представника ПАТ «Універсал Банк» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Васильківського міськрайонного суду Київської області № 2/362/91 від 17.06.2015 про стягнення на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу у розмірі 867 545, 42 грн. Надалі, 20.12.2019 до відділу надійшла заява представника стягувача про повернення виконавчого листа, у зв`язку з чим 20.12.2019 державним виконавцем на підставі пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Копію постанови разом із оригіналом виконавчого документа направлено на адресу стягувача та боржника до відома. Разом з тим, інформація щодо стягнення виконавчого збору відсутня на момент повернення виконавчого документа стягувачу. Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону) 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Також, згідно з п. 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Перевіркою бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №49669904 зареєстрована 24.01.2020, чим порушено вимоги пункту 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5. Виходячи з такого, керуючись статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, запропоновано визнати дії старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної Ірини Олександрівни такими, що здійснені з порушеннями вимог статті 40 Закон України «Про виконавче провадження» та вимог розділу III Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерств юстиції України від 02.04.2012 №512/5. Відповідно до частини першої статті 68, статей 69, 71 Закону України «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039, наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ від 13.02.2020 №126/8 визначено дисциплінарній комісії Центрального міжрегіонального управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити дисциплінарне провадження стосовно старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої службі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_1 у період з 17.02.2020 по 16.03.2020 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого нею дисциплінарного проступку; за результатами розгляду дисциплінарної справи внести відповідне подання разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня його підписання. Надалі, за результатами дисциплінарного провадження встановлені порушення вимог частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», наказом відповідача від 13.03.2020 №111/05 застосовано до старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної І.О. дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхні повноважень, відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась з позовом до суду, за результатами розгляду якого судом першої інстанції винесено оскаржуване рішення. Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 12 квітня 2021 року, колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Приписами частин першої та другої статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу»). У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу»). Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 71 Закону України «Про державну службу»). Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок №1039). Відповідно до пункту 4 Порядку, дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Виходячи з положень пункту 5 Порядку №1039, строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 15 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до одного місяця. Виходячи зі змісту наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.02.2020 №126/8, дисциплінарній комісії Центрального міжрегіонального управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) стосовно державних службовців, які займають посаді державної служби категорії «Б» і «В», визначено у період з 17.02.2020 по 16.03.2020 здійснити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої службі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Отже, визначений строк здійснення дисциплінарного провадження перевищує визначений пунктом 5 Порядку №1039 15-денний термін. При цьому, наказ про здійснення дисциплінарного провадження» від 13.02.2020 №126/8 не містить обґрунтувань щодо визначення такої тривалості у місячний термін. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно відсутності у законодавстві норми, яка передбачає необхідність обґрунтування тривалості дисциплінарного провадження та зазначення такого обґрунтування у наказі, оскільки такі твердження не відповідають пункту 5 Порядку №1039. Окрім того, за приписами частин першої-четвертої статті 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні. Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03.02.2020 №34/05 старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяну І.О. відряджено до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за згодою на період з 03.02.2020 по 03.04.2020. Відтак, у період накладення на позивача дисциплінарного стягнення, згідно з наказом від 13.03.2020 №111/05, остання перебувала у відрядженні, що виключало застосування до неї дисциплінарного стягнення. Зазначені обставини жодним чином в апеляційній скарзі відповідачем не коментуються та не спростовуються. Окрім зазначеного колегія суддів зазначає, що згідно з п. 1 розділом ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення №2432/5 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем, помічником або відповідальною особою приватного виконавця) і реєструється у Системі в день її надходження. У разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється невідкладно після відновлення функціонування Системи. Відповідно до п.п. 1 та 2 розділу ІІІ Положення №2432/5, автоматичний розподіл виконавчих документів в органі державної виконавчої служби здійснюється в день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до Системи відповідальною особою органу державної виконавчої служби. З наведеного зрозуміло, що вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою органу державної виконавчої служби і лише після такої реєстрації виконавчі документи розподіляються між державними виконавцями. Як свідчать фактичні обставини справи, позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин перебувала на посаді старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Жодних доказів того, що на ОСОБА_1 покладалися функціональні обов`язки як на відповідальну особу за прийняття та опрацювання вхідної кореспонденції, колегії суддів не представлено, до матеріалів справи не долучено. Виходячи з такого, безпосередньої вини ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку не доведено. Отже, під час винесення оскаржуваного наказу відповідачем не дотримано вимог законодавства щодо визначення та обґрунтування тривалості дисциплінарного провадження у більших термінах ніж передбачено чинним законодавством, не доведено безпосередньої вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, а також накладено на позивача дисциплінарне стягнення у період перебування останньої у відрядженні, що суперечить приписам частини четвертої статті 74 Закону України «Про державну службу». Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року у справі №640/7485/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко