LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4804219/10507/20

від 07.09.2021 ·

Єдиний унікальний номер 219/10507/20 Номер провадження 22-ц/804/2015/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 вересня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Кішкіної І.В., суддів Тимченко О.О., Халаджи О.В., за участю секретаря Ротар Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу № 219/10507/20 за позовом Бахмутської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, одержаних від безпідставно збереженого майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2021 року (суддя Шевченко Л.В., повний текст рішення складений 21 травня 2021 року), в с т а н о в и в : 16 листопада 2020 року Бахмутська міська рада Донецької області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, одержаних від безпідставно збереженого майна. В обґрунтування позову зазначає, що на території м.Бахмута Донецької області було зафіксовано факт використання земельної ділянки комунальної власності Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади без правовстановлюючих документів. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 21 січня 2014 року ОСОБА_1 став власником нерухомого майна будівлі (3-х поверховий виробничий корпус), яка розташована на сформованій земельній ділянці комунальної власності Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади з кадастровим номером 1410300000:00:019:0500 площею 0,3080 га за адресою АДРЕСА_1 . Листом від 01 лютого 2019 року № 01/07-70 відповідачу було направлено претензію щодо необхідності оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 1410300000:00:019:0500 площею 0,3080 га за адресою АДРЕСА_1 . 14 лютого 2019 року після проведеної виконкомом Бахмутської міської ради претензійної роботи, відповідач звернувся до Бахмутської міської ради із заявою про надання земельної ділянки комунальної власності Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади, розташованої по АДРЕСА_1 для розміщення виробничої бази. Підпунктом 2.5 пункту 2 рішення Бахмутської міської ради Донецької області №6/126-2486 від 27 лютого 2019 року надано земельну ділянку комунальної власності територіальної громади м. Бахмут в оренду фізичній особі ОСОБА_1 , площею 0,3080 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1410300000:00:019:0500, для розміщення виробничої бази, терміном на 5 років. Відповідач не вчинив дій щодо підписання та державної реєстрації договору оренди землі, тобто вищезазначене рішення Бахмутської міської ради не було реалізовано. На підставі цього Управлінням муніципального розвитку Бахмутської міської ради був підготовлений та надісланий лист від 11 травня 2019 року за №01/07-365 щодо терміновості вчинення дій щодо підписання та державної реєстрації договору оренди землі. Зазначений лист залишився без реагування. 12 листопада 2020 року начальником відділу земельних ресурсів Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради у присутності в.о.начальника відділу архітектури і містобудування Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради було здійснено обстеження земельної ділянки комунальної власності, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна будівля, яка на теперішній час не використовується для будь-якої діяльності та є зачиненою. В період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року орендна плата за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі не здійснювалась, відтак, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, власником будівлі фактично збільшено свої доходи, а Бахмутською міською радою (потерпілий) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати). На сьогоднішній день відповідач правомірно володіє лише будівлею, яка розташована на сформованій земельній ділянці комунальної власності Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади з кадастровим номером 1410300000:00:019:0500 площею 0,3080 га за адресою: АДРЕСА_1 , проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки не зареєстровано. Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата. Станом на час звернення з позовною заявою, заходи щодо оформлення правовстановлюючого документу на зазначену земельну ділянку відповідачем не здійснені, земельна ділянка використовується з 21 січня 2014 року по теперішній час без виконання фінансових зобов`язань щодо внесення плати за користування земельною ділянкою. Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів розраховано Бахмутською міською радою за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регулярною ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Відповідач у період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2019 року не сплачував за користування земельною ділянкою оренду плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, яка відповідно до розрахунку складає: за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в сумі 30147 грн. 35 коп., з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 30147 грн. 35 коп., з 01.01.2019 по 30.11.2019 в сумі 27588 грн. 40 коп., а всього в розмірі 87883 грн. 10 коп. При цьому, Бахмутська міська рада позбавлена можливості передати спірну земельну ділянку в користування іншим особам, оскільки на вказаній ділянці розташована нерухомість, що належить відповідачу. Таким чином, не укладання договору оренди та не здійснення відповідачем оплати за землю (у встановлених порядку та розмірі, передбачених для орендних правовідносин) за використання спірної земельної ділянки, призвело до фактичного безоплатного користування останнім спірною земельною ділянкою та позбавило позивача права отримувати дохід від здавання спірної земельної ділянки в оренду на законних для цього підставах. Відтак, з урахуванням встановлених законом строків позовної давності відповідач має сплатити кошти, збережені від використання земельної ділянки без оформлення права користування нею за період з 15.11.2017 по 31.12.2017 в сумі 3882,20 грн., з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 30147,35 грн., з 01.01.2019 по 30.11.2019 - 27588,40 грн., а всього в розмірі 61617 грн. 95 коп. Згідно з інформацією Головного Управління ДПС у Донецькій області № 80551/10/05-99-04-24-15 від 28 жовтня 2020 року від фізичної особи ОСОБА_1 у період з 01 липня 2017 року по 28 жовтня 2020 року сплачено земельний податок за користування зазначеною земельною ділянкою у сумі 1942,38 грн. У зв`язку із зазначеним, відповідач має сплатити кошти, збережені від використання земельної ділянки без оформлення права користування нею у сумі 59675 грн. 57 коп. (61617,95 грн. - 1942,38 грн.). Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Бахмутської міської ради Донецької області суму у розмірі 59675 грн. 57 коп., а також сплачений судовий збір у сумі 2102 грн. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2021 року позов Бахмутської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, одержаних від безпідставно збереженого майна задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Бахмутської міської ради Донецької області кошти одержані від безпідставно збереженого майна у сумі 59675 грн. 57 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Бахмутської міської ради Донецької області судовий збір в розмірі 2102 грн. З вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд ухвалив незаконне рішення, оскільки відсутні підстави для задоволення позову. У Бахмутській міській раді з 2018 року по теперішній час діє Порядок визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачами, затверджений рішенням Бахмутської міської ради від 31 січня 2018 року № 6.109-2092 із змінами і доповненнями. Позивач в порушення вказаного порядку, а також посадових інструкцій осіб, які обстежували земельну ділянку, надали розрахунок шкоди, який складений одноособово, а не комісійно, не надали розрахунку відповідачу, не запросили відповідача на засідання комісії, в матеріалах справи немає протоколу засідання комісії та відповідного акту визначення та відшкодування розміру шкоди (додаток №1 до порядку), який відповідно до п.5.1 Порядку підлягає затвердженню рішенням Бахмутської міської ради. Тобто матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу правомірності заявлених вимог. Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , яка діє на підставі ордеру, в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Представник позивача Бахмутської міської ради Манекіна А.Є., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційної інстанції просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості майна щодо суб`єкта від 20.10.2020 року ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С., є власником нерухомого майна загальною площею 3372,7 кв.м, а саме: 3-х поверхового виробничого корпусу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 271633214103 (а.с.12-13). Рішенням Артемівської міської ради від 27.07.2011 року № 6/9-176 затверджено розмір коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська. Рішення набирає чинності з 01 жовтня 2011 року. Цим рішенням визначені коефіцієнти до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки, у тому числі розташованої за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14-15,16-17). З витягу із технічної документації ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (Міськрайонне управління у Бахмутському районі та в м. Бахмуті) станом на 01 січня 2015 року проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1410300000:00:019:0500, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та ін. призначення, цільове призначення земельної ділянки 11.02, площею 3080 кв.м. З даного Витягу вбачається, що середня вартість земельної ділянки 137,48 грн. за 1 кв.м, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1004911,60 грн., вартість 1 кв.м згідно технічної документації з нормативно грошової оцінки земель, без урахування Кі -241,79 грн. (а.с.18). Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру надано інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, за якою встановлено, що земельна ділянка розташована адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1410300000:00:019:0500, знаходиться у комунальній власності, вид використання для розміщення виробничої бази, категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оброни та іншого призначення (а.с.19) Згідно з інформацією Головного Управління ДПС у Донецькій області від 28.10.2020 № 80551/10/05-99-04-24-15, фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 по 28.10.2020 за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (виробнича база) сплачено земельного податку з фізичних осіб у сумі 1942,38 грн. (а.с.20). З акту обстеження земельної ділянки від 12.11.2020 року вбачається, що начальником відділу земельних ресурсів Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради Фуршовою С.Ю. у присутності в.о.начальника відділу архітектури і містобудування Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради Данилюк А.В. здійснено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 . У результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - будівлі, які на теперішній час не використовуються для будь-якої діяльності та є зачиненими (а.с.21). Відповідачем належним чином не оформлено право користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно площею 3372,7 кв.м, придбане ним за договором купівлі-продажу, зокрема, укладення відповідного договору оренди з міською радою та державної реєстрації такого права. Згідно узагальненої таблиці щодо розрахунку доходу, збереженого від використання без достатніх правових підстав (без правовстановлюючих документів) земельною ділянкою у виді орендної плати фізичною особою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 за 2017-2019 роки, проведеної начальником відділу земельних ресурсів Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради, загальна сума за період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а саме: з 01.01.2017 року по 30.11.2019 року складає 87883 грн. 10 коп. (а.с.23-26). Згідно узагальненої таблиці щодо розрахунку доходу, збереженого від використання без достатніх правових підстав (без правовстановлюючих документів) земельною ділянкою у виді орендної плати фізичною особою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 за 2017-2019 роки, проведеної начальником відділу земельних ресурсів Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради, загальна сума за період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а саме: з 15.11.2017 року по 30.11.2019 року складає 61617 грн. 95 коп. (а.с.27-30). Згідно з листом Бахмутської міської ради від 01.02.2019 № 01/07-70 відповідачу було направлено претензію щодо необхідності оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,3080 га за адресою АДРЕСА_1 та необхідність в строк до 14.02.2019 року звернутися до відділу з надання адміністративних послуг Бахмутської міської ради та надати пакет документів: заяву встановленого зразка та документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці (а.с.31). 14.02.2019 року відповідач звернувся до Бахмутської міської ради із заявою про надання земельної ділянки, загальною площею 0,3080 га розташованої по АДРЕСА_1 для розміщення виробничої бази терміном на 3 місяці, до 05.04.2019 року. Заяву зареєстровано та на ній міститься віза « ОСОБА_3 до розгляду» (а.с.32). Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 рішення Бахмутської міської ради Донецької області №6/126-2486 від 27.02.2019 «Про оренду земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Бахмут», фізичній особі ОСОБА_1 , надано земельну ділянку комунальної власності територіальної громади м.Бахмут в оренду площею 0,3080 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1410300000:00:019:0500, для розміщення виробничої бази, терміном на 5 років (а.с.33). 11.05.2019 року Управлінням муніципального розвитку Бахмутської міської ради, ОСОБА_1 надіслано лист за № 01/07-365 щодо терміновості вчинення дій щодо підписання та державної реєстрації договору оренди землі площею 0,3080 га по АДРЕСА_1 , для чого йому запропоновано терміново звернутися до відділу земельних ресурсів для підписання договору оренди землі (м. Бахмут, вул. Миру, 44, 5-й поверх, каб.521, тел. 440313), а для державної реєстрації договору до Центру з надання адміністративних послуг Бахмутської міської ради (м. Бахмут, вул. Миру, 44 каб.105). Встановлено строк до 10.06.2019 (а.с.34). В судовому засіданні в суді першої інстанції відповідач підтвердив, що отримав проект договору оренди земельної ділянки та повідомив, що направляв протокол розбіжностей до договору (арк.с.140). Втім, пояснив, що у зв`язку з карантинними заходами «кинув» протокол у скриньку, а тому доказів його вручення позивачу в нього немає. Протокол розбіжностей датовано 21.03.2019. 16.12.2019 року Бахмутською міською радою ОСОБА_1 надіслано лист за № 01/05-1034 щодо досудового врегулювання спору та сплати орендної плати за землю у розмірі 87883 грн. 10 коп., який повернувся з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання 02.01.2020 (а.с.35, 36). Відповідачем не вчинялись дії щодо оформлення за ним права користування земельною ділянкою комунальної власності в період з дати придбання споруди, тобто з 21.01.2014 року по лютий 2019 року (дату подання заяви до міської ради). Після отримання проекту договору. Відповідач не ініціював перед міською радою питання встановлення необхідної для здійснення господарської діяльності площі земельної ділянки, наприклад, менше ніж сформовано за кадастровим номером 1410300000:00:019:0500 - 0,3080 га, що знаходиться в прямій залежності від дій, волевиявлення відповідача, що слідує з приписів ст.123 Земельного кодексу України. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за принципом платності користування землею, з урахуванням бездіяльності відповідача щодо оформлення права оренди, вимога позивача про стягнення безпідставно отриманих коштів відповідачем є обґрунтованою. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції. Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. За змістом приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки. Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України). Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Тобто до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18). Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що відповідач як фактичний користувач земельною ділянкою, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику спірної земельної ділянки Бахмутській міській раді Донецької області. Також, судом першої інстанції належним чином перевірено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів відповідачем та зроблено правильний висновок щодо розміру зазначених коштів: за період з 15 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року -3882,20 грн., з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 30147,35 грн., з 01 січня 2019 року по 30 листопада 2019 року - 27588,40 грн., всього - 61617 грн. 95 коп., крім того, розрахунок вказаної сумі в межах позовної давності, а з урахуванням сплаченого відповідачем земельного податку розмір безпідставно збережених коштів відповідачем складає 59675,57 грн. Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем Порядку визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачами, затвердженого рішенням Бахмутської міської ради від 31 січня 2018 року № 6.109-2092, є ідентичними доводам, викладеним відповідачем та його представником в суді першої інстанції, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, висновки суду є достатньо аргументованими, а тому апеляційний суд доходить висновку про відсутність повторно відповідати на ті самі аргументи відповідача та його представника. Інші наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди відповідача та його представника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду, суду апеляційної інстанції не надано. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland, № 49684/99, § 2)). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Керуючись статтями 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 08 вересня 2021 року. Судді І.В. Кішкіна О.О. Тимченко О.В. Халаджи

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»