Постанова 4855 № 620/1084/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1084/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФ України в Чернігівській області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України у Чернігівській області від 25.02.2020 року № 03/36-750 у розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА України у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-750 у розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що стаж позивача на посаді судді на день звільнення у відставку у розмірі 31 рік 1 місяць 10 днів встановлено постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 12.12.2016 у справі №730/1143/16-а, а тому така обставина не підлягає доказуванню, внаслідок чого позивач має право на обрахунок його щомісячного довічного грошового утримання у розрахунку 72% від суддівської винагороди судді. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що стаж роботи позивача становить 15 років 5 місяців 14 днів, а тому відсутні підстави для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 72% від суддівської винагороди судді. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді. Оскільки після перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача його розмір було визначено на рівні 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до ГУ ПФ України в Чернігівській області із відповідною заявою від 11.01.2021 (а.с.16) у відповідь на яку листом від 10.02.2021 №814-226/С-02/8-2500/21 повідомлено, що перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання проведено на підставі довідки ТУ ДСА України у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-750 відповідно до чинних норм законодавства на рівні 50% суддівської винагороди. Не погоджуючись із проведеним розрахунок відсоткового значення щомісячного довічного грошового утримання, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що стаж роботи ОСОБА_1 , становить 15 років 05 місяці 14 днів, що є недостатнім для відсоткового збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України. Відповідно до п.8 ч.5 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. Частиною 7 наведеної статті передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді. Згідно з ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідно до п.34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). З наявного в матеріалах справи розрахунку стажу позивача (а.с.27) вбачається, що він був призначений на посаду судді 18.04.2001 та станом на 18.04.2011 тривалість стажу позивача складається з: - 08.04.1983 - 18.04.1985 строкова служба у лавах Радянської Армії - 2 роки 10 днів; - 01.08.1985 - 30.06.1989 студент Харківського юридичного інституту ім.Ф.Е.Дзержинського - 1 рік 11 місяців (половина періоду навчання); - 01.08.1989 - 17.04.2001 слідчий, старший слідчий Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області - 11 років 8 місяців 16 днів; - 18.04.2001 - 18.04.2011 суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області - 10 років. При цьому, позивач продовжував працювати на посаді судді Борзнянського районного суду Чернігівської області до 30.09.2016, з якої вийшов у відставку згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VIII. Зазначені періоди роботи позивача також підтверджуються записами у трудовій книжці позивача (а.с.18-23), військовим квитком (а.с.24) та дипломом (а.с.25). Відповідно до рішення Вищої ради юстиції від 14.09.2016 №2209/0/15-16 (а.с.29) на час розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку його стаж роботи на посаді судді становить 15 років 3 місяці, а також він має 15 років місяців стажу, який складається з роботи на посаді слідчого органу внутрішніх справ Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області ( з серпня 1989 року по березень 1993 року), старшого слідчого органу внутрішніх справ Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області (з березня 1993 по квітень 2001 року), а також до стажу, який дає йому право на відставку зараховується половина строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті ім.Ф.Е.Дзержинського (з вересня 1985 року по червень 1989 року) та календарний період проходження строкової військової служби у лавах Радянської Армії (з квітня 1983 року по квітень 1985 року), внаслідок чого загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 30 років 11 місяців, що дає йому право на звільнення з посади судді у відставку. Оскільки позивач він був призначений на посаду судді 18.04.2001, то при розрахунку його стажу слід керуватись положеннями Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII, що був чинний на той момент. Частиною 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, чинній на момент призначення позивача суддею) передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Відповідно до п.3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року №865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. Таким чином, до періоду стажу позивача, з якого розраховується стаж роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належать строкова служба у лавах Радянської Армії в період 08.04.1983 - 18.04.1985 (2 роки 10 днів), половина періоду денного навчання в Харківському юридичному інституті ім.Ф.Е.Дзержинського в період 01.08.1985 - 30.06.1989 (1 рік 11 місяців), робота слідчим та старшим слідчим Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області в період 01.08.1989 - 17.04.2001 (11 років 8 місяців 16 днів) та робота на посаді судді Борзнянського районного суду Чернігівської області в період 18.04.2001 - 30.09.2016 (15 років 5 місяців 12 днів). Загальний стаж становить 31 рік 1 місяць 10 днів. Крім того, питання розрахунку стажу ОСОБА_1 вже було предметом судового розгляду у справі №730/1143/16-а за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити певні дії та в постанові Борзнянського районного суду Чернігівської області від 12.12.2016 встановлено обставини, що загальний стаж позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 31 рік 1 місяць (а.с.34-35). Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Колегія суддів зазначає, що визначені у ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» роботи, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді, не свідчать про відсутність підстав для застосувань пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень, який передбачає також визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день призначення судді на посаду, якщо це відбулось до набрання чинності вказаним законом. При цьому, відповідно до ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. З наведеного вбачається, що позивач набув право на розрахунок його довічного щомісячного грошового утримання із 72 % (50% + 12% за 11 років на посаді судді понад 20 років). Наведене свідчить про неправомірність обрахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 50% замість 72%, як це передбачено нормами законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, та зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА України у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-750 у розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум, з момент здійснення попереднього перерахунку, який було проведено із порушенням положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме з 19.02.2020. Щодо строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає, що оскільки попередній перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020 був здійснений на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №620/3943/20, а тому звертаючись із даним позовом до суду 16.02.2021 щодо неправомірності проведення такого перерахунку з меншого розміру відсоткового значення грошового утримання суддів, позивачем дотримано встановлений ст.122 КАС України шестимісячний строк. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України у Чернігівській області від 25.02.2020 року № 03/36-750 у розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м.Чернігів, вул.П`ятницька, 83-А, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 25 литого 2020 року №03/36-750 у розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 10 серпня 2021 року. Суддя-доповідач Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко А.Ю.Кучма