Постанова 4854 № 420/5266/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5266/21 Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 11.06.2021 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А : У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області, в якому просить: - визнати протиправним рішення №951210134511 від 29 грудня 2020 року ГУПФ України в Одеській області про відмову у перерахунку відсотків для нарахування державного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та скасувати його; - зобов`язати ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року до 01 травня 2020 року в розмірі 86%, з 01 травня 2020 року до 01 червня 2020 року в розмірі 82%, з 01 червня 2020 року до 01 березня 2021 року - 90%, і в подальшому виплату щомісячного довічного грошового утримання в розміру 90% винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням фактично виплачених сум, як указано в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №420/7786/20 згідно довідки ТУ ДСА України №5-583/20/13 від 28 лютого 2020 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що з 02 лютого 1993 року по 15 січня 2015 року він працював суддею та головою Кілійського районного суду Одеської області. Постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року позивач був звільнений з посади судді, а з 15 січня 2015 року відрахований зі штату Кілійського районного суду Одеської області у зв`язку із виходом у відставку відповідно до ч.3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Позивач вказав, що 21 січня 2015 року Кілійським районним відділом Пенсійного фонду України в Одеській області йому було призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахування стажу роботи на посаді судді 21 рік 11 місяців 8 днів та роботу в прокуратурі Кілійського району 1 рік 7 місяців 28 днів. Позивач зазначив, що 20 квітня 2020 року розпорядженням ГУПФ України в Одеській області розмір відсотків було зменшено з 86% до 82% у зв`язку з невірно розрахованим стажем роботи судді, оскільки помилково була врахована робота позивача на посаді помічника прокурора, а не прокурора. Позивач вказав, що протягом 2020 року він отримував довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА в Одеській області №53423/19 від 26 грудня 2019 року про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, в якій встановлена суддівська винагорода в сумі 50 448 грн., при цьому в період 01 січня 2020 року по 01 травня 2020 року позивач отримував 86% від цієї суми, що становить 43 385,28 грн., а після зменшення до 82%, з 01 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року 82%, що становить 41 367 грн. Позивач зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2р/2020, ТУ ДСА в Одеській області надало йому довідку №5-583/20/13 від 28 лютого 2020 року про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, в якій встановлена суддівська винагорода в сумі 100 896 грн. Відповідно до діючого законодавства, у тому числі пенсійного, позивач подав до Кілійського центру обслуговування громадян ГУПФ України в Одеській області вказану довідку для проведення нарахування йому довічного грошового утримання, але йому було відмовлено рішенням №6 від 04 березня 2020 року, яке позивач оскаржив до Одеського окружного адміністративного суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року (справа №420/4353/20) зобов`язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки ТУ ДСА в Одеській області №5-583/20/13 від 28 лютого 2020 року про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи 19 лютого 2020 року. Вважаючи, що ГУПФ України в Одеській області неправильно нараховує позивачу відсотки для нарахування довічного грошового утримання, а саме: 82% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 28 травня 2020 року позивач звернувся до ГУПФ України в Одеській області про зміну йому відсотків з 82% на 90%, але рішенням №16 від 30 липня 2020 року ГУПФ України в Одеській області відмовило. Позивач вказав, що не зважаючи на рішення Одеського окружного адміністративного суду, ГУПФ України в Одеській області продовжує порушувати його конституційні права. Так, після набрання чинності судових рішень від 24 липня 2020 року та від 15 жовтня 2020 року, позивач звернувся до працівника Кілійського центру обслуговування громадян ГУПФ України в Одеській області з проханням надати йому розрахунки виконання рішень судів, але йому повідомили, що 29 грудня 2020 року прийнято рішення №951210134511 про зменшення відсотків для нарахування довічного грошового утримання з 82% до 52%. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що з 19 лютого 2020 року у зв`язку зі збільшенням розміру посадового окладу працюючого судді органами Пенсійного фонду України було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Обчислення грошового забезпечення здійснюється на умовах того законодавства, що діє на момент проведення відповідного перерахунку, тобто за нормами, що діють станом на час звернення позивача за перерахунком довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно розрахунку стажу, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді складає 21 рік 11 місяців, а за таких умов у відповідності до норм ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402 (далі Закон №1402) щомісячне довічне грошове утримання виплачувалось у розмірі 52% суддівської винагороди. Тобто, для визначення відсоткового значення з якого розраховується суддівська винагорода враховується лише стаж роботи на посаді судді. Крім того, відповідач вважав, що при наявності підстав для перерахунку грошового утримання судді у відставці застосуванню підлягає відсоток саме 52, адже ст. 142 Закону №1402 передбачено саме такий розмір для застосування. Судом має бути враховано, що дані зміни набули чинності з 30 вересня 2016 року і повинні застосовуватися до тих осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду з заявою для призначення (перерахунку) грошового утримання після 30 вересня 2016 року. Відповідач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року по справі №420/7786/20, яке набрало чинності 12 січня 2021 року, проведено з 01 червня 2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру, а саме: змінено відсоток від заробітку на 90%. Розмір довічного грошового утримання після перерахунку склав 90 806,40 грн. Позивач звернувся до ГУПФ України в Одеській області із заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року. Листом №1403-780/Б-02/8-1500/21 від 03 лютого 2021 року Головним управлінням роз`яснено порядок виконання рішення Одеською окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №420/7786/20. Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року по справі №420/7786/20 на адресу Головного управління надійшла 27 січня 2021 року, тому рішення суду було опрацьовано у лютому 2021 році та здійснено нарахування у новому розмірі на березень 2021 року. Суму доплати за період з 19 лютого 2020 року по 28 лютого 2021 року включено до реєстру судових рішень, тому рішення по справі №420/7786/20 органами Пенсійного фонду виконано в межах покладених зобов`язань. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до ГУПФ України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №951210134511 від 29 грудня 2020 року ГУПФ України в Одеській області про відмову у перерахунку відсотків для нарахування довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року до 30 квітня 2020 року в розмірі 86%, а з 01 травня 2020 року до 31 травня 2020 року в розмірі 82% винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням фактично виплачених сум, згідно довідки ТУ ДСА України №5-583/20/13 від 28 лютого 2020 року. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень). В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно п.3 ст. 142 розділу Х Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання судді збільшується на 2%. Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить 21 рік, перерахунок було проведено з урахуванням зазначених положень п.3 ст. 142 Закону №1402 та рішення Конституційного суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020. ОСОБА_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: З 02 лютого 1993 року ОСОБА_1 працював суддею Кілійського районного суду Одеської області. 25 грудня 2014 року постановою Верховної Ради України позивач звільнений з посади судді та з 15 січня 2015 року відрахований зі штату Кілійського районного суду Одеської області у зв`язку з виходом у відставку відповідно до ч.3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402. 21 січня 2015 року позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% винагороди судді, який працює на відповідній посаді. З квітня 2020 року позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82% винагороди судді, який працює на відповідній посаді. 28 травня 2020 року позивач звернувся до ГУПФ України в Одеській області з заявою про перерахунок та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи більше 25 років. 30 липня 2020 року відділом з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ України в Одеській області прийнято рішення №16 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та зазначено, що згідно із ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці перераховується у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Оскільки до заяви про перерахунок не долучені документи, що підтверджують прав на перерахунок на вищевказаних умовах, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підстави відсутні. Не погоджуючись з розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №420/7786/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №16 від 30 липня 2020 року відділу з питань перерахунку пенсій №10 управління застосування пенсійного ГУПФ України в Одеській області про відмову у перерахунку відсотків для нарахування державного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок відсотків для нарахування державного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 82% на 90%, з урахуванням стажу роботи на посаді судді 21 рік 11 місяців 8 днів, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі Харківському юридичному інституті 1 рік 11 місяців та періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів, що в сукупності становить 25 років 10 місяців 28 днів, та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 червня 2020 року, і виплатити заборгованість за зазначений період часу з урахуванням раніше проведених виплат. При цьому, рішенням Ізмаїльського ОУПФ України в Одеській області від 29 грудня 2020 року №951210134511 здійснено позивачу перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року у розмірі 52% суддівської винагороди. На звернення позивача стосовно пенсійного забезпечення, ГУПФ України в Одеській області листом від 03 лютого 2021 року №1403-780/Б-02/8-1500/21 повідомило, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року справі №420/4353/20 було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Одеській області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 28 лютого 2020 року №5-583/20/13 з 19 лютого 2020 року, і його розмір становив 52 465,92 грн. (100 896,00 грн. х 52%). На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №420/7786/20 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 90% суддівської винагороди без обмеження максимального розміру з 01 червня 2020 року. Новий розмір довічного грошового утримання судді у відставці нараховано на березень 2021 року в сумі 90 806,40 грн. (100 896,00 грн. х 90%), через КБ "Приватбанк", день виплати - 24 число. Суму доплати за період з 19 лютого 2020 року по 28 лютого 2021 року включено до реєстру судових рішень. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судовим рішенням у справі №420/7786/20 суд зобов`язав ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок відсотків для нарахування державного довічного грошового утримання судді у відставці з 82% на 90%, відповідач протиправно прийняв рішення №951210134511 від 29 грудня 2020 року про відмову у перерахунку відсотків для нарахування довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з 01 червня 2020 року до 01 березня 2021 року у розмірі 90%, оскільки такий перерахунок вже здійснено відповідачем, що підтверджується листом ГУПФ України в Одеській області від 03 лютого 2021 року №1403-780/Б-02/8-1500/21. Разом з тим, вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року до 30 квітня 2020 року в розмірі 86%, а з 01 травня 2020 року до 31 травня 2020 року в розмірі 82%, без обмеження граничного розміру, з урахуванням фактично виплачених сум, згідно довідки ТУ ДСА України №5-583/20/13 від 28 лютого 2020 року - підлягають задоволенню, оскільки у зазначені періоди довічне грошове утримання позивача було обраховане у розмірі 86% та 82% відповідно, і законних підстав для зменшення вказаних відсотків суд не вбачає, оскільки це суперечитиме ст. 58 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, який був чинним на момент призначення позивачу довічного грошового утримання, а також судовому рішенню від 15 жовтня 2020 року у справі №420/7786/20, згідно якого у подальший період, з 01 червня 2020 року, розмір довічного грошового утримання позивача визначено як 90% суддівської винагороди, за приписами Закону №2453-VI. Колегія суддів вважає помилковим посилання позивача та суду першої інстанції на те, що такий перерахунок має бути здійснений, виходячи з 90% від суддівської винагороди працюючого судді, виходячи з наступного. Пунктом 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 визначено наступне: " ч.3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 20 березня 2015 року №213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає ч.3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання". Отже, після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді саме відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402. В свою чергу, згідно ч.ч.3, 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402, в редакції на вказану дату, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Отже, маючи 25 років 10 місяців 28 днів суддівського стажу, позивач згідно ч.3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI мав право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що у справі №420/7786/20 судовими рішеннями встановлено, що загальний стаж судді, який надавав позивачу в цій справі, право на відставку, станом на 15 січня 2015 року становив 25 років 10 місяців 28 дні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення позивачу довічного грошового утримання у розмірі 90% на час набуття позивачем права на відставку та призначення довічного грошового утримання на підставі ч.3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI. При цьому, за Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI грошове утримання судді обраховувалось з 15 мінімальних заробітних плат з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції (з урахування п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018). Як вже було зазначено вище, чинним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402 визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.4 ст. 142 Закону №1402); - базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч.ч.3, 4 ст. 135 Закону №1402). Враховуючи положення ч.2 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402 та суддівський стаж позивача (25 роки), щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (20 років 50% + 5 років 10%). Колегія суддів вважає, що з урахуванням попередніх судових рішень за позовами позивача до ГУПФ України в Одеській області датою початку проведення перерахунку розміру довічного грошового утримання є 01 березня 2021 року. З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем протиправно обраховано стаж роботи позивача на посаді судді у розмірі 21 рік, та здійснено перерахунок довічного грошового утримання позивача на підставі п.3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402 у розмірі 52%. Також, колегія суддів зауважує, що визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402 не призводить до порушення ст. 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402, не є меншим ніж той, який був забезпечений позивачу на підставі положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Колегія суддів вирішила питання щодо судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області №951210134511 від 29 грудня 2020 року про відмову у перерахунку відсотків для нарахування довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2021 року в розмірі 60% винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України №5-583/20/13 від 28 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовити. Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за подачу адміністративного позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 09 вересня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.