Постанова 4873 № 910/3888/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" листопада 2021 р. Справа№ 910/3888/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Попікової О.В. Демидової А.М. за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д. за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 01.11.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021, повний текст складено 15.09.2021 у справі №910/3888/20 (суддя Ярмак О.М.) за первісним позовом Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ- Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про стягнення 3 642 877, 29 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.09.2020) за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" про визнання договору підряду недійсним, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/3888/20 заяву Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про розстрочення виконання рішення суду від 25.02.2021 у справі № 910/3888/20 задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі № 910/3888/20 у сумі 1 444 743,23 грн на 4 місяці, шляхом оплати щомісячно: до 30.09.2021 суми 361 185,81 грн, до 31.10.2021 суми 361 185,81 грн, до 30.11.2021 суми 361 185,81 грн, до 31.12.2021 суми 361 185,81 грн. Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, з урахуванням інтересів обох сторін та їх фінансового стану, що в розумінні ст. 331 ГПК України може бути підставою розстрочення виконання судового рішення та надасть можливість в подальшому реально виконати рішення суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, ПП "Дніпровський завод залізничного транспорту" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення. Скаржник не погодився з ухвалою про задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення, оскільки, на його думку, судом неповно з`ясовано всі обставини справи, що призвело до порушення ст. 331 ГПК України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Попікова О.В., Демидова А.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №№910/3888/20 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" на ухвала Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/3888/20. 29.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3888/20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" на Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/3888/20. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 01.11.2021 о 14:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 25.10.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, доповнень в письмовій формі до 25.10.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відповідач у відзиві просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену ухвалу залишити без змін. Явка представників сторін. До судового засідання від 01.11.2021 з`явились усі учасники апеляційного провадження. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши думку присутніх представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі № 910/3888/20 (суддя Ягічева Н.І.) первісний позов задоволено повністю, стягнено з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпроврьке міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" 3 203 405 грн 83 коп. основного боргу, 320 340 грн 54 коп. пені, 61 463 грн 87 коп. 3% річних, 57 667 05 коп. інфляційних втрат та 54 643 грн 17 коп. судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі № 910/3888/20 залишено без змін. 21.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про розстрочення виконання рішення суду від 25.02.2021 у справі № 910/3888/20. Після повернення матеріалів справи з Північного апеляційного господарського суду, Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.08.2021, враховуючи положенням ст. 331 ГПК України, призначив до розгляду заяву про розстрочення виконання рішення суду у судовому засіданні із повідомленням учасників справи. 31.08.2021 представник відповідача подав через відділ діловодства суду клопотання про долучення до справи доказів часткового погашення боргу у сумі 1 947 777,23 грн. У засіданні суду 31.08.2021 оголошено перерву до 14.09.2021. Судом встановлено, що 07.09.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та набрало законної сили 13.07.2021 був виданий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" 3 203 405, 83 грн основного боргу, 320 340,54 грн пені, 61 463,87 грн 3% річних, 57 667, 05 грн. інфляційних втрат та 54 643, 17 грн. судового збору, всього на суму 3 697 520,46 грн. 13.09.2021 відповідач подав заяву про уточнення заявлених вимог про розстрочення виконання рішення суду. 14.09.2021 позивач подав заперечення проти поданої заяви. Суд першої інстанції, розглянувши матеріали заяви, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про розстрочення виконання рішення суду від 25.02.2021 у справі № 910/3888/20. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Водночас розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Тобто, розстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Частинами 3-5 статті 331 ГПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 № 5-пр/2013 у справі № 1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Таким чином, для надання розстрочки виконання судового рішення передбаченої ст. 331 ГПК, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. В обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду від 25.02.2021 у справі № 910/3888/20 Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" зазначає про часткове виконання зобов`язання з погашення боргу у добровільному порядку, погіршення фінансового становища підприємства через запровадження карантинних заходів (зменшення потужності підприємства) та виплату дивідендів до Державного бюджету України за наказом Міністерства інфраструктури України № 238 від 28.04.2021, стягнення у процесі виконання рішення у іншій господарській справі значних коштів з рахунку підприємства, стратегічний характер господарської діяльності підприємства. Також заявник вказав, що 100% частки підприємства належать державі та має стратегічне значення для забезпечення перевезення вантажів залізничним транспортом, у т.ч. для об`єктів критичної інфраструктури та до зони АТО, тому сплата боргу одним платежем призведе до зупинення діяльності підприємства та порушення виконання зобов`язань перед іншими контрагентами. Вказані обставини свідчать про тяжкий фінансовий стан підприємства та відсутність реальної можливості відразу погасити усю суму заборгованості. Отже, розстрочення виконання рішення, на думку заявника, призведе до його реального виконання, оскільки дасть можливість товариству продовжувати свою господарську діяльність та частинами сплачувати свою заборгованість, оскільки останнє не має достатньо коштів та майна за рахунок, якого можливо виконати рішення суду одразу. З урахуванням наведених відповідачем в заяві про розстрочення виконання рішення суду обставин, та враховуючи надані на підтвердження даних обставин докази, колегія суддів вважає, що ці обставини дійсно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі на теперішній час шляхом сплати боргу разовим платежем з огляду на фінансове становище відповідача. Крім того, як на підставу для правомірності задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду та підтвердження того факту, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду, відповідач посилається на те, що ним здійснюється погашення заборгованості перед позивачем, що підтверджується матеріалами справи. Судом встановлено, що 07.09.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та набрало законної сили 13.07.2021 був виданий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" 3 203 405, 83 грн основного боргу, 320 340,54 грн пені, 61 463,87 грн 3% річних, 57 667, 05 грн. інфляційних втрат та 54 643, 17 грн. судового збору, всього на суму 3 697 520,46 грн. Відповідачем після винесення рішення у справі здійснено часткове погашення боргу на користь позивача 2 252 777,23 грн, залишок боргу склав 1 444 743,23 грн. Здійснення товариством погашення значної частини суми боргу свідчить про те, що відповідачем вчиняються фактичні дії, спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем. Враховуючи вищевикладене, майновий стан та баланс інтересів обох сторін, часткову сплату боргу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3888/20, загальна сума боргу за яким після часткового погашення заборгованості складає 1 444 743,23 грн на 4 місяці щомісячними рівними платежами. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що відповідач не ухиляється від виконання судового рішення, а лиш вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. До того ж, відповідач вчиняє дії щодо погашення існуючої заборгованості, що підтверджується відповідними доказами. Отже, дії відповідача свідчать не про ухилення останнього від виконання рішення суду, а навпаки спрямовані на виконання рішення суду, проте частинами та протягом певного строку. При апеляційному перегляді даної справи, колегією суддів враховано те, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи. Колегія суддів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та, беручи до уваги докази, надані відповідачем, зазначає про те, що строк на який просить розстрочити виконання судового рішення у даній справі відповідач не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини цієї справи та розмір заборгованості, яку відповідач не спроможний сплатити на користь позивача одномоментно єдиним платежем. Розстрочення виконання рішення господарського суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення господарського суду та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем. Розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника. Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції у даному випадку при задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду дотриманий. Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що норми ст. 331 ГПК України застосовані судом першої інстанції неправомірно. Беручи до уваги те, що вирішення питання щодо розстрочення виконання рішення перебуває в межах повноважень господарського суду, який в ухвалі навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про розстрочення виконання рішення, і в цьому випадку не вбачається, що суд використав свої повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням "справедливого балансу" між сторонами, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про можливість розстрочення виконання рішення суду шляхом сплати відповідачем стягнутої суми рівними частинами строком на 4 місяці з помісячною сплатою в розмірі 361 185,81 грн. Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженої ухвали скаржником не наведено. Оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження відповідача є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін. Судові витрати. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника (позивача). Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/3888/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови суду складено та підписано - 10.11.2021. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.В. Попікова А.М. Демидова