Постанова 4855 № 580/4849/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4849/20 Головуючий у І інстанції - Білоноженко М.А. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо незарахування до стажу роботи, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, період роботи в галузі права на Черкаському обласному заводі по ремонту побутової техніки з 01.06.1992 по 01.06.1994; - визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 04.06.2020 року щодо перерахунку починаючи з 02.06.2020 року із розрахунку 60% суддівської винагороди; - зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи в галузі права на Черкаському обласному заводі по ремонту побутової техніки з 01.06.1992 по 01.06.1994; - зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області призначити, нарахувати та виплачувати їй довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 64% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 02.06.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що посада «юрисконсульт» не була передбачена чинним законодавством України, а тому не може бути зарахована до стажу роботи на посаді судді. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з лютого 1995 року по вересень 1996 року працювала суддею Черкаського районного суду. З вересня 1996 року по цей час - суддя Соснівського районного суду м. Черкас. Рішенням Вищої ради правосуддя від 28.05.2020 №1598/0/15-20 ОСОБА_1 звільнена з посади судді Соснівського районного суду м. Черкас у відставку 01.06.2020 позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заяву про перерахунок пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971010176245 від 05.06.2020 про перерахунок пенсії позивачці з 01.06.2020 призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 60% суддівської винагороди з урахуванням стажу роботи на посаді судді 25 років 3 місяці 3 дні. Щомісячне довічне грошове утримання призначено у розмірі 60% суддівської винагороди, як передбачено пунктом 3 статті 142 Закону № 1402 (за 20 років - 50%, понад 20 років - 5 років х 2% = 50% + 10%). Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не було зараховано до стажу роботи позивачки на посаді судді періоду її роботи в галузі права з 01.06.1992 по 01.06.1994 на Черкаському обласному заводі по ремонту побутової техніки «Ремпобуттехніка». Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів. На день звільнення позивача у відставку питання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці були врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII). Згідно із ст. 137 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Згідно абз. 4 п. 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Так, на день призначення позивачки суддею відповідні правовідносини регулювались Законом СРСР від 04.08.1989 № 328-I «Про статус суддів в СРСР» (далі - Закон № 328-I). Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону № 328-I встановлювалось, що народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен. Відповідно до абз. 4 п. 2 листа від 05.11.2018 № 41783/0/9-18 право на зарахування стажу роботи за юридичною спеціальністю два роки мають судді, яких було обрано на посаду суддів вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 328-I на день їх обрання. Так, згідно відомостей трудової книжки позивачки, вона згідно наказу №62 від 26.06.1986 прийнята на роботу в Черкаський обласний завод по ремонту побутової техніки «Ремпобуттехніка» на посаду юрисконсульта (запис №6) та звільнена із займаної посади відповідно до наказу №20 від 01.06.1994 (запис №7). Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №9901/805/18, відповідно до яких, ч. 2 ст. 137 Закону №1402-VIII потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. За таких обставин, позивач має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді додаткових двох років роботи у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття ним права для призначення на посаду судді вперше і порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати даний період до стажу роботи судді. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду України від 21.01.2021 у справі № 560/499/19. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк