Постанова 4873 № 910/8426/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" вересня 2021 р. Справа№ 910/8426/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мартюк А.І. суддів: Алданової С.О. Куксова В.В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі № 910/8426/21 (суддя Алєєва І.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про врегулювання розбіжностей та зобов`язання укласти договір без повідомлення (виклику) учасників справи ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №910/8426/21 позовну заяву з додатками повернуто Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту". Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №910/8426/21 в повному обсязі і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 року, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Зубець Л.П., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №910/8426/21. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). 01.07.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення оригіналів документів до матеріалів справи. Розпорядження № 09.1-08/3789/21 Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Зубець Л.П. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8426/21. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 р. для розгляду справи № 910/8426/21 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Алданова С.О., Куксов В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 року справу №910/8426/21 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. Роз`яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи. За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норми процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Підставою для повернення зустрічної позовної заяви було те, що позовна заява Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" підписана заступником начальника відділу юридичного супроводу, правової та судової роботи позивача Мустафаєв Ю.Н., натомість серед документів, доданих до позовної заяви відсутні докази, які б станом на день подання позову до суду підтверджували повноваження Мустафаєв Ю.Н., як заступника начальника відділу юридичного супроводу, правової та судової роботи Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", однак у додатках зазначено " п.10 Копія наказу "ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" № 100 від 22.03.2021 року "Про надання повноважень" на 1 арк.". Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі, вважає його помилковим, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В той же час, вбачається, що при поверненні позовної заяви суд першої інстанцій зазначив, що з огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом не дотримано вимог ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, стосовно підписання уповноваженим представником позовної заяви, яка ним подається, вказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про необхідність повернення позовної заяви, вважаючи, оскільки позовну заяву подано без підтвердження повноважень представника позивача, а саме Мустафаєв Ю.Н., а відповідно не доведено, що позовна заява підписана особою, яка має права її підписувати. Частиною 2 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, позовна заява Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" заступником начальника відділу юридичного супроводу, правової та судової роботи позивача Мустафаєв Ю.Н. Статтею 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту З частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій. В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року по справі № 908/592/19. Згідно опису вкладення у цінний лист від 24.05.2021, позивачем додано до позовної заяви, у тому числі, відомості про позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та положення про відділ юридичного супроводу, правової та судової роботи управління юриспруденції апарату забезпечення діяльності ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (далі по тексту - Положення про відділ ЮСПСР). Підпунктом 3.1.17 пункту 3.1 розділу 3 Положення передбачено, що відділ ЮСПСР відповідно до покладених на нього цим Положенням завдань, у тому числі, здійснює представництво в установленому порядку інтересів юридичної особи - ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» уповноваженими працівниками відділу (начальником відділу, заступниками начальника відділу, юрисконсультами) в установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності, без довіреності в усіх судах України: місцевих (загальних, господарських, адміністративних), апеляційних (загальних, господарських, адміністративних), Вищому антикорупційному суді, Верховному суді (Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному адміністративному суді) з наданими чинним законодавством України правами учасникам судового процесу, правами потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, третьої особи в кримінальному провадженні, правами позивачу (заявнику, скаржнику, кредитору), відповідачу (боржнику) та третій особі, в тому числі: підписувати та подавати позови, апеляційні скарги та інші документи передбачені законодавством тощо. Згідно із наказом в.о. голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» Довбаня І.М. № 102/ос від 22.03.2021 (копія додана до позовної заяви), Мустафаєва Юсуфа Нурі Огли прийнято на роботу до ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на посаду заступника начальника відділу юридичного супроводу, правової та судової роботи управління юриспруденції апарату забезпечення діяльності. Таким чином, колегія суддів зазначає, що Положенням про відділ ЮСПСР чітко визначене право Мустафаєва Ю.Н. діяти від імені ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» без додаткового уповноваження (довіреності), в тому числі подавати і підписувати позовні заяви. Згідно із правовими висновками Верховного Суду, викладені у постанові від 23 листопада 2020 року по справі № 908/592/19, з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону №755-ІУ). Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є у тому числі і суд. Згідно відомостей про позивача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https:usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), інформація про Мустафаєва Юсуфа Нурі Огли, який підписав позовну заяву, наявна у графі «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи». Крім того, апеляційним судом враховано, що відповідно до наказу ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 14.05.2021р. № 201 Мустафаєву Юсуфу Нурі Огли надано повноваження заступнику начальника відділу юридичного супроводу, правової та судової роботи управління юриспруденції апарату забезпечення діяльності представляти інтереси Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» без довіреності в усіх судах України: місцевих (загальних, господарських та адміністративних), апеляційних (загальних, господарських та адміністративних), Вищому антикорупційному суді, Верховному Суді (Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному адміністративному суді) з наданими чинним законодавством України, (належним чином копії надані як до позовної заяви так апеляційної скарги). Згідно ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Таким чином, законодавець надає суду повноваження з витребування та збирання доказів у разі, коли виникають сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав. Якщо господарський суд має сумніви стосовно повноважень заступника начальника відділу юридичного супроводу, правової та судової роботи управління юриспруденції апарату забезпечення діяльності Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», то у такому разі суд на підставі ст. 182 ГПК України не позбавлений можливості в підготовчому засіданні витребувати від позивача відповідні докази на підтвердження повноважень особи, за підписом якої було подано позовну заяву. Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У справі Beellet v. France Європейським судом з прав людини зазначено, що стаття 6 § Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Отже, повернення позовної заяви через ненадання доказів на підтвердження повноважень заступника начальника відділу юридичного супроводу, правової та судової роботи управління юриспруденції апарату забезпечення діяльності позивача діяти від імені позивача, є створенням перешкод, що обмежують заявника у справі на справедливий суд, яке передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 року по справі № 910/8426/21 скасуванню з переданням справи на розгляд Господарському суду міста Києва. Керуючись ст. ст. 129, 255, 270, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України. Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 року по справі № 910/8426/21 скасувати.

3. Справу 910/8426/21 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 03.09.2021р. Головуючий суддя А.І. Мартюк Судді С.О. Алданова В.В. Куксов