Постанова 4803 № 204/1080/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3523/23 Справа № 204/1080/23 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д.Л. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2023 року про повернення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до АТ «Українська залізниця», про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с. 1-7). Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху, з підстав її невідповідності ч.ч. 1, 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: - ненадання доказів сплати судового збору; - ненадання доказів надсилання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та копій всіх доданих до неї документів листом з описом вкладення (а.с. 30). На виконання вказаної ухвали суду про залишення позову без руху від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків, разом з якої надано докази сплати судового збору (а.с. 37-38), а також скріншот сторінки в системі «Електронний суд», з якого видно те, що представником позивача ОСОБА_2 було надіслано відповідачу позов з додатками (а.с. 39). Разом з тим, ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2023 року вищевказану заяву було повернуто заявнику, як неподану (а.с. 40). Суд повертаючи позов виходив з того, що представник позивача в повному обсязі так і не усунув недоліки позовної заяви, а саме не надав суду докази надсилання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та копій всіх доданих до неї документів листом з описом вкладення. При цьому суд зазначає, що направлення копії позовної заяви та копій всіх доданих до неї документів на електронну пошту, а не на адресу відповідача, не є належним виконанням вимог абзацу 2 частини 1 статті 177 ЦПК України. Не погодившись з даною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу (а.с. 45-48), в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. АТ «Українська залізниця» не скористалось своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, виходячи з наступного. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду не відповідає вказаним обставинам справи. Згідно з положеннями ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява. Відповідно до положень частин 5,6,7 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18. При цьому згідно з положеннями частини 3 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку. За правилом абзацу 2, 3 частини 8 статті 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У пункті 15.15 частини 1 розділу VIIІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року. У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС) Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення № 30). Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України. Згідно з пунктом 3 розділу ХІ Положення № 30 особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них. Із урахуванням зазначеного, з 22 грудня 2018 року отримані місцевими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19. В подальшому згідно з листом Державної судової адміністрації України від 04 жовтня 2021 № 15-17888/21 «Про окремі питання, пов`язані з початком функціонування ЄСІТС» з урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 5 жовтня 2021 року. Якщо у суді запроваджено підсистему «Електронний суд», то суд повинен розглядати відповідні заяви та скарги. Сам факт прийняття позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд», є доказом отримання судом першої інстанції необхідної кількості копій поданого позову для учасників справи, а тому позивач звільнений від обов`язку надавати суду та/або надсилати іншим учасникам справи копію позовної заяви з додатками. Крім того, враховуючи функціонал вказаної підсистеми, виконати обов`язок надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів неможливо технічно, оскільки сам процесуальний документ, який подається до суду (наприклад, позовна заява, відзив, клопотання, тощо) створюється у самій системі та за її ж допомогою відправляється до суду, а у паперовому вигляді не існує взагалі. Отже, відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність направлення стороні копій позовної заяви та документів, доданих до неї, яка сформована і подана у вигляді електронного документу, оскільки електронний документ - позовна заява може бути направлена іншим учасникам справи у підсистемі «Електронний суд», або на офіційні електронні адреси відповідачів, що містяться в Єдиній базі електронних адрес суб`єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій позовної заяви, а відтворення копії позовної заяви потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі № 629/740/19. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки відповідач АТ «Українська залізниця» має зареєстрований електронний кабінет, представником позивача Придачим Ю.М. було подано до суду першої інстанції докази про надсилання до Електронного кабінету відповідача копії документів поданих до суду відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України (а.с. 39). З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково вважав недоліком позовної заяви ненадання позивачем доказів надсилання іншим учасникам справи копії позовної заяви та документів, доданих до неї, якщо він подає документи до суду в електронній формі, а отже й не мав належних процесуальних підстав для залишення позовної заяви без руху та, у подальшому, її повернення позивачеві. Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. За правилом статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Колегія суддів вважає, що передчасне повернення заяви порушує право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки ухвала постановлена із порушенням вимог процесуального закону, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що судам при прийнятті позову необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що підстави для повернення судом першої інстанції позовної заяви ОСОБА_1 відповідно до приписів частини 3 статті 185 ЦПК України - відсутні. Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК УКраїни підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням матеріалів позову до суду першої інстанції для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2023 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С.Городнича Судді: О.В.Лаченкова М.Ю.Петешенкова