Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2092/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2092/21 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: До Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції про стягнення коштів. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі п.3 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки позов фактично не містить підпису останньої. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги Накази Державної Судової Адміністрації № 247 від 01.06.2020 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет», а також Рішення Ради Суддів України № 75 від 20.09.2019 яким рекомендовано судам, зокрема приймати до розгляду документи, отримані з використанням підсистеми «Електронний суд». З огляду на зазначене, позивач наголошує, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі. При цьому, позивач звертає увагу суду, що у позовній заяві зазначено, що документ сформований у системі «Електронний суд» 27.04.2020 р. та у її графі «Підпис» зазначено, ім`я, по батькові позивача. Крім того, посилаючись на правові висновки Верховного Суду позивач зазначає, що суд першої інстанції не надав їй можливості усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду відповідної позовної заяви у паперовій формі. Отже, за наведених обставин, апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права, а також сталій правовій позиції Верховного Суду, що відповідно до положень ст. 320 КАС України є підставою для скасування зазначеного судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи 04 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, сформованою в системі "Електронний суд". Перевіривши вказану позовну заяву на відповідність вимогам КАС України, суд першої інстанції встановив, що позов ОСОБА_1 фактично не містить підпису позивача, оскільки станом на час звернення останньої з даним позовом не запроваджено Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача. Отже, з огляду на зазначене, суд першої інстанції, керуючись приписами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, дійшов висновку, що позовна заява безальтернативно підлягає поверненню позивачу. Переглядаючи справу за наявними доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Приписами ст. 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з приписами ст. 160 КАС України позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування у позовній заяві. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Разом з тим, положеннями ст. 18 КАС України врегульовано, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Частинами 7, 8, 10, 11 ст. 44 КАС України врегульовано, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Отже, документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі та скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника), відповідно. Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису. Отже, положеннями КАС України врегульовано, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 27 лютого 2020 року у справі № 540/504/19, від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20, та викладена в Ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справа № 9901/211/21 від 07.06.2021 Разом з цим, колегія суддів зазначає, відповідно до приписів п. 15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи. У свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції, оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано ДСА України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01 грудня 2018 року. Водночас, у подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення ДСА України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), ДСА України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Разом з тим, колегія суддів зауважує, що наказом ДСА України від 01.06.2020 №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію систем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» запроваджено з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди). Пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем. У свою чергу, п.1 розділу XІ Положення № 30 врегульовано, що обмін електронними документами між судом, органами системи правосуддя (ОСП), фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Відповідно до п. 6 вказаного Розділу документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД (електронний документ) та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки. У п. 14 зазначеного Положення визначено, що всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства. Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що станом на час звернення позивача до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом у даній справі, у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечувався засобами підсистеми "Електронний суд". Таким чином, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апелянта, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовна заява засвідчена електронно-цифровим підписом подана до функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не може вважатися позовною заявою, підписаною у встановленому законом порядку. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява надійшла до суду першої інстанції за допомогою підсистеми "Електронний суд" та відповідно містить електронний цифровий підпис позивача. Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки станом на дату подання позовної заяви в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи Черкаський окружний адміністративний суд, було запроваджено підсистему "Електронний суд" у тестовому режимі, позовну заяву було подано через підсистему "Електронний суд" через Електронний кабінет з використанням особистого цифрового підпису позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала, оскільки позов ОСОБА_1 фактично не містить підпису позивача. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18. Відтак, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апелянта, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що мало наслідком неправильне вирішення питання щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала. Відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Проте, колегією суддів встановлено, що під час прийняття ухвали про повернення позовної заяви позивачу, Окружним адміністративним судом не було дотримано вказаних вимог. Враховуючи викладені обставини справи та норми процесуального законодавства у їх сукупності та взаємозв`язку, колегією суддів встановлено, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України. Відповідно до ст. 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, з урахуванням того, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви, колегія суддів вважає за необхідне таку ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 308, 311-312, 320-322, 325, 328 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду міста від 19 квітня 2021 року скасувати та направити справу № 580/2092/21 до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович