Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/4385/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/444/21Головуючий по 1 інстанції Справа №705/4385/20 Категорія: на ухвалу Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Бондаренка С.І., Гончар Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Павла Петровича на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ліга» про стягнення заборгованості за договором оренди, - в с т а н о в и в : У листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агрофірма «Ліга» про стягнення заборгованості за договором оренди. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвалою Уманського міськрайонного суду черкаської області від 30 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Ліга» про стягнення заборгованості за договором оренди повернуто позивачу. Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яка була залишена ухвалою суду від 18 листопада 2020 року буз руху . В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Мельник П.П. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як протиправну, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що позовна заява була сформована 21 серпня 2020 року в підсистемі Електронний суд, роздрукована та підписана представником позивача і такий примірник позовної заяви надісланий поштою 29 жовтня 2020 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Вказує, що суд дійшов помилкового висновку, що документи повинні бути подані до суду виключно в паперовому вигляду. Також зазначає, що нормами ЦПК визначено, що учасник справи має право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Крім того, апелянт вказує, що судом не було враховано Лист ДСА України № 15/1446/19 від 23 січня 2019 року, рішення Ради суддів України № 75 від 20 вересня 2019 року , постанову Верховного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 2340/4648/18, рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія-97 проти України» та постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 Отже, на думку апелянта, у суду першої інстанції були відсутні підстави залишати позовну заяву без руху. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить наступних висновків. Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано строк для усунення виявлених недоліків і надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. На виконання вказаної ухвали суду представник ОСОБА_1 адвокат Мельник П.П. 29 грудня 2020 року подав в суд заяву про виконання ухвали суду, в якій вказав, що позовна заява оформлена належним чином і подана не в електронному вигляді, а сформована в підсистемі «Електронний суд» проте подана до суду в паперовому вигляді через поштове відділення; позовна заява містить перелік додатків, які долучені до такої заяви, надісланої суду, а також, подання позовних вимог разом із клопотанням сторони законом не забороняється. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Ліга» про стягнення заборгованості за договором оренди визнана повернута позивачу, оскільки позивач не усунув недоліки викладені в ухвалі від 18 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого ЦПК порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо. Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Згідно з частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Отже ,надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18. Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку. Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. У пункті 15.15 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року. В подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення № 30). Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства. Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30). Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з автоматизованою системою документообігу суду у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30). Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі. Отже колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки станом на дату подання позовної заяви в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи Уманський міськрайонний суд Черкаської області, було запроваджено підсистему «Електронний суд» у тестовому режимі, позовну заяву було подано через підсистему «Електронний суд» через Електронний кабінет Уманський міськрайонний суд Черкаської області дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позовна заява була сформована у підсистемі «Електронний» суд, проте в паперовому вигляді , оформлена відповідно до вимого ЦПК України та підписана живим підписом представником позивача направлена до Уманського міськрайонного суду через поштове відділення зв`язку, що підтверджується конвертом. Також позивачем було надано копію позовної заяви з додатками для відповідача. Згідно положення ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Проте суд першої інстанції не звернув на це увагу і постановив ухвалу, яка не відповідає нормам процесуального права і перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин ухвала суду підлягає до скасування і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мельника Павла Петровича задоволити. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції. Судді