Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/9506/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9506/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 07 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , за участю: секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Зотова А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Житомирській області, третя особа: Комунальна установа "Обласний медичний центр з надання спеціалізованої допомоги хворим на залежності ВІЛ/СНІД-інфекції та шкірно-венерологічні захворювання" Житомирської обласної ради про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : в липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа: Комунальна установа "Обласний медичний центр з надання спеціалізованої допомоги хворим на залежності ВІЛ/СНІД-інфекції та шкірно-венерологічні захворювання" Житомирської обласної ради у якому просив: - визнати дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції - протиправними; - визнати незаконним та скасувати висновок службового розслідування відносно ОСОБА_1 ; - визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Житомирській області №100 о/с від 18.06.2019, наказ №752 від 18.06.2019, наказ №763 від 26.06.2019 та наказ №116 о/с від 05.07.2019; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 09.07.2019; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 09.07.2019; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 затримку у виплаті заробітної плати за 17 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2019 рік та фактично відпрацьований час у липні 2019 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 невиплачений розмір премії з 18.06.2019 по 08.07.2019. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясував обставини в справі, що мають значення, порушив норми матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувані накази та висновок по результатами службового розслідування на підставі якого видано ці накази є такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню. Посилається на те, що всупереч нормам трудового законодавства про час відпочинку, підставою для відсторочення позивача від виконання службових обов`язків є доповідна записка ГУНП від 18.06.2019 №311/12/01-2019, про те, що ОСОБА_1 у свій законний вихідний день, а саме 15.06.2019 перебував у стані алкогольного спяніння під час несення служби у складі слідчо-оперативної групи Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області на посаді помічника відповідального по Житомирському РВП. Зазначає, що під час проведення незаконного медичного огляду щодо позивача, який відбувся 15.06.2019 на території КУ «Обласний медичний центр з надання спеціалізованої допомоги хворим на залежності, ВІЛ/СНІД-інфекції та шкірно-венерологічні захворювання» Житомирської обласної ради, третьою особою був застосований медичний прилад - газоаналізатор Drager Alcotest 6510, який не пройшов державну реєстрацію, не відповідає реєстраційним матеріалам та станом на 15.06.2019 не включений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Крім того, апелянт наголошує на тому, що відповідачем та третьою особою були порушень вимоги Інструкції 1452/735, а тому відповідно до п.22 якої медичний висновок №523 від 15.06.2019 є недійсним. Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції, капітан поліції ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Житомирського районного відділення поліції Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області. 15.06.2019 мобільною групою з числа поліцейських у складі заступника начальника управління - начальника інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора ВІОС УКЗ ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_4 здійснено раптову перевірку оперативно-службової діяльності Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області. У ході перевірки виявлено, що заступник начальника сектору кримінальної поліції Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 перебуваючи на службі у якості помічника відповідального цього ж підрозділу, з вогнепальною зброєю, знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння. З метою встановлення ступеню алкогольного сп`яніння, перевіряючими супроводжено ОСОБА_1 до Обласного наркологічного диспансеру Житомирської міської ради, де капітана поліції ОСОБА_1 визнано таким, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 15.06.2019 №

523. ОСОБА_1 було надано пояснення, що 14.06.2019 був на оперативних заходах щодо розшуку транспортного засобу, яким заволоділи незаконно. Після повернення додому, близько 2 год. 15.06.2019 він вжив 200 грам горілки. 15.06.2019 прибувши на місце служби, його працівниками ВІОС ГУНП в Житомирській області було доставлено до обласного наркодиспансеру для проходження тесту на вміст алкоголю. Щиро розкаюється, вину визнає в повному обсязі та зобов`язується в подальшому не допускати подібних порушень дисципліни. На підставі доповідної записки УКЗ ГУНП в Житомирській області від 18.06.2019, наказом ГУНП в Житомирській області від 18.06.2019 №752 призначено службове розслідування за фактом перебування капітана поліції ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння та утворено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування. У ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 щодо факту вживання ним алкоголю 14-15.06.2019 підтримав раніше надані ним пояснення, зазначив, що йому було відомо про те, що він 15.06.2019 має заступати на добове чергування. Наказом ГУНП від 18.06.2019 № 100 о/с на період проведення службового розслідування капітана поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків. За результатами проведення службового розслідування за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", порушення розділів І, II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 14 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яке виразилось у перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, що негативно впливає на репутацію працівників поліції та імідж Національної поліції України в цілому, дисциплінарна комісія вважала за необхідне застосувати до старшого оперуповноваженого СКП Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом ГУНП в Житомирській області від 26.06.2019 № 763 "Про застосування дисциплінарних стягнень" за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", порушення розділів І, II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 14 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яке виразилось у перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, що негативно впливає на репутацію працівників поліції та імідж Національної поліції України в цілому, застосувати до старшого оперуповноваженого СКП Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне у виді звільнення із служби в поліції. Наказом ГУНП в Житомирській області від 05.07.2019 № 116 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби у поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 08.07.2019. Не погоджуючись із діями відповідача та прийнятими наказами, висновками, позивач оскаржив їх до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження обставин недодержання позивачем вимог невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення розділів І, II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 14 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в повній мірі доведено, що оскаржувані накази прийнято ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, а також пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію України" від 2 липня 2015 року №580-VIII. Частиною 1 ст.1 Закону №580-VIII передбачено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIIІ. Зокрема, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Згідно зі ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Згідно з ч.2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Таким чином, звільнення із служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами. Відповідно до ч.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок № 893). Пунктом 1 Розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №893 встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; Водночас, ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту врегульовано, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. В ході розгляду справи встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Житомирській області 21.06.2019, згідно якого за наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було підтверджено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у перебуванні 15.06.2019 на службі в стані алкогольного сп`яніння, що негативно впливає на репутацію працівників поліції та імідж Національної поліції України в цілому. Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач посилався на те, що ним будь-яких порушень вимог чинних нормативно-правових актів не допущено, а висновок проведеного службового розслідування не підтверджено відповідними доказами та грунтуються лише на припущеннях. Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно доведеності відповідачем факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та обґрунтованості висновків дисциплінарної комісії щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Чинним законодавством не визначено процедури проведення огляду поліцейського на стан алкогольного сп`яніння. Нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом. Аналогічний висновок був висловлений у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18, від 29 травня 2020 року в справі №819/1394/17. Так, відповідачем до матеріалів справи було долучено копію висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 15.06.2019 №523, згідно якого ОСОБА_1 визнано таким, що перебуває у стані алкогольного спяніння 0,6 проміле. Також до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_1 , який вказав, що 14.06.2019 був на оперативних заходах щодо розшуку транспортного засобу, яким заволоділи незаконно. Після повернення додому, близько 2 год. 15.06.2019 він вжив 200 грам горілки. 15.06.2019 прибувши на місце служби, його працівниками ВІОС ГУНП в Житомирській області було доставлено до обласного наркодиспансеру для проходження тесту на вміст алкоголю. Щиро розкаюється, вину визнає в повному обсязі та зобов`язується в подальшому не допускати подібних порушень дисципліни. Водночас, судом встановлено, що опитаний в ході службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 факт перебування у стані алкогольного сп`яніння не заперечував, погодився з показниками спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager». Тому, необгрунтованими є доводи ОСОБА_1 щодо недійсності медичного висновку від 15.06.2019 №523, оскільки в ході службового розслідування під час надання письмових пояснень останній підтверджує факт того, що близько 2 год 15.06.2019 він вживав 200 грам горілки, вину визнав повністю та зобов`язався в подальшому не допускати подібних порушень дисципліни, чим підтвердив обставини недодержання вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення розділів І, II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 14 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. При цьому, згідно висновку службового розслідування, ОСОБА_1 враховано таку пом`якшуючу обставину як усвідомлення та визнання своєї вини у вчиненні дисциплінарного проступку. А тому доводи апелянта щодо ставлення під сумнів показників спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager» не доводить відсутності дисциплінарного проступку в діях апелянта. Разом з тим, медичний виріб «Drager Alcotest 6510» був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, Назва ВМ: Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com. Alcotest 6510, Alcotest 6810. Виробник: Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 року. Згідно Технічного регламенту щодо медичних виробів (Постанова Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753) введення в експлуатація «готовність медичного виробу до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем». У випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і він застосовується за прямим призначенням, а термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб, як мінімум, протягом терміну, вказаного в експлуатаційній документації та забезпечення його характеристик вимогам. Свідоцтва про державну реєстрацію можуть бути безстроковими, а можуть мати обмежений термін дії, а частина виробів має встановлений виробником термін експлуатації більший від цього терміну. Таким чином, використання медичних виробів, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію, після закінчення дії такого Свідоцтва є можливим. Також процедура реєстрації та перереєстрації виробів медичних регламентується для виробника та/або його представника в Україні, а не користувача таких виробів. При втраті чинності свідоцтва про державну реєстрацію забороняється не взагалі використання раніше закупленої і введеної в експлуатацію медичної техніки, а лише її ввезення в Україну та розповсюдження (продаж) кінцевому споживачу за призначенням. Використання медичних виробів Alcotest 6510 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії вказаного Свідоцтва (10 лютого 2015 року) є можливим за умови дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки. Крім того, згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1324-VII від 05.06.2014 року міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 і становить 1 рік. Листом компанії Saturn Data International інформує, що Drager Alcotest 6510, серії ARZA, заводський №0704, за допомогою якого було виміряно кількість алкоголю в крові апелянта, пройшов останні операції «Сервісне технічне обслуговування» та «Градуювання» у сервісному центрі компанії 21.05.2019. Також, вказаний газоаналізатор був повірений в ДП «Укрметртестстандарт» від 21.05.2019. Результат повірки позитивний. За результатами проведених операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка» було видано свідоцтво про повірку законодавчо-регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/2031 від 21.05.2019, що є чинним до 21.05.2020. Отже, використання медичних виробів газоаналізатора Alcotest Drager №6510, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що у свою чергу підтверджує вірність результатів вимірювання. Таким чином, вищенаведене спростовує доводи апелянта про незаконність та безпідставність використання газоаналізатора Алкотестер Драгер №6510. Хибним також є твердження позивача про те, що 15.06.2019 у нього був вихідний та був вправі відпочивати на власний розсуд, оскільки він був заздалегідь повідомлений, що заступає на добове чергування 15.06.2019, що і підтвердив у своєму поясненні. Разм з тим, 15.06.2019 відповідно до графіку чергування помічників відповідальних від керівництва Житомирського районного відділення, позивач прибув до місця несення служби та з ним було проведено відповідний інструктаж. Про отримання інструктажу зроблено відповідні записи до журналу інв. №269 «План проведення інструктажів слідчо-оперативної групи СОГ Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП» та журналу інв. №236 «Реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю», де наявний підпис позивача. Згідно пояснень представника відповідача, які були надані у судовому засіданні, ОСОБА_1 15.06.2019 запізнився на проведення інструктажу. Факт перебування позивача 15.06.2019 на службі в стані алкогольного сп`яніння встановлено службовим розслідуванням і такий факт підтверджується поясненнями осіб, рівно як і не заперечувався в ході службового розслідування самим позивачем, що вбачається з його ж пояснень. Доводи апелянта стосовно допущення відповідачем порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 №1452/735, якою затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, жодним чином не спростовують наведених висновків про те, що позивач 15.06.2019, прибувши на службу був у стані алкогольного сп`яніння, що є документально підтверджено матеріалами службового розслідування, зокрема поясненнями позивача. Таким чином, вчинені позивачем дії свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної етики та призводить до приниження авторитету поліції. Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та його особисті якості не можна вважати такими, що сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону та неухильно його дотримуватись. Решта доводів позивача щодо протиправності оскаржуваних наказів, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують вчинення ним дисциплінарного проступку, який несумісний з подальшим проходженням служби. Позивачем не спростовані встановлені відповідачем обставини допущення порушення Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, що свідчить про підрив авторитету органів Національної поліції. Апеляційний суд вважає, що дії відповідача при проведенні службового розслідування та винесенні оскаржуваних наказів є правомірними, оскільки вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердження обставин недодержання позивачем вимог невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення розділів І, II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п. 14 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Враховуючи встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд першої інстанції дійшов висновку обґрунтованого висновку про правомірність спірних наказів. Вимоги щодо поновлення позивача на посаді поліцейського та стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги щодо визнання незаконними та скасування наказів №100 о/с від 18.06.2019, наказ №752 від 18.06.2019, наказ №763 від 26.06.2019 та наказ №116 о/с від 05.07.2019. Оскільки суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, то в задоволенні похідних вимог також необхідно відмовити. За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об`єктивно досліджено обставини справи і надано оцінку всім доводам сторін, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 09 вересня 2021 року. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.