Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/3888/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" липня 2021 р. Справа№ 910/3888/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Кравчука Г.А. Козир Т.П. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.07.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 (повний текст підписано та складено 06.04.2021) у справі №910/3888/20 (суддя Ягічева Н.І.) за первісним позовом Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про стягнення 3642877,29 грн, за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" про визнання договору підряду недійсним, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство "Дніпровський завод залізничного транспорту" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про стягнення 3 577 373, 74 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором підряду №5 від 01.07.2019 щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт (послуг). У відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 360,54 грн, пені у розмірі 851,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 9623,53 грн, з огляду на допущені позивачем арифметичні помилки, а також зазначав, що послуги зі збирання вагонів та оплата за них не передбачені умовами договору №5 від 01.07.2019. 23.07.2020 Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" подано зустрічну позовну заяву про визнання договору підряду №5 від 01.07.2019 недійсним. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладені між сторонами договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними і підлягають оцінці як один значний правочин, укладення оспорюваного договору зі сторони Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відбулось без відповідних повноважень, та його укладенню мало передувати погодження Наглядової ради товариства. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" про визнання договору підряду недійсним; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. 09.09.2020 позивачем за первісним позовом подано місцевому господарському суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 3203405,83 грн основного боргу, 320340,54 грн пені, 61463, 87 грн 3% річних та 57667,05 грн інфляційних втрат. Судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог. У відзиві-запереченні на зустрічну позовну заяву Приватне підприємство "Дніпровський завод залізничного транспорту" заперечувало проти задоволення зустрічних позовних вимог, посилаючись на те, що укладені між сторонами правочини не є ані однотипними, ані такими, що є одним консолідованим договором; в.о. директора Сумської філії мав відповідні повноваження на укладення договору №5 від 01.07.2020; оспорюваний договір не має ознак значного правочину; станом на дату укладення договору Наглядова рада Київ-Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту сформована не була. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3888/20 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпроврьке міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" 3203405 грн 83 коп. основного боргу, 320340 грн 54 коп. пені, 61463 грн 87 коп. 3% річних, 57667,05 грн інфляційних втрат та 54643 грн 17 коп. судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення суду мотивоване встановленням обставин щодо невиконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №5 від 01.07.2019 оплати вартості виконаних позивачем робіт (послуг). Відмовляючи в зустрічному позові, суд виходив з недоведеності наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним. При цьому, судом визнано безпідставними твердження позивача за зустрічним позовом про те, що укладені договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними, та є одним значним правочином, оскільки вказані договори укладені різними філіями Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відрізняються за предметом та нормативно-технічною документацією, зокрема передбачають різний вид ремонту вантажних вагонів, а саме: деповський, та капітальний, що проводяться за вимогами різних нормативних актів, а саме Настанови ЦВ-0142 "Вагони вантажні залізниць України колії 1520 (1524) мм, Настанова з деповського ремонту", затвердженою Наказом АТ "Укразалізниця" від 26.12.2013 №468-Ц" та Настанови ЦВ-0016 "Вагони вантажні залізниць України колії 1520 Правила капітального ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм", затвердженої Наказом АТ "Укразалізниця" від 20.06.2006 №242-Ц; з наведених позивачем за зустрічним позовом обґрунтувань не вбачається, що укладений між сторонами договір є значним правочином; судом визнано необґрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності повноважень в.о. директора Русалим І. В., на укладення спірного правочину, вказуючи, що право на його укладання від імені філії підтверджується довіреністю №383 від 14.06.2019. Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3888/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити. Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому скаржник вказує, що акти приймання-передачі виконаних робіт підписані заступником директора (з експлуатації) Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Штогріною О.О. за відсутності повноважень на прийняття виконання робіт від імені замовника, а тому акти здачі-приймання робіт не є належними та достовірними доказами на підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підряду, через що у відповідача не виник обов`язок з оплати виконаних робіт за договором. Також відповідач зазначив про неправомірну відмову судом у задоволенні клопотання про призначення у справі залізнично-транспортної експертизи, через що не встановлено факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань з деповського ремонту вагонів-самоскидів (думпкар). Скаржник стверджує, що укладені між сторонами договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними і підлягають оцінці як один значний правочин; на думку скаржника, укладаючи вищевказані правочини, сторони вдалися до штучного ділення предмету договору підряду, ухилення від передбаченого Законом України «Про акціонерні товариства» порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину щодо необхідності прийняття рішення про його вчинення Наглядовою Радою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", що суперечить положенням частини 5 статті 70 вказаного Закону, а тому укладення оспорюваного договору зі сторони Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відбулось без відповідних повноважень. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі №910/3888/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3888/20; призначено апеляційну скаргу до розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про призначення у справі судової залізнично-транспортної експертизи у справі №910/3888/20, з огляду на те, що наявні в матеріалах справи документи є достатніми для можливості прийняття рішення за результатами її розгляду. В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.07.2021 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити. В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного. 01.07.2019 між Приватним підприємством "Дніпровський завод залізничного транспорту", як виконавцем, та Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", як замовником, укладено договір підряду №5 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених договором за завданням замовника виконати роботи з деповського ремонту вагонів (далі - роботи) у кількості 46 вагонів-самоскидів (думпкар) силами на базі виробничих підрозділів - "Ремонтне вагонне депо - Знам`янка", "Ремонтне вагонне депо - Помічна", "Ремонтне вагонне депо - ім. Т. Шевченко" надалі ВЧД). Відповідно до п. 1.2. договору строк виконання робіт - протягом строку, визначеного інструкціями АТ "Укрзалізниця" з деповського ремонту вагонів. Сторони спроможні погодити інший строк виконання робіт, шляхом підписання додаткової угоди до договору. Роботи виконується силами виконавця, матеріалами та запасними частинами замовника або виконавця відповідно до домовленостей між замовником і виконавцем та умов договору по цінам згідно додатку №3 цього договору (пункт 1.3. договору). Сторони підтверджують, що укладання та виконання ними договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає їх вимогам (зокрема, щодо отримання усіх необхідних дозволів і погоджень), а також підтверджують те, що укладання та виконання ними договору не суперечить цілям діяльності сторін, положенням їх установчих документів чи інших локальних актів (пункт 1.4. договору). Оплата замовником здійснюється на підставі рахунку виконавця протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт (пункт 4.5. договору). Пунктом 5.3.1. договору сторони погодили обов`язок замовника приймати від виконавця виконані належним чином (якісно і в повному обсязі) роботи, в тому числі, після огляду та випробувань замовником деталей та/або вузлів відремонтованих вагонів шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний оплачувати виконані роботи в розмірі і строки, передбачені договором (пункт 5.3.2. договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань сторонами (пункт 11.1. договору). На виконання умов договору виконавцем складено акти здачі-приймання робіт №40 від 30.09.2019 на загальну суму 168070, 86 грн, №41 від 30.09.2019 на загальну суму 169673,89 грн, №42 від 30.09.2019 на загальну суму 570740,52 грн, №44 від 30.09.2019 на загальну суму 166581, 67 грн, №45 від 30.09.2019 на загальну суму 166644,86 грн, №46 від 30.09.2019 на загальну суму 182375,03 грн, №47 від 30.09.2019 на загальну суму 197291,81 грн, №48 від 30.09.2019 на загальну суму 175069,90 грн, №83 від 16.10.2019 на загальну суму 241964,34 грн, №84 від 16.10.2019 на загальну суму 283279,06 грн, №85 від 16.10.2019 на загальну суму 243856,46 грн, №86 від 16.10.2019 на загальну суму 626528, 74 грн, №61 від 16.11.2019 на загальну суму 10640, 34 грн, №69 від 16.11.2019 на загальну суму 225,53 грн, №89 від 16.11.2019 на загальну суму 462,92 грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печатками сторін. Доводи відповідача за первісним позовом, викладені в апеляційній скарзі про те, що акти приймання-передачі виконаних робіт підписані заступником директора (з експлуатації) Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Штогріною О.О. за відсутності повноважень на прийняття виконання робіт від імені замовника, а тому акти здачі-приймання робіт не є належними та достовірними доказами на підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підряду, через що у відповідача не виник обов`язок з оплати виконаних робіт за договором, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки відповідачем за первісним позовом у відзиві на позов не заперечувалась обставина підписання вказаних актів представником Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Штогріною О.О. та відповідно наявність у неї повноважень на вчинення таких дій, також не вбачається незгода з такою обставиною з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, крім того, відповідачем не доведено, що ним не здійснено заперечення проти такої обставини з підстав, що не залежали від нього, а тому у відповідності до положень частини четвертої статті 165 ГПК України, відповідач за первісним позовом позбавлений права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті. Згідно актів здачі-приймання робіт виконавцем виставлено відповідні рахунки на оплату з калькуляцією вартості, розшифровками калькуляції, також уповноваженими представниками сторін підписано акти прийому-передачі металобрухту з вагону, та акти комісійного визначення ваги металобрухту з вагону. Проте, Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ- Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" оплату за вказаними актами здачі-приймання робіт не здійснено у зв`язку з чим позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з претензією №075 від 11.12.2019 з вимогою щодо сплати заборгованості по актам здачі-приймання робіт №40 від 30.09.2019, №41 від 30.09.2019, №42 від 30.09.2019, №44 від 30.09.2019, №45 від 30.09.2019, №46 від 30.09.2019, №47 від 30.09.2019, №48 від 30.09.2019, №83 від 16.10.2019, №84 від 16.10.2019, №85 від 16.10.2019, №86 від 16.10.2019, №61 від 16.11.2019, №69 від 16.11.2019, №89 від 16.11.2019, яка останнім залишена без відповіді та задоволення, що і стало причиною звернення з даним позовом. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України). Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України. Укладений сторонами договір за правовою природою є договором підряду, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Як встановлено вище, на виконання умов вказаного договору підрядником виконано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 3203405,83 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт №40 від 30.09.2019, №41 від 30.09.2019, №42 від 30.09.2019, №44 від 30.09.2019, №45 від 30.09.2019, №46 від 30.09.2019, №47 від 30.09.2019, №48 від 30.09.2019, №83 від 16.10.2019, №84 від 16.10.2019, №85 від 16.10.2019, №86 від 16.10.2019, №61 від 16.11.2019, №69 від 16.11.2019, №89 від 16.11.2019. Доказів здійснення оплати відповідачем за первісним позовом виконаних робіт за договором №5 від 01.07.2019, або доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача обов`язку виконати зобов`язання за цим договором суду не надано. Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.5. договору визначено, що оплата замовником здійснюється на підставі рахунку виконавця протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 4.5 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за Договором на момент розгляду справи настав, проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором не було виконано належним чином. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 3203405,83 грн. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф). Пунктом 6.3. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати прийнятих замовником робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше 10 (десяти) відсотків від орієнтовної ціни за кожні 10 (десять) днів прострочення виконання робіт. Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Колегією суддів встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по оплаті вартості виконаних позивачем за первісним позовом робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Колегія суддів вважає, що розрахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому, з урахуванням факту порушення відповідачем грошового зобов`язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % в сумі 61463,87 грн, нарахованих за загальний період з 06.10.2019 по 02.06.2020, інфляційних втрат в сумі 57667,05 грн, нарахованих за загальний період з жовтня 2019 р. по квітень 2020 р. та пені в сумі 320340,54 грн, нарахованої за загальний період з 06.10.2019 по 02.06.2020, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог про визнання договору підряду №5 від 01.07.2019 недійсним, заявлених за зустрічним позовом, колегією суддів встановлено наступне. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію. В обґрунтування зустрічних позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" посилається на те, що укладені між сторонами договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними і підлягають оцінці як один значний правочин; укладаючи вищевказані правочини, сторони вдалися до штучного ділення предмету договору підряду, ухилення від передбаченого Законом України «Про акціонерні товариства» порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину щодо необхідності прийняття рішення про його вчинення Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", що суперечить положенням частини 5 статті 70 вказаного Закону, а тому укладення оспорюваного договору зі сторони Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відбулось без відповідних повноважень. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору підряду №5 від 01.07.2019, укладеного між Приватним підприємством "Дніпровський завод залізничного транспорту" та Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", даний правочин підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до cт. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтями 5, 6 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювння та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Окрім того, статтею 43 Господарського кодексу України передбачено свободу підприємницької діяльності, яка полягає в тому, що підприємці мають права без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Відповідно до частини 1 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин. Отже, при укладенні договору як позивач, так і відповідач, здійснюючи господарську діяльність на власний ризик, керувались принципами свободи договору та підприємницької діяльності, а відтак були вільні у визначенні умов договору. При цьому, безпідставними є твердження позивача за зустрічним позовом про те, що укладені договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними, та є одним значним правочином, оскільки вказані договори укладені різними філіями Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", відрізняються за предметом та нормативно-технічною документацією, зокрема передбачають різний вид ремонту вантажних вагонів, а саме: деповський, та капітальний, що проводяться за вимогами різних нормативних актів, а саме Настанови ЦВ-0142 "Вагони вантажні залізниць України колії 1520 (1524) мм, Настанова з деповського ремонту", затвердженою Наказом АТ "Укразалізниця" від 26.12.2013 №468-Ц" та Настанови ЦВ-0016 "Вагони вантажні залізниць України колії 1520 Правила капітального ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм", затвердженої Наказом АТ "Укразалізниця" від 20.06.2006 №242-Ц. Необґрунтованими є і доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності повноважень в.о. директора Русалим І.В. на укладення оспорюваного правочину, оскільки право на його укладання від імені філії підтверджується довіреністю №383 від 14.06.2019. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оспорюваний договір не суперечать вимогам чинного законодавства, а твердження позивача з цього приводу є необґрунтованими, отже позов за зустрічним позовом не підлягає задоволенню. Також колегія суддів не вбачає процесуальних порушень при ухваленні судом першої інстанції оскаржуваного рішення, про які стверджував скаржник в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального права, процесуальні порушення, допущені при розгляді справи, не призвели до неправильного вирішення справи, а тому правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат. Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3888/20 залишити без змін. Матеріали справи №910/3888/20 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складено та підписано 23.07.2021. Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді Г.А. Кравчук Т.П. Козир